Вимоги до контрольної роботи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Структура контрольної роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина (3-4 розділи), висновки, список використаних джерел, додатки;

Обсяг роботи – не менше 20 сторінок формату А4;

Шрифт – Times New Roman, розмір 14 пт., чорного кольору;

Міжрядковий інтервал – полуторний (1,5);

Абзацний відступ – 15 мм.;

Поля аркуша: ліве – 25 мм.; праве – 15 мм.; верхнє і нижнє – 20 мм.;

Захист контрольної роботи: відбувається на останніх двох парах;

Робота повинна бути представлена: у друкованому форматі на листах А4, а також у папці або швидкозшивачі;

Основний зміст роботи має: доповнюватися посиланнями на вітчизняне законодавство та літературу, актуальною статистикою, графічним матеріалом;

Основна частина контрольної роботи: повинна бути логічно побудованою і структурованою, а також обов’язково містити огляд функціональних можливостей, призначення та особливостей функціонування конкретного програмно-технічного комплексу у відповідністю з обраною темою.

Теми контрольних робіт

1. Предмет, метод і обєкти бухгалтерського обліку.
2. Рахунки бухгалтерського обліку, їх класифікація та призначення.
3. Бухгалтерський баланс та йогог значення.
4. Поняття та класифікація звітності.
5. Види фінансової звітності та основний їх зміст.
6. Документація господарських операцій як джерело інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи.
7. Інвентаризація як спосіб фактичного контролю.
8. Тактика проведення інвентаризації за завданням слідчого.
9. Техніка і форми бухгалтерського обліку та його співвідношення з судово-бухгалтерською експертизою.
10. Значення облікової політики підприємства для проведення судово-бухгалтерської експертизи.
11. Методика комплексного економічного аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства та його місце у судово-бухгалтерській експертизі.
12. Методи і моделі діагностики ймовірності можливого банкрутства.
13. Аудит як форма незалежного фінансово-економічного контролю та використання його результатів у експертному дослідженні.
14. Документальна ревізія, методика її проведення та її місце у виявленні та попередженні економічних правопорушень.
15. Характеристика бухгалтерського обліку у контексті правового регулювання.
16. Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи.
17. Організація судової експертизи в Україні.
18. Вимоги до судових експертів таїх межі компетенції при використані показань свідків, звинувачуваних та інших матеріалів справи.
19. Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії досудового слідства.
20. Проведення бухгалтерської експертизи при розгляді кримінальної справи у суді.
21. Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи у справах про адміністративні правопорушення, господарське і цивільне виробництво, а також при проведенні виконавчих дій.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Первинна експертиза - це основний вид експертизи, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше, проведення її передбачає виконання всіх потрібних заходів для прийняття рішень щодо об’єкта експертизи.

Основна експертиза - це експертиза, що повністю вирішує поставлені перед нею питання відносно справи, що розслідується.

Повторна експертиза – це експертиза, що призначається в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.

Додаткова експертиза - цеекспертиза, що призначається в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи на вимогу замовника експертизи.

Одноособова експертиза -це експертиза, яку проводить один експерт за конкретною справою.

Кoміcійна експертиза - це експертиза, яку проводить комісія, що складається з двох чи більш експертів однієї спеціалізації.

Однonpeдмemні експертизи – це експертизи, що досліджують один вид діяльності.

Комплексні експертизи – це експертизиякі досліджують питання, що відносяться до різних сфер спеціальних знань, але об'єднані однією справою.

Доброякісні документи – це документи, що правильно оформлені і вірно відбивають зроблену господарську операцію.

Недоброякісні документи – це документи які неправильно оформлені, що не відбивають дійсно зроблену господарську операцію чи відбивають її у перекрученому вигляді.

Документи, що відображають незаконні операції - це такі правильно оформлені документи, у яких зафіксовані операції, що не відповідають чинному законодавству чи нормативним дoкyмeнтaм.

Підроблені документи - це такі документи, у яких фальсифіковані їх реквізити, a також ті, у яких перекручено сам зміст господарської операції.

Мeтoд - це спосіб дослідження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, які визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Економічний аналіз - це вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність підприємств і організацій, яка передує прийняттю раціональних управлінських рішень.

Meтoд зустрічної перевірки - це зіставлення різних примірників того самого документа, примірники цих документів можуть бути отримані як від різних структурних підрозділів одного підприємства, так і від інших організацій, з якими підприємство має господарські зв'язки.

Meтoд взaємнoгo кoнтpoлю – це зіставлення різних документів і облікових даних, у яких прямо чи побічно відбивається операція, яка перевіряється. При цьому зіставлятися можуть дані різних видів обліку - бухгалтерського, оперативного і статистичного.

Судово-бухгалтерська експертиза - це дослідницький процес з метою збору доказів і пошуку істини в господарських правовідносинах для правильного їхнього вирішення правоохоронними органами.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Баланс - з віт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Доходи - з більшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Консолідована фінансова звітність - звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності -фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Принцип бухгалтерської обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Стаття - елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить Інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Поточні зобов’язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

Надзвичайна подія - подія або операція, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Асоційоване підприємство - підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Не грошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Вилучення капіталу - зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості.

Облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується - первісна (або переоцінена) вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку його корисного використання.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією).

Основні засоби - матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього, або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих) на дату придбання (створення) основних засобів.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Строк корисного використання - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує отримати від їх використання.

Група нематеріальних активів - с укупність однотипних за призначеннямта умовами використання нематеріальнихактивів.

Досліджен ня- з аплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та тех­нічних знань

Нематеріальний актив -немонетарний актив, який не має матері­альної форми, може бути ідентифікований ( відокремлений від підприємства) та утри­мується підприємством з метою викори­стання протягом періоду більше одного ро­ку (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Розробка -застосування підприємством результатів до­сліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконале­них матеріалів, приладів, продуктів, проце­сів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Запаси -активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Безнадійна дебіторська заборгованість - п оточна дебіторська заборгованість, щодоякої існує впевненість про її неповернення боржником або позовний термін якої минув.

Дебітори -юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість -сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість -сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційногоциклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - с ума поточної дебіторської заборгованостіза товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности