Б. Я завжди обираю таку позицію у суперечці, щоб спільними зусиллями досягти успіху.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Додаток 3

ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ „МИЛОСЕРДЯ ТА СПІВЧУТТЯ”

Мета:продовжувати формувати в дітей морально-етичні уявлення та адекватні форми поведінки; учити правильно висловлювати почуття та емоції, оцінювати себе та інших; розширювати знання дітей про такі моральні категорії, як милосердя, співчуття; корегувати емоційну сферу дітей; розвивати почуття жалю, відповідальності; виховувати чутливість до стану інших людей, дбайливість, співчуття, милосердя.

Матеріал:лялька „Добрик”, повітряна кулька, плакат „Права дитини”.

Хід заняття:

Добрик приніс книгу, вихователь пропонує послухати оповідання.

В. О. Сухомлинський „ Як Сергійко навчився жаліти”

Сергійко гуляв собі біля ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

- Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок камінець.

Дівчинка й питає:

- Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

- Хіба ти не бачила? Я кинув камінець.

Дівчинка й каже:

- Я нічого не бачила, бо я сліпа.

Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ, а в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер він уже не дивувався – його серце стиснув жаль.

Як же вона бідна живе в темряві? Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.

Бесіда за змістом оповідання:

Чому Сергійко пожалів дівчинку?

Що підштовхнуло його до співчуття?

Як Сергійко зрозумів, як це, коли людина не бачить?

Чи вмієте ви співчувати, коли у когось неприємності?

Вправа „Чарівна кулька”

Діти передають „чарівну” кульку одне одному і розповідають, кому з героїв оповідання вони співчувають.

Д о б р и к. Я співчуваю дітям-інвалідам, які не можуть бачити, сліпим. Спробуйте закрити очі. Чи приємно вам не бачити сонечка, друзів, мами? Що ви відчуваєте? (Відповіді дітей.)

Вихователь. А ще слід співчувати німим діткам, які не можуть розмовляти, не чують. Спробуйте затулити вуха. Хіба це добре – не чути голосів пташок, мами, казочку, пісеньку? Як ви вважаєте?

Д о б р и к. Але ще є діти, які не можуть рухатися, танцювати, грати у футбол, бо у них хворі ноги. Як ви думаєте, діти, як жи-веться таким людям?

Вправа „Квітка милосердя”

Кожна дитина отримує пелюстку, заплющує очі і розповідає, що можна зробити корисного для дітей-інвалідів, та викладає пелюстку.

Вихователь. Діти, а хто бачив таких діток, людей? Чи можна сміятися з них? Показувати пальцями? (Відповіді дітей.) Вони такі самі люди, як і ми. Так само люблять сміятися, гратися, дружити. У них є такі самі права, як і в нас: вчитися, лікуватися, мати сім'ю, але вони потребують особливої турботи, бо хворі. Відшукайте на плакаті знак, який означає „Особлива турбота – дітям-інвалідам”.

Творче завдання „Допоможемо”

Діти придумують, що можна зробити в певних ситуаціях:

- згоріла квартира майже зі всім майном;

- у друга загубилося кошеня;

- пташка випала з гнізда;

- друг загубив гроші, які йому дала мама, щоб купити хліб.

Вправа „Сердечка співчуття”

Добрик дарує дітям по два сердечка: одне – дитині, за те, що вона добра, милосердна, а друге – просить подарувати тому, кому дитина найбільше співчуває. У декого з дітей Добрик питає, кому саме подарує дитина „сердечко співчуття”.

Додаток 4

ОПОВІДАННЯ „ГОРБАТЕНЬКА” В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Другий клас розв'язував задачу. Тридцять п'ять учнів схилились над зошитами. Коли у двері хтось постукав.

Відчини двері й подивись, будь добрий, хто там стукає, попросив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, швидко відчиняє двері. До класу заходить директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей пильно дивилися на незнайому дівчинку. Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився в очі школярів і ніби благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки. У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивились на незнайомку й лагідно усміхалися. Учитель полегшено перевів подих.

Цю дівчинку звуть Оля, – сказав директор. – Вона приїхала до нас з іншого міста. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачте, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки.

Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит на людяність. Запитання:

1. Якою була новенька дівчинка?

2. Чи добре діти поставилися до новенької?

3. Чому вчитель був задоволений?

4. Як вчинив би ти, коли б у твою групу прийшла хвора дитина?

Додаток 5

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

Правила безумовного прийняття:

Правило 1. Поважайте дитину і показуйте їй це.

Правило 2. Усвідомлюйте право дитини забути, помилитися, інакше дивитись на речі або по своєму пояснити власну поведінку.

Правило 3. Уважно слухайте її і намагайтеся зрозуміти.

Правило 4. Не намагайтеся підкорити дитину собі насильницькими методами чи тиском.

Правило 5. Виражайте незадоволення окремими діями дитини, а не нею в цілому.

Правило 6. Говоріть з дитиною так, як би ви хотіли, щоб говорили з Вами, уникайте повчального тону.

Правило 7. Будьте справедливими, і якщо необхідно, то умійте признавати свої помилки і вибачатися за неправильні вчинки.

Правило 8. Любіть і приймайте дитину такою, яка вона є.

Правила «Активного слухання»:

1. Обов’язково повертайтеся обличчям до дитини, коли хочете її послухати.

2. Важливо, щоб ваші очі находились на рівні з дитячими.

3. Ваша поза – самий важливий сигнал для дитини про те, чи хочете ви її слухати.

4. Не потрібно задавати запитань дитині. яка засмучена (запитальна інтонація не передає співчуття).

5. В бесіді важливо робити паузи, щоб дитина встигала розібратися із своїми почуттями.

Правила «Ефективного слухання»

1.Демонструй співрозмовникові інтерес і готовність вислухати — погляд (жести, міміка) і поведінка повинні говорити про зацікавленість; слухай для того, щоб зрозуміти, а не заперечити.

2. Полегшуй ситуацію співрозмовникові — допомагай йому відчути себе вільно.

3. Стань на місце співрозмовника — спробуй подивитися на ситуацію з його точки зору.

4. Не говори одночасно з ним — не можна слухати, коли говориш.

5. Став питання — це підбадьорює співрозмовника, але не домінуй над ним — це може змусити його замкнутися.

6. Не будь категоричним у суперечці чи критиці, не виявляй себе як усезнайка — це блокує і дратує людей.

7. Будь терплячим — спілкуйся не поспішаючи, постарайся не переривати співрозмовника, не відходь під час розмови.

8. Не давай вихід емоціям — надмір почуттів може породжувати неправильні тлумачення.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология