Виразне читання оповідання «Товстий і тонкий».

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Робота над текстом.

З'ясування сенсу заголовку оповідання з використанням прийому моделювання.

Методичний коментар. Прийом моделювання відмінних від наявних в тексті елементів і порівняння з авторським вибором об'єктивує сенс авторського задуму.

Мотивація діяльності.

Попередня розмова з учнями налаштувала їх на те, що письменник мав медичну освіту, а отже мав відомості про сучасні розробки і досягнення науки. Тому під час виконання наступного завдання учням необхідні будуть фонові знання з психології (див. додаток).

Проблемне питання: Чому оповідання назване «Товстий і тонкий », а не, наприклад, «Колезький асесор і тайний радник»?

Обираючи заголовок до твору, письменник підкреслює, зауважує певну думку. Давайте порівняємо різні варіанти, результати занотуємо у таблицю (середню колонку учні за допомогою учителя заповнюють останньою після обговорення всіх варіантів, що прозвучали в класі).

Додаток

ВИКОРИСТАННЯ ФОНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТВОРУ

Певна будова тіла людини, будова окремих систем, органів і тканин і певна здатність організму реагувати - предмет вивчення для психологів і медиків. У науці це оформилось у теорію конституції тіла. В кінці 19 століття багатьма дослідниками були висунуті припущення щодо зв'язку конституції тіла людини з характером. Так вчений Кречмер розрізняв три типи конституції: 1) тип пікнічний (характеризується сильним розвитком внутрішніх частин тіла); 2) тип астенічний (характеризується малими розмірами завширшки при високому зрості і вище середнього: 3) тип атлетичний (характеризується сильним розвитком скелета, м'язів і шкіри, широкими плечима і широкою грудиною). Кречмер встановлює зв'язок між особливостями будови тіла та психічними особливостями (з характером, темпераментом). Астенічний і пікнічний типи визнаються протилежними, а атлетичний - серединним, перехідним, що відповідає типу темпераменту сангвініка, що в свою чергу, є проміжним між крайніми проявами холеричного і меланхолічного. Отже, відповідно до цієї теорії, огрядні люди частіше бувають спокійними, добрими, поміркованими, а худі відповідно — рвучкими, нестриманими, метушними. Якщо згадати, то ця теорія набула популярності у кінці 19 століття, і що Антон Чехов навчався на медичному факультеті Московського університету, то можна зробити припущення, що він як старанний студент не міг не знати про новітні дослідження медиків і психологів свого часу.

Порівняння першої і остаточної редакцій оповідання (складання таблиці на основі аналізу тексту).

Бесіда.

• Що змінилося у стосунках, чому зустрілися потрійних поцілунком, а попрощалися потиском руки? (У православній традиції тричі цілуються рівні люди, засвідчуючи:один одному братню людську любов до ближнього. Руку подають у світі ділових стосунків).

• Порівняйте зустріч і прощання Миші і Порфирія. Зачитайте уривки з тексту.

• Чому автор порівнює тонкого з китайцем, а не, наприклад,з німцем або з англійцем? (Саме в китайській культурній традиції дуже чітко класифікуються типи привітання-прощання, де уклін всім тілом ще з часів Конфуція вважається виявом найбільшої шани, якої варті лише найвищі чиновники).

Словникова робота.

Для того щоб краще орієнтуватися в тексті, з’ясовуємо значення понять «Табель про ранги», «колезький асесор», «таємний радник».

У першій редакції (1883 року), опублікованій у журналі, товстий виявляється начальником тонкого і дає йому прочуханки під час зустрічі. Він поводить себе грубо, раптом надуває щоки, «как индейский петух». У редакції 1886 року Чехов змінює конфлікт, прибираючи з твору тему службової підпорядкованості. Щоб кувати мету таких перетворень, складемо таблицю.

З'ясування семантики імен і прізвиськ для характеристики образів з використанням прийому моделювання.

В оповіданнях Чехова особливе тлумачення мають імена, які Антон Павлович підбирав дуже ретельно, відповідно до характеру створюваного персонажа. Товстого звати Миша, тонкого – Порфирій.

Миша – розмовна форма, скорочено від Михайло, Михаїл – від давньоєврейської – [mi-kha-'el] — «хто як бог».

Порфирій – від грецького Porphyrios – porphyries – багряний, пурпуровий, одягнений у пурпур – ознака царського походження — високий стиль, а розмовний, скорочений – Порфир, Фіра.

Нафанаїл – від латинського Natanael – від давньоєврейського natan'el, що означає «дав бог».

• Зверніться до тексту твору.

• Як називали товстого і тонкого у гімназії?

• Порівняйте походження імен персонажів з міфологічним тлумаченням їх прізвиськ.

Герострат – руйнівник, що хотів прославитись і спалив храх Артеміди в Ефесі у 356 р. до н.е. в Давній Греції (У тексті твору – Миша – товстий, «казенну книжку цигаркою пропалив»).

Ефіальт – один з двох синів Посейдона, яких називали алодами. Вони були сильними і великими на зріст. Погрожували богам дістатись неба, поставивши гору Оса на Олімп. Ефіальт під час греко-персидської війни 449-55 pp. до н.е. показав персам стежку, якою вони змогли обійти Фермопільський прохід і знищити спартанців, що його захищали, про це писав в «Одіссеї» Гомер. Тому це ім'я Ефіальт стало загальним для означення зрадництва. (У тексті твору Порфирій – тонкий, «ябедничати любив»).

• Зробіть висновки, чи випадкові імена обрав Чехов для своїх персонажів. Яку думку хоче підкреслити письменник, обравши саме такі імена для персонажів?

• Чому, на вашу думку, Чехов «зробив» тайного радника товстим, а колезького асесора тонким?

• Спробуємо змоделювати ситуацію навпаки: що зміниться у тлумаченні оповідання, якщо тайний радник буде тонким, а колезький асесор товстим? Яким чином зміниться головна ідея твору?

Введення поняття «оповідання».

Як ви дізналися з підручника, А.П. Чехов здобув визнання о автор п'єс і оповідань.

Прочитайте визначення оповідання у підручнику. Доведіть, що твір, над яким ми працювали на уроці, є оповіданням.

Підбиття підсумків уроку.

· Які висновки ми можемо зробити на основі виконаної роботи?

Чехов користується технікою «говорящего имени» з метою прихованої сатири (користуємось для позначення російською мовою, бо саме в російській літературі серед письменників, що описували життя міщан, купців, селян, зародилася така традиція).

Акцентування на конституції тіла персонажів поглиблює авторський задум щодо розкриття будови чиновницької сходинки, закладеної у фундамент державного устрою у ті часи.

Якщо змоделювати ситуацію навпаки, то товстий (що стане на місце тонкого) буде мати образ такої собі лінькуватої людини, а тонкий, ставши у наших припущеннях чиновником високого рангу, набуде образу працьовитого, старанного чиновника.

Звичайно, варіант Чехова не такий простий (синонім – банальний).

Домашнє завдання.

1. Читати статтю підручника про А.П. Чехова

2. Відповісти на запитання підручника.

З. Прочитати оповідання «Хамелеон», «розшифрувати» імена персонажів у зв'язку з їх характерами, визначити місце найбільшої напруги у тексті (кульмінацію).

Урок 43

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов