Загальна хар-ка потенціалу під-ва: поняття, характерні риси, модель.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Загальна хар-ка потенціалу під-ва: поняття, характерні риси, модель.

Пот.об’єдн.в собі як простор.так і часові хар-ки і концентр.одночасн.3 рівні зв’язків та відн:

1.пот відображає минуле тобто сукуп вл-стей нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовл.можл-сть до її функц-ня та розвитку, в цьому плані пот.набуває поняття «ресурс»

2.хар-є рівень практ.застосув.і викор наявних можл. Це забезп.розмежув.реаліз.і нереаліз.можл. У цій своїй ф-ції поняття «пот» частково збіг.з поняттям «резерв».

3. пот орієнтується на майб, на розвиток.

Пот.під-ва — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірн.розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить еф-сть ек, темпи та якості її зрост. Отже, потенціал під-ва характериз.4 осн.рисами.

1.пп визначається його реальними можливостями в тій чи ін сфреі соц-ек діял, при чому не тільки реалізованими а й не реаліз з будь-яких причин.

2.можливості п-ва залежить від наявності рес-сів і резервів що не залучені у вир-во, тому ПП хар.певним обсягом ресу.як залуч.так і не залучених у вир-во але підготовл.до використ.

3. ПП визнач.не лише можл., а і навичками персоналу до його викор-ня з метою вир-ва.

4.рівень і рез-ти реаліз ПП визнач.формою підприємництва і адекватною їй орг стр-ю.

Спираючись на основні хар-ки пот.під-ва, можна ствердж, що його модель визнач:

- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, осн.вир.і невир.фондами або матер.запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами — патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіолог.та мотиваційним потенціалом;

- можливостями менеджменту оптимально використ.наявні рес.під-ва (профес.підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організац.структури під-ва);

- інформац.можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформац.рес.для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інновац.можл.під-ва щодо оновлення техніко-технолог.бази вир-ва, переходу на випуск нової Кс прод., використ.суч.форм і методів орг-ції та управл.госп.процесами;

- фін.можл.залуч.кошт,що їх бракує (кред-спром, внутр.та зовн.заборг.у сф. фін);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створ.сукупний (екон.та соц) пот.під-ва, який стосовно аналог.потенціалу, будь-якого ін.під-ва відображ.рівень його Кс.

2. Поняття структури потенціалу під-ва та концепції її побудови (різновиди структуризації елементів, що формують потенціал підприємства).

Під структурою системи, якою є потенціал під-ва, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв’язків між елементами.

На думку М. Ф. Овчинникова, структура — це «інваріантний» аспект системи. В. І. Кремянський також звертає увагу на те, що структура вираж.не всю сукупність зв’язків об’єкта, а тільки його найсуттєвіші зв’язки: «Структура є розгорнуте вираження сутності».

Існує і ширше тлумачення структури, згідно з яким розрізн.2 типи структур: макро-і мікро. Макроструктура виражає найстійкіші (інваріантні) зв’язки системи, а мікростр.— змінні (імовірнісні). Сукупність макро- і мікроструктури об’єкта або процесу, тобто сукупність усіх зв’язків, і становить їхній зміст.

В екон.літературі наявні різні підходи до визнач.структури пот.під-ва. Більшість дослідників розглядає рес.структуру пот, однак з урахуванням у ньому різної к-сті складових. В одному випадку до його складу рекоменд.включати тільки засоби праці, в другому — засоби праці і роб.силу, в третьому — засоби праці, роб.силу і прир.рес, які застосов.в процесі вир-ва, у четвертому — засоби праці, роб.силу і предмети праці. Є й значно ширші поняття структури пот.під-ва, доповнені описами систем збирання, обробки і використання інф-ції, досвіду госп-ння, використовуваної енергії. Необх.зазначити, що навіть за збігу поглядів на структуру потенціалу під-ва рес.підхід не дає пов­ної хар-ки цього терміна. Особливий наук.інтерес викликають дослідж.багатоаспектного аналізу структури пот, де поряд з ресурсним розгляд.ще й інші аспекти структури, що дає повніше уявлення про його елементний склад. Беручи загалом, до елементів пот.під-ва можна віднести все, що пов’яз.з функц-нням і розвитком під-ва. Відбір найважл.із цих ел.становить дуже складну проблему, що підтвердж.безліччю різних думок науковців з цього приводу.

Змістова характеристика суб’єктних складових в структурі потенціалу підприємства.

Суб’єктні складові пов’язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціо­нального споживання об’єктних складових.

До суб’єктних складових пот.під-ва віднос: наук-техн.потенціал, управл.пот, потенціал організац.структури управл, маркетинг.потенціал. Наук-тех.пот. — узагальнююча хар-ка рівня наукового забезпечення вир-ва (науки, техніки, технології, інженерної справи, вир.досвіду, можл-стей та рес, у т.ч.наук-техн.кадрів, які є в розпорядженні під-ва для розв’язання наук-техн.проблем.

Потенціал організаційної структури управління — це загаль­нокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює в собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв’язків між ними.

Управлін.потенціал — це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, орг-ції, створ.належних умов для функц-ння та розвитку соц-екон.системи під-ва. У найзагальнішому вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематер.елементів.

Маркетинговий потенціал — це здатність під-ва систематизовано й планомірно спрямувати всі свої функції (визнач.потреб і попиту, орг-ція вир-ва, продаж і післяпрод.обслуг.) на задовол.потреб спож.і викор.потенц.ринків збуту. У структурі маркетинг.пот.окремо виділ.логіст.пот.

Логіст.потенціал під-ва можна визначити як максим.прод-сть (функціон.спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види дія-сті щодо пересування в просторі та руху в часі: персоналу — перевезення співробітників, розміщення їх у службових приміщеннях; пересуванню згідно з часовим графіком роботи матеріалів і гот.виробів — транспортув., складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергет.та інформац.потоків — передавання, обробка, збереження і трансформація.

На особливу увагу в структурі потенціалу під-ва заслуговують: тр, інфраструкт.та інформац.пот.

Тр.пот. — це персоніфікована робоча сила, яка розгляд.в сукупності своїх якісних хар-к.

Інфраструкт.потенціал — збаланс.з вимогами вир-ва можл-сті цехів, гос-в і служб забезп.необх.умови для дія-сті основних підрозділів під-ва та задовол.соц.потреб його перс.

Інформац.потенціал — це єдність організац-техн.та інформац.можл-тей, які забезп.підготовку й прий­няття управлін.рішень та вплив.на характер (специфіку) вир-ва через збирання, зберігання (нагромадження), обробку та пошир.інформац.рес.

Формування потенціалу

Підприємства: сутністна

Характеристика, постулати та

Загальнотеоретична модель

Здійснення.

Формування потенціалу підприємства — це процес ідентифікації та створення спектра підприємн.можл-стей, його структуризації та побудови певних організац.форм задля стаб.розвитку та ефект.відтвор.

При форм-нні ПП слід враховувати, що він представляє собою складну екон.сис-му, яка має певні вл-сті. Ці вл-сті дозвол.виокремити заг.постулати форм-ння ПП:

- пот.під-ва — це складна система пересічних хар-к його ел, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;

- пот.під-ва не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупованням;

- під час формування потенціалу під-ва діє закон синергії його елементів;

- потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

- елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;

- усі елементи потенціалу об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого — вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;

- складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.

Спираючись на ці постулати, можна побудувати загальнотеорет.модель форм-ння пот.під-ва

Рис. 2.2. Загальнотеорет.модель формув.потенціалу під-ва

Кожен з показаних на схемі елементів підпорядковується досягненню заг.цілей потенціалу під-ва, тобто, якщо існують засоби вир-ва, кадри, приміщ.з певними хар-ками та ін.ресурси, то пот.під-ва як екон.система здатний задов.постійно мінливі потреби потенц.спож.

Із закону цілісності системи випливає, що внаслідок взаємодії всіх ресурсів, котрі створ.сис-му, з’явл.нові якості, яких не має кожний окремий вид ресурсу.

Матричний метод оцінки

Загальна хар-ка потенціалу під-ва: поняття, характерні риси, модель.

Пот.об’єдн.в собі як простор.так і часові хар-ки і концентр.одночасн.3 рівні зв’язків та відн:

1.пот відображає минуле тобто сукуп вл-стей нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовл.можл-сть до її функц-ня та розвитку, в цьому плані пот.набуває поняття «ресурс»

2.хар-є рівень практ.застосув.і викор наявних можл. Це забезп.розмежув.реаліз.і нереаліз.можл. У цій своїй ф-ції поняття «пот» частково збіг.з поняттям «резерв».

3. пот орієнтується на майб, на розвиток.

Пот.під-ва — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірн.розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить еф-сть ек, темпи та якості її зрост. Отже, потенціал під-ва характериз.4 осн.рисами.

1.пп визначається його реальними можливостями в тій чи ін сфреі соц-ек діял, при чому не тільки реалізованими а й не реаліз з будь-яких причин.

2.можливості п-ва залежить від наявності рес-сів і резервів що не залучені у вир-во, тому ПП хар.певним обсягом ресу.як залуч.так і не залучених у вир-во але підготовл.до використ.

3. ПП визнач.не лише можл., а і навичками персоналу до його викор-ня з метою вир-ва.

4.рівень і рез-ти реаліз ПП визнач.формою підприємництва і адекватною їй орг стр-ю.

Спираючись на основні хар-ки пот.під-ва, можна ствердж, що його модель визнач:

- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, осн.вир.і невир.фондами або матер.запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами — патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіолог.та мотиваційним потенціалом;

- можливостями менеджменту оптимально використ.наявні рес.під-ва (профес.підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організац.структури під-ва);

- інформац.можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформац.рес.для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інновац.можл.під-ва щодо оновлення техніко-технолог.бази вир-ва, переходу на випуск нової Кс прод., використ.суч.форм і методів орг-ції та управл.госп.процесами;

- фін.можл.залуч.кошт,що їх бракує (кред-спром, внутр.та зовн.заборг.у сф. фін);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створ.сукупний (екон.та соц) пот.під-ва, який стосовно аналог.потенціалу, будь-якого ін.під-ва відображ.рівень його Кс.

2. Поняття структури потенціалу під-ва та концепції її побудови (різновиди структуризації елементів, що формують потенціал підприємства).

Під структурою системи, якою є потенціал під-ва, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв’язків між елементами.

На думку М. Ф. Овчинникова, структура — це «інваріантний» аспект системи. В. І. Кремянський також звертає увагу на те, що структура вираж.не всю сукупність зв’язків об’єкта, а тільки його найсуттєвіші зв’язки: «Структура є розгорнуте вираження сутності».

Існує і ширше тлумачення структури, згідно з яким розрізн.2 типи структур: макро-і мікро. Макроструктура виражає найстійкіші (інваріантні) зв’язки системи, а мікростр.— змінні (імовірнісні). Сукупність макро- і мікроструктури об’єкта або процесу, тобто сукупність усіх зв’язків, і становить їхній зміст.

В екон.літературі наявні різні підходи до визнач.структури пот.під-ва. Більшість дослідників розглядає рес.структуру пот, однак з урахуванням у ньому різної к-сті складових. В одному випадку до його складу рекоменд.включати тільки засоби праці, в другому — засоби праці і роб.силу, в третьому — засоби праці, роб.силу і прир.рес, які застосов.в процесі вир-ва, у четвертому — засоби праці, роб.силу і предмети праці. Є й значно ширші поняття структури пот.під-ва, доповнені описами систем збирання, обробки і використання інф-ції, досвіду госп-ння, використовуваної енергії. Необх.зазначити, що навіть за збігу поглядів на структуру потенціалу під-ва рес.підхід не дає пов­ної хар-ки цього терміна. Особливий наук.інтерес викликають дослідж.багатоаспектного аналізу структури пот, де поряд з ресурсним розгляд.ще й інші аспекти структури, що дає повніше уявлення про його елементний склад. Беручи загалом, до елементів пот.під-ва можна віднести все, що пов’яз.з функц-нням і розвитком під-ва. Відбір найважл.із цих ел.становить дуже складну проблему, що підтвердж.безліччю різних думок науковців з цього приводу.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности