Основні новоутворення в період ранньої юності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

У період ранньої юності виникають такі новоутворення:

1. Формування світогляду і переконань.
2. Професійні інтереси.
3. Подальше формування самосвідомості та усвідомленої потреби в самовихованні.
4. Мрії та ідеали.
5. Перше юнацьке кохання.

Центральним новоутворенням даного віку є формування світогляду. Світогляд – це погляд на світ у цілому, це загальне уявлення про принципи розвитку та основи буття, життєва філософія людини, підсумок всіх її знань про світ.

Когнітивні (пізнавальні) передумови формування світогляду:

1. Наявність у людини значної суми знань про світ.
2. Здатність людини до абстрактного мислення, яке дозволяє перетворити суму розрізнених знань про світ у їх цілісну систему.

Особистісні передумови формування світогляду. Прагнення усвідомити сенс життя не як серію випадкових подій, а як цілісний процес, який має загальний напрям, спадкоємність і смисл. Світогляд – це не просто логічна система знань, це система переконань, які відображають ставлення людини до світу. З когнітивної позиції світогляд оцінюється в залежності від того, наскільки він відображає оточуючу дійсність. Він може бути істинним або хибним, науковим або релігійним, матеріалістичним або ідеалістичним.

З аксіологічної (ціннісної) позиції світогляд оцінюється в залежності від того, який напрям він задає діяльності людини. З цієї позиції світогляд може бути: оптимістичним чи песимістичним, прогресивним чи реакційним, активно творчим чи пасивно споглядальним. В старшому шкільному віці закладаються основи світогляду, оскільки саме в цьому віці дозрівають когнітивні та особистісні передумови для формування світогляду. В цьому віці відбувається велике розширення кругозору школярів, нагромадження знань про світ, розвиток абстрактного мислення в старшокласників різний, проте у всіх старшокласників спостерігаються певні зрушення в пізнавальній сфері, які виступають основою для юнацького філософствування. Саме в старшому шкільному віці, коли школяр стоїть перед необхідністю пошуку місця в самостійному житті, виникає потреба в осмисленні сенсу життя.

У період ранньої юності продовжує формуватися самосвідомість. Суттєвою відмінністю формування самосвідомості у юнацькому віці у порівнянні з підлітковим віком є необхідність усвідомити свої особистісні прояви при пошуці майбутнього місця в самостійному трудовому житті. У самосвідомості старшокласників спостерігається суперечливе явище: з одного боку вони вміють значно краще і повніше усвідомлювати власні якості, ніж підлітки, проте самооцінка підлітків є більш об’єктивною, ніж самооцінка старшокласників. Причиною такого явища є те, що підлітки, особливо молодші, ніби дивляться на себе очима оточуючих, а тому їхня самооцінка ґрунтується на об’єктивній оцінці їхньої особистості з боку інших, а це забезпечує її адекватний характер. У старшому шкільному віці розвивається тенденція до самостійного оцінювання власної особистості, а себе самостійно оцінити значно важче, ніж усвідомити з боку оточуючих.

Підлітки при оцінюванні власної особистості орієнтуються на своє теперішнє буття, а старшокласники усвідомлюють себе з орієнтацію на власне майбутнє. Старшокласники, на відміну від підлітків, здатні усвідомлювати не лише окремі властивості своєї особистості, але й власну особистість в цілому. У цьому допомагає те, що юнаки та дівчата здатні усвідомлювати не лише прості якості особистості, які відображають ставлення до учіння, але й складні якості, які відображають багатосторонні взаємини людини з оточуючим світом (почуття власної гідності). Більш високий рівень розвитку самосвідомості старшокласників обумовлює і більш усвідомлену потребу в самовихованні. На відміну від підлітків, старшокласники не лише прагнуть розвивати в собі окремі позитивні якості особистості, або долати окремі недоліки свого характеру, але й здатні формувати власну особистість в цілому. Це означає, що старшокласники перетворюються із об’єкта виховних впливів дорослих в об’єкт та суб’єкт виховання.

Мрія та ідеали.

У період ранньої юності сформовані ідеали в 2 основних формах:

1. Ідеалом виступає конкретна людина, яка є втіленням цінних для старшокласника якостей.

2. Ідеалом виступає узагальнений образ, який включає найбільш значущі для старшокласників якості.

У період ранньої юності, на відміну від підліткового віку найбільш поширеною формою існування ідеалів є друга форма.

У старшому шкільному віці виникає перше юнацьке кохання. У підлітковому віці мова може йти про дружню прихильність, закоханість, але не кохання.

Юнацьке кохання відрізняється чистотою, свіжістю і безпосередністю почуттів.

Формування особистості старшокласників

У зв’язку з підвищенням теоретичного рівня учбової діяльності в цьому віці її більш високими вимогами до самостійності та активності школярів розвитком інших видів діяльності. Інтенсивно розвиваються психічні пізнавальні процеси старшокласників.

Загальною тенденцією розвитку цих процесів у даному віці є розвиток довільності пізнавальних процесів та здатності управляти ними. Наприкінці старшого шкільного віку учні повністю оволодівають своїми пізнавальними процесами.

Сприймання

Підвищується аналітико-синтетична діяльність при сприйманні об’єктів, розвивається така якість як спостережливість.

Увага

У старшому у шкільному віці домінує довільна увага, інтенсивно розвивається післядовільна увага, причому на відміну від підліткового віку, де домінує післядовільна увага була фрагментарною, епізодичною у старшокласників. Цей вид уваги стає більш стійким, наближається до рівня дорослої людини. Характеристики властивостей уваги:

а) увага стає більш стійкою;

б) обсяг уваги такий, як у дорослих;

в) розвивається здатність до розподілу та переключення уваги.

У період ранньої юності спостерігається вибірковість уваги, яка пов’язана з пізнавально-професійними інтересами старшокласників.

Пам'ять

У старшокласників переважає довільна словесно-логічна, смислова пам’ять, проте не зменшується роль мимовільної пам’яті, просто даний вид запам’ятання набуває специфічного характеру, пов’язують з пізнавально-професійними інтересами старшокласника.

Старшокласники значно ширше, ніж підлітки вміють застосовувати прийоми смислового запам’ятання, дослівне запам’ятання матеріалу, яке ґрунтується на його повторенні не є поширеним у цьому віці. Старшокласники вміють диференціювати мнемічні завдання (якісний матеріал потрібно запам’ятовувати дослівно, який передавати своїми словами, а з яким лише ознайомитись).

Мислення

Значне ускладнення учбової діяльності приводить до інтенсивного розвитку мисленнєвої діяльності старшокласників. У цьому віці розвивається найбільш інтенсивно такі якості розуму як самостійність, критичність мислення, його творчий характер. Більш високо у порівнянні з підлітковим віком розвиваються розумові дії та операції. Підвищується здатність до абстрагування та узагальнення матеріалу, вміння доводити свою думку, аргументувати свої висловлювання, аналізувати явища з різних сторін.

Розвиток всіх перелічених вмінь виступає основою для розвитку теоретичного, діалектичного мислення, опанування загальних переконань розвитку природи та суспільства.

Уява

У цьому віці бурхливо розвивається творча уява як компонент творчих здібностей, проте не втрачає свого значення і репродуктивна уява.

Мовлення

У період ранньої юності значно розширюється активний словниковий запас, відбувається його збагачення за рахунок наукової термінології, удосконалюється структура мовлення старшокласників, розвивається здатність чітко, виразно і логічно послідовно висловлювати свої думки.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии