Порядок проведення експерименту та послідовність обробки результатів

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

2.1 Встановити значення розрахункової температури зовнішнього повітря для розрахунку опалення адміністративних і житлових будівель в м. Запоріжжі, користуючись [2].

2.2 Встановити значення розрахункової температури в середині приміщення, користуючись [3, 4].

2.3 Опалення здійснюється чавунними радіаторами типу М-140 і неізольованими трубопроводами. Визначити кількість секцій п радіаторів, а також довжини стояків і підводків до радіаторів і їх умовні діаметри d_y.

2.4 Обчислити об’єм будівлі за зовнішнім обміром .

2.5 Виміряні і знайдені величини занести до табл.2.2.

Таблиця 2.2 – Вихідні дані

Позначення величин	Спосіб визначення величин	Одиниця вимірювання	Числове значення
	За кліматологічним довідником [2] для м.Запоріжжя	°С
	За нормативними матеріалами для адміністративних будівель [4]	°С
а	Ширина приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
b	Довжина приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
Н	Висота приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
	Об’єм будівлі за зовнішнім обміром	м3
п	Кількість секцій чавунних батарей опалення	шт
lстdу15	Довжина стояків з умовними діаметрами dy 15	м
lстdу20	Довжина стояків з умовними діаметрами dy 20	м
lпідdу15	Довжина підводків з умовними діаметрами dy 15	м
lпідdу20	Довжина підводків з умовними діаметрами dy 20	м

2.6 Максимальна годинна витрата теплоти на опалення встановленими чавунними радіаторами

, (2.1)

де п – кількість секцій, шт;

F_ек – площа поверхні нагріву 1 секції радіатора, екм (див.табл.2.1);

q – тепловіддача 1 екм нагрівальних приладів у двотрубних системах опалення, ккал/(год×екм).

Значення q вибираються при температурі повітря в серединні приміщення () і температури теплоносія в місцевій системі опалення з таблиці 2.3. Зазвичай температура ця становить 95°С.

Таблиця 2.3 – Тепловіддача 1 екм нагрівальних приладів у двотрубних системах опалення, ккал/(год×екм) [1, с.95].

* - температура води в подаючому і зворотному трубопроводах відповідно.

2.7 Тепловіддача від неізольованих трубопроводів

, (2.2)

де q¢ – тепловіддача 1 м неізольованої труби при різниці температури теплоносія і навколишнього повітря 1°С, ккал/(год×м×°С); значення q¢ вибирається з табл.2.4;

j - поправочний коефіцієнт для розрахунку тепловіддачі труб в залежності від їх розміщення, вибирається з табл.2.5;

Dt – температурний напір, °С, його значення розраховується:

для стояків

, (2.3)

тут Т₁, Т₂ – температура теплоносія на вході в прилад і виході з нагрівального приладу, °С.

для зворотного трубопроводу

; (2.4)

для падаючої магістралі

; (2.5)

2.8 Тепловіддача від фактично встановлених приладів опалення і трубопроводів

, ккал/год. (2.6)

Таблиця 2.4 – Тепловіддача від неізольованих труб довжиною 1 м при різниці температури теплоносія і навколишнього повітря, рівної 1°С

Таблиця 2.5 – Поправочний коефіцієнт для розрахунку тепловіддачі труб

Результати розрахунку необхідно занести до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Тепловіддача від неізольованих трубопроводів

№ п/п	Призначення і розміщення трубопровода	dy, мм	L, м	Dt, °C	j	q¢, ккал/(год×м×°С)	, ккал/год
	Стояки:
	Підводки:
	Зворотній трубопровід біля підлоги
	Подаючий трубопровід біля стелі
Всього

2.9 Величина тепловитрат в приміщенні (за укрупненими показниками)

, ккал/год (2.7)

де q_o – питома опалювальна характеристика при зовнішній температурі повітря t=-30°С, ккал/(м³×год×°С); значення q_о вибирається з таблиці 1.7;

a - коефіцієнт переліку, значення вибирається з таблиці 2.8.

Таблиця 2.7 – Питомі опалювальні характеристики деяких громадських споруд та установ обслуговування населення кДж/(м³×год×°С) [ккал/(м³×год×°С] [4, с.24-28]

Таблиця 2.8 – Значення коефіцієнта a

Примітка. Значення a для температур, відмінних від наведених в таблиці знаходяться методом інтерполяції.

2.10 Порівняння з , якщо

, (2.8)

тоді знаходиться різниця між ними .

2.11 Знаходимо надлишок теплоти, що виділяють прилади опалення

. (2.9)

2.12 Кількість надлишкових секцій

. (2.10)

Література

1. Справочник по наладке и эксплуатации водяных сетей /В.И.Манюк, Я.И. Каплинский, Э.Б. Хиж, А.И. Манюк, В.К. Ильин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1982. – 215 с.

2. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. – М.: Стройиздат, 1989.

3. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Ц ТП Госстроя СССР, 1987.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США