Визначення органолептичних показників якості картоплі.

Беруть середню пробу з 5 – 10 коренеплодів, для чого із половинки коренеплоду вирізають дві пластинки товщиною 0,5 см: одну з направленням від середини до верхушки, другу – у поперечному зрізі. Пластинки швидко подрібнюють на скляній дошці ножем з неіржавіючої сталі. Із кожного зразка беруть по дві паралельні наважки по 10 г.

Наважку розтирають в ступці з сумішшю 2 %-ї соляної і метофосфорноїх (або щавлевої) кислот до однорідної маси. Розтерту масу переносять у мірну колбу на 100 см³, бажано колбу Кольрауша. Ступку і пестик ополіскують сумішшю кислот, яку виливають в ті ж самі колби. Вміст колб доводять до мітки, добре перемішують і залишають відстоюватися протягом 5 хвилин.

Екстракти фільтрують крізь паперові фільтри. Із отриманого фільтрату беруть піпеткою 10 см³ в фарфорову ступку і титрують з бюретки 0,001 н. розчином фарби 2,6 – дихлорфеноліндофенолятом натрію до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом 0,5 – 1 хвилини.

Вносять поправку на редукуючу здібність кислот, що застосовують для екстракції. Для цього титрують суміш кислот (по 10 см³) з бюретки 0,001 Н. розчином фарби 2,6 – дихлорфеноліндофенолятом натрію до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом 0,5 – 1 хвилини.

Допустима різниця між паралельними визначеннями не повинна перевищувати 10 %.

Вміст аскорбінової кислоти (вітаміну С) виражають в мг на 100 г досліджуємої речовини, тобто мг в %, розраховують за формулою:

(13.1)

де а – кількість барви 2,6 дихлорфеноліндофенолят, яку використовують для титрування, см³;

Т – титр барви 2,6 дихлорфеноліндофенолят за аскорбіновою кислотою;

М – об’єм екстракту, см³;

в – кількість екстракту, який взято на титрування, см³;

д – наважка досліджує мого матеріалу, г.

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Визначення масової частки вологи на приладі ВЧ.

При визначенні на приладі ВЧ спочатку роблять паперові пакети з пергаменту розміром 145×145 мм. Листи паперу складають навпіл, а потім краї пакетів загинають на 1,0 см. Отримані пакети висушують на приладі при температурі 150°С протягом 3 хвилин. Висушені пакети охолоджують в ексикаторі потягом 20 хвилин, але не більше 2 годин і зважують.

Наважку для визначення вологи кладуть в пакет, попередньо зважений і охолоджений в ексикаторі, при цьому її треба рівномірно розподілити по поверхні пакета і закрити загнутими краями. Товщина пакету з наважкою повинна бути біля 2 мм. Зважування пакетів (до і після заповнення продуктом) проводять на технічних вагах з точністю до 10 мг.

В прилад, попередньо підігрітий до 151ºС, одночасно розміщують два пакета. Потім, опускаючи верхній блок приладу, висушують наважки при суворому дотриманні режимів сушіння (див. додаток Д). Висушені пакети з наважками переносять в ексикатор, охолоджують і зважують.

Масову частку вологи (W), у %, визначають за формулою:

(13.2)

де m₁ – маса наважки з пакетом до висушування, г;

m₂ – маса наважки з пакетом після висушування, г;

m – маса наважки, г;

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Результати дослідів заносять у таблицю 13.1.

@ Форма запису в лабораторному журналі

Таблиця 13.1 – Показники якості картоплі

Продовження таблиці 13.1

O Висновки:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

SПитання для закріплення

1. Охарактеризуйте органолептичні показники якості картоплі.

2. Наведіть методику визначення масової частки аскорбінової кислоти в картоплі.

3. Як визначають масову частку вологи картоплі?

4. Як проводять визначення масової частки сухих речовин картоплі?

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров