Охарактеризуйте розгортання революційних подій і національного відродження на Полтавщині у добу центральної ради (лютий 1917 – квітень 1918 рр. )

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Охарактеризуйте розгортання революційних подій і національного відродження на Полтавщині у добу Центральної Ради (лютий 1917 – квітень 1918 рр.)

Лютнева революція 1917 р. призвела до повалення царського самодержавства в Російській імперії. Влада опинилася в руках Тимчасового уряду та його представницьких органах на місцях. Через протидію губернатора населення Полтавщини дізналося про революційні події лише 3 березня. На місцях почали створюватися громадські комітети з представників органів місцевого самоврядування, громадських, профспілкових і урядових організацій. Прокотилася хвиля масових мітингів і демонстрацій, на яких полтавці вітали революційні події. На Полтавщині посилився національний рух, активізувалися політичні партії та громадські організації. Найвпливовішою партією стала Партія українських соціалістів-революціонерів (есерів). Також діяли осередки Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), зокрема більшовиків та меншовиків.

Утім політичне життя зосереджувалося лише в найбільших містах Полтавщини. У квітні в Полтаві проходив селянський з’їзд, на який прибуло понад тисячу делегатів з усіх повітів губернії. Він був скликаний за ініціативи полтавського осередку Партії українських есерів. Делегати з’їзду висловили підтримку Тимчасовому уряду і Центральній Раді, виступили за національно-територіальну автономію України у федеративній демократичній Російській республіці. Тоді ж у Полтаві виникла військова Українська громада, до якої увійшов В’ячеслав Липинський. Влітку 1917 р. на Полтавщині засновано Українську демократично-хліборобську партію (УДХП), в якій ставилася вимога державної незалежності України. Полтавщина також стала ареною формування Української партії соціалістів-самостійників, що об’єднала багато військових. Отже, на Полтавщині вперше в Україні найбільш значні сили суспільства – хлібороби-власники і військові – висунули вимогу повної державної незалежності України. В той же час більшовики та інші російські партії соціалістичного спрямування нав’язували українському селянству Ради селянських депутатів як загальноросійські політичні структури.

Більшовицький переворот у Петрограді (жовтень 1917 р.) не знайшовпідтримки у жоднійізвладних структур та громадськихорганізаційПолтавщини. НатомістьбуловисловленопідтримкуЦентральнійРаді та проголошенійнею ІІІ УніверсаломУкраїнськоїНародноїРеспубліки у складіфедеративноїнебільшовицькоїРосії. На проведених у листопаді 1917 р. виборах до ВсеросійськихУстановчихЗборів абсолютна більшістьполтавціввіддала голоси українським і російськимсоціалістичнимпартіям. Більшовики не провели у губерніїдо Зборівжодногосвогопредставника.

Наприкінці 1917 р. соціально-економічна і політичнаситуація на Полтавщиніускладнилася. В містах і селах зберігалосядвовладдя – думи і земства, якіпідтримували заходи Центральної Ради, та Ради робітничих і селянськихдепутатів, де верх брали прибічникикрайніхпоглядів і дій. На грунтізагальногоневдоволеннядемогогічніобіцянкибільшовиківдатинаселенню“мир, хліб і землю”знаходили все більшеприхильників.

ВзимкурозпочаласязбройнаагресіябільшовицькоїРосіїпротиУкраїни. У січні 1918 р. до Полтавиувійшлиросійськічервоногвардійські загони М. Муравйова. У містах і селахгуберніїпанував“червоний терор” – розстріли громадян без суду і слідства, конфіскації, контрибуції. Але перша більшовицька окупація протрималася недовго. У лютому 1918 р. австро-німецькі війська згідно спільно з підрозділами УНР розпочали наступ. Наприкінці березня 1918 р. Українська Запорізька бригада УНР першою вступила до Полтави. У регіоні було відновлено владу Центральної Ради.

З початком Української революції на Полтавщині швидко активізувався процес національного відродження. Виникали “Просвіти”, народні хори і театри, з’явилася українська преса, почалося всенародне вшанування пам’яті Т. Шевченка. Національне відродження охопило і православну церкву. Делегати надзвичайного з’їзду духовенства і мирян Полтавської єпархії у травні 1917 р. виступили за автокефалію української церкви, українізацію духовних навчальних закладів та проведення богослужіння українською мовою. У квітні 1917 р. в Полтаві проходив губернський з’їзд учителів, який виступив за українізацію школи. Започатковане Українською революцією національне відродження викликало величезний ентузіазм у населення до рідної мови, історії, культури. Навесні 1917 р. при полтавській “Просвіті” відкрилися курси українознавства, на якій слухачі серед інших предметів вивчали і ділову українську мову. Згодом створено Український народний університет, який розпочав роботу у квітні 1918 року.

Висвітліть головні напрями розвитку культури і освіти на Полтавщині в роки Української революції.

З початком Української революції на Полтавщині швидко розвивався процес національного відродження: виникали “Просвіти”, народні хори і театри, з’явилася українська преса, почалося всенародне вшанування пам’яті Т. Шевченка. Національне відродження охопило і православну церкву. Делегати надзвичайного з’їзду духовенства і мирян Полтавської єпархії у травні 1917 р. виступили за автокефалію української церкви, українізацію духовних навчальних закладів та проведення богослужіння українською мовою. У квітні 1917 р. в Полтаві проходив губернський з’їзд учителів, який виступив за українізацію школи.

Започатковане Українською революцією національне відродження викликало величезний ентузіазм у населення до рідної мови, історії, культури. Навесні 1917 р. при полтавській “Просвіті” відкрилися курси українознавства, на якій слухачі серед інших предметів вивчали і ділову українську мову. Згодом створено Український народний університет, який розпочав роботу у квітні 1918 року.

Значний імпульс розвиток культури отримав за правління гетьмана П. Скоропадського. Певна стабілізація політичної обстановки в Україні сприяла національно-культурному відродженню краю. Започаткований УЦР процес українізації освіти в часи гетьманату дістав подальший розвиток. Усі початкові школи в селах Полтавщини перейшли на українську мову навчання, а в містах (окрім Кременчука) – більше половини. Розширилася мережа початкових шкіл. Відкривалися українські гімназії. За часів гетьманату в селах Полтавщини почало діяти майже 40 українських гімназій. Але освітнє будівництво гальмувалося недостатнім державним фінансуванням, відсутністю необхідних приміщень, кваліфікованих учителів та підручників.

У кінці 1917 р. українська інтелігенція Полтави виступила з ініціативою відкрити в місті український державний університет. Першим етапом до цього стало заснування історико-філологічного факультету, статут якого був затверджений у жовтні 1918 р. Міністерством народної освіти гетьманського уряду. Лекції для студентів читали як місцеві викладачі, головним чином з учительського інституту, так і професори Харківського університету.

Подальшого руху на Полтавщині набув рух за створення “Просвіт”. Упродовж 1918 р. лише в Полтавському повіті відкрилося 82 товариства “Просвіти”. У травні 1918 р. в Полтаві розпочав роботу 1-й губернський з’їзд “Просвіт”.

За часів більшовицької і білогвардійської окупацій відбулося повернення до русифікаторської політики, наступ на українську культуру, освіту, науку, репресії й переслідування національно свідомих діячів, закриття національних освітніх і культурних установ.

Охарактеризуйте розгортання революційних подій і національного відродження на Полтавщині у добу Центральної Ради (лютий 1917 – квітень 1918 рр.)

Лютнева революція 1917 р. призвела до повалення царського самодержавства в Російській імперії. Влада опинилася в руках Тимчасового уряду та його представницьких органах на місцях. Через протидію губернатора населення Полтавщини дізналося про революційні події лише 3 березня. На місцях почали створюватися громадські комітети з представників органів місцевого самоврядування, громадських, профспілкових і урядових організацій. Прокотилася хвиля масових мітингів і демонстрацій, на яких полтавці вітали революційні події. На Полтавщині посилився національний рух, активізувалися політичні партії та громадські організації. Найвпливовішою партією стала Партія українських соціалістів-революціонерів (есерів). Також діяли осередки Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), зокрема більшовиків та меншовиків.

Утім політичне життя зосереджувалося лише в найбільших містах Полтавщини. У квітні в Полтаві проходив селянський з’їзд, на який прибуло понад тисячу делегатів з усіх повітів губернії. Він був скликаний за ініціативи полтавського осередку Партії українських есерів. Делегати з’їзду висловили підтримку Тимчасовому уряду і Центральній Раді, виступили за національно-територіальну автономію України у федеративній демократичній Російській республіці. Тоді ж у Полтаві виникла військова Українська громада, до якої увійшов В’ячеслав Липинський. Влітку 1917 р. на Полтавщині засновано Українську демократично-хліборобську партію (УДХП), в якій ставилася вимога державної незалежності України. Полтавщина також стала ареною формування Української партії соціалістів-самостійників, що об’єднала багато військових. Отже, на Полтавщині вперше в Україні найбільш значні сили суспільства – хлібороби-власники і військові – висунули вимогу повної державної незалежності України. В той же час більшовики та інші російські партії соціалістичного спрямування нав’язували українському селянству Ради селянських депутатів як загальноросійські політичні структури.

Більшовицький переворот у Петрограді (жовтень 1917 р.) не знайшовпідтримки у жоднійізвладних структур та громадськихорганізаційПолтавщини. НатомістьбуловисловленопідтримкуЦентральнійРаді та проголошенійнею ІІІ УніверсаломУкраїнськоїНародноїРеспубліки у складіфедеративноїнебільшовицькоїРосії. На проведених у листопаді 1917 р. виборах до ВсеросійськихУстановчихЗборів абсолютна більшістьполтавціввіддала голоси українським і російськимсоціалістичнимпартіям. Більшовики не провели у губерніїдо Зборівжодногосвогопредставника.

Наприкінці 1917 р. соціально-економічна і політичнаситуація на Полтавщиніускладнилася. В містах і селах зберігалосядвовладдя – думи і земства, якіпідтримували заходи Центральної Ради, та Ради робітничих і селянськихдепутатів, де верх брали прибічникикрайніхпоглядів і дій. На грунтізагальногоневдоволеннядемогогічніобіцянкибільшовиківдатинаселенню“мир, хліб і землю”знаходили все більшеприхильників.

ВзимкурозпочаласязбройнаагресіябільшовицькоїРосіїпротиУкраїни. У січні 1918 р. до Полтавиувійшлиросійськічервоногвардійські загони М. Муравйова. У містах і селахгуберніїпанував“червоний терор” – розстріли громадян без суду і слідства, конфіскації, контрибуції. Але перша більшовицька окупація протрималася недовго. У лютому 1918 р. австро-німецькі війська згідно спільно з підрозділами УНР розпочали наступ. Наприкінці березня 1918 р. Українська Запорізька бригада УНР першою вступила до Полтави. У регіоні було відновлено владу Центральної Ради.

З початком Української революції на Полтавщині швидко активізувався процес національного відродження. Виникали “Просвіти”, народні хори і театри, з’явилася українська преса, почалося всенародне вшанування пам’яті Т. Шевченка. Національне відродження охопило і православну церкву. Делегати надзвичайного з’їзду духовенства і мирян Полтавської єпархії у травні 1917 р. виступили за автокефалію української церкви, українізацію духовних навчальних закладів та проведення богослужіння українською мовою. У квітні 1917 р. в Полтаві проходив губернський з’їзд учителів, який виступив за українізацію школи. Започатковане Українською революцією національне відродження викликало величезний ентузіазм у населення до рідної мови, історії, культури. Навесні 1917 р. при полтавській “Просвіті” відкрилися курси українознавства, на якій слухачі серед інших предметів вивчали і ділову українську мову. Згодом створено Український народний університет, який розпочав роботу у квітні 1918 року.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США