Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 10Следующая ⇒

а) ні, тому що без теорії вчений не в змозі працювати; зміна теорій – процес тривалий, що потребує багатьох перевірок, спростувань.

б)так, адже у теорії з’являється багато супротивників;

в) так, вчений має швидко відмовитися від теорії та створити іншу;

г) так, протиріччя і труднощі є сигналом до зміни теорії.

2. У класичній науці ХVII ст. основою для формування картини світу була:

Чи може вчений захистити теорії від її явної невідповідності емпіричним даним?

а) так, вчений може створити додаткові гіпотези; задуматися над межами застосування теорії;

б) ні, вчений має капітулювати перед більш досконалою теорією;

в) ні, він на це не має морального права;

г) ні, вчений не може ніяк протистояти емпіричним фактам.

2. Вкажіть на відповідь, яка характеризує місце філософії як методології у духовному житті середньовіччя:

Симптомом наукової революції, за Т.Куном, є

а) збільшення конкуруючих варіантов;

б) готовність випробувати щось нове;

в) звертання по допомогу до філософії;

г) все, визначене вище.

2.Теорія А.Ейнштейна стосується періоду:

а) класичної науки;

б) некласичної науки;

в) постнекласичної науки;

г) науки нового часу.

Варіант 17.

Чи характерні для науки протистояння та борьба різних напрямків?

а) так, характерні; це необхідна умова розвитку науки;

б) ні, не характерні; вони заважають пошуку істини;

в) так, характерні, але лише на певному етапі розвитку науки;

г) ні, не характерні, боряться окремі вчені, а не напрямки.

2. Як, за Т.Куном, відбувається перехід до нової парадигми в розвитку науки?

Чи можуть філософські підвалини науки бути предметом наукових дискусій?

а) так, можуть. Від розуміння вченими філософських підвалин науки залежать перспективи її розвитку.

б) ні, не можуть, бо наука – це наука, а філософія – це філософія.

в) ні, не можуть, бо вчені у своїх дослідженнях рідко досягають філософських узагальнень;

г) ні, не можуть, бо лише філософія вказує науці напрямки її розвитку, а наука підпорядкована філософії.

2.. Що, згідно з К.Поппером, є найважливішим джерелом зростання світу об’єктивного знання:
а) підтвердження досвідом;

б) верифікація;
в). критицизм; фальсифікація

г)конкуренція

Варіант 23.

.

1. Чи можуть філософські підвалини науки сприйматися як щось самозрозуміле?

а) так, вони можуть бути самозрозумілими;

б) ні, бо наука має весь час аналізувати свої філософські підвалини;

в) так, без самозрозумілості філософських підвалин наука не може розвиватися;

г) ні, бо наука взагалі піддає критиці будь – які свої положення.

2. „Третій світ”, за К.Поппером, це:

Чи можливе емпіричне знання без теоретичних уявлень?

а) так; бо емпіричні знання передують теоретичним уявленням;

б) ні, бо без певіних теоретичних уявлень не можна сформулювати напрямки емпіричного пошуку;

в) так, бо емпіричні беруться з дійсності без опосередкування теорією;

г) так, бо емпіричний рівень пізнання не завжди спрямовується та обгрунтовується теорією.

2. К.Поппер вважав, що головна вада теорії.:

а) принципова неможливість її спростувати;

б) можливість її спростувати;

в) неможливість її розвиавти далі;

г) неконкурентоздатність теорії

Варіант 25.

1. Пануванням механіки та принципу механіцизму у створенні наукової картини світу характеризується:

Сукупність прийомів, які сприяють більш швидкому, організованому і цілеспрямованому пошуку істини, хоч і не гарантують її безумовного знаходження, це

а) евристика;

б) діалектика;

в) метафізика;

г) еклектика.

Варіант 26.

1. Християнська філософія та християнський світогляд:

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману