Які основні диференціально-діагностичні критерії професійної бронхіальної астми?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

а) початково тяжкий перебіг хвороби;

б) розвиток хвороби у молодому віці;

в) контакт з професійними шкідливостями;

г) погіршання стану на робочому місті та його покращення за межами виробництва.

56. Провідну роль в структурі збудників інфекційного процесу у хворих на хронічний бронхіт відіграють:

а) стрептококи;

б) пневмококи;

в) стафілококи;

г) паличка інфлюенци;

д) вірусно-бактеріальні асоціації.

57. В умовах дії промислових аерозолей на користь непрофесійної етіології захворювань вказують:

а) низький, в межах гранично-допустимих концентрацій, вміст пилу в робочій зоні;

б) короткий стаж роботи (5-7 років) в умовах дії промислових аерозолей;

в) часті захворювання органів дихання в анамнезі;

г) жоден з перерахованих.

58. При пиловому обструктивному бронхіті:

а) рано виникають порушення серцево-судинної діяльності;

б) не спостерігається порушень серцево-судинної діяльності;

в) спостерігаються лише при наявності ДН ІІ - ІІІ ступеня.

59. Критеріями діагнозу хронічного пилового бронхіту є всі перераховані за винятком:

а) дані про тривалість роботи в умовах підвищеного вмісту пилу;

б) висока розповсюдженість хронічного бронхіту серед робітників даного або аналогічного виробництва;

в) особливості клінічного прояву захворювання на відміну від хронічного бронхіту непрофесійної етіології;

г) результати ендоскопічного дослідження;

д) наявність хронічного бронхіту у осіб з мінімальним “пиловим” стажем, перші ознаки хвороби у яких спостерігалися до контакту з виробничим пилом.

60. Основним, найбільш інформативним методом діагностики хронічного пилового бронхіту є:

а) дослідження функції зовнішнього дихання;

б) бронхоскопія;

в) рентгенографія органів грудної порожнини;

г) дослідження газів крові;

д) рентгеноскопія органів грудної порожнини.

61. Показанням для призначення антибактеріальної терапії при хронічному пиловому бронхіті є:

а) активний запальний бактеріальний процес у бронхах;

б) наявність пневмонії, яка виникла на тлі хронічного пилового бронхіту;

в) наявність декомпенсованого легеневого серця;

г) профілактика загострень хронічного бронхіту.

62. Пестициди – це:

а) мінеральні добрива;

б) засоби для знищення комах;

в) засоби для знищення бур¢янів;

г) засоби захисту рослин.

Яка з наведених речовин викликає найбільш важке ураження центральної нервової системи, що супроводжується психосенсорними розладами?

а) фосфор;

б) сірчаний ангідрид;

в) тетраетилсвинець;

г) миш¢як.

64. За хімічною природою пестициди можуть бути сполуками:

а) фосфорорганічними;

б) хлорорганічними;

в) ртутьорганічними;

г) такими, що містять миш¢як;

д) такими, що містять ціаніди;

е) такими, що містять цинк.

65. Симптомами нікотиноподібного ефекту при отруєннях ФОС є:

а) фібриляції мімічних м¢язів, м¢язів язика, шиї, генералізовані судоми;

б) головний біль, порушення сна, затьмарена свідомість, порушення мови, атаксія;

в) бронхорея, гіперсалівація, нудота, блювання, брадикардія, міоз.

66. Симптомами мускариноподібного ефекту при отруєннях ФОС є:

а) фібриляція мімічних м¢язів, язика, м¢язів шиї, генералізовані судоми;

б) головний біль, порушення сна, затьмарена свідомість, порушення мови, атаксія;

в) відчуття стиснення в грудях, бронхоспазм, бронхорея, зниження апетиту, нудотата, біль в шлунку, гіперсалівація, посилена пітливість, сльозотеча, брадикардія, міоз.

67. Виберіть найбільш інформативні показники для ранньої діагностики отруєнь ФОС:

а) білірубін крові;

б) ацетон в сечі;

в) активність холінестерази крові;

г) протеінограма;

д) діастаза сечі.

Які з перерахованих препаратів можуть використовуватися при лікуванні інтоксикацій ФОС?

а) алоксим;

б) дипіроксим;

в) діетілксим;

г) метиленовий синій;

д) ізонітрозин.

69. Виділіть основні синдроми хронічного отруєння ФОС:

а) астено-невротичний синдром;

б) вегетативно-судинна дизрегуляція;

в) гематологічний (еритроцитоз, лейкопенія, токсична зернистість нейтрофілів, вповільнення ШОЕ);

г) нефротичний (ознаки ХНН);

д) серцевосудинний (ознаки хронічної недостатності кровообігу).

70. Назвіть базові препарати для надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях ФОС:

а) бета-адреноблокатори;

б) серцеві глікозиди;

в) холінолітики;

г) антагоністи кальцію.

Які із препаратів не слід застосовувати при пероральному шляху надходження ФОС?

а) серцеві глікозиди;

б) глюкокортикоїди;

в) сольові проносні засоби;

г) масляні проносні засоби;

д) антигістамінні препарати;

е) адреналін.

72. Виберіть антидоти, які застосовуються для лікування гострих отруєнь ХОС:

а) унітіол;

б) тетацин-кальцій;

в) дипіроксим;

г) атропін;

д) метиленовий синій;

е) нічого з перерахованого.

Які із перерахованих синдромів характерні для хронічної інтоксикації ХОС?

а) астено-вегетативний синдром;

б) серцево-судинний;

в) поліневротичний;

г) печінковий синдром;

д) тромбоемболічний синдром.

74. Назвіть основні патогенетичні механізми дії на організм ртутьорганічних сполук (РОС):

а) порушення всіх видів обміну із-за блокади сульфгідрильних груп ферментів, білків;

б) капіляротоксична дія;

в) подразнююча;

г) лейкогенна;

д) алергізуюча;

е) активація холінореактивних структур.

Які із лабораторних досліджень найбільш інформативні для діагностики отруєнь РОС?

а) гемоглобін крові;

б) вміст ртуті в сечі;

в) міоглобін сечі;

г) активність холінестерази крові;

д) нейрамінова кислота крові;

е) вінілінмигдалева кислота в сечі.

76. Алергічні реакції при отруєнні ртутьорганічними сполуками обумовлені:

а) порушенням гуморального імунітету;

б) надлишковим вивільненням біологічно активних амінів;

в) зниженням продукції ендогенних глюкокортикоїдів;

г) сенсібілізацією організму до альбумінату ртуті.

77. В лікуванні гострого отруєння ртутьорганічними сполуками використовуються:

а) унітіол;

б) тетацин-кальцій;

в) дипіроксим;

г) сукцимер;

д) тіосульфат натрія;

е) пентацин.

78. При хронічничних отруєннях ртутьорганічними сполуками показано санаторно-курортне лікування на курортах з джерелами:

а) гідрокарбонатно-натрієвими;

б) хлориднонатрієвими;

в) сірководородневими;

г) родоновими.

79. Бензол переважно впливає на:

а) кровотворну функцію кісткового мозку;

б) слизову оболонку верхніх дихальних шляхів;

в) порфіриновий обмін з порушенням синтезу гема;

г) центральну нервову систему;

д) сульфгідрильні групи ферментних білків.

Які з наведених препаратів відносяться до комплексоноутворювачів?

а) унітіол;

б) купреніл;

в) тетацин – кальцій;

г) пентацин;

д) тіосульфат натрія.

Які з наведених засобів антидотної терапії використовуються при гострому отруєнні ФОС?

а ) атропіна сульфат;

б) дипіроксим;

в) унітіол;

г) діетоксим;

д) дисферал.

82. Бензол та його сполуки можуть поступати в організм людини:

а) через неушкоджену шкіру;

б) через дихальні шляхи;

в) через шлунково-кишковий тракт.

83. Шляхи виділення бензолу та його сполук з організму:

а) слинні залози;

б) нирки;

в) шлунково – кишковий тракт;

г) повітря, що видихається.

Ураження яких органів і систем спостерігаються при гострій інтоксикації бензолом?

а) дихальної системи;

б) серцево-судинної системи;

в) органів травлення;

г) нервової системи;

д) кровотворної системи.

85. Безпосередньою причиною смерті хворих при гострому отруєнні бензолом можуть бути:

а) колапс;

б) зупинка дихання;

в) метгемоглобінемія;

г) гостра ниркова недостатність;

д) гостра печінково-клітинна недостатність.

Яка послідовність порушення функції кісткового мозку при хронічній бензольній інтоксикації?

а) лейкопоетична – мегакаріоцитарна – еритропоетична;

б) еритропоетична – мегакаріоцитарна – лейкопоетична;

в) мегакаріоцитарна – еритропоетична – лейкопоетична.

Назвіть промислові отрути, тривала дія яких на організм людини може викликати лейкоз?

а) свинець;

б) бензол;

в) ртуть;

г) марганець;

д) миш¢як.

Яка речовина, що має високу токсичність, попадаючи в організм через шлунково–кишковий тракт, не викликає ознак інтоксикації?

а) марганець;

б) ртуть;

в) хром;

г) свинець.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности