Організація Об’єднаних Націй.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Історія створення Організації Об'єднаних Націй. "Об'єднані Нації "- назва, запропоноване Президентом США Ф. Рузвельтом, вперше прозвучала в Декларації Об'єднаних Націй, ухваленої 1 січня 1942 року. У цьому документі 26 держав зобов'язалися продовжити спільну боротьбу проти фашизму, створивши таким чином антигітлерівської коаліції, що перемогла у Другій світовій війні. Організація Об'єднаних Націй створювалась на момент завершення Другої світової війни, в умовах розгрому фашизму, завдяки спільній боротьбі країн антигітлерівської коаліції, замість Ліги Націй. Ініціаторами створення ООН стали Радянський Союз, Сполучені Штати та Сполучене Королівство, що прийняли відповідне рішення ще в жовтні 1943 року, в Москві. З самого початку ООН замислювалася як загальна міжнародна організація для підтримки миру і безпеки на планеті, заснована на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав. Основні положення Статуту ООН були узгоджені представниками Радянського Союзу, Сполучених Штатів, Сполученого Королівства та Китаю в Думбартон-Оксі (США) в серпні-жовтні 1944 року. Статут ООН був прийнятий в Сан-Франциско (США) 26 червня 1945 і набув чинності 24 жовтня 1945 року, а перша сесія відкрилася в Лондоні (Великобританія) вже 10 січня 1946 року.

Цілі і принципи Організації Об'єднаних Націй.

Відповідно до.1 Статуту, ООН переслідує наступні цілі: 1. Підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру, а також придушення актів агресії або інших порушень миру і проводити мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і міжнародного права, залагодження або дозвіл міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

2. Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру.

3. Здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і в заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови та релігії. 4. Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей. Відповідно до 2 Статуту, для досягнення зазначених цілей ООН і її члени діють відповідно з наступними принципами: Суверенна рівність всіх членів ООН. Сумлінне виконання прийнятих на себе зобов'язань. Членами ООН можуть бути будь-які миролюбні держави планети. На 1 січня 2004 року членами ООН є 191 держава світу. Останніми, у вересні 2002 року, вступили Швейцарія і Східний Тимор.

Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Організація безпеки та співробітництва в Європі, – регіональна організація, яка поєднує 56 країн, розташованих в Північній Америці, Європі й Центральній Азії. Попередня назва - Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ). У січні 1995 року вона набула статусу міжнародної організації.

НБСЄ була скликана за ініціативи СРСР та соціалістичних держав Європи як постійно діючий міжнародний форум представників 33 європейських держав, а також США і Канади. Головною метою цього форуму було відпрацювання заходів щодо зменшення військового протистояння та зміцнення безпеки в Європі.

На початку 2000-х рр. до ОБСЄ входили:, На початку 2000-х рр. до ОБСЄ входили: Австрія, Албанія, Азербайджан, Андорра, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Великобританія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Кіпр, Киргизька Республіка, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сан-Марино, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Таджикистан, колишня Югославська Республіка Македонія, Туркменістан, Туреччина, Угорщина, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Югославія.

Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

Організація Північноатлантичного договору— військово-політичний союз, створений на основі Північноатлантичного договору, підписаного 4 квітня 1949 р. в Вашингтоні США, Великобританією, Францією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Канадою, Італією, Португалією, Норвегією, Данією, Ісландією. У1952 р. до НАТО приєдналися Греція і Туреччина, у 1955 р. — ФРН, у 1982 р. — Іспанія. У рамках НАТО створене об'єднане військове командування. У1966 р.з військової організації НАТО вийшла Франція, у 1974 р. — Греція (у 1980 р. повернулася в організацію); у військову організацію не входить Іспанія. На липневій сесії 1997 р. Ради НАТО в Мадриді було ухвалено рішення про розширення блоку за рахунок країнСхідної Європи і республік колишнього СРСР. Вищий орган — сесія Ради НАТО. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі.

Організація американських держав (ОАД)

Організація американських держав (ОАД) — створена в 1948 р. на 9-й міжамериканській конференції в Боготі. Складається з 35 членів латиноамериканських держав, США і Канади (1994). Вищий орган ОАД — Генеральна асамблея міністрів закордонних справ, виконавчий орган — Постійна рада ОАД (у Вашингтоні).

Організація африканської єдності (ОАЄ)

Організація африканської єдності (ОАЄ) — об'єднання африканських держав, створене в травні 1963 р. на конференції в Аддис-Абебі. На кінець 1994 р. в ОАЄ входили 53 держави. Цілі ОАЄ: зміцнення єдності й координація дій африканських країн, сприяння економічному розвитку країн Африки і т. д. Головні органи ОАЄ — Асамблея глав держав і урядів та Рада міністрів. Штаб-квартира в Аддис-Абебі.

Основні етапи й шляхи створення міжнародних організацій.

Першими міжнародними організаціями можна вважати (з певною мірою умовності) воєнні союзи держав, історія яких сягає в глибоку давнину. Щодо організацій економічного характеру, то одним з найдавніших прикладів можна вважати Ганзу - політичний і торговельний союз північно-німецьких міст, який існував у XIV-XVI1 ст. Центром Ганзи був Любек; її факторії розміщувались у Новгороді, Лондоні, Берліні, Брюгге. Ця організація об'єднала майже сто міст. її функціями були: спорядження й охорона торговельних експедицій, утворення торговельних факторій у найважливіших містах, переважно в балтійських країнах, одержання всіляких торговельних привілеїв, уніфікація торговельного права. Таким чином, головною метою Ганзи був захист інтересів купецтва, яке здійснювало свої операції в цьому регіоні.

Початок формування цілісної системи міжнародних організацій припадає приблизно на середину XIX ст. Відтоді й до нашого часу можна виокремити такі основні етапи розвитку системи:

I етап (середина XIX - середина 40-х років XX ст.) - становлення системи міжнародних організацій;

II етап (середина 40-х - кінець 50-х років XX ст.) - формування системи Об'єднаних Націй;

ІІ етап (кінець 50-х - кінець 80-х років) - активізація процесу утворення й поширення міжнародних регіональних організацій;

IV етап (з початку 90-х років) - відновлення єдиної системи міжнародних економічних відносин.

НАФТА і АСЕАН.

НАФТА -Північноамерика́нська зо́на ві́льної торгі́влі.

Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) угода про вільну торгівлю між Канадою,

США і Мексикою,що грунтується на моделі Європейської Спільноти(Європейського Союзу).
Першим кроком став "план Эббота", прийнятий в 1947році, метою якого було стимулювання інвестицій США впровідні галузі канадської економіки.

Нині НАФТА є найбільшою у світі регіональною зоноювільної торгівлі, з населенням в 406 млн.

Основною метою НАФТА явилося зняття бар'єрів наторгівлю товарами між країнами-учасницями. Половинабар'єрних обмежень була знята відразу ж, інші знімалисяпоступово впродовж 14 років. Така угода сталарозширеним варіантом торгової угоди 1989 р. міжКанадою і США.

АСЕАН Асоціації держав Південно-Східної Азії.

це геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 краïн, розташованих в Південно-Східній Азіï. (АСЕАН)утворена 8 серпня 1967 року в м. Бангкоку. До неї увійшлиІндонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, потімБруней-Даруссалам (у 1984 р.), В'єтнам (у 1995 р.), Лаос іМьянма (у 1997 р.), Камбоджа (у 1999 р.).Статусспеціального спостерігача має Папуа-Новая Гвінея. В якості статутних цілей декларацією Бангкока проустанову АСЕАН були визначені:
сприяння розвитку соціально-економічної і культурноїспівпраці країн-членів організації;
сприяння зміцненню світу і стабільності в Південно-східній Азии (ЮВА)

52 Ліга арабських держав та Організація "Ісламська конференція".

Ара́бська лі́га одна з регіональних організацій арабських держав Південно-Західної Азії, Північної і Північно-Східної Африки. Створена в Каїрі 22 березня 1945 Єгипетом, Сирією, Іраком, Ліваном, Трансіорданією, Саудівською Аравією. Ємен приєднався 5 травня 1945. На разі нараховує 22 члени. Провідна мета Ліги:залучення тісніших відносин між державами-членами і координація взаємодії між ними, задля захисту своєї незалежності і суверенітету, і вирішення загальних питань й інтересів арабських країн.

Ліга арабських держав бере участь в політичних, економічних, культурних і соціальних програмах, направлених на сприяння реалізації інтересів своїх держав-членів.

Організація "Ісламська конференція

Історичні аспектиОрганізація "Ісламська Конференція" (ОІК) — міжнародна організація, яка об'єднує 57 країн, що вирішили об'єднати свої зусилля та ресурси, а також одноголосно виступати на захист своїх інтересів та забезпечити розвиток усіх мусульман світу. Організація була створена на Першій зустрічі лідерів ісламського світу в Рабаті (королівство Марокко) 25 вересня 1969 року. Ця зустріч —реакція на спробу сіоністів спалити священну мечеть Аль-Акса 21 вересня 1969 року в окупованому Єрусалимі. Через шість місяців після цього історичного моменту, в березні 1970 року в м. Джидда (королівство Саудівська Аравія) проведено Першу ісламську конференцію міністрів закордонних справ. На цій Конференції узгоджено посаду Генерального секретаря ОІК, який мав би забезпечити співпрацю країн-членів. Конференція визначила повноваження Генерального секретаріату й обрала місцем його тимчасової штаб-квартири Джидду з розрахунком на те, що згодом місцем постійної штаб-квартири стане Єрусалим.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США