Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підходи до формування стратегії конкуренції підприємстваСодержание книги
Поиск на нашем сайте Конкурентнастратегія є частиноюстратегічногомаркетингу;вонавизначаєдіяльністьпідприємства, спрямовану на підвищенняйогорівняконкурентоспроможності. Інтенсивністьконкуренціїзростає в міру того, як зростаєкількістьдіючих на ринку підприємств, а. їхнірозміри і ринковіможливостістаютьприблизнооднаковими.Загостренняконкуренціїпризводить до того, щослабкіабонеефективнопрацюючіпідприємствазмушенівийти з ринку. Кількістьконкуруючихпідприємствзменшується, а їх сила зростає. Конкуренціяпосилюється, коли ринковіумовизмушуютьконкурентіввикористатизниженняцінабоіншізасоби, щостимулюють маркетинг для збільшенняобсягу продаж, а також коли витрати на вихідізгалузіперевищуютьвитрати, необхідні для продовженняконкуренції. Базовастратегіяконкуренції, щопредставляє собою основу конкурентноїповедінкипідприємства на ринку і описує схему забезпеченняпереваг над конкурентами, є центральним моментом у стратегічноїорієнтаціїпідприємства. Перш ніжприступити до виборубазовоїстратегіїконкуренціїнеобхідно:*дослідитиринок і вибрати той який буде перспективним. Усіуспішні і перспективні ринки маютьвисоківхіднібар'єри, протекції з боку держави, невибагливихспоживачів, дешеву систему постачання і найменше число альтернативнихгалузей, здатнихїхзамінити. Бізнес з новітнімитехнологіями і високоюефективністюнайбільшепіддається атакам конкурентів, ймовірністьбанкрутства на таких ринках дуже велика. Для багатьох невеликих підприємствсенсконкуренціїзводиться до того щоб бути схожим на своїхбільшпотужнихконкурентів. Недостатньоувагиприділяється і визначенням початку та закінченняперіодувикористаннярозробленоїстратегіїконкуренції. Загальнатенденціяскороченняжиттєвого циклу товару, збільшеннякількостітоварів,використовуютьтехнологічнірішенняшвидкозмінюютьодне одного, змінадемографічних характеристик ринку, політичноїситуації в країніііншідинамічнічинникиускладнюютьправильнийвибір початку впровадженняновоїстратегіїконкуренції та періодуїївикористання на ринку. Аналіз продуктивності праці на підприємстві Як економічна категорія продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і в загальному випадку відображає кількість споживчої вартості, створеної за одиницю часу (виробіток) або витрати робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості (трудомісткість). На практиці продуктивність праці, зазвичай, визначається як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності. Зростання продуктивності праці, за інших рівних умов, сприяє покращенню всіх техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємства. Продуктивність праці вимірюється у: — натуральних вимірниках — використовується для підприємств з однорідною продукцією, тобто там, де виробляється один вид продукції або близьких за споживчою вартістю різнойменних видів продукції; — трудових вимірниках — використовується для оцінки трудомісткості окремих видів продукції; — вартісних — найпоширеніші, придатні для оцінки продуктивності праці на будь-якому підприємстві. Іноваційний менеджмент Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді виведеного на ринок нового чи вдосконаленого продукту, технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності. Інноваційний менеджмент – підсистема менеджменту, метою якої є управ- ління інноваційними процесами на підприємстві. Залучення інновацій у практику роботи підприємства чи їх створення власними силами здійснюється у межах інноваційного менеджменту. Система менеджменту організацій, що використовують підприємницький, інноваційний підхід до свого функціонування і розвитку, покликана вирішувати низку завдань, інколи суперечливих і навіть взаємовиключних: - постійне оновлення асортименту продукції та послуг; - оновлення і створення нових виробничих систем; - підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності передусім через під- вищення продуктивності праці персоналу і зниження всіх витрат; - розроблення і реалізація стратегії і тактики боротьби за лідерство на основі концентрації зусиль і ресурсів на найперспективніших напрямах розвитку техніки; - підпорядкування діяльності всіх підрозділів виробничих систем режиму склад- ного відтворювального конвейеру нововведень. Інноватор – особа, яка ініціює процес впровадження інновації і бере на себе відповідальність за його реалізацію. Суб’єкти інноваційної діяльності – фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність і залучають майнові та інтелектуальні цінності вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів. Інноваційна діяльність підприємства спрямована на створення і залучення із зовнішнього середовища таких інновацій, які б сприяли підвищенню його кон- курентоспроможності, зміцненню ринкових позицій, забезпечували б перспективу розвитку.
Менеджмент інфраструктури Інфраструктура комплекс взаємозалежних, обслуговуючих структур, складових і/або які забезпечують основу вирішення проблеми (завдання). Інфраструктура менеджменту (структура системи менеджменту) – це сукупність наукових підходів, принципів, і методів, і навіть цільової, які забезпечують, керованої і керуючій підсистем. Інфраструктура менеджменту (структура системи менеджменту): · підвищення якості товарів, що випускаються і виконуваних послуг; · ресурсозбереження; · розширення ринку збуту та підвищення якості сервісу товару на конкретному ринку; · організаційно-технічний розвиток виробництва; · соціальний розвиток колективу та охорона навколишнього середовища; · методичне забезпечення; · ресурсне забезпечення; · інформаційне забезпечення; · правове забезпечення; · стратегічний маркетинг; · організаційно-технологічна підготовка виробництва; · виробництво; · тактичний маркетинг; · сервіс випущених товарів; · управління персоналом; · розробка управлінського рішення; · оперативне управління реалізацією рішення.
Фінансовий менеджмент Фінансовий менеджмент- система знань про фінансові відносини в господарському процесі,фін.механізм виконує фін.менеджер він відає кошти і забовязаний стежити за тим щоб не розтрачувалися кошти. Функції фін.менедж.: 1.функції фін.менеджменту як керуючої системи 2.функції фін.менеджм.як спеціальної галузі управління підприємством. Методи фін.менеджм: 1.управління зовнішніми фінансами(складається з управління оборотними активами та залученням коротко та довгострокових зовнішніх джерел фінансування. 2.Внутрішнє виробництво облік і контроль(це склад і аналіз фін.звітності,оцінка поточного стану підприємства та перспективи планування,збирання і оброблення даних бухг.обліку для управління фінансами.
Міжнародний менеджмент Міжнародний менеджмент — процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі та отриманні завдяки цьому найкращих результатів у досягненні свої мети, додаткових переваг і заощадження часу. Основними елементами Міжнародного менеджменту є: · менеджери, які виконують управл рішення і функції стосовно планування, організації, укомплектування штатів, контролю і керівництва; · Міжнародний менеджмент існує в будь-яких організаціях · Міжнародний менеджмент застосовують на всіх організаційних рівнях · Мета міжнародних менеджерів, як і менеджерів взагалі створювати додаткову вартість або отримувати прибуток · міжнародні менеджери стурбовані продуктивністю, тобто досягнення їх цілей повинно бути раціональним і економічним. Виділяють 7 основних ролей міжнародного менеджера: · як організатор стратегічного пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку · як стратегічний мотиватор · як ефективний організатор і керівник інтернаціонального проекту в інтернаціональному колективі · як дипломат · як громадський діяч · як стратегічний оптимізатор міжнародного бізнесу · як ефективний комунікатор Природа міжнародного менеджменту має дві основні складові: функції і концепції загального менеджменту — базова складова; національні моделі менеджменту материнських країн, в яких були засновані ті чи інші міжнародні корпорації — культурологічна складова.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-20; просмотров: 253; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.006 с.) |