Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема2. Система Тейлора раціоналізації виробництва, управління і праціСодержание книги
Поиск на нашем сайте
2.1.Передумови розробки системи. 2.2.Основні принципи наукового управління. 2.3.Раціоналізація трудових операцій. 2.4.Принципи стимулювання праці.
Науковий підхід до рішення питань щодо раціоналізації будь-якої праці зробив у кінці 18 і на початку 19 століття Фредерик Уінслоу Тейлор у своїй книзі "Наукова організація праці". Тейлор Ф.У. (1856-1915р.) видатний дослідник організації виробництва, управління і труда, розробив основний метод дослідження труда-хронометраж, починав свою трудову діяльність з чорно робочого, підмайстра, токаря. Пройшов шлях від молодшого службовця до головного інженера великого металургійного підприємства. Книги "Основи наукового управління підприємства ", "Управління фабрикою" поклали початок видавництву літератури з наукової організації праці та управління підприємством в усьому світі Тейлор перший усвідомив необхідність наукового підходу до вирішення питань щодо організації і управління виробництва, раціоналізації трудових процесів. Привернув увагу до важливості точно установлювати час виконання будь-якої роботи, правильно підбирати виконавців, розподіляти роботу, уніфікувати документооборот. Тейлор удало визначив цілі своїх досліджень, які відкрили очі підприємцям на можливість збільшення прибутку при невеликих витратах, а робочим збільшення зарплат без збільшень зусиль. Головною задачею удосконалення управління виробництвом повинно бути: забезпечення максимального прибутку для підприємця в з'єднані з максимальним добробутом для кожного зайнятою на підприємстві робітника і службовця. До Тейлора ніхто не вірив, що можливо з'єднати інтереси підприємців і робочих. Робітники скаржилися, що підприємці мало платять за роботу, а підприємці - що робочі працювали з "прохолодою", тому продуктивність праці низька. Тейлор визначив такі причини низької продуктивності праці: 1) робочі бояться підвищення виробітку кожним робочим або машиною, бо на їх думку це призведе до позбавлення роботи у декількох зайнятих робочих; 2) недоліки системи організації праці та управління підприємством сприяють також роботі з «прохолодою»; 3) Використання нераціональних методів роботи, які потребують значних зусиль та витрат часу. Крім цього, стара система управління побудована на принципі “ініціатива Тейлор розкриває помилковісь цієї системи: по-перше, інженер з вишою освітою не приймає участі в удосконаленні технології, організації, методів роботи, а все передається від робочого до робочого усно; по-друге, не визначається заздалегідь вартість робіт, що не дозволяє прогнозувати, планувати, змінювати різні статті витрат виробництва; по-третє, організація праці і управління не спонукає робочих ефективно працювати. За такою системою управління підприємством успіх залежав майже виключно від можливості добитися «ініціативи» від робочих, що вдавалось в дуже виняткових випадках. Для усунення цих недоліків Тейлор розробив новий принциповий підхід для створення системи управління підприємством. За цією системою, по-перше, рівномірно розподіляються обов’язки між робочими і адміністрацією; по-друге, визначались обов'язки адміністрації. Вона повинна взяти на себе турботу щодо збору всієї сукупності знань та навиків, якими володіють робочі, звести їх до правил і законів, формул, подавати робочим допомогу у виконанні повсякденної роботи. Обов’язки адміністрації Тейлор об'єднав у чотири групи: 1) адміністрація бере на себе "розробку наукового фундаменту, який замінить старі, традиційні методи для кожної окремої дії в усіх різновидах праці, які використовуються на підприємстві; 2) адміністрація проводить, на основі наукових методів, відбір робочих, а потім тренує їх, навчає і розвиває кожного окремого робітника; 3) адміністрація здійснює співпрацювання з робочими в напрямку досягнення відповідності всіх окремих галузях виробництва науковим принципам, які були нею розроблені; 4) установлюється майже рівномірний розподіл праці і відповідальності між адміністрацією підприємства і робочими. Адміністрація бере на себе всі ті галузі праці, для яких вона найкраще пристосована, ніж робочі. Ця комбінація ініціативи робочих у поєднанні з новими функціями, які здійснюються адміністрацією підприємства, дає значно більший ефект. Крім цього, Тейлор замість старого типу організації управління запропонував функційне, яке передбачає розподіл робіт управління на функції: планування, нормування, обліку, оплати праці, підготовки і перепідготовки, навчання та ін. Особливе значення Тейлор придавав функціям розподільчого відділу. Завод повинен управлятися не тільки директором-розпорядником, а і плановим відділом. Плановому відділу доручались такі функції: 1. Вивчення замовлень на продукцію, яку виготовляє підприємство. 2. Дослідження витрат часу на всі операції, які виконуються підприємством від установки заготовок на верстат до транспортування і визначення норм. 3. Облік всіх матеріальних, сировинних та запасів готових деталей. 4. Установлення строків виготовлення заказів. 5. Складання кошторису затрат на виготовлення замовлення. 6. Оплата праці. 7.Складання технічних карт і карт руху матеріалів. Тейлор визнавав, що не можна скорочувати управлінський апарат без обґрунтування, тому, що він повинен складати інструкції і документації для роботи, щоб забезпечити ефективну роботу працюючим. Особливу увагу Тейлор приділяв обліку роботи. Для кожного робітника і службовця визначалась кількість функцій, які він зможе виконувати і забезпечувати облік цих функцій. Для поєднання цілей адміністрації і робочих Тейлор запропонував складати на всі роботи інструкції; привчати всіх строго додержуватись інструкції (урока). Для цього необхідно: введення норм на всі роботи від цеха до канцелярії; наукове дослідження часу на всіх роботах і складання інструкцій; дослідження ритмів роботи обладнання (швидкості подачі і визначання оптимального режиму); перегляд системи одержання і відпустка товарів для складання балансів; розробка форм інструкційних карт, відомостей, бухгалтерських документів та ін.. Особливу увагу Тейлор приділив раціоналізації метода виконання операції. Послідовність дослідження раціоналізація та впровадження нового метода наступна 1. Необхідно відібрати 10-15 робітників особливо умілих, 2. Піддати їх роботу досліджено операції, рухи обладнання, інструмент 3. Провести реєстрацію з допомогою секундоміра витрат часу на виконання всіх елементів операції і відібрати способи з найменшими витратами часу. 4. Усунути всі нераціональні і зайві рухи 5. 3"єднати кращі методи виконання рухів з найкращим інструментом, приладдям, організацією робочого місця. 6. Все це повинно відзеркалюватись в спеціальних формах (інструкції) 7 Ретельно досліджується також обладнання; 8. Окремо досліджується мотиви впливаючі на поведінку робочих, 9. Ідея урока поєднується з установленням, великих премій за успішне виконання уроку. 10. Вводити новий метод потрібно повільно.Спочатку навчити одного робочого, потім другого і т.п. Після освоєння нового методу 1/3 - 1/4 робочих треба здійснювати навчання всіх робочих дуже швидко і без перерви тому, що у них виробити стереотип вигідності нового методу. Тейлор приділяв велику увагу дослідженню мотивів, впливаючих на поведінку робочих. Він писав, що є люди, які працюють з великою продуктивністю, а інші з малою, але якщо вони працюють разом, то у всіх буде низька продуктивність. Тому потрібна різноманітність в заохочувані. Дати можливість получити максимальну винагороду, до якої будуть підготуватися всі робочі і ті, які зможуть досягти високої продуктивності і ті які не зможуть, але них буде ціль, прагнення удосконалювати свій метод роботи.
Тейлор розробив рівні заробітної плати в залежності від характеру роботи. Наприклад, рядова робота в механічних цехах повинна оплачуватись на 30% вище середньої ставки; робота, яка не потребує великих розумових здібностей або спеціальних знань, або потребує фізичної сили оплачується на 50 - 60% вище середньої ставки; робота, яка потребує спеціальної освіти або розумових здібностей, пов'язана з великою напругою, але без фізичного зусилля має оплачуватись на 70 ~ 80% вище середньої ставки, робота яка потребує уміння, кмітливості, старанності, фізичної сили повинна оплачуватись на 80 - 100% вище середньої ставки. В нашій країні систему Тейлора піддавали жорстокій критиці, яка звертала увагу на експлуататорський характер системи. Але сам Тейлор указував, що для початку використання методів раціоналізації операції необхідно створення таких умов: 1) урочний принцип планування; 2) створення добрих умов праці; 3) висока оплата за успіхи в роботі. Впровадження системи дало широко використання механізмів, допоміжних засобів та інших пристосувань, полегшуючих роботу, при цьому, економне використання робочої сили, яка до цього часу дуже розтрачувалась, роблять систему дуже привабливою і ефективною. Комплексне застосування системи в “Табоч manufakturing С0» дало можливість збільшити за шість років 2,5 рази. Система Тейлора дуже швидко поширилась не тільки в Америці, але й в Європі. В Росії, із-за ідеологічних суперечностей, використовували окремі елементи системи, які пристосовувались до політичних та ідеологічних умов, і часто погіршувались. Прикладом може бути хронометраж, який в Росії і Україні використовувалась без визначення темпу, що значно впливає на якість норм і нормативів. Велика нормативна база, яку створювали впродовж багатьох років, зараз не придатна для нормування праці. Велике значення системи Тейлора в тому, що вона підштовхнула розвиток багатьох наук щодо організації і управління підприємством, організації праці, дослідження операцій, нормування праці не тільки в Америці, але і в багатьох країнах світу.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 445; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.01 с.) |