Види юридичної відповідальності.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 34Следующая ⇒

31 Принципи права.

Принц права - його основні засади, вихідні ідеї, що характериз універсал, загал значущістю, вищою імперативністю і відображують суттєві положення права. Принц права за своєю сутністю є узагальнені відображення об’єктив закономірн розвитку сус-ва, людства в цілому. Правові принципи визнач нормоутворюючу і правозастосовну діяльність, координують функціонування механізму правового регулювання, є критеріями оцінки правності (правової природи) рішень органів держави і дій громадян, формують правове мислення і правову культуру, цементують систему права. Призначен правов принц полягає у тому, що вони: 1)здійсн універсал і узагальнене закріплення основ сусп ладу; 2)забезпеч одноманітне формулювання норм права та їх вплив на сусп відносини у формі правового регул та інш видів прав впливу. 3алежно від функціонал призначення і об’єкта відображення принципи права поділ: соціально-правові і спеціально-правові. Соц-правові принц відображ систему цінностей, що властиві сусп і мають чи повинні мати правову форму виразу і забезпечення. Спец-правові принц узагальн засади формуван та існування власне права як специфічн соц явища і поділ на загально-правові, міжгалуз, галузеві, принципи інститутів. 3агальноправ принц: 1)гуманізму - домінування у формуванні і функціонуванні правової системи невід’ємних природн прав і свобод людини; 2) принцип рівності громадян перед законом; 3)принц демократизму - право, зак-во адекватно відображують волю народу, формуються через безпосередню і посередню форми демократії; 4) принцип законності - здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування громад сус-ва, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов’язками людини; 5) принцип взаємної відповідальності держави і особи. Міжгалуз принц на відміну від загально правових діють не в усіх галузях права, а в певних їх групах. Галузеві принц притаманні окремим галузям права.

Юр відп поділ на пер­спективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Позитив— сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадян сус­-вом, правовою держ, колективом людей та окремою особою. Ретроспект—специфіч правовіднос між держ і правопо­рушником внаслідок держ-правов примусу, що характериз засудженням протиправного ді­яння і суб правопоруш, покладанням на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, органі­зац хар-ру за скоєне правопоруш. Ретросп поділ на види. Залежно від суб— органів, що накладають юр відповідаль­ність, поділ на таку, що покладається: а)орга­нами влади; б)виконавчими і розпорядчими органа­ми; в)судовими та іншими юрисдикц орга­нами. Залежно від суб правопорушн вона буває: а) індивідуал; б) колектив. Розрізняють також внутрішню держ і міжна­родну юр відповідальність. Кла­сифікація юр відповідал залежно від га­лузевої належності правової норми, що порушена: а) кримін-правову; б) адміністрат; в) ци­вільно-правову; г) трудову (дисциплінарну, матері­альну відповідальність робітн і служб). Крим—застосування міри кримін покарання до фіз осіб, винних у вчиненні злочину. Адміністрат- покладення на порушників загально­обов'язкових правил, що діють в управлінні та в ін­ших сферах, адміністратив стягнень, котрі тяг­нуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру. Цив-прав - це відповідальність фіз чи юр особи за порушення договірних зобов'язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушен­ня особистих майнових прав. Дисциплінар – це відповід працівника за поруш трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення. Матері відповід працівника настає у випадках, коли заподіяно матеріальну шкоду. Як самостійний вид юр відповід в теорії права розглядають скасуван­ня актів, що суперечать зак-ву. Ця юр відпові­д полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує правовідновну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт. Форми названої юр відповідальності: а) скасування акта, який суперечить законо­давству; б) визнання недійсним акта, який суперечить законодавству; в) зміна акта в тій частині, що не відповідає законодавству; г) давання вка­зівок компетентним органом чи службовою особою про обов'язкове скасування чи зміну акта, який су­перечить законодавству суб'єктом, який його приймав. Не вважається формою зазначеного виду юр відповідальності припинення дії акта.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?