Завдання 5 (для індивідуальної роботи за темою 1)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 32Следующая ⇒

1. Пов’язати наведені терміни (елементи методів бухгалтер­ського обліку) з їхніми визначеннями.

Теми рефератів

1. Роль бухгалтерського обліку в системі управління.

2. Елементи методу бухгалтерського обліку та взаємозв’язок між ними.

3. Види бухгалтерського обліку: фінансовий, управлінський, податковий.

4. Взаємозв’язок між видами обліку й обумовленість їх існування в умовах ринкових відносин.

5. Правове регулювання бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

6. Концепція фінансового та управлінського обліку у зару­біжних країнах.

Інформаційні джерела: 1–3, 12, 14–16, 20–23, 34, 36, 38.

Термінологічний словник

Аналітична функція бухгалтерського обліку – функція, яка пов’язана із наданням користувачам інформації для аналізу діяль­ності підприємства.

Баланс – спосіб економічного групування та узагальненого відображення активів і джерел їх утворення у вартісному вира­женні на певну дату.

Бухгалтерська (фінансова) звітність – звітність, що міс­тить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період.

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєс­трації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інфор­мації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім ко­ристувачам для прийняття рішень.

Вартісний (грошовий) вимірник – вимірник, який викорис­товується у якості універсального та узагальнюючого вимірника для оцінки вартості господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів діяльності у грошовій формі в визначеній валюті (гривні/копійки, євро, долари тощо).

Вимірники у бухгалтерському обліку – одиниця виміру об’єк­тів обліку, яка використовується для їх загальної ідентифікації.

Вимірювання – суттєва характеристика об’єктів обліку для їх ідентифікації, у зв’язку з тим, що неможливо оцінити (виміряти) та відобразити об’єкт, який відрізняється від інших.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшен­ня власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за раху­нок його вилучення або розподілення власниками) – списання виробничих запасів у виробництво, нарахування заробітної пла­ти, нарахування амортизації (зносу) обладнання, списання різ­них послуг, нарахування оренди, нарахування (визначення) подат­ків та зборів тощо.

Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарю­вання у сфері суспільного виробництва як сукупність окремих гос­подарських операцій, спрямована на виготовлення та реалі­зацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська операція – дія, яка призводить до змін у струк­турі господарських засобів і джерел їх утворення і може бути позитивною та негативною.

Господарський облік – спостереження, сприйняття, вимірю­вання та реєстрація господарських фактів, які є дійсними яви­щами або дійсним процесом господарювання.

Господарський процес – частина кругообігу господарських засобів, який складається з певних господарських операцій.

Господарські процеси – сукупність господарських операцій, фактів і подій у житті підприємства, що призводять до руху активів, джерел їх утворення, власного капіталу, виникнення до­ходів, витрат, фінансових результатів.

Документування – спосіб первинної реєстрації руху засобів та господарських процесів, який забезпечує і надає юридичної сили обліковій інформації.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надхо­дження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) – виручка від реалізації, доходи від оренди, дивіденди, відсотки тощо.

Елемент методу бухгалтерського обліку – кожний спосіб або прийом методу бухгалтерського обліку.

Звітність – система підсумкових показників, які всебічно характеризують господарську і фінансову діяльність підприєм­ства, результати використання його активів і стан зобов’язань.

Інвентаризація – перевірка або виявлення в натурі фактич­ної наявності матеріальних цінностей, яка проводиться з метою перевірки фактичних даних, їх узгодження з обліковими даними та підтвердження достовірності облікової інформації.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку – функція, пов’язана з накопиченням за даними бухгалтерського обліку близько 70 % інформації про діяльність підприємства.

Калькулювання – спосіб обчислення собівартості як всього обсягу, так і одиниці виготовленої продукції (робіт, послуг).

Контрольна функція бухгалтерського обліку – функція, яка пов’язана зі здійсненням контролю за законністю діяльності підприємства, збереженням власності, своєчасністю розрахун­ків, використанням фінансових і трудових ресурсів тощо.

Метод бухгалтерського обліку – система прийомів (способів), що забезпечують суцільне, безперервне та взаємопо­в’язане відображення предмета бухгалтерського обліку як у часі, так і в просторі.

Натуральний вимірник – вимірник, який використовується для характеристики кількості об’єкта, що обліковується в нату­рі, тобто за даними зважування, обміру та перерахунку у кілог­рамах, тоннах (міра ваги); літрах, кубічних метрах (міра об’єму); гектарах, квадратних метрах (міра площі); метрах, кілометрах (міра довжини); штуках, одиницях (міра кількості) тощо.

Об’єкт бухгалтерського обліку – те, що вивчає облік – кон­кретний господарський засіб (майно), джерело його утворення (формування) та господарські процеси, на підставі яких за звіт­ній період трапляються зміни із засобом або джерелом його фор­мування. Загалом об’єкти обліку групуються у 5 груп: активи, пасиви, доходи, витрати, фінансові результати.

Облік – процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, проце­сів, подій природи або суспільного життя.

Оперативний облік – спостереження та відображення в за­писах тільки окремих фактів і операцій господарської діяльнос­ті, що дає можливість швидко отримати необхідні дані для най­більш ефективного управління роботою підприємства та його структурних підрозділів, своєчасно виявляти будь-які недоліки в роботі.

Оцінка – спосіб вираження в єдиному узагальнюючому гро­шовому вимірнику об’єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів).

Планова функція бухгалтерського обліку – функція, яка по­в’язана зі здійсненням планування показників діяльності підпри­ємства на підставі даних бухгалтерського обліку.

Податковий облік – це підсистема бухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконує функції нарахування та сплати податків і надання інформації про це від­повідним державним органам.

Подвійний запис – відображення взаємопов’язаних і взаємо­обумовлених операцій, який полягає в тому, що кожна бухгал­терська операція записується двічі: в однаковій сумі на двох різних рахунках.

Предмет бухгалтерського обліку – власність підприємства, яка знаходиться в його розпорядженні і використанні у вигляді майна та джерел формування, їх рух у процесі господарювання і результати діяльності, узагальнені в грошовому вимірнику.

Прийоми бухгалтерського обліку – елементи методу бухгал­терського обліку, які об’єднуються в 4 основні групи:

- виявлення інформації: документування та інвентаризація;

- вартісне вимірювання інформації: оцінка та калькулювання;

- накопичення інформації: рахунки та подвійний запис;

- узагальнення інформації: баланс і звітність.

Принцип бухгалтерського обліку – правило, яким слід керу­ватися при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінан­сової звітності.

Процес виробництва – виконання основного завдання діяль­ності підприємства: виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) шляхом взаємодії засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці робочої сили, ре­зультатом чого є отримання з виробництва й оприбуткування го­тової продукції на склад підприємства. Він включає господар­ські операції, пов’язані з перетворенням на готову продукцію предметів праці при дії на них засобів праці та самої праці; об’єк­тами обліку є зобов’язання, активи, витрати на виробництво (виробнича собівартість).

Процес постачання (придбання, заготівлі) – витрата під­приємством певної частини грошових коштів на закупівлю засо­бів праці та предметів праці. Він включає господарські операції, пов’язані з придбанням (купівлею) сировини, матеріалів, пали­ва, товарів, основних засобів та інших матеріальних активів; об’єк­тами обліку є активи, витрати на їх придбання, зобов’язання.

Процес реалізації – передача готової продукції (товарів, ро­біт, послуг) з підприємства покупцеві за цінами реалізації шля­хом купівлі-продажу та визначення фінансового результату діяль­ності підприємства. Він включає господарські операції, пов’яза­ні з продажем виготовленої продукції, виконанням робіт, надан­ням послуг; об’єктами обліку є активи, витрати (собівартість реалізації, витрати періоду, витрати від інших видів діяльності), доходи, фінансові результати.

Рахунки – специфічна таблиця, ліва сторона якої називається дебет, права – кредит, призначена для групування та система­тизації інформації про залишки і рух об’єктів обліку.

Система рахунків – спосіб групування і облік інформації, яка міститься в документах за економічним змістом.

Статистичний облік – процес збору та узагальнення інфор­мації про масові (суспільні) явища, факти або процеси в їх кіль­кісному вираженні з якісною оцінкою з метою управління і кон­тролю за ними та виявлення закономірностей їх розвитку в кон­кретних умовах, місці та часі.

Суб’єкт бухгалтерського обліку – господарюючий суб’єкт.

Суб’єкт господарювання(господарюючий суб’єкт) – зареєс­трована у встановленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльності, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.

Трудовий вимірник – вимірник, який використовується для визначення кількості витраченої праці в одиницях часу (робочий день, людино-години тощо).

Управлінський облік – процес виявлення, вимірювання, на­копичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інфор­мації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі планування, оцінки та контролю в середині підпри­ємства.

Фінансовий облік – сукупність правил і процедур, які забез­печують підготовку й оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та фінансового стану відповідно до ви­мог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Фінансовий результат – кінцевий результатний показник діяльності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами та має два види – прибуток або збиток.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 2

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

Методичні рекомендації

Цією темою починається вивчення елементів методу бухгал­терського обліку, першим з яких розглядається баланс.

Вивчаючи матеріал теми, необхідно звернути увагу на понят­тя балансу, його мету, значення та використання в управлінні підприємством. Слід з’ясувати класифікацію балансів та основ­не правило балансу. Визначити побудову балансу, актив і пасив, склад господарських засобів (майна) і джерел формування гос­подарських засобів (майна) підприємства та їх відображення у балансі. Надати поняття розділів балансу, поняття статті, її коду згідно з чинним законодавством України.

Слід з’ясувати поняття господарської операції. Особливу увагу необхідно приділити чотирьом типам змін у балансі під впливом господарських операції та запам’ятати алгоритм відоб­раження господарської операції, що є підґрунтям для розгляду наступної теми дисципліни.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США