Методика малювання предметів кулястої форми

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Навчання малюванню починається з основних геометричних фігур. Щоб розібратися в принципах побудови будь-якого предмета, вам необхідно буде подумки розкласти його на вже знайомі форми — конус, куб, циліндр, куля. Розберемося, як малювати останній. Вам знадобиться: папір, олівці різної м`якості.

Інструкція

Визначте положення фігури на аркуші. Не варто малювати об’єкт прямо в центрі, залишаючи багато простору навколо. Адже необхідно зарезервувати місце ще й для падаючої тіні від кулі, меж передній і задній площині. У той же час не давайте предмету «прилипати» до краю листа.

Для побудови використовуйте олівець твердістю 2H (не перестарайтеся з натиском — допоміжні лінії доведеться стирати). Проведіть горизонтальну і вертикальну осі предмета, на рівних відстанях від центру відзначте краю кола. За допомогою олівця (використовуючи його як лінійку — це краще тренує окомір) відміряйте цю відстань на осях і відкладіть таке ж між осей. З’єднайте намічені точки в коло.

Візьміть будь-який предмет кулястої форми — апельсин, клубок ниток, м’яч для настільного тенісу (краще не дуже темного кольору із матовою поверхнею). Використовуйте його, щоб зрозуміти, як світло падає на кулю і розподіляється по поверхні. Контури предмета і падаючої тіні не повинні бути яскравіше, ніж штрихування на предметі

Писанкарство, та його вивчення на уроках образотворчого мистецтва.

Писанка - це розписане мініатюрним орнаментом яйце, що вважається одним із найкращих витворів українського народного мистецтва.

Матеріалом для писанки є пташине яйце. За технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка — яйце, пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Пізніше з'явилася крапанка, яка побутує і досі. Яйце опускають у фарбу, потім крапають на нього гарячим воском. Коли віск вихолоне, яйце кладуть у темнішу фарбу. Після цього яйце опускають у гарячу воду, де віск сходить з нього, залишивши різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі.Із кінця XIX ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки.

Дряпанка — це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем.

Мальованка — це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля.

Часто в оздобленні писанок використовують поєднання двох і більше прийомів розпису (крапанка, писанка, дряпанка).

Фарбувалися писанки рослинними фарбами (навари лушпиння цибулі, листя, різноманітного коріння, кори дерев, наприклад дуба), органічними речовинами тваринного походження, а з початку XX ст. — аніліновими фарбами.

Техніку воскового письма застосовували й у виготовленні писанок. Тільки тут віск не накрапується, а накладається тоненьким писачком, що має вигляд дерев'яної палички з маленькою бляшаною трубочкою на кінці, ледь товщою від голки. Орнаментальні лінії наносять розтопленим воском. Віск застигає, і яйце кладуть у найсвітлішу фарбу, переважно жовту. В місцях, де були воскові лінії, фарба не візьметься — там залишаться чисті лінії природного кольору шкарлупи. Після цього наносяться воскові лінії вже на жовті поверхні, а яйце кладеться у темнішу фарбу і т. д.

Білі писанки (галунки), що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу, трапляються здебільшого на Київщині та Чернігівщині. Після нанесення кольорового орнаменту решту поверхні яйця знебарвлюють міцним капустяним квасом або галуном, і тоді на сніжно-білому тлі розквітають неперевершеної краси та яскравості малюнки.

Традиції писанкового розпису розвивалися в Україні здавна. Мотиви й елементи розпису тут тісно пов'язані з життям, побутом, звичаями і фольклором народу. Цим видом мистецтва займалися переважно жінки.

Кожна писанкарка має в своїй уяві певний план, схему розташування орнаментальних елементів на поверхні писанки.

Побудову орнаментальної композиції на сферично-яйцевидній поверхні писанки описує С. Колос. Вона зводиться до таких етапів:

а) поділу поверхні писанки вздовж навпіл;

б) поздовжнього поділу "меридіанами" на сегменти;

в) поділу впоперек навпіл;

г) поділу на поперечні "широтні" паси з самостійним оформленням "бігунів";

д) одночасного поділу "меридіанами" та "широтами";

е) поділу на чотири сферичні чотирикутники, центри яких розташовані у шаховому порядку;

є) поділу поверхні писанки на 24 та 48 клинчиків; ж) діагонального поділу писанки з діагональним напрямом орнаментів.

Розроблені схеми дають можливість створювати безмежну кількість декоративних композицій в оздобленні писанок. І вже в ході розпису майстриня розцвічує цю схему безліччю композиційних варіантів, що народжуються в процесі творчості.

Приступаючи до розпису писанки, готують необхідні матеріали: писачок, бджоляний віск, свічки, біле куряче яйце, фарби, скляні баночки з широкими шийками, малий пензель, серветки, олівець, лак, гумові рукавички та стояк для яйця. Спочатку налагоджують "писачки". У скляних баночках або череп'яних мисочках розводять фарби, виготовлені з кори і корінців різних дерев та кущів.

Вибирають чисте біле гладеньке яйце без тріщин і плям, якщо потрібно, можна вимити яйце водою і витерти серветкою. Інколи обробляють яйце оцтом, розсолом квашеної капусти або галуном. Відтак вибирають орнамент і тупим олівцем геометричне ділять яйце. (За бажання можна намалювати орнамент олівцем на білому яйці: якщо ці лінії легкі, вони зникнуть, коли писанку буде закінчено). У черпачку розігрівають віск. Умочивши писачок у розтоплений віск, наносять ним контур перших ліній орнаменту або закривають певні площини потрібної конфігурації, що мають бути білими. Віск "охоронятиме" шкаралупу яйця від інших фарб. Потім обережно кладуть яйце в ложку й опускають у барвник найсвітлішого кольору, переважно жовтого. Яйце має залишатись у холодному барвнику протягом 5—7 хвилин, потім його виймають з барвника і легенько витирають чистими серветками [20, C. 174].

Після цього на жовтій поверхні шкарлупи знову розтопленим воском покривають писачком ті частини узору, які мають залишитися жовтими, й опускають у барвник темнішого кольору, припустімо оранжевого і т. д.

Поступове накладання воском що далі, то нових елементів орнаменту й опускання яйця у барвники все нових і нових кольорів утворює дуже вишукані й складні композиції.

Якщо в орнаменті є маленькі елементи, які мають бути голубі або зелені, треба малим пензлем зафарбувати ці елементи потрібною фарбою і покрити їх воском, щоб зберегти насиченість і красу кольору.

Після закінчення всього процесу яйце опускають у холодний найтемніший барвник, як правило синій або чорний. Завершивши фарбування писанки, її виймають і витирають чистою серветкою.

Коли фарби висохнуть, писанку ставлять у гарячу піч (або тримають над свічкою). З неї стікає віск, який витирають серветкою, доки на яйці не стане воску і проступлять чарівні кольори писанки.

Техніка воскового письма при виготовленні писанок дає змогу створювати дуже складні за малюнком, виключно ефектні й багаті за кольором орнаментальні композиції.

Розписану писанку покривають лаком і кладуть на стояк, щоб вона висохла. Лак зберігає кольори писанки і робить шкарлупу яйця менш крихкою.

Основні схеми-сітки писанкових композицій зводяться до:

а) поділу поверхні писанки вздовж навпіл;

б) поздовжнього поділу "меридіанами" на сегменти;

в) поділу впоперек навпіл;

г) поділу на поперечно-широтні паси однакової чи різної ширини;

д) одночасного поділу "меридіанами" та "широтами".

е) поділу на чотири сферичні чотирикутники, центри яких розташовані у шаховому порядку;

є) поділу поверхні писанки на 24 та 48 "клинчиків";

ж) діагонального поділу писанки з діагональним напрямком орнаментів (при цьому писанка в меридіальному напрямку охоплюється одним кільцем, а друге кладеться не під простим кутом до першого, а скісно).

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?