Тести до модуля «Політична психологія»

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 9Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Тести до теми № 1

1. Процес вироблення системи уявлень суб’єкта про себе у соціально-політичному плані це:

а) політична свідомість;

б) політична самосвідомість.

1. Процес включення індивіда у політичну систему через оснащення його досвідом цієї системи це:

а) політична соціалізація;

б) політична культура.

1. Політична поведінка це:

а) зовнішній бік політичної діяльності;

б) результат функціонування політичної свідомості, політичного безсвідомого та політичної культури;

в) діяльність з координації чужих інтересів у межах суспільства.

1. Процес включення індивіда у суспільство через оснащення його досвідом поколінь, закріпленим в культурі є:

а) політичною соціалізацією;

б) політичною культурою;

в) політичною діяльністю;

г) інше.

1. Психологічні особливості сучасної пропаганди є:

а) предметом політичної психології;

б) завданням політичної психології;

в) методом політичної психології.

1. Історичний досвід, пам’ять соціальних спільнот і окремих індивідів у сфері політики є:

а) політична пам’ять;

б) політична культура;

в) політична свідомість.

1. Діяльність з координації чужих інтересів у межах суспільства це:

а) вищий рівень політичної свідомості;

б) вищий рівень політичної поведінки;

в) вищий рівень політичної культури.

1. В залежності від суб’єкта політичної свідомості структура політичної свідомості розділяється на:

а) побутову та наукову політичну свідомість;

б) індивідуальну, групову та масову політичну свідомість;

1. До функціональних форм політичної свідомості відносяться:

а) когнітивний і мотиваційний блок;

б) політичні знання, політичні вміння, політичні цінності, орієнтації, переконання, настановлення, оцінки.

1. З якої галузі психології виокремилась політична психологія:

а) загальна психологія;

б) психологія праці;

в) соціальна психологія?

1. Результатом політичної соціалізації є:

а) політична активність, пасивність чи відчудження;

б) формування політичної свідомості та політичної поведінки;

в) політична діяльність;

г) політична культура.

1. Чинником прагнення до влади за А. Адлером є:

а) сублімація лібідо;

б) комплекс меншовартості;

в) політична соціалізація.

1. Поява соціоцентризма є етапом:

а) політичної діяльності;

б) політичної соціалізації;

в) політичної поведінки.

1. Поява соціальних цілей є:

а) початковим;

б) завершальним;

в) проміжним етапом соціалізації.

1. Психологічні компоненти політичного життя суспільства, що формуються у процесі соціалізації і проявляються в політичній свідомості та поведінці, це:

а) предмет політичної діяльності;

б) структура політичної свідомості;

в) предмет політичної психології.

1. За глибиною відображення політична свідомість розділяється на:

а) побутову та наукову політичну свідомість;

б) індивідуальну, групову та масову політичну свідомість.

1. Зміна конкретних політичних уявлень на абстрактні є:

а) початковим;

б) завершальним;

в) проміжним етапом соціалізації.

1. Владна, розпорядницька, керуюча є функціями:

а) політичної діяльності;

б) політичного лідера;

в) політики.

1. Проблеми психологічних механізмів політичної поведінки є:

а) предметом політичної психології;

б) завданням політичної психології;

в) методом політичної психології.

1. Аналіз, порівняння, моделювання є:

а) діагностичними;

б) прогностичними;

в) розвивальними методами політичної психології.

Тести до теми № 2

1. Поняття про харизматичну владу було введено в науку:

а) Бертраном Расселом;

б) Ніколо Макіавеллі;

в) Максом Вебером.

1. Про те, що володар має поєднувати у собі риси лева та лиса твердить:

а) Бертран Рассел;

б) Ніколо Макіавеллі;

в) Макс Вебер.

1. У харизматичного лідера переважає такий стиль керівництва:

а) ліберальний;

б) авторитарний;

в) демократичний;

г) будь-який.

1. Потреба у харизматичному лідері виникає, коли:

а) людям потрібне почуття безпеки, яке дає той, хто взяв справу у свої руки;

б) люди компенсують свої невдачі емоційною ідентифікацією з героєм;

в) люди прагнуть уникнути відповідальності;

г) вірно все;

д) вірно а), б).

1. М.Вебер виділяв такі три види легітимності влади, як основану на харизмі: на.......................................................

на.......................................................

1. Макіавелізм, це риса особистості, яка означає:

а) переконання суб’єкта у тому, що при спілкуванні з іншими можна та необхідно маніпулювати;

б) здатність переконувати інших, розуміти їх наміри та причини їх вчинків;

в) схильність до емоційної залученості у безвідносні до перемоги деталі.

1. Лідер, який не прагне радикальних змін і мессіанського положення, є:

а) харизматичним;

б) іконним.

1. Підтримка лідера-харизматика базується на:

а) раціональних факторах;

б) емоційних факторах.

1. Такі вислови, як «Переможців не судять», «Мета виправдовує засоби» пов’язують з ім’ям:

а) Макса Вебера;

б) Зігмунда Фрейда;

в) Ніколо Макіавеллі.

1. Позначте те, що не відноситься до психологічних ознак харизми:

а) прибічники вірять у надякості лідера;

б) прибічники не згуртовані між собою;

в) прибічники довіряють лідеру;

г) прибічники є наступниками.

1. Прагнення до самоактуалізації, як ознака особистості лідера було введено в понятійний апарат психології представниками:

а) біхевіоризму;

б) психоаналізу;

в) гуманістичної психології.

1. Необхідність підтвердження надможливостей, складність віднайдення достойного наступника, необхідність пропаганди є проблемами влади:

а) основаної на традиції;

б) на харизмі;

в) на праві.

1. Відзначте серед переліченого архетипічні форми:

а) аnima;

б) архетипічна ситуація;

в) animus;

г) архетипічна фігура;

д) архетипічний символ.

1. Архетип героїзованого злочинця, архетип тотожності істини та влади, архетип центрованої провини є:

а) загальнолюдськими архетипами;

б) архетипами візантійської компоненти українського менталітету;

в) архетипами західноєвропейського менталітету.

1. За Фрейдом З. прагнення до влади є результатом:

а) сублімації лібідо;

б) комплексу меншовартості;

в) політичної соціалізації.

1. Ряд положень макіавеллізму був експериментально підтверджений представниками:

а) біхевіоризму;

б) психоаналізу;

в) гуманістичної психології

1. Про те, що ідентифікація з архетипом героя призводить до виникнення «мана» – особистості (харизми) твердив:

а) З. Фрейд;

б) К. Юнг;

в) К. Хорні.

1. Архетип це:

а) підструктура політичного без свідомого;

б) підструктура політичної свідомості;

в) підструктура без свідомого.

1. Архетип героїзованого злочинця означає:

а) почуття провини перед авторитетом;

б) рівень досконалості минулого досвіду визначається не актуальністю, а давністю його використання;

в) вбачання елітарності в девіантній поведінці.

1. Архетип центрованої провини означає:

а) почуття провини перед авторитетом;

б) рівень досконалості минулого досвіду визначається не актуальністю, а давністю його використання;

в) вбачання елітарності в девіантній поведінці.

Тести до теми № 3

1. Поняття влада є фундаментальним поняттям, яке об’єднує всі соціальні науки, аналогічно поняттю енергії у природничих науках. Так вважав:

а) Бертран Рассел;

б) Ніколо Макіавеллі;

в) Макс Вебер.

1. Ресурси влади пов’язані зі змістом мотивації:

а) суб’єкта влади;

б) об’єкта влади.

1. Мотивація влади є мотивацією:3

а) суб’єкта влади;

б) об’єкта влади.

1. Виділіть серед різних видів прагнення до влади невротичні:

а) прагнення до реалізації суспільно-корисної мети;

б) прагнення до позбавлення почуття неповноцінності;

в) прагнення до самореалізації;

г) прагнення до захисту від безпомічності;

д) прагнення до відчуття влади.

1. Більш ефективною є така влада, яка становить:

а) мету особистості;

б) засіб реалізації мети особистості.

1. Основана на бажанні людини бути схожою на того, хто викликає симпатію, повагу, це влада:

а) референтна;

б) легітимна;

в) експертна;

г) інклюзивна;

д) примусу;

е) нагороди.

1. Основана на тому, що компетентна в значущому для нас питанні людина може бути впливовою і не тільки в межах своєї компетенції, це влада:

а) референтна;

б) легітимна;

в) експертна;

г) інклюзивна;

д) примусу;

е) нагороди.

1. Вплив, пов’язаний із прагненням бути членом групи та діяти у відповідності з груповими нормами, це влада:

а) референтна;

б) легітимна;

в) експертна;

г) інклюзивна;

д) примусу;

е) нагороди.

1. Влада тих, хто пише, над тими, хто читає. Це:

а) партократія;

б) меритократія;

в) райтократія.

1. Відношення до партії зумовлене:

а) ідеологією;

б) силою особистості лідера;

в) іміджем партії.

1. Влада уповноважених над неуповноваженими це:

а) партократія;

б) райтократія;

в) бюрократія.

1. Вотум це:

а) рішення, виражене у формі голосування;

б) метод прийняття рішень, при якому обговорюване положення не голосується, а приймається через угоду.

1. Консенсус це:

а) рішення, виражене у формі голосування;

б) метод прийняття рішень, при якому обговорюване положення не голосується, а приймається через угоду.

1. Психофізіологічна теорія влади Кайтукова базується на:

а) категорії диктату;

б) категорії харизми;

в) категорії еліти.

1. Влада для себе це:

а) S – Power;

б) P – Power.

1. До потреби у владі за В. Каверіним відноситься:

а) страх самотності;

б) потреба свободи;

в) потреба самоствердження;

г) прагнення збільшувати ресурси влади;

д) страх перед втратою влади.

1. До страхів володіння владою за Дж. Верофом відноситься:

а) страх самотності;

б) потреба свободи;

в) потреба самоствердження;

г) прагнення збільшувати ресурси влади;

д) страх перед втратою влади.

1. До мотивації влади за Д. Вінером відноситься:

а) страх самотності;

б) потреба свободи;

в) потреба самоствердження;

г) прагнення збільшувати ресурси влади;

д) страх перед втратою влади.

1. Акцент на дослідженні процесу використання влади ставиться:

а) в соціології;

б) в психології;

в) у філософії.

1. Асоціативні зв’язки лексеми «влада» досліджуються для характеристики:

а) режимів влади;

б) видів влади;

в) культурно-мовленнєвого концепту «влада».

Тести до теми № 4

1. Ефективність лідера зумовлена:

а) особистісними якостями та здібностями;

б) ситуацією;

в) взаємовідносинами;

г) вірно все;

д) вірно а), б).

1. Думка про те, що поява лідера є результатом місця, часу та обставин притаманна представникам:

а) теорії рис;

б) ситуативної теорії;

в) теорії відношення.

1. Спроби пояснити лідерство на основі спадковості притаманні представникам:

а) теорії рис;

б) ситуативної теорії;

в) теорії відношення.

1. Спроби пояснити лідерство з точки зору стосунків у групі притаманні представникам:

а) теорії рис;

б) ситуативної теорії;

в) теорії відношення.

1. Інструментальне лідерство:

а) орієнтовано на задачу;

б) орієнтовано на відношення.

1. Емоційне лідерство:

а) орієнтовано на задачу;

б) орієнтовано на відношення.

1. Лідерство більш ефективне в ситуаціях дуже сприятливих або дуже несприятливих:

а) інструментальне

б) емоційне

1. Лідерство більш ефективне в помірно сприятливих чи несприятливих ситуаціях:

а) інструментальне;

б) емоційне.

1. Маргінал це:

а) людина натовпу;

б) представник еліти;

в) ні а) ні б).

1. Людина, яка завжди відчуває потребу звертатися до авторитету чи принципу, якому вона служить є:

а) людиною натовпу;

б) людиною еліти;

в) маргіналом.

1. Людина, провідною цінністю якої є влада, відноситься до:

а) маргінального типу;

б) демократичного типу;

в) політичного типу.

1. Бажання влади тільки для себе. Використання людей як засобів досягнення влади. Володіння технологіями влади. Це характеристики:

а) політичного лідера;

б) homo politicusa;

в) представника еліти.

1. Відраза до політики, недовіра до влади, готовність до розриву з оточенням, неучасть у регулярних процесах. Це є стратегічними настановленнями:

а) людини натовпу;

б) людини еліти;

в) маргінала.

1. Виділіть серед переліченого особливості поведінки людини у натовпі:

а) відповідальність;

б) агресивність;

в) ефективність;

г) аморальність;

д) самоконтроль.

1. Лицар, Хазяїн, Генерал, це метафоричні назви:

а) політичних типів;

б) типів політичних лідерів;

в) людини еліти.

1. Акцент на формування характеру лідерів та еліт через соціальну практику здійснюється в теорії еліти:

а) Б. Скінера;

б) Е. Фрома;

в) З. Фрейда.

1. В залежності від особистих якостей виділяють такі види еліт:

а) харизматична, олігархічна, професійна, аристократична;

б) пануюча, пасивна, опозиційна, контреліта;

в) аграрна, промислова, фінансова, інтелектуальна.

1. В залежності від ставлення до влади виділяють такі види еліт:

а) харизматична, олігархічна, професійна, аристократична;

б) пануюча, пасивна, опозиційна, контреліта;

в) аграрна, промислова, фінансова, інтелектуальна.

1. Пояснення елітності одних і посередності інших через навчальні здатності застосовується в теорії політичних еліт:

а) Е. Фрома;

б) Б. Скінера;

в) З. Фрейда.

1. Через посилення тиску натовпу на особисту свободу виникає такий вид маргіналів, як:

а) первинні маргінали;

б) вимушені маргінали.

Тести до теми № 5

1. Назвіть психологічні компоненти організаційних здібностей політичного лідера:

........................................

........................................

........................................

1. Авторитарна особистість обирає такі комунікативні стратегії, як авторитарне домінування, тиск і....................................................
2. До основних характеристик авторитарної особистості входять:

а) авторитарне підкорення;

б) авторитарна агресія;

в) високий інтелект;

г) високий статус;

д) консерватизм.

1. Проблеми володіння та здійснення влади є предметом:

а) політичної психології;

б) політології;

в) політичної діяльності.

1. Схильність до психологічного аналізу поведінки інших це індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

а) психологічний такт;

б) психологічна вибірковість;

в) критичність;

г) суспільна ергійність.

1. Почуття міри у взаєминах це – індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

а) психологічний такт;

б) психологічна вибірковість;

в) критичність;

г) суспільна ергійність.

1. Здатність до емоційно-мовленнєвого впливу – це індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

а) психологічний такт;

б) психологічна вибірковість;

в) критичність;

г) суспільна ергійність.

1. Практичний психологічний розум, психологічний такт, психологічна вибірковість, вимогливість та інше це:

а) лідерські якості;

б) організаторські здібності;

в) функції політичної діяльності;

г) прояви політичної поведінки.

1. Ефективне прийняття політичних рішень залежить від:

а) готовності до політичної діяльності;

б) готовності до лідерства;

в) готовності до ризику.

1. Прагнення до влади А. Адлер пов’язував із:

а) сублімацією лібідо;

б) садомазохізмом;

в) неконструктивним шляхом розв’язання комплексу неповноцінності.

1. Поняття авторитарний характер було введено в психологію

а) З. Фрейдом;

б) К. Юнгом;

в) А. Адлером;

г) Е. Фромом.

1. Культ сили, конвенціоналізм, забобонність, стереотипізм тощо – це параметри авторитарної особистості, які діагностує:

а) PWA – scale;

б) F – scale;

в) Mac – scale;

г) D – scale.

1. Позначте психологічні особливості, які характеризують особистість з демократичною спрямованістю:

а) консерватизм;

б) толерантність;

в) гнучкість мислення;

г) організованість;

д) діалогічність.

1. Функція формування політичної культури людей є функцією:

а) політичної психології;

б) політичної діяльності;

в) організаторської діяльності.

1. Авторитарна особистість проявляється у такій спрямованості спілкування за Е. Берном, як:

а) дитина – дитина;

б) батько – дитина;

в) дорослий – дорослий.

1. Особистість демократичного типу проявляється у такій спрямованості спілкування за Е. Берном, як:

а) дитина – дитина;

б) батько – дитина;

в) дорослий – дорослий.

1. Д – шкала діагностує:

а) авторитарну агресію;

б) антидемократизм;

в) догматичну прихильність системі цінностей.

1. Вибір, прогнозований через несвободу людини прийняти іншу альтернативу, є ознакою такого сценарію прийняття рішення, як:

а) демократичний;

б) авторитарний.

1. Політична діяльність вимагає наявності у лідера:

а) високого рівня загального інтелекту;

б) організаторських здібностей;

в) авторитарності.

1. Методика діагностики авторитарності, створена на психоаналітичних засадах, називається:

а) PWA – scale (Б. Альтемейєр);

б) D – scale (Дж. Даккітт);

в) F – scale (Т. Адорно).

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов