ІІ. Ненасичені вуглеводні етиленового ряду

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Лабораторна робота №2.

Одержання етилену і вивчення його властивостей

У пробірку з газовідвідною трубкою наливають 3-4 мл заздалегідь приготовленої суміші (1 об’єм етанолу і 3 об’єми концентрованої сірчаної кислоти). Суміш нагрівають, вона чорніє, виділяється етилен, з можливими домішками SO₂ і CO₂ (дослід проводити у витяжній шафі!).

При взаємодії етанолу з концентрованою сірчаною кислотою утворюється етилсірчана кислота:

Етилсірчана кислота при нагріванні розкладається з утворенням етилену і сірчаної кислоти:

Далі вивчають окиснення, приєднання і горіння етилену, що утворився.

Приєднання брому (виявлення наявності подвійного зв’язку). Етилен пропускають за допомогою газовідвідної трубки в пробірку з бромною водою. Колір бромної води зникає внаслідок приєднання брому по подвійному зв’язку за реакцією:

1,2-диброметан

Проба на окиснення KMnO₄ (реакція Є.Є. Вагнера). Етилен пропускають в пробірку, наповнену слабким розчином перманганату калію, підлуженим розчином соди. При цьому фіолетовий колір зникає і утворюється етиленгліколь:

Проба на горіння. Після пропускання етилену в бромну воду і розчин перманганату калію реакційну суміш продовжують нагрівати, а етилен, що виділяється, запалюють в кінці газовідвідної трубки. Напишіть реакцію горіння.

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій окиснення, приєднання та горіння.

ІІІ. Спирти

Лабораторна робота №3.

а) Відкриття води в етанолі

В пробірці нагрівають до кипіння 2-3 мл етанолу і близько 0,5 г зневодненого мідного купоросу. При наявності води в спирті білий порошок сульфату міді забарвлюється в блакитний колір.

В звичайному етиловому спирті – ректифікаті міститься біля 5% води. Цю воду не можна відділити дробною перегонкою, бо вона утворює зі спиртом так звану азеотропну суміш. Азеотропні суміші двох рідин не розділюються перегонкою тому, що склад рідин і склад парів в цьому випадку однакові. Для розділу такої суміші потрібно один з її компонентів зв’язати хімічно. Зневоднений мідний купорос приєднує до себе воду, що є в спирті, і переходить в кристалогідрат:

б) Окиснення етанолу хромовою сумішшю

У пробірці змішують 2 мл розчину біхромату калію, 1 мл розведеної сірчаної кислоти і 0,5 мл етанолу. Обережно нагрівають суміш. При цьому хром з шестивалентного відновлюється до тривалентного, а спирт окиснюється в оцтовий альдегід, який можна виявити за характерним різким запахом:

в) Одержання гліцерату міді

У пробірку наливають 1 мл 3 % - вого розчину сульфату міді і додають 2 мл 10 % - вого розчину їдкого натру. Випадає блакитний осад гідрооксиду міді. До цієї суміші приливають 5-10 краплин гліцерину, осад розчиняється, а рідина забарвлюється у синьо-фіолетовий колір.

Багатоатомні спирти мають більш сильні кислотні властивості, ніж одноатомні спирти. Тому багатоатомні спирти утворюють алкоголяти не тільки при дії лужних металів, але, також, при дії гідрооксидів металів.

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій.

ІV. Феноли

Лабораторна робота №4.

а) Реакція фенолів з хлорним залізом

В окремі пробірки наливають по 1-2 мл 1%- вих розчинів фенолу, резорцину, гідрохінону, пірогалолу, α- та β-нафтолу (наведіть хімічні формули перерахованих сполук). В кожну пробірку додають по 2-3 краплі розчину хлориду заліза.

Розчини фенолу і резорцину забарвлюються в фіолетовий колір, розчин пірогалолу – в буро-червоний. Розчин гідрохінону спочатку зеленіє, але потім дуже швидко стає бурим. Розчин α-нафтолу забарвлюється спочатку у рожевий колір, а при нагріванні з’являється темно-фіолетовий осад. Розчин β-нафтолу забарвлюється в темно-синій колір.

Забарвлення розчинів виникає внаслідок утворення сильно дисоційованих комплексних фенолів трьохвалентного заліза за такою реакцією:

б) Утворення і розклад феноляту натрію

В пробірку поміщають 0,2 г фенолу, додають 2 мл води і збовтують. Утворюється емульсія. До неї по краплях додають розведений розчин їдкого натру. Рідина в пробірці стає більш прозорою, тому що утворюється фенолят натрію, який добре розчиняється у воді.

При підкисленні розведеною сірчаною кислотою розчин мутніє та знов утворюється емульсія.

Виявляючи кислотні властивості, феноли при взаємодії з водним лугом утворюють феноляти:

Більшість фенолятів добре розчиняються у воді і не розкладаються нею. При дії кислот з розчинів фенолятів виділяються вільні феноли:

в) Дія бромної води на фенол

В пробірку наливають 1 мл водного розчину фенолу і по краплях додають бромну воду до появи білого осаду.

Бромування фенолу в водному розчині відбувається надзвичайно легко.

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій.

V. Альдегіди та кетони

Лабораторна робота №5.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология