Тема: Розрахунок теплопередачі опалювального приміщення

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 6Следующая ⇒

Курсова робота

Тема: Розрахунок теплопередачі опалювального приміщення

Виконавець: студент групи ЕС-405 КАПЛЮК Костянтин Геннадійович

Керівник: к.т.н., доцент кафедри каф. АЕМ КРАВЧУК Микола Петрович

Київ 2016

ЗАВДАННЯ

На виконання курсової роботи

студент Каплюк Костянтин Геннадійович

1. Тема курсової роботи: Розрахунок теплопередачі опалювального приміщення

2. Вихідні дані до роботи:

Вихідні дані для розрахунку:

Коефіцієнт теплопровідності і товщина стін	Коефіцієнт теплопровідності і товщина вікон
			0,81
	0,93		0,037
	0,23		0,003
	0,031		0,02
	0,33		9,24
	8,4		22,81
	23,4
Коефіцієнт теплопровідності і товщина покриття приміщення	Коефіцієнт теплопровідності і товщина полового покриття приміщення
	0,22		2,5
	1,3
	0,02		0,04
	0,21		0,35
	9,5		9,01
	22,9
Коефіцієнт теплопровідності і товщина дверей
	0,045
	9,18
	23,6

3. Зміст пояснювальної записки:

Вступ.

Розділ 1 Аналіз теплотехнічних характеристик огороджувальних та віконних конструкцій будівель і споруд.

Розділ 2 Розрахунок теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхні опалювального приміщення.

Висновки.

Список використаних джерел.

ЗМІСТ

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку технологічних рішень з підвищення рівня енергоощадності під час використання енергоносіїв головним чинником у показанні ефективності енергозбереження в будівлях є рівень збереження теплової енергії, тому що кількість матеріальних і фінансових ресурсів, які затрачуються на теплозабезпечення, набагато більші, ніж витрати на системи освітлення, електропостачання та вентиляції. Збереження теплової енергії є центральним завданням, вирішення якого впливає на організацію роботи інших, пов'язаних із цим енергетичних систем.

Із загального обсягу виробленої теплової енергії для будівель, до 90 % витрачається на опалення. Для зменшення невиправдано великого експлуатаційного енергоспоживання будинків введені нові нормативи щодо теплозахисту будинків, які передбачають поетапне зниження енергоспоживання на 20–40 % шляхом збільшення в 1,5–3,5 раза опору теплопередачі конструкцій стін і скорочення тепловтрат різних конструктивних елементів.

Особлива увага у вирішенні цієї проблеми приділяється не лише новому будівництву, а й фонду житлових і громадських будинків, що експлуатуються, теплотехнічні характеристики яких не задовольняють сучасні вимоги. Зниження енергоспоживання будинків, що експлуатуються, може бути досягнуте шляхом підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, а також створенням опалювальних систем із керованими тепловими режимами.

Зведення до нормативних показників теплозахисних якостей огороджувальних конструкцій дає значний ефект в економії енергетичних ресурсів, що йдуть на опалення будинків. Проте це досягається лише в тому разі, якщо впроваджуються зовсім нові конструктивні й технологічні рішення зовнішніх стін, які пристосовані не тільки до кліматичних умов, а й до будівельної бази.

Виходячи з того, що на сьогодні майже 90 % усього житлового комплексу нашої країни було зведено за старими нормативами з опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, основним завданням є проведення комплексного підходу в енергетичному обстеженні (енергоаудиті) таких будинків і споруд з метою подальшого їх приведення до відповідних сучасних нормативів з теплозбереження.

Енергетичний аудит (енергетичне обстеження) – це обстеження підприємств різної сфери та окремих виробництв за їх ініціативою з точки зору їх енергоспоживання з метою визначення можливостей економії енергії та допомоги в економії на практиці шляхом упровадження механізмів підвищення енергетичної ефективності, а також із метою впровадження на підприємстві системи енергетичного менеджменту.

Енергоаудит відіграє ключову роль в ефективному використанні енергії в промисловості, побуті, а також у сфері послуг. Він є інструментом для повної оцінки споживання паливно-енергетичних ресурсів, створення управлінськіх впливів, а також і для оцінки того, наскільки ці впливи є ефективними. Таким чином енергетичний аудит (енергетичне обстеження) – постійно діючий механізм безупинного спостереження за станом об’єкта, що експлуатується, перевірка, ревізія до якогось даного еталона.

Предметом енергетичного аудиту є система обстеження споживання палива і енергії, аналіз і надання рекомендацій по ефективному споживанню енергоресурсів.

Основною метою енергетичного аудиту є пошук можливостей енергозбереження і допомога господарським суб’єктам у визначенні напрямків ефективного енергозбереження.

Об’єктом енергетичного аудита є суб’єкт господарської діяльності різної форми власності.

Головним завданням під час проведення енергетичного обстеження будівель і споруд, які вже знаходяться тривалий час в експлуатації, є визначення їх дійсної теплової потужності з урахуванням усіх основних чинників, що визначають тепловтрати та теплонадходження. Таким чином, визначивши величину теплової потужності будівлі при диференційному підході у розрахунку її складових, можна виявити ті з них, які найбільше впливають на рівень тепловтрат або на незадовільну експлуатацію системи теплопостачання всієї споруди.

ВИСНОВОК

Основні втрати тепла в будівлі припадають на стіни і вікна. (Приклад складових втрат тепла будівлею першої масової серії,%: стіни - 32; вікна - 24; повітрообмін - 11; фундамент - 6; дах - 27).Відзначимо, що тільки за рахунок утеплення огороджувальних конструкцій, модернізації віконних і дверних заповнень, систем вентиляції контролю та подачі тепла можна зменшити енергоспоживання в житловому фонді на 40%, що адекватно економії до 15% усієї вироблюваної в країні енергії.

Також в курсовій роботі були проведенні розрахунки коефіцієнтів: теплопровідності стін - Кс=1,534 Вт/(м2К), тепловіддачі вікон приміщення - Кс=1,429 Вт/(м2К), теплопередачі дверей приміщення - Кс=6,568 Вт/(м2К), ізоляції покриття приміщення - Кс=2,491 Вт/(м2К), ізоляції на половому покритті приміщення Кс=3,311 Вт/(м2К) відповідно при заданих параметрах даного приміщення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Энергосбережение. Практическое пособие по выбору и разработке энергосберегающих проектов / Под общ. ред. О.Л. Данилова, П.А. Костюченко. – М., 2006. – 668 с.

2. Богословский В.Н., Сканави А.Н. Отопление: Учеб. для вузов. – М.: Стройиздат, 1991. – 735 с.

3. Табунщиков Ю.А., Бродач М.М., Шилкин Н.В. Энергоэффективные здания. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2003. – 200 с.

4. Милашечкина О.Н., Ежова И.К. Энергосберегающие здания: учеб. пособие. – Саратов: СГТУ, 2006. – 76 с.

5. Табунщиков Ю.А., Бродач М.М. Математическое моделирование и оптимизация тепловой эффективности зданий. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2002. – 194 с.

6. Экономия электроэнергии, воды и теплоты в жилых зданиях: Справочное пособие / Л.Д. Богуславский, М.А. Винокур, Л.А. Воробьев; под ред. Л.Д. Богуславского. – М.: Стройиздат, 1991. – 160 с.

7. Теплопотери здания: справочное пособие / Е.Г. Малявина. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2007. – 144 с.

8. Пристрої для утилізації теплової енергії: Навч. посібник / Мисак Й.С., Гнатишин Я.М., Близнюк В.Ф., Крук В.Ю. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2006. – 152 с.

9. ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель.–Зі зміною № 1 від 1 липня 2013 року. На заміну СНіП ІІ-3-79. Введ. 09.09.2006 р. – К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. –72 с.

ДОДАТОК

Табличні дані:

Таблиця 1 – Градація вологісного режиму приміщень (ДБН В.2.6-31:2006)

Таблиця 2 – Параметри мікроклімату приміщень, які беруться при теплотехнічних розрахунках огороджувальних конструкцій (ДБН В.2.6-31:2006) та (МГСН 2.01-99*)

Таблиця 3 – вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях (ДБН В.2.6-31:2006)

Таблиця 4 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, Δ t _cг,⁰С (ДБН В.2.6-31:2006)

Таблиця 5 – Кількість градусо-діб опалювального періоду D_d за температурними зонами України (ДБН В.2.6-31:2006)

Таблиця 6 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків, R_{q min}, м²·К/Вт (ДБН В.2.6-31:2006)

Таблиця 7 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків, R_{q min} , м²·К/Вт (ДБН В.2.6-31:2006)

Курсова робота

Тема: Розрахунок теплопередачі опалювального приміщення

Виконавець: студент групи ЕС-405 КАПЛЮК Костянтин Геннадійович

Керівник: к.т.н., доцент кафедри каф. АЕМ КРАВЧУК Микола Петрович

Київ 2016

ЗАВДАННЯ

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров