Психологічні механізми виховання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 33Следующая ⇒

Одне з найважливіших завдань психології - виховання, полягає у вивченні психологічних механізмів формування особистості, які є не­обхідною умовою успіху перетворення виховних вимог суспільства у внутрішні регулятори поведінки і діяльності підростаючої особистості. М.Й. Боришевський (1986), П.Р. Ігнатенко, В.Л. Поплужний, Н.І. Косарє-ва, Л.В. Крицька (1997), А.М. Бойко (1996), І. А. Зимня (1997) та ін. зазна­чають, що реальна ситуація у вихованні характеризується деструктивним середовищем. Виховна система покликана орієнтуватися на формування в учнів здатності протистояти негативним впливам середовища. Вчитель повинен вчити учнів одночасно опору й адаптації до оточуючої дійснос­ті. Дослідженнями доведено, що взаємини учнів у дитячому колективі, їх ставлення до оточуючої дійсності і їх стосунки детермінуються вза­єминами «вчитель-учень». Це ще раз підкреслює вирішальну роль у на­вчально-виховному процесі особистості вчителя.

Вплив вчителя на учнів цілеспрямовано та регульовано здійснюється шляхом використання таких механізмів: переконування, навіювання, на­слідування (В.І. Лозова (1997); П.Р. Ігнатенко (1998).

Переконування, як механізм і метод впливу, слід відрізняти від пере­конання як властивості, компонента психіки, що включає в себе знання, поєднані з щирою впевненістю в їх істинності. Структурне переконуван­ня включає в себе теоретично обґрунтовані (логічні) прийоми, за допомо­гою яких певна інформація, що повідомляється, органічно вплітається у сферу інтересів школярів. При цьому доводиться істинність чи хибність певних інформаційних повідомлень, їх значущість.

Мета переконування полягає в тому, щоб підвести дітей не тільки до розуміння певних положень, а й до внутрішнього їх прийняття.

Навіювання (сугестія) - відбувається вплив передусім на почуття, а через них - на розум і волю особистості, внаслідок чого сприймання інформації з певного джерела досить некритичне й малоусвідомлене. Навіювання ґрунтується на властивості слова оживляти, активізувати наявні й формувати нові асоціації між подразниками першої та другої сигнальних систем. А це означає, що через слово учень зможе засвоїти не тільки відповідні поняття, а й образ поведінки. Навіювання має дав­нє і широке використання, оскільки воно пов'язане як з фізіологічни­ми, так і з психічними властивостями дітей. Навіюваність притаманна школярам будь-якого віку, але чим молодша дитина, тим легше вона піддається їй.

Сприймання навіюваних ідей належить до пасивних, навіть дещо ав­томатизованих процесів. Певна частина інформації може засвоюватись несвідомо, без втручання активного мислення. Некритичне сприймання інформації не можна уявляти собі у вигляді чогось нереального, а всі за­своєні думки, поняття - ірраціональними, що суперечать здоровому глуз­ду. Некритичне сприймання - цілком реальне явище людської психіки, призначення якого, насамперед, полягає в економії розумової енергії. Типовим прикладом навіювання є звернення вчителя до певного авто­ритетного історичного джерела, юридичного документа, посилання на популярну особу тощо, коли учні сприймають ту чи іншу інформацію як цілком надійну. Оскільки транслятором цієї інформації є вчитель, якому довіряють, ефект навіюваності дедалі більше зростає.

У психології виховання використовують різні види навіювання: пря­ме, опосередковане, довільне, мимовільне. Особливо важливо враховува­ти мотиваційну спрямованість навіювання. З цією ознакою його можна поділити на спонукальне й гальмівне Перше характеризується тим, що вчитель, враховуючи безпосередні потреби, звички, інтереси учнів, про­понує їм прийняти певний варіант поведінки. Гальмівне полягає в тому, що школярам подається така інформація, яка стримує їх від аморальних й антигромадянських вчинків.

Наслідування — може відбуватися як мимоволі, так і довільно. Мимо­волі діти дошкільного і молодшого шкільного віку копіюють вербальні та поведінкові реакції спрямованості дорослих — батьків, родичів, учителів.

Поняття «наслідування» тісно пов'язане з іншим соціально-психоло­гічним поняттям - «мода», яка виявляється в багатьох аспектах: смаках, уподобаннях, захопленнях тощо. Зважаючи на те, що вчитель для бага­тьох учнів - об'єкт наслідування, він має пропагувати моду на прогре­сивно-українське: пісні, музику, дизайн, культуру спілкування тощо.

Зараження. В ході зараження від індивіда до індивіда переходять різ­ні емоційні стани — захоплення, тривога, радість, ентузіазм, сміливість тощо, які безконтрольно сприймаються й відтворюються людьми в ситу­ації їх безпосереднього спілкування.

Рефлексія означає самосприймання себе з позиції партнера по спілку­ванню. Коли педагог впливає на громадянську сферу учня, в останнього виникають думки типу: «А що думає про громадськість сам вчитель?», «Яка вона в мене насправді?» «Якою він хоче, щоб вона була?». Та про­читати ці думки неможливо і судять про них лише за поведінковими ре­акціями (П.Р. Ігнатенко і ін., 1997).

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология