Вступна інформація. Зміст курсової роботи

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Зміст

Зміст

Розділ І

Розділ ІІ

13. Додаток (креслення)

Вступна інформація. Зміст курсової роботи

Промислове підприємство скидає в систему водовідведення промислового вузла три категорії забруднених вод:

- господарсько-побутові СВ (мережа К1)

- виробничі СВ (мережа К2)

- поверхневий стік з території ППР (дощові води – Д)

Дощові води ПРВ після спрощеної фізико-механчної очищення скидаються у водойму, або при відповідному обгрунтуванні можуть використовуватись в системах оборотнього водозабезпечення окремих промислових об’єктів.

Господарсько-побутові і виробничі СВ по двом окремим колекторам К1 та К2 потрапляють на очисний комплекс.

Мал. 1 Схема очисного комплексу ПРВ

1. Блок “МЕХ” попередньго очищення господарсько-побутових СВ ПРВ;

2. Блок “ФХ” попередньго фізико-хімічного очищення виробничих стічних вод;

3. Однотипні, паралельно працюючі реактори “Р” блоку “ФХ”;

4. Блок “БІО” біологічного очищення СВ після блоків “МЕХ” та “ФХ”;

- витрата господарсько-побутових стічних вод;

- виртата виробничих стічних вод;

- витрата суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод;

- господарсько-побутових стічних вод;

- виробничих стічних вод;

- суміші господарсько-побутових і промислових стічних вод після попереднього очищення на блоках “МЕХ” та “ФХ”;

- нормативно дозволений максимальний рівень СВ після блоку “БІО”.

Попередня механічна очистка господарсько-побутових СВ в блоці “МЕХ” забезпечує зниження їх від до . Попередня фізико-хімічна очистка виробничих СВ на реакторах блоку “ФХ” забезпечує зниження їх від до . Блок “БІО” забезпечує зниження суміші попередньо очищених господарсько-побутових і виробничих СВ від до .

Про ефект роботи системи “МЕХ”, “ФХ” та “БІО” відомо наступне:

- система “МЕХ” забезпечує ефект зниження :

- кожен реактор системи “ФХ” забезпечує ефект зниження :

Де -кількість працюючих реакторів; , , - задані параметри.

- система “БІО” забезпечує ефект зниження :

Завдання

Для заданого ППР необхідно:

· визначити розрахункові (секундні або добові) витрати господарсько-побутових (), виробничих (), дощових () СВ.

· виконати на плані ППР (М 1:500), трасування внутрішніх територіальних мереж К1,К2, Д у відповідності до ухилу території з їх підключенням до відповідних мереж ПРВ.

· запропонувати принципову технологічну схему попереднього очищення виробничих СВ ППР.

· для очисного комплексу ПРВ визначити таку мінімально необхідну кількість реакторів “Р” блоку “ФХ” (), щоб забезпечити умову, де - рівень СВ після блоку “БІО”.

Вихідні дані

Варіант 12

″а″- 1;

″б″- 13;

″в″- 144;

″г″- 37;

″д″50-28;

″д″51-10;

″д″52-32;

″д″53-16;

″д″54-14;

″ж″- 55;

″з″1 зміна - 86;

″з″2 зміна - 103;

″к″ - 115.

1. Об’єкт ППР та умови випуску виробничих стічних вод:

2. Місце розташування ППР:

3. Відмітки характерних точок території: В = 47,300; Г = 48,800.

4. Дані до розрахунку витрат господарсько-побутових СВ ППР:

5. Категорії поверхонь території ППР:

28% - водонепроникні;

10% - газони;

32% - щебеневі (без в’яжучіх);
16% - грунтові (сплановані);

14% - грунтові (сплановані).

6. Схеми локальної очистки CВ молокозаводу методом електрокоагуляції

(2 варіанти), р.56.2.2., рис.56.6

7. Виробництво основної продукції ППР по змінах:

8. Вихідні дання по очисному комплексу промвузла:

Числові значенн складових елементів параметричних груп «П1»:

Розрахункова частина

4.1 Розрахунок витрат господарсько-побутових СВ

Від кожного окремого об’єкта ППР виконується в такій послідовності:

де q _пб, л/с - витрата побутових СВ; - витрата дщових СВ;

де, а_х =25л/ос ·зм, а_г =45 л/ос ·зм - нормативи витрати питної води на 1 працюючого, відповідно в “холодних” та ”гарячих” умовах протягом 8-ми годинної зміни [1] ф. 1.4…1.6; -кількість працюючих на даному об’єкті відповідно в “холодних” та ”гарячих” цехах (дано); - коефіцієнти годинної нерівномірності водоспоживання для “холодних” та ”гарячих” цехів.

де - нормативна годинна витрата води на 1 душеву сітку([1] стр. 12) у; -загальна кількість працюючих на даному об’єкті; - частина тихий працюючих на даному ППР, які користуються душем (дано); - норма кількості працівників даного об’єкта в розрахунку на 1 душову сітк (дано).

Приклад розрахунку , та q _гпдля цеху очищення дизельного палива:

,

,

.

Аналогічно розраховуємо інші будівлі, результати зводимо до таблиці 1.

№	Назва об'єкту			β,%	m,ос/душ
	Цех молочно-кислих продуктів					0,42	3,69	4,11
	Сироварний цех					0,57	5,28	5,85
	Цех пастеризації					0,36	3,29	3,66
	Цех дитячого харчування					0,40	5,28	5,68
	Котельна,майстерня					0,29	1,39	1,66
	Адміністративно-лабораторний корпус		-	-	-	0,29	-	0,29
	Станція зворотнього водопостачаня		-			0,15	0,91	1,06
	Склад готової продукції		-			0,21	1,44	1,65

Витрати дощового стоку

а) Розрахунок площі ділянки території ППР по даному дощеприймальнику :

F _I = 0,153га;

F _II = 0,153га;

F _III =0,152га;

F _IV =0,129га.

б) Визначення розрахункових параметрів системи збирання і відведення дощових вод:

q ₂₀ = 100 л/с·га - інтенсивність дощу для Рівненської області за [2] стор.4 мал.1;

т _г = 110 - середня кількість дощів за рік [2] табл.4;

Р = 2 - період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу за [2] табл.6;

п =0,71; γ=1,54 - показники ступеню до розрахункового параметру А за [2] табл.4.

в) Розрахунок параметру А за [2] ф.4:

,

г) Розрахунок середнього значення коефіцієнту який характеризує водонепроникність поверхні басейна дощового стоку території ППР за [2] п.2.17.

де - коефіцієнт для водонепроникних поверхонь в залежності від

параметру А за [2] табл. 9;

- коефіцієнт для газонів за [2] табл. 9;

- коефіцієнт для щебневих покриттів за [2] табл. 9;

- коефіцієнт для гравійних садово-паркових доріжок за [2] табл. 9;

- коефіцієнт для грунтових поверхонь за [2] табл. 9;

д) Визначення розрахункових витрат дощового стоку по кожному дощеприймальнику:

де t_r(i)=t_соn+ t_сan(i) - розрахункова тривалість дощу, яка дорівнює тривалості протікання поверхневих вод по поверхні, хв.,за [2] п.2.15;

- година поверхневої концентрації дощових вод за [2] п.2.16;

- тривалість протікання дощових вод до дощеприймальника, м;

L _сan(i) - відстань від найвіддаленішої точки дощезбиральної ділянки до дощеприймальника, м;

- розрахункова швидкість течії на ділянці.

Для прикладу розглянемо ділянку з такими вихідними даними:

: ,

F _IV =0,135га: .

Аналогічно розраховуємо інші будівлі, результати зводимо до таблиці 2.

Таблиця 2.

Номер ділянки					А
І	135,0	5,67	8,67	0,151	1037,9	0,153	0,71	19,05
ІІ	145,0	6,09	9,06	0,153	18,42
ІІІ	125,0	5,25	8,25	0,152	19,62
IV	155,0	6,51	9,51	0,129	14,98

Методи очищення стічних вод

На підприємствах молочної промисловості, як правило, влаштовують дві самостійні мережі каналізації; для виробничих забруднених і побутових стоків і для незабруднених і для дощових стічних вод.

Забруднені стічні води підлягають очистці разом з побутовими стічними водами населених пунктів і інших промислових підприємств. Самостійна очистка проводиться тільки при відсутності технічної можливості або економічній вигідності подачі стоків на загальні очисні споруди.

На території підприємства перед скиданням стоків в каналізаційну мережу розташовують наступні споруди: усереднювачі витрати відпрацьованих миючих розчинів, що забезпечують приймання залпового скиду з послідуючим рівномірним випуском його; грязевідстійники з бензиномасловловлювачами біля ділянок миття машин; мазутоловушки біля мазутного господарства.

Механічна очистка. Для механічної очистки стічних вод молочної промисловості влаштовують решітки, пісколовки, жироловки, освітлювачі з природною аерацією, освітлювачі-перегнівачі, вертикальні відстійники.

Пісколовки влаштовують при витраті стічних вод більше 100 /доб в складі станції біологічного очищення. Кількість затриманого пісковловлювачем осаду складає 0,2л на 1 стічних вод при його вологості 60%.

Жироловки влаштовують на випусках цехів і заводів, які виробляють високо жирну продукцію(масло, сливки) при концентрації жирів в стічних водах більше 100 мг/л.

Рис. Схема жироловки з реактивним водорозподілом (Споруда ЛІСІ)

1-корпус; 2- центральна камера; 3- відвід очищеної води; 4- жирозгін;

5-периферійний лоток; 6-патрубок; 7-трубопровід подачі стічної рідини; 8-

реактивний водорозподілювач, що обертається; 9- лоток жиромаси; 10-мулова

труба; 11- труба видалення жиром аси; 12- осадочна частина; 13- кільцевий

водозлив.

Використання жироловок горизонтального типу для стічних вод молочних заводів малоефективне, оскільки ступінь зниження ними концентрації жирів складає 30-35%. Кафедрою каналізації ЛІСІ для очистки розглядаючих стічних вод від жиру і завислих речовин розроблена жироловка з реактивним водорозподілом, низходячим рухом рідини і автоматизованим збором жиромас. В цій споруді завдяки розподілу стічних вод на вході, природної аерації рідини, яка відбувається при спадінні потоку з сопел реактивного розподілювача, а також низходячому руху рідини у відстійній зоні. Ефективність очистки при однаковому часі відстоювання на 20-25% вище, ніж у

горизонтальних жировловлювачах і складає 50-70%. Крім того, в жироловці нової конструкції здійснюється безперервний збір і видалення спливаючої жиромаси за допомогою обертаючогося разом з реактивним водорозподілювачем жирозгону. Такі

жироловки можуть встановлюватись також в складі станції біологічної очистки замість первинних відстійників.

Освітлювачі, освітлювачі-перегнівачі і вертикальні відстійники влаштовують в складі станцій біологічної очистки. Надлишковий активний мул и біологічну плівку можливо подавати в лоток перед освітлювачами, при цьому вологість становить 97,5%.

Фізико-хімічна очистка. Досвід використання флотаційних способів очистки стоків підприємств молочної промисловості вказав, що флотація без додавання коагулянту малоефективна, оскільки дозволяє знизити концентрацію жирів тільки на 50-60%, а завислих речовин на 50%. При використані в якості коагулянтів сірчанокислого алюмінію або хлорного заліза дозою 100 мг/л на 1000 мг/л забруднень за ХСК за рН=6,7 ефект очищення за завислими речовинами складає 75-80%, по жирам 80-90%, по 60-70%. Але через високу дозу реагенту, складності реагентного господарства і великої кількості створюваного осаду (до 10% кількості стічних вод) реагентна очистка не знайшла використання для очистки стічних вод підприємств молочної промисловості.

Вказані недоліки в значному ступені усуваються при використані електрохімічного способу коагуляції. Після електрокоагуляційної обробки стічних вод рекомендується відстоювання або електрофлотація.

Для відстоювання стічних вод, які пройшли електрокоагуляційну обробку, використовують вертикальні відстійники з пристосуваннями для затримання вспливаючих домішок або жироловку конструкції ЛІСІ. Час відстоювання при використані в електрокоагуляторах алюмінієвих електродів 30 хв., залізних - 60.

Кількість створеного в електрокоагуляторах і електрофлотаторах піни складає 25% витрати стічних вод. Гасіння піни проводиться механічним способом протягом 5-10 хв.

Використання електрокоагуляційного метода застосовується для локальної очистки стоків підприємств молочної промисловості, коли необхідно знизити концентрацію жирів до 25 мг/л, завислих речовин до 50 мг/л, до 500-1000 мг/л.

Біологічна очистка. Споруди біологічної очистки проектують згідно до СНіП 2-32-74. Навантаження приймаються для побутових стоків з коефіцієнтом 0,2 для молочних заводів.

Для штучної біологічної очистки використовують аеротенки, високо навантажені біофільтри, циркуляційні окислювальні канали (ЦОК).

Аеротенки. Тип аеротенку приймають залежно від витрати стічних вод з врахуванням місцевих умов і технікоекономічних показників.

Аеротенки влаштовують з пневматичною або механічною аерацією.

Пневматичні аератори виготовляють з щелевих або дирчастих труб діаметром отворів 5 мм, з відстанню між ними 20-40 см. Швидкість виходу з них повітря 7-10 м/с.

Коефіцієнт , який враховує відношення швидкості переносу кисню в іловій суміщі до швидкості переносу його в чистій воді, для стічних вод підприємств молочної промисловості приймається рівним 0,82.

При проектуванні аеротенків враховується необхідність підтримання температури мулової суміші не нижче . Для цього необхідно перекриття

аеротенків на зимовий період теплоізоляційними матеріалами, розташування їх в будівлях, підігрів мулової суміші.

В якості вторинних відстійників рекомендовано використовувати вертикальні відстійники або відстійники з низходячо-висходячим потоком рідини. Тривалість відстоювання у вторинних відстійниках приймають рівною 1,5-2 години після аеротенків на неповну і повну очистку, 2-2,5 години після аеротенків подовженої аерації.

Біофільтри. Для повної і не повної очистки стічних вод підприємств молочної промисловості використовують високонавантажені біофільтри.

Високонавантажені біофільтри можуть встановлюватись одноступеневими, двоступеневими.

При проектувані високонавантажених біофільтрів необхідно приймати їх робочу висоту Н в межах 2-4 м, гідравлічне навантаження від 20 до 40 .

При роботі біофільтрів з рециркуляцією очищеної рідини суміші вхідних і очищених стоків вод приймається не більше 200 мг/л, двоступеневих біофільтрів не більше 200 мг/л. період між зміною ступеней біофільтру 3 доби.

Циркуляційні окислювальні канали можуть використовуватись для очистки стічних вод підприємств молочної промисловості тільки при роботі в контактному (періодичному) режимі, які мають наступні послідовні операції: наповнення каналів стічними водами одночасно з їх аерацією, аерація, відстоювання ілової суміші з вимкненими аераторами, випуск очищеної рідини і осаду з каналу. Аерацію необхідно виконувати механічними аераторами.

Розрахунок прояснювачів

Основні розрахункові параметри прояснювачів залежать від багатьох факторів, які визначають експериментальним шляхом, а тому прояснювачі підбирають за потужністю, яка визначається середньою годинною витратою води, що враховує розрахункову потужність установки і витрату проясненої води на власні потреби з врахуванням продувки самого прояснювача.

Кількість шламу, який утворюється під час вапнування води з коагуляцією, визначають за рівнянням:

де -кількість шламу, який утворюється під час вапнування і коагуляції води,

В-кількість завислих речовин у воді, що надходять у прояснював, мг/л;

-загальна твердість, яка видаляється під час вапнування, мг-екв/л;

-доза коагулянту (сульфату заліза), орієнтовно приймаємо 0,5 мг-екв/л;

-кількість нерозчинних домішок в коагулянті.

Доза вапна для вапнування:

Оскільки у воді міститься велика кількість Кальцію і Магній входить в не карбонатну твердість і в такому випадку його осаджувати не потрібно, тоді доза вапна визначається з рівняння:

де і -концентрація відповідно вуглекислоти та гідрокарбонатів у природній воді, мг-екв/л.

Продувку прояснювала визначають за формулою:

де Р-продувка у % потужності-1,5-3%;

-середня концентрація завислих речовин в ущільненому осаді, яка залежить від часу відстоювання води і приймається рівним 6500

-залишковий вміст шламу, приймають не більше 10

Кількість шламу, що утворюється під час коагуляції, визначають з рівняння:

де -кількість шламу, що утворюється під час коагуляції води,

В-кількість завислих речовин у природній воді,

-доза коагулянту, прийнята 0,5 мг-екв/л;

-кількість нерозчинних домішок в коагулянті, прийнято 0,2.

Кількість води, яку подають на прояснювач з врахуванням його власних потреб,

де -кількість води, що виходить з прояснювача,

Обладнання для дозування коагулянту:

Це обладнання розраховують на максимальну дозу коагулянту.

Добова витрата коагулянту визначають за формулою:

де -витрата безводного 100% коагулянту, кг/доб;

-потужність водопідготовки,

-еквівалент безводного коагулянту-75,16;

Добова кількість розчину коагулянту,

де -об’єм розчину коагулянту, що витрачається за добу,

р-концентрація коагулянту в розчині, приймаємо 10%;

-густина розчину коагулянту, для прийнятої концентрації

Витрату технічного коагулянту за добу визначають за формулою, кг/доб:

де с-процентний вміст коагулянту в технічному продукті, приймаємо 5%

Об’єм витратного баку коагулянту приймають з розрахунку приготування розчину 1 раз на добу, але не частіше ніж 1 раз за зміну.

Обладнання для дозування вапна:

Витрату вапна (у вигляді ) визначають за формулою, кг/доб:

де 37,05-еквівалент безводного вапна;

-доза вапна, мг-екв/л.

Витрата вапняного молока,

де р-концентрація вапняного молока, приймаємо 5%;

-густина вапняного молока, приймаємо 1,0335

Ємність для приготування вапняного молока підбирають так само як і для коагулянту.

Зміст

Зміст

Розділ І

Розділ ІІ

13. Додаток (креслення)

Вступна інформація. Зміст курсової роботи

Промислове підприємство скидає в систему водовідведення промислового вузла три категорії забруднених вод:

- господарсько-побутові СВ (мережа К1)

- виробничі СВ (мережа К2)

- поверхневий стік з території ППР (дощові води – Д)

Дощові води ПРВ після спрощеної фізико-механчної очищення скидаються у водойму, або при відповідному обгрунтуванні можуть використовуватись в системах оборотнього водозабезпечення окремих промислових об’єктів.

Господарсько-побутові і виробничі СВ по двом окремим колекторам К1 та К2 потрапляють на очисний комплекс.

Мал. 1 Схема очисного комплексу ПРВ

1. Блок “МЕХ” попередньго очищення господарсько-побутових СВ ПРВ;

2. Блок “ФХ” попередньго фізико-хімічного очищення виробничих стічних вод;

3. Однотипні, паралельно працюючі реактори “Р” блоку “ФХ”;

4. Блок “БІО” біологічного очищення СВ після блоків “МЕХ” та “ФХ”;

- витрата господарсько-побутових стічних вод;

- виртата виробничих стічних вод;

- витрата суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод;

- господарсько-побутових стічних вод;

- виробничих стічних вод;

- суміші господарсько-побутових і промислових стічних вод після попереднього очищення на блоках “МЕХ” та “ФХ”;

- нормативно дозволений максимальний рівень СВ після блоку “БІО”.

Попередня механічна очистка господарсько-побутових СВ в блоці “МЕХ” забезпечує зниження їх від до . Попередня фізико-хімічна очистка виробничих СВ на реакторах блоку “ФХ” забезпечує зниження їх від до . Блок “БІО” забезпечує зниження суміші попередньо очищених господарсько-побутових і виробничих СВ від до .

Про ефект роботи системи “МЕХ”, “ФХ” та “БІО” відомо наступне:

- система “МЕХ” забезпечує ефект зниження :

- кожен реактор системи “ФХ” забезпечує ефект зниження :

Де -кількість працюючих реакторів; , , - задані параметри.

- система “БІО” забезпечує ефект зниження :

Завдання

Для заданого ППР необхідно:

· визначити розрахункові (секундні або добові) витрати господарсько-побутових (), виробничих (), дощових (