Закон ома на основі Т. Друде-лоренца

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Друде вважав, що електрони провідності металів ведуть себе подібно до молекул ідеальних газів. Тобто в проміжках між ударами електрони вільно рухаються і проходять в середньому відстань λ. Електрони стикаються визначно не між собою, а з іонами, які утворюють кристалічну гратку металу. Ці зіткнення призводять до встановлення теплової рівноваги між електронним газом і кристалічною решіткою.

Враховуючи, що на електронний газ можуть бути поширені результати молекулярно кінетичної теорії газів, оцінку теплової швидкості руху електронів можна проводити за формулою:

м/с. (8.3)

На цей тепловий рух електронів в металах накладається впорядкований рух електронів з швидкістю . Величина цієї швидкості може бути знайдена з формули

, (8.4)

.

Таким чином, навіть при дуже великих значеннях густини струму середня швидкість впорядкованого руху електронів в 10⁸ разів менша швидкості теплового руху:

.

Тому при розрахунках результуючу швидкість можна замінювати модулем швидкості теплового руху .

Звідси, впорядкований рух збільшує кінетичну енергію електронів в середньому на

.

Рух заряд част в ел-магн полі В3-8

Поляризована хвиля

Світло з усіма можливими орієнтаціями векторів (відповідно і ) називається природним.

Якщо в результаті зовнішніх впливів з’являється переважний (але не виключний) напрям коливань (рис 41б), то таке світло називається частково поляризованим. Світло, в якому вектор (а отже і ) коливаються в одній визначеній площині (рис.41в), називається плоскополяризованим (лінійно поляризованим).

В11

Різниця між Дифракц. Фраунгофера і Френеля.

З Біо-сАВАРА-Лапласа

Для магнітного поля справедливий принцип суперпозиції:

. (1.3)

Розглянемо магнітні поля, створені постійними електричними струмами.

Заряд Q, який рухається з постійною швидкістю V створює магнітне поле індукцією В:

, (1.4)

де μ₀ – магнітна стала (), r – радіус-вектор від заряду до точки спостереження. Кінець радіус-вектора нерухомий в даній системі відліку, а початок рухається зі швидкість V. Тому магнітна індукція залежить не лише від положення точки спостереження, а і від часу: .

Рис. 1.5

За формулою (1.4) вектор магнітної індукції направлений перпендикулярно до площини, в якій розташовані вектори і , причому обертання навколо в напрямі утворює з напрямом правогвинтову систему.

.

.

. (1.5)

Якщо струм тече по тонкому провіднику, в якому площа поперечного перерізу , то

,

де dl – елемент довжини провідника.

Введемо вектор в напрямі протікання струму І. Тоді

, (1.6)

– об’ємний елемент струму, – лінійний елемент струму.

Замінимо в формулі (1.5) об’ємний елемент струму лінійним:

. (1.7)

Формули (1.5) і (1.7) є математичними записами закону Біо-Савара-Лапласа.

Сила стр.опір напруга.

Напруга (U) на ділянці електричного кола — фізична величина, що визначається роботою, яка виконується сумарним полем електростатичних і сторонніх сил при переміщенні одиничного позитивного заряду на даній ділянці кола. Поняття напруги є узагальненим поняттям різниці потенціалів: напруга на кінцях ділянки кола дорівнює різниці потенціалів в тому випадку, якщо на цій ділянці не прикладена електрорушійна сила.

Електри́чний о́пір — властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.

В12

Поляризація

І 2 прав Кіргофа В4-10 В3-10

Магнітний момент атома В3-3

В13

Р-ня неперервн В1-7

Маг.поле і його хар. В1-1

Корпуск.хвильов дуалізм

На початку двадцятого століття для того, щоб пояснити спектр випромінювання абсолютно чорного тіла, Макс Планк припустив, що електромагнітні хвилі випромінюються квантами з енергією пропорційною частоті. Через кілька років Альберт Ейнштейн, пояснюючи явище фотоефекту розширив цю ідею, припустивши, що електромагнітні хвилі поглинаються такими ж квантами. Таким чином, стало зрозумілим, що електромагнітні хвилі характеризуються деякими властивостями, які раніше приписувалися матеріальним частинкам, корпускулам.

Ця ідея отримала назву корпускулярно-хвильового дуалізму.

В14

Теор дРУДЕ-Лор

ДИФРАКЦІЯ

Дифракція – сукупність явищ, що спостерігаються при поширенні світла в середовищі з різкими неоднорідностями і зв'язаних з відхиленням від законів геометричної оптики.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности