Знаходження коефіцієнта кореляції по даним кореляційної таблиці методом чотирьох полів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Знаходження коефіцієнта кореляції по даним кореляційної таблиці методом чотирьох полів

Поиск

 

Покажемо, як можна істотно спростити обчислення при знаходженні коефіцієнта кореляції за даними кореляційної таблиці з рівновіддаленими варіантами, якщо число спостережень велике (у прикладі, що нижче приводиться, для простоти підрахунку взяте невелике число даних).

Перейдемо до умовних варіант:

 

(1.7.1)

де і - так звані несправжні нулі (новий початок відліку), і - кроки, тобто різниці між двома сусідніми початковими значеннями й двома сусідніми значеннями (нові одиниці масштабу). За і найкраще вибирати значення і , що мають найбільшу частоту.

Перехід до умовних варіантів не змінює величини :

 

. (1.7.2)

 

Величини , , і можуть бути обчислені по методу добутків або по визначенню. Залишається вказати спрощений спосіб обчислення . Цієї меті й служить метод чотирьох полів. Назва методу пов'язана з тим, що рядок і стовпець, що перетинаються в клітці, яка містить найбільшу частоту, ділять кореляційну таблицю на 4 частині, які називають полями. Поля нумеруються так, як зазначено в таблиці 10.

 

Таблиця 10

     
  I   II
    наиб. частота  
  III   IV

 

Покажемо, як ведеться розрахунок, для чого обмежимося поки полем I. Нехай частина таблиці 10, що містить перше поле, представлена у вигляді таблиці 11.

 

Таблиця 11

-3 -2 -1
-2     -
-1 -    

 

Знайдемо добутки пар варіант і й помістимо їх у верхні праві кути кліток, що містять відповідні частоти. Наприклад, пари варіант і спостерігалося 5 разів; добуток поміщаємо у верхній правий кут клітки, що містить частоту 5. Заповнивши подібним чином інші клітки першого поля, одержимо таблицю 12.

 

 

Таблиця 12

  -3 -2 -1
  -2
 

 

  -
  -1   -
 

 

 

Аналогічно заповнюємо клітки інших полів. Таким чином, у кожній клітці, (яка містить частоту ), виявляється записаним і добуток ; залишається перемножити два числа і у кожній клітці та результати скласти. У підсумку одержимо шукане число .

Для зручності контролю обчислень знайдені добутки чисел і кожної клітки підсумовуються окремо по кожному полю, причому підрахунок ведеться по рядках і по стовпцях кожного поля: суму чисел рядка поля виписують у той з додаткових стовпців, поміщених праворуч, що має номер того поля, числа якого складалися. Суму чисел стовпця поля виписують у той з додаткових рядків, поміщених унизу, що має номер того поля, числа якого складалися. Суми чисел окремо по кожному полю записують у правому куті таблиці в чотирьох підсумкових клітках. Нарешті, складаючи всі числа підсумкових кліток, знаходять шукане число.

Схематично розрахункова таблиця представлена у вигляді таблиці 13.

Пояснимо, як заповнена таблиця 13 (для простоти розрахунок ведеться лише для першого поля).

Таблиця 13

-3 -2 -1     I II
-2
 

 

  II    
-1
 

 

   
            наиб. частота     III IV
    III     IV    
I       II       II
III         IV   III IV

 

Знайдемо суми добутків і по рядках першого поля ( і помістимо їх у додатковий стовпець I.

Знайдемо суми добутків і по стовпцях першого поля й помістимо їх у додатковий рядок I.

Знайдемо суму чисел додаткового стовпця I і запишемо її в першу підсумкову клітку (у правому нижньому куті таблиці).

Для контролю складемо всі числа додаткового рядка .

Аналогічно ведеться розрахунок і по інших полях.

Приклад. Обчислити коефіцієнт кореляції за даними кореляційної таблиці 14.

Розв’язання. Перейдемо до умовних варіант: (як несправжній нуль узята варіанта , що має найбільшу частоту; крок дорівнює різниці між двома сусідніми варіантами: і (як несправжній нуль узята варіанта , що має найбільшу частоту; крок дорівнює різниці між двома сусідніми варіантами: ).

Таблиця 14

           
       
       
         
           
         
           

 

 

Складемо кореляційну таблицю в умовних варіантах. Практично це роблять так: у першому стовпці замість варіанти 35, що має найбільшу частоту, пишуть 0; над нулем пишуть послідовно -1, -2 і т.д., під нулем пишуть 1,2 і т.д. У першому рядку замість варіанти 40, що має найбільшу частоту, пишуть 0; ліворуч від нуля послідовно записують -1, -2, -3; і т.д., праворуч від нуля пишуть 1, 2 і т.д. Всі інші дані переписують із початкової кореляційної таблиці. У підсумку одержимо кореляційну таблицю 15 в умовних варіантах.

Оскільки числа малі, обчислимо і , і , виходячи з їхніх визначень.

 

Таблиця 15

-3 -2 -1      
-2      
-1      
         
           
         
           

 

Знайдемо і :

.

 

Обчислимо допоміжну величину , а потім :

 

.

 

Аналогічно одержимо .

Знайдемо методом чотирьох полів, для чого складемо розрахункову таблицю 16.

 

Таблиця 16

 

-3 -2 -1       I II
-2
 

 

   
-1
 

 

   
                    II IV
 
-1

 
 

 

-10  
     
 

 

 
I       II   ─    
III -10 IV       -10  

 

Склавши числа підсумкових кліток (4 клітки в нижньому правому куті таблиці 16), одержимо: .

Знайдемо шуканий коефіцієнт кореляції по формулі (1.7.2):

 

.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 472; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.005 с.)