Шкала оцінки природної небезпеки земельних ділянок лісового фонду

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

ПРИМІТКИ:

1. Пожежна небезпека встановлюється на один клас вище:

а) для хвойних насаджень, будова або інші особливості яких сприяють переходу низової пожежі у верхову (різновікові хвойні деревостани з вертикальною зімкненістю намету), густий, високий (більше 2м) підріст хвойних, підлісок хвойних порід (ялівці чагарникові та інші чагарники), захаращеність більше 10м³/га;

б) для ділянок лісового фонду, крім вод, що прилягають до доріг загального користування або розташовані на відстані 50м і менше від залізниць і лісових підприємств, які використовують відкритий вогонь;

в) для насаджень з рівнем радіаційного забруднення від 1 до 14 кі/км² незалежно від порідного складу, віку і ТУМ.

2. Шкала застосовується також для оцінки природної пожежної небезпеки інших земель, вкритих лісовою рослинністю.

Основні ознаки визначення типу, виду та інтенсивності лісової пожежі.

Особливості розвитку лісових пожеж в горах.

У гірських лісах на розвиток і поширення пожеж великий вплив має загальна розчленованість території, мікрокліматичні особливості, розподіл рослинності і похилість схилів.

Нахил земної поверхні, по якій піднімається крайка пожежі, прискорює просування вогню. Поширення тепла за допомогою теплової радіації перед крайкою пожежі при цьому збільшується так само, як і при нахилі полум'я під впливом вітру на фронті пожежі. Тому навіть у безвітряну погоду нагору по схилі крайка пожежі просувається швидше, ніж вниз. Просування горіння по наземному покриву вниз по схилу утруднено, тому що потоки нагрітого повітря і теплової радіації не потрапляють на горючий матеріал. У цьому випадку нахил впливає, аналогічно дії вітру в тилу пожежі. Тому в безвітряну погоду фронтом лісової пожежі в горах вважається частина крайки, що просувається вгору по схилу, а тилом – та, яка просувається вниз. Чим більша крутість схилу, тим більша швидкість просування крайки пожежі. Однак дуже круті схили зі стрімкими скелями є перешкодою для просування крайки пожежі.

Чим крутіші схили (але не більше 40-50^о), тим сильніше виражені ці розбіжності в розвитку пожежі. Якщо підвітряний схил пологий, то верхова пожежа, перейшовши через гребінь гори, може залишитися верховою, не втративши сили. Ущелини з гірськими струмками при слабкому вітрі затримують розповсюдження вогню на схилі по горизонталях. Однак вітер часто переносить іскри через вузькі ущелини і вогонь розповсюджується далі. Затримують рух вогню долини, ріки, ущелини, круті схили, ділянки лісу темнохвойних порід, якщо вони досить широкі. При цьому велике значення мають швидкість і сила вогню.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров