Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття про водоприймальну поверхню свердловини.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Поняття про водоприймальну поверхню свердловини.
Найбільш відповідальний елемент у конструкції будь-якої водозабірної свердловнини - водоприймальна частина. Водоприймальна частина свердловини – це частина стовбура свердловини, яка розміщується між покрівлею експлуатаційного водоносного горизонту та водоупором, і в якій відбуваються складні фізико-хімічні процеси переходу води у вільний стан з інших станів (див. термінологічний словник до теми № 3).
Залежно від складу порід водоносного пласта, його покрівлі і підошви водоприймальна частина трубчатих колодязів може бути: ü безфільтровою; ü обладнана спеціальним пристроєм - фільтром. У разі, коли експлуатаційний водоносний пласт складається добре фільтруючими породами (тріщинуватими або з дрібного піску), то спеціального додаткового (штучного) фільтра, як правило, не влаштовують, а його функцію виконуть частинки породи. Тоді водоприймальну поверхню і саму свердловину називають безфільтровою. В інших випадках рекомендується влаштовувати спеціальні фільтруючі пристрої у складі конструкції свердловини – фільтрувальні колони (фільтри).
Рис.1 Приклади конструкцій бесфільтрових свердловин: а) в міцних, скельних, тріщинуватих породах; б) у сипких, пилуватих грунтах. 1 - покрівля експлуатаційного водоносного пласта; 2,3,12 - експлуатаційний водоносний пласт пласт; 4 - водоупор; 5,10 - водоприймальна частина свердловини; 6 - експлуатаційна колона обсадних труб; 7,9 – цементація затрубного простору відповідно експлуатаційної колони та кондуктора; 8 - кондуктор; 11 - водоприймальна каверна.
Рис. 2. Конструкція свердловин пробурених різними способами буріння: а - ударно - канатним; б - роторним з прямою промивкою; в -роторним із зворотною промивкою; І - глина; ІI - суглинок; III - пісок; IV – аргіліт: 1 - затрубна цементація; 2 - кондуктор; 3 - затрубно -міжтрубна цементація; 4 - технічна колона труб; 5 - експлуатаційна колона труб; 6 - технічна колона труб, яка витягується після установки фільтра; 7 - надфільтрова труба; 8 - сальник; 9 - піщано -гравійна обсипка фільтра; 10 - водоносний шар; 11 - фільтр; 12 – відстійник. Принцип роботи фільтра.
Рис. 5. Схема роботи отвору фільтра: 1 - стінка фільтра; 2 - отвір: 3 - місток із зерен породи: 4 - водоносна порода. Принцип роботи фільтра: На початку відкачування дрібні частинки проходять крізь отвори в середину фільтрової колони. Частина з них осідає у відстійнику.
В міру відкачування до отвору підходять крупніші частинки, які, заклинюючись в отворах, влаштовують місток.
При постійному дебіті свердловини місток існує досить надійно і довго, але при змінах дебіту містки руйнуються, частинки проходять крізь фільтр і осідають у відстійнику. Внаслідок цього утворюватиметься новий місток. ВИСНОВОК: Таким чином, розміри отворів фільтра повинні бути тим більші, чим більші частинки порід і відповідно до цього використовується певний тип фільтра і конструкція його робочої поверхні. Тип фільтра і конструкцію його фільтруючої (робочої) поверхні для водозабірної свердловини визначають залежно від:
Робоча (фільтруюча) поверхня фільтра складається з: ► каркасу (трубчастого, стрижневого, спірально-стрижневого, каркасу, що виготовляється з листа нержавіючої сталі); ► додаткової фільтруючої поверхні (природної, або штучної) ПРИМІТКА: Фільтри можуть складатися тільки з каркасу, або бути додаткового обладнані фільтруючою поверхню. Які бувають фільтри свердловині від чого залежить вибір типу і конструкції фільтра? Таблиця 2 (за табл.1, додатку 2 СниП 2.04.02-85) Рекомендації щодо визначення розмірів прохідних отворів фільтруючої поверхні фільтра
Класифікація фільтрів.
Фільтри розділяються між собою: ◘ за матеріалом виготовлення (каркаса, робочої поверхні); ◘ за присутністю в складі додаткової фільтруючої поверхні; ◘ за конструкцією каркасу; ◘ за ступенем складності фільтруючої поверхні (класифікація по Гаврилко); ◘ за конструкцією фільтруючої поверхні; ◘ за умовами застосування. За матеріалом виготовлення фільтри бувають: o з фільтруючою поверхнею з природніх матеріалів (гравійні, гравійно-кожухові, блочні );
o з фільтруючою поверхнею з штучних матеріалів (металеві, пластмасові, з пін-полістирольною засипкою, з епоксидних смол, азбестоцементні тощо.
За конструкцією каркасу: • з трубчастим каркасом; • з стрижневим каркасом; • з спірально-стрижневим каркасом; • з каркасом, який виготовлений з цільного штампованого листа нержавіючої сталі.
За ступенем складності фільтруючої поверхні: ► перший ступінь складності робочої поверхні (фільтри, які затримують частинки, що рухаються перпендикулярно до стінок фільтра – трубчасті і стрижневі каркаси; дротяні і сітчасті фільтри). У таких фільтрів робочою є тільки площа бічної поверхні. ► другий ступінь (фільтри, які затримують частинки, в т.ч. і ті, що рухаються під кутом до стінок фільтра: фільтри з об`ємно-сітковою структурою, багатошарові сіткові; пінополістирольні; ► третій ступінь (фільтри, які працюють всім об`ємом фільтруючої поверхні: блочні, корзинчаті, парасолькові, збірні пластмасові) За конструкцією фільтруючої поверхні: ü каркаси, ü дротяні, ü сіткові ü гравійні, ü блочні фільтри
За присутністю в складі додаткової фільтруючої поверхні: o фільтри-каркаси без додаткової фільтруючої поверхні (трубчасті і стрижневі каркаси, спірально-стрижневі каркаси; каркаси з штампованого листа); o фільтри з додатковою фільтруючою поверхнею (дротяні і сіткові фільтри, гравійно-кожухові і гравійні обсипні фільтри; корзинчасті і парасолькові фільтри).
Найбільш проста класифікація фільтрів за Володіним Ю.І. [1. с.347]:
Залежно від характеру робочої частини розрізняють наступні типи фільтрів: ü каркасні без покриття, ü каркасні з тонкими фільтруючими покриттями, ü з фільтруючим заповнювачем; ü фільтри із засипкою фільтруючим матеріалом.
Вибір конструкції фільтру свердловини безпосередньо залежить від геологічних характеристик водоносного горизонту, на який планується буріння.
У артезіанських свердловинах, розрахованих на тверді і стабільні вапнякові породи, фільтр не роблять взагалі – просто залишають стовбур свердловини відкритим (бесфільтрові свердловини). Зазвичай це пов'язано з тим, що такі свердловини в більшості випадків дають хороший напір води, а тому погружний насос встановлюється на значній відстані від водозабору.
ВИСНОВОК: Таким чином, попадання крупних фрагментів породи в насос практично виключено, а дрібнозернистих механічних домішок у вапняку практично не буває. Для свердловин, які розраховані на здобування води із нестабільних галечникових та вапнякових водоносних горизонтів, в яких напір води не дуже високий і насос встановлено достатньо близько до водозабору, установка фільтра необходна.
Оскільки дуже тонке очищення води в цих випадках зазвичай не потрібне (дрібнозернисті домішки також відсутні), як фільтр використовують просто відрізок перфорованої труби (та ж експлуатаційна труба, але з безліччю просвердлених отворів невеликого діаметру). В більшості випадків, за відсутності у водоносові піску, такий фільтр цілком виконує свою функцію і здатний прослужити дуже довго. Значно складніше йде справа зі свердловинами на пісок. Саме піщані водоносні горизонти створюють максимальну кількість проблем бурильникам і власникам свердловин. А оскільки піщані водоноси в більшості регіонів розташовані найближче до поверхні – свердловини на пісок якраз найбільш поширені. Для таких свердловин спеціально виготовляють сітчасті фільтри, і саме від якості їх виготовлення, матеріалів, з яких вони зроблені, а також від якості їх установки (обсипання) безпосередньо залежить термін служби свердловини на пісок.
Каркаси Основою будь-якого фільтру для свердловини є перфорований відрізок труби, в якому робляться отвори або щілини.
Діаметр отворів, як і ширина щілин – це звичайно 10-20 мм.
Отвори (щілини) при цьому робляться так, щоб шпаруватість складала 20-30%.
Шпаруватість в даному випадку – це частка площі отворів (щілин) від загальної площі поверхні фільтру.
Рис.7 Розташування отворів та шпарин на каркасах фільтрів 4.1.3. Стрижневі фільтри (каркаси)
4.2.Фільтри з додатковою фільтруючої поверхнею Поняття про водоприймальну поверхню свердловини.
Найбільш відповідальний елемент у конструкції будь-якої водозабірної свердловнини - водоприймальна частина. Водоприймальна частина свердловини – це частина стовбура свердловини, яка розміщується між покрівлею експлуатаційного водоносного горизонту та водоупором, і в якій відбуваються складні фізико-хімічні процеси переходу води у вільний стан з інших станів (див. термінологічний словник до теми № 3).
Залежно від складу порід водоносного пласта, його покрівлі і підошви водоприймальна частина трубчатих колодязів може бути: ü безфільтровою; ü обладнана спеціальним пристроєм - фільтром. У разі, коли експлуатаційний водоносний пласт складається добре фільтруючими породами (тріщинуватими або з дрібного піску), то спеціального додаткового (штучного) фільтра, як правило, не влаштовують, а його функцію виконуть частинки породи. Тоді водоприймальну поверхню і саму свердловину називають безфільтровою. В інших випадках рекомендується влаштовувати спеціальні фільтруючі пристрої у складі конструкції свердловини – фільтрувальні колони (фільтри).
Рис.1 Приклади конструкцій бесфільтрових свердловин: а) в міцних, скельних, тріщинуватих породах; б) у сипких, пилуватих грунтах. 1 - покрівля експлуатаційного водоносного пласта; 2,3,12 - експлуатаційний водоносний пласт пласт; 4 - водоупор; 5,10 - водоприймальна частина свердловини; 6 - експлуатаційна колона обсадних труб; 7,9 – цементація затрубного простору відповідно експлуатаційної колони та кондуктора; 8 - кондуктор; 11 - водоприймальна каверна.
Рис. 2. Конструкція свердловин пробурених різними способами буріння: а - ударно - канатним; б - роторним з прямою промивкою; в -роторним із зворотною промивкою; І - глина; ІI - суглинок; III - пісок; IV – аргіліт: 1 - затрубна цементація; 2 - кондуктор; 3 - затрубно -міжтрубна цементація; 4 - технічна колона труб; 5 - експлуатаційна колона труб; 6 - технічна колона труб, яка витягується після установки фільтра; 7 - надфільтрова труба; 8 - сальник; 9 - піщано -гравійна обсипка фільтра; 10 - водоносний шар; 11 - фільтр; 12 – відстійник.
|
||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 287; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.008 с.) |