Твори декоративно-прикладного мистецтва – це виготовлені кустарним або промисловим способом предмети побуту, що мають не лише естетичне, а й практичне значення.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Образотворчими мистецтвами називаються такі види мистецтва, які на площині або у просторі створюють наочне і відчутне зображення оточуючого світу, що сприймається зором. До образотворчого мистецтва відносяться також предмети, що прикрашають побут людини.

Існує кілька видів образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура.

Живопис і графіка створюють художнє зображення предметного світу на площині. Живопис користується фарбами; твори графіки виконуються на папері чи картоні олівцем, тушшю, пастеллю, аквареллю, гуашшю, або друкуються з особливих дощок, на якій зроблений рисунок. Скульптура об’ємна і виконується з твердих матеріалів (дерево, камінь, метал). Але всі ці види образотворчого мистецтва відтворюються на площині й у просторі, і через те, що їх можна сприйняти зором, вони об’єднані в один вид мистецтва.

Образотворче мистецтво володіє притаманними йому особливості у відтворенні оточуючого світу.

Воно може передати відчуття живої дійсності, відтворити неповторну індивідуальність кожного зображувального явища, характер і внутрішню сутність людини, неповторну красу природи, кольорове і пластичне багатство світу тощо. Причому, як і інші види, образотворче мистецтво не обмежується у своїх творах зовнішньою подібністю з предметом, що зображується, а кожного разу намагається проникнути в його сутність.

Образотворче мистецтво називають ще зорово-просторовим і пластичним, оскільки воно відтворює явища життя на площині і у просторі, а в основі його лежать наочність і відчутність.

Дещо окреме місце займає декоративно-прикладне мистецтво. Як і всі види образотворчого мистецтва воно відображує оточуючу нас дійсність.

Посудина у вигляді голови бика. Чорний мармур

Ежен Делакруа. Тигр, що крадеться. Б. 1831. Перо, акварель, пастель на папері.

Байонна, Музей Бонна, Кабінет рисунків. Епоха: романтизм, Франція.

Батальний жанр (від франц. bataille – битва), жанр ОМ, присвячений темам війни і військового життя. Головне місце у батальному жанрі займають сцени сухопутних і морських баталій, військових походів минулого і сучасності. З видами армійських привалів й біваків, що перегукуються с творами побутового жанру. Художників, що працюють у батальному жанрі, називають баталістами.

Паоло Учелло. Битва при Сан-Романа Делакруа. Взяття Константинополя хрестоносцями.

(середня дошка). Б. 1456. Флоренція, Уффіци. 1840. Париж, Лувр.

Репін І.Ю. Запорожці пишуть листа турецькому султану. 1878/91. Санкт-Петербург, Російський музей.

Пергамський вівтар. Гігантомахія. Горельєф. Мармур

Побутовий жанр, один з основних жанрів ОМ, присвячений зображенню приватного і суспільного життя людини. Побутовий жанр утверджує приватний побут як значиме і найцінніше явище життя. Художників, що працюють у побутовому жанрі, називаються жанристами.

Федотов П.А. Вдовиця. 1851. Репін І.Ю. Вечорниці. 1881. Москва, Третьяковська галерея.

Іваново, Обласний музей.

Інтер’єр (от франц. interieur – внутрішній) в архітектурі, внутрішній простір споруди в цілому або приміщень, з яких вона складається (вестибулю, фойє, кімнати, зала у світських будівлях, хору, нефа, трансепта у християнському храмі тощо). У живопису – жанр, що одним з головних мотивів зображує різноманітні внутрішні.

Ежен Делакруа. Внутрішній двір Коро. Інтер’єр собору в Сенсе. 1874.

марокканського будинку. ІІ третина 19 ст. Париж, Лувр. Париж, Лувр.

Історичний жанр, один з основних жанрів ОМ, присвячений відтворенню подій минулого і сучасності, що мають історичне значення. Історичний жанр часто переплітається с іншими – побутовим жанром (так званий історико-побутовий жанр), портретом (портретно-історичні композиції), пейзажем ("історичний пейзаж"), батальним жанром.

Делакруа. Страта дожа Марино Репін І.Ю. Запорожці пишуть листа турецькому султану.

Белен де Фонтене. Ваза з квітами і Мане. Білі півонії. 1864. Париж, Лувр.

Бронзовим бюстом Людовіка ХІУ. 1686.

Париж, Лувр.

Шарден. Натюрморт з атрибутами мистецтв. Хуан Гріс. Гітара, книга і газета. Б. 1919. Базель,

Веласкес. Венера з дзеркалом. 1651. Ренуар. Великі купальниці. 1884/86. Філадельфія,

Дружній шарж

Андрійчук М.О. Дизайнер-клас! (О.І.Гуменчук). 2007. Войнов В.С. Михайло Андрійчук. 2007.

Сентиментальний

Третьяковська галерея.

.

Парадний Інтимний

Мадрид, Прадо.

Погрудний На повний зріст

Анфасний Профільний

Шантійї, Музей Конде.

Груповий Подвійний

Автопортрети

Образотворчими мистецтвами називаються такі види мистецтва, які на площині або у просторі створюють наочне і відчутне зображення оточуючого світу, що сприймається зором. До образотворчого мистецтва відносяться також предмети, що прикрашають побут людини.

Існує кілька видів образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура.

Живопис і графіка створюють художнє зображення предметного світу на площині. Живопис користується фарбами; твори графіки виконуються на папері чи картоні олівцем, тушшю, пастеллю, аквареллю, гуашшю, або друкуються з особливих дощок, на якій зроблений рисунок. Скульптура об’ємна і виконується з твердих матеріалів (дерево, камінь, метал). Але всі ці види образотворчого мистецтва відтворюються на площині й у просторі, і через те, що їх можна сприйняти зором, вони об’єднані в один вид мистецтва.

Образотворче мистецтво володіє притаманними йому особливості у відтворенні оточуючого світу.

Воно може передати відчуття живої дійсності, відтворити неповторну індивідуальність кожного зображувального явища, характер і внутрішню сутність людини, неповторну красу природи, кольорове і пластичне багатство світу тощо. Причому, як і інші види, образотворче мистецтво не обмежується у своїх творах зовнішньою подібністю з предметом, що зображується, а кожного разу намагається проникнути в його сутність.

Образотворче мистецтво називають ще зорово-просторовим і пластичним, оскільки воно відтворює явища життя на площині і у просторі, а в основі його лежать наочність і відчутність.

Дещо окреме місце займає декоративно-прикладне мистецтво. Як і всі види образотворчого мистецтва воно відображує оточуючу нас дійсність.

Твори декоративно-прикладного мистецтва – це виготовлені кустарним або промисловим способом предмети побуту, що мають не лише естетичне, а й практичне значення.

Спочатку зупинимось на живописі, скульптурі і графіці. Вони мають внутрішні поділи за призначенням і за тим, яку сторону дійсності вони відображують.

2. Види творів мистецтва за призначенням: станкові і монументальні.

За призначенням живопис, скульптура і графіка поділяються на станкову і монументальну. Станковими називаються твори, що мають самостійне значення, не пов’язані з архітектурою або будь-яким практичним призначення м. Назва ця походить від станка або мольберта, на якому художник в процесі роботи закріплює матеріал.

Берніні. Автопортрет. 1670-ті. Новгородська ікона. Богоматір Грузинська.

Теракота. Санки-Петербург, Ермітаж. Париж, Лувр.

Монументальними називаються твори, що пов’язані з архітектурою, але мають самостійний суспільно самостійний суспільно-значимий зміст.

Мікеланджело. Давид. 1501-1504. Мармур. Флоренція, Галерея Академії витончених

мистецтв.

В минулому монументальні твори були пов’язані з архітектурою навіть за змістом. Їх використовували, коли треба було підкреслити призначення будівлі, або його національну своєрідність. Навіть зараз можна зустріти старовинні будівлі лікарень, або інших установ з емблемами або алегоричними зображеннями, що конкретизують колишнє призначення споруд.

Види монументального живопису розрізняють за технікою виконання.

Розпис – це твір, виконаний безпосередньо на поверхні стіни, стелі або склепіння чи на спеціальному полотні. Безпосередньо на стінах приміщення виконано знаменитим художником епохи Відродження Мікеланджело розпис Сікстинської капели у Римі.

Співачка і танцівниці. Настінний розпис Мікеланджело. Адам. Фрагмент розпису плафону

з гробниці у Фівах. Фрагмент. 1470-1375 рр. до н.е. Сікстинської капели. Рим., Ватикан.

Лондон, Британський музей.

Розпис, виконаний на стіні по вологому тиньку (штукатурці), називається фрескою. Це дуже міцна техніка, і нею користувались багато майстрів. На весь світ уславлені фрески Софійського собору у Києві.

Монументальний розпис, виконаний на полотні, котрий потім укріплюють на відведеному для нього місці, називається панно.

Мозаїка – особливий різновид монументального живопису, що використовує різнокольорові тверді речовини (смальти), кольорове каміння, емалі тощо. Так оформлені багато старовинних церков, виконаних в часи Візантійської імперії, зокрема, видатні мозаїки Софії Київської.

Битва Олександра Македонського. Фрагмент. Неаполь, Невідомий майстер. Марія-Оранта.

Національна галерея Каподимонте. Мозаїка. Київ, собор Святої Софії.

До монументального мистецтва відносяться також картини з кольорового скла – вітражі. Найбільший розквіт цього виду монументального мистецтва був у часи готики, під час оформлення знаменитих готських соборів (Паризької Богоматері, Амьєнський, Реймський тощо). Прикладом можуть слугувати також сучасні вітражі в обласній бібліотеці ім.М.Островського, в дитячому універмазі нашого міста.

Візник. Вітраж Шартрського собору. Франція, ХУІІІ тс.

Як синтез кількох видів мистецтва існує театрально-декораційне мистецтво або сценографія. Воно вміщує роботу по створенню зорового образу вистави через декорації, костюми, освітлення і постановочну техніку. Засобами живопису, архітектури (декорації), скульптури, декоративно-прикладного мистецтва (реквізит) сприяє розкриттю змісту та стилю театрального видовища, підсилює його вплив на глядача.

3. Жанри образотворчого мистецтва.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров