Професійно-кваліфікаційна модель магістра початкової освіти

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

Крокуючи до Європейського освітнього простору, згідно з вимогами Болонської декларації, маємо зрозуміти, що Україну чекає нова філософія освіти – нові принципи організації освітнього процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, упровадження нових освітніх технологій, унеможливлення репродуктивних методів навчання, прозорість навчального процесу. Це повною мірою стосується і професійної підготовки магістра педагогічної освіти, що забезпечує формування національного потенціалу держави та є одним із важливих чинників її розвитку.

Підготовка сучасних викладачів вищої освіти, відповідно до вимог ринкового середовища, потребує удосконалення змісту, форм і технологій освітнього процесу. Зараз вищій освіті потрібний соціально мобільний фахівець, здатний переміщуватися по ієрархічних сходинках своєї галузі. Такі фахівці повинні володіти комплексом професійних компетентностей, що відповідають передовим досягненням науки і техніки. Вони повинні бути здатними творчо вирішувати проблеми сьогодення, брати на себе роль лідера, вести за собою інших.

Вимоги до фахівця концентруються залежно від суб’єктів, з яким фахівцеві вести співробітництво в майбутній професійній діяльності. При цьому для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня визначається коло професійних задач.

Загальні вимоги до кваліфікації та моральних якостей магістра початкової освіти

В умовах розбудови України як правової держави, а також під час адаптації до умов Європейського освітнього простору, магістр початкової освіти повинен: мати відповідні фундаментальні і спеціалізовані знання з освітньої галузі, володіти професійною комунікативною компетентністю, бути широко ерудованим, культурним переконливим патріотом своєї Батьківщини.

Він повинен мати тверду громадянську позицію, високі моральні й духовні якості, відповідально ставитися до державної справи, домагатися узгодження загальнодержавних інтересів та інтересів кожного громадянина, зокрема бути готовим відстоювати істину, законність і правопорядок. Магістр має поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, постійно удосконалювати свої знання та розширювати суспільно-політичний світогляд, володіти сучасними передовими технологіями і методами роботи, застосовувати принципи наукової організації праці, пропагувати необхідність утвердження демократичних засад законності й правопорядку в суспільстві, дотримання законів на всіх рівнях.

Магістр освіти повинен знати:

- закони, постанови, укази, розпорядження та інші нормативно-правові акти органів влади і місцевого самоврядування, що регулюють порядок діяльності галузі;

- профіль, спеціалізацію і особливості структури галузі;

- перспективи, вітчизняні і світові тенденції технологічного, соціального, економічного розвитку галузі;

- можливості використання виробничих потужностей;

- порядок розроблення та затвердження планів і програм професійної діяльності факультету початкової освіти педагогічного ВШ;

- сучасні педагогічні технології;

- етику професійного спілкування.

Магістр освіти повинен уміти:

- тлумачити й застосовувати закони і нормативні акти, грамотно кваліфікувати факти й обставини відповідно до закону;

- власними діями забезпечувати додержання законності та вимагати цього від підлеглих осіб;

- узагальнювати фактичний матеріал та робити висновки;

- приймати рішення з конкретних питань освітньої діяльності;

- вивчати новітні технології і передовий досвід та впроваджувати їх у практику освітньої діяльності;

- володіти технологіями мотивації і стимулювання навчальної діяльності;

- застосовувати сучасні різновиди навчальної діяльності (особистісно-орієнтоване навчання, гуманістичне навчання, активне навчання, інтерактивне навчання); доцільно поєднувати типи прямого і контекстуального навчання, діалогового і інструктивного, індивідуального і колективного;

- користуватися комп’ютерною й іншою оргтехнікою, володіти сучасними технологіями навчання у ВНЗ;

- систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

Професійно-кваліфікаційна характеристика магістра є документом, яким має керуватися відповідний навчальний заклад у процесі підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації з урахуванням потреб та перспектив освітнього й соціального розвитку та діяльності галузі. Всі зміни і доповнення, зумовлені необхідністю відображення нових наукових розробок і потреб суспільства щодо змісту підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, можуть бути внесені до вимог кваліфікаційних характеристик за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Своєчасна орієнтація майбутнього фахівця на конкретну посаду, конкретні завдання сприятиме формуванню його мотивації до навчання, прагненню пізнати секрети майбутньої професії. Магістру доведеться працювати з людьми, тому стиль його діяльності і спілкування повинен характеризуватися своєрідністю мотивації і відповідною технологіє педагогічного мислення. Конкретна поведінка фахівця буде зумовлюватися одночасно умовами і потенціалом педагогічного ВНЗ, кваліфікацією і педагогічним досвідом викладачів, атмосферою колективу, зовнішніми обставинами тощо. Лінія поведінки і дій магістра педагогічної освіти виробляється в процесі його інтенсивної роботи, взаємодії і взаєморозуміння з студентським колективом та окремими студентами.

Ефективно працюватиме майбутній викладач тоді, коли за методами його роботи та індивідуальним стилем керівництва лежить знання законів і принципів теорії і практики освітньої діяльності та методології навчання і виховання особистості у ВНЗ.

Система формування професійних магістрів початкової освіти сучасної генерації повинна передбачати три важливі елементи [4]:

1) створення підсистеми виявлення і відбору талановитої молоді з рисами і задатками творчого лідера;

2) формування педагогічного мислення майбутніх викладачів;

3) посилення психолого-педагогічної та практичної підготовки магістрів.

Основним критерієм педагогічної майстерності викладача повинно стати не те, який обсяг навчального матеріалу подав викладач, а те, як він навчив студента самостійно опановувати зміст дисципліни, розв’язувати професійні життєві ситуації, користуючись соціальним досвідом. Світовий досвід переконує, що навчальний процес, побудований з позиції педагогічної технології, перетворює навчання у виробничо-технологічний процес із гарантованим результатом. Перевіряти рівень професійної підготовки магістра необхідно за системою типових професійних і соціально значущих властивостей і якостей випускника ВШ – це система здатностей і вмінь розв’язувати певні професійні задачі і проблеми, де змодельовано реальні ситуації, з якими може стикатися випускник у практичній діяльності.

Зважаючи на останнє, дисципліна «Методика вивчення педагогічних дисциплін» має реагувати на соціальне замовлення, сприяти формуванню професійно компетентної, творчої особистості фахівця, активізації його навчально-творчої діяльності, що передбачає розвитку і саморозвиток магістрів на основі більш повного використання внутрішнього потенціалу особистості.

Питання для самоконтролю

1. Європейські та вітчизняні тенденції розвитку вищої освіти.
2. Фундаментальні цінності західної та вітчизняної культури.
3. Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку вищої освіти.
4. Заходи реформування системи освіти України.
5. Адаптація вищої освіти України в Європейський простір.
6. Концепція підготовки менеджерів педагогічної освіти.
7. Системний підхід до формування професійної підготовки викладача вищої школи.
8. Закони і закономірності педагогіки
9. Принципи навчання.
10. Структура вищої освіти, освітньо-кваліфікаційні рівні.
11. Професійно-кваліфікаційна модель магістра початкової освіти.

Література

1.Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Беспалько. – Воронеж: изд-во Воронеж. ун-та, 1977. – 204 с.

2.Ніколаєнко С. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку / С. Ніколаєнко // Освіта України. – 2005. – №24. – С. 4-8; – 29 бер.

3.Левківський К.М. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу / К.М. Левківський, Ю.В. Сухарніков // Вища школа. – №5-6. – 2004. – С.89.

4.Лозова В.І. Цілісний підхід до пізнавальної активності школярів / В.І. Лозова. – Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., доп. – Х.: «ОВС», 2000. –164 с.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности