Баланс робочого часу одного середнього облікового робітника.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

В плані праці плановий баланс робочого часу розраховується за окремими. Приклад форми банансу робочого часу наведені у табл.1

Таблиця 1

Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника (при п’ятиденному робочому тижні)

Складання планового балансу робочого часу включає:

· розрахунок реального фонду робочого часу в днях (явочного часу);

· визначення середньої тривалості робочого часу;

· визначення планового реального або ефективного фонду робочого часу.

Календарний фонд робочого часу – це кількість календарних днів у плановому році (у році 365 або 366 днів, у кварталі – 90, 91 і 92 дня і так далі).

Номінальний фонд робочого часу – це календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів.

Плановий реальний фонд робочого часу – це різниця між номінальним фондом робочого часу і кількістю плануючих невиходів.

Тривалість чергових і додаткових відпусків планується згідно з діючим законодавством на основі показників кількості працівників за категоріями і тривалості відпустки окремих груп.

Неявки, пов’язані з виконанням державних і громадських обов’язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Невиходи через хворобу в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно-виробничої гігієни, медичного обслуговування працюючих, впровадження заходів з техніки безпеки і охорони праці, а також поліпшення культурно-побутових та житлових умов і зниження завдяки цьому хвороб.

Середня номінальна тривалість робочого дня розраховується на основі даних про кількість або питому вагу робітників, які мають різну тривалість робочої зміни встановленої у відповідності з діючим законодавством про робочий час.

При цьому враховується, що середня тривалість робочого часу у передсвяткові дні зменшується на 1 годину у робітників, у яких при шестиденному робочому тижні тривалість робочого дня складає сім годин.

Середня тривалість робочого дня () визначається:

де t₁, t₂ – тривалість робочої зміни відповідно вісім і сім годин, год; К₁, К₂ – питома вага робітників, які мають тривалість робочої зміни за графіком відповідно вісім і сім годин, год; n_св – кількість днів, що чергуються зі святковими та не робочими, в яких тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному робочому тижні зменшується на 1 годину, дн; N_ном – номінальна кількість робочих днів у році, дн.

Помноживши фактичну тривалість робочого дня за звітом і за планом, одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах.

Реальний (ефективний) фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника визначається як добуток реального фонду робочого часу в днях на фактичну середню тривалість робочого дня у плановому періоді.

Розрахунок чисельності основних робітників – відрядників (Ч^пл_{о.р. від}) за трудомісткістю виконується за формулою:

Ч^пл_{о.р. від} = Т_пл/Ф_пл К_в.н,

де Т_пл – планова трудомісткість виробничої програми нормо-год.; Ф_пл – плановий реальний фонд робочого часу одного середньо облікового робітника, год.

Розрахунок за нормами виробітку

Цей метод використовується при плануванні чисельності основних робітників на виробництво однорідної продукції, якщо обсяг виробництва обліковується і планується в натуральних показниках, а витрати праці, що нормуються, встановлюються у вигляді норм виробітку.

Планова чисельність основних робітників (Ч^пл_о.р.) розраховується:

Ч^пл_о.р. = Q^пл/Н_вирК_в.нФ_пл,

де Q^пл – плановий обсяг робіт у натуральних одиницях виміру, од; Н_вир – планова годинна норма виробітку одного робітника, од/год.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры