Навчання фахівців в області клінічної психології. Державна освіта. Участь у тренінгах групи Балінта.Супервізія. Цикли загального і тематичного удосконалення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

Підготовкаклінічнихпсихологівскладається з 2 частин: дипломнапідготовка за фахомклінічнапсихологія в медичних вузах, в університетах та іншихвишихосвітніхустановах та додатковапідготовка.Процес інтеграції клініко-психологічної допомоги в установи охорони здоров'я ставить завдання розробки основних принципів і методів підготовки та підвищення кваліфікації в галузі клінічної психології. Найважливішим завданням є створення і реалізація так званого безперервної освіти у вигляді послідовної системи взаємопов'язаних навчальних програм, що дозволяють здійснювати планомірну базову та додаткову підготовку клінічних психологів. Для психолога, що навчається на факультеті клінічної психології додаткова освіта (очна чи очно-заочне) триває до 1 року; для випускника факультету психології іншої спеціалізації - до 2 років, для психолога, який має другу вищу освіту (укорочена програма вищої освіти) - до 2 років. Крім того, припустимо навчання фахівця з клінічної психології з іншим базовою вищою освітою, захистив кандидатську дисертацію з психологічної спеціальності, шляхом перепідготовки тривалістю до 2 років.

Змістом додаткової підготовки (перепідготовки) психологів з клінічної психології є освоєння теоретико-методологічних, клінічних, нейрофізіологічних і психологічних основ клінічної психодіагностики, психотерапії та психокорекції, психопрофілактики в різних клінічних групах пацієнтів. Основними прийнятими формами післядипломного навчання є лекції, практичні заняття, семінари, науково-практичні конференції та ін

Необхідність використання таких форм підготовки і підвищення кваліфікації, в яких акцент був би зроблений на розвиток чутливості клінічного психолога до явищ і процесів, що відбуваються в його взаєминах з пацієнтом, виправдовується необхідністю розвивати вміння використовувати зворотний зв'язок з пацієнтом, організувати гнучке й ефективне спілкування, усвідомлення психологом впливу власних установок, нахилів та цінностей на процес взаємовідносин з пацієнтом.

Різною мірою цим цілям відповідають форми навчання в тренінгових психотерапевтичних групах. На участь в тренінгах при додатковій освіті відводиться більше 500 ч. Тренінгові психотерапевтичні групи можна розділити на такі типи: методичні тренінгові групи, орієнтовані на навчання методам психотерапії; тренінгові групи, орієнтовані на групову динаміку; тренінгові групи, орієнтовані на особистісний розвиток.

Мета методичних тренінгових груп - оволодіння окремими методами і прийомами психотерапії. У клінічного психолога має бути створено уявлення про діагностичному та терапевтичному потенціалі окремих методик в роботі з різними контингентами хворих. Оптимальна чисельність учасників методичних тренінгових груп - 10-15 осіб. Загальна тривалість роботи групи залежить від методу психотерапії.

Мета тренінгових груп, орієнтованих на групову динаміку (динамічні тренінгові групи), полягає в ознайомленні учасників з груповою динамікою на власному досвіді, підвищенні чутливості до групових процесів, засвоєнні навичок розпізнавання та аналізу групових феноменів, а також використанні груповий динаміки в психотерапевтичних цілях. Оптимальна чисельність динамічних тренінгових груп - 10-12 осіб. У такі групи можуть включатися фахівці різного рівня підготовки. Тривалість занять у групах - не менше 24 год, оптимальна тривалість - 40 ч.

Тренінгові групи, орієнтовані на особистісний розвиток (особистісні тренінгові групи), мають різні назви: лабораторний тренінг, тренінг сенситивності, групи розвитку особистості, групи особистісного зростання і т. д. Особистий розвиток, особистісний ріст, заснований на самопізнанні, є неодмінною умовою професійного вдосконалення клінічного психолога. Основною метою груп особистісного зростання є розвиток самопізнання - пізнання самого себе, становлення адекватної самооцінки, ставлення до себе, розвиток саморегуляції. Оптимальна чисельність груп особистісного тренінгу - 10-12 чоловік. Тривалість занять - не менше 30 год (оптимально - 60 год). Досвід показує, що найбільш ефективною формою організації роботи є марафон (кілька днів поспіль по 8-10 год).

В якості ефективної форми підготовки клінічних психологів набувають поширення групи Балінта. Заняття проводяться в малих групах (до 12 осіб). Кожен повинен взяти участь не менш ніж в 30 заняттях, під час яких обговорюються проблеми, реально виникають у психотерапевтів в процесі проведеної ними індивідуальної та групової психотерапії. Кожен учасник занять являє декілька подібних ситуацій зі своєї практики. Виникаючі проблеми обговорюються групою (різні способи розуміння ситуації, аналіз поведінки клінічного психолога в його взаєминах з пацієнтом та ін.)

Найважливішим компонентом підготовки в області психотерапії є супервізія - надійний спосіб підвищення якісної психотерапевтичної підготовки. На відміну від лікарів-психотерапевтів, супервізія при навчанні клінічного психолога зачіпає два основних аспекти роботи: проведення психодіагностики і використання психотерапевтичних методів.

В залежності від етапу навчання або переваг викладача і учня можуть використовуватися різні співвідношення таких технічних підходів, як дидактичний або когнітивний, поведінковий, гуманістичний, динамічний або особистісний. Дидактичний підхід дозволяє заповнити прогалину в знаннях і досвіді клінічного психолога при їх прямій передачі або за допомогою активного спільного обговорення проблем. Піддається супервізії отримує рекомендації та вказівки щодо проведення роботи в клініці, діагностиці особистості, визначення та вибору психотерапевтичних мішеней і методів.

Важливою формою супервізії, особливо на початковому етапі навчання, є групова супервізія по типу балінтовських груп.

Супервізія в ході психотерапевтичної підготовки клінічних психологів здійснюється в три етапи, і відповідно до освітнього стандарту, їй відводиться не менше 150 ч. З них приблизно 50 год відводиться на супервізіюпсиходіагностичної роботи та близько 100 г - психокорекційної та психотерапевтичної діяльності.Супервізія психотерапевтичної роботи проводиться в три етапи.

На першому, «вступному», етапі (не менше 35 год) супервізія проводиться в рамках балинтовских груп. На другому, «базисному» етапі (також не менше 35 год) краща індивідуальна форма супервізійних консультацій, в ході яких супервізор активний, вдається іноді до зустрічей з пацієнтом для уточнення і прояснення клінічної або психотерапевтичної ситуації, здійснює коригуючий консультативний діалог з клінічним психологом. На третьому, «просунутому», етапі (не менше 30 год) супервізор надає ініціативу в обговоренні процесу психотерапії самому психологу, сприяючи розвитку в нього творчого підходу до терапії, підтримує більш вільне поводження в діалозі з супервізорів. Матеріалом для обговорення та аналізу є записи клінічного психолога про свої зустрічі з пацієнтом. Результати супервізії відображаються у спільній оцінці викладача та клінічного психолога і стосуються досягнутого за результатами консультацій з супервізорів.

Ефективне навчання психотерапії передбачає використання відеотехніки, спеціальних теле-та кінофільмів, стенограм психотерапевтичних сеансів. Можливість повертатися при необхідності до відтворення ходу занять терапевтичних груп і груп лабораторного тренінгу психотерапевтів, поглиблений аналіз окремих епізодів занять, заснований на даних стенограми і відеозаписи, дозволяють значно підвищити ефективність психотерапевтичного освіти.

Наступним етапом у підготовці клінічного психолога після отримання ним диплома про проходження повного курсу додаткової підготовки в період самостійної практики є цикли загального та тематичного удосконалення (не рідше одного разу на п'ять років).Ці освітні програми реалізуються на факультетах післядипломної освіти кафедрами психотерапії та клінічної психології, на факультетах клінічної психології медичних вузів, в освітніх центрах профільних науково-дослідних інститутів.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте