Адаптивні екотипи людей, їх характеристика: арктичний, тропічний, зони помірного клімату, пустель, високогірний. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Адаптивні екотипи людей, їх характеристика: арктичний, тропічний, зони помірного клімату, пустель, високогірний.

Адаптивний тип-норма біологічної реакції на переважаючі умови проживання, яка проявляється у розвитку комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, які обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до відповідного фізичного середовища, незалежно від расової чи етнічної належності.

Арктичний адаптивний тип Умови проживання людей характеризуються холоднимкліматом, у харчовому раціоні переважає твариннаїжа. Представники адаптивного типу мають сильно розвинуту кістковом'язову систему, великі роз-міри грудної клітки, у крові високий рівень гемогло-біну, плоскі і трубчасті кістки мають високий вмісткіткового мозку, у кістковій тканині підвищенийрівень мінеральних речовин, у крові високий рівеньбілків (альбумінів і глобулінів) та холестерину.

Тропічний адаптивний тип Клімато-географічні умови проживання людей характеризуються високою температурою та підвищеною вологістю;знижений об'єм м'язової маси, збільшена довжина кінцівок, зменшена у розмірах і об'ємі грудна клітка, підвищене потовиділення, знижені показники основного обміну й обміну жирів, низька концентрація холестерину в крові, активність системи пероксидного окиснення ліпідів знижена.

Адаптивний тип зони помірного клімату. Тип є проміжним між представниками арктичного і тропічного адаптивного типів.

Гірський адаптивний тип. Характерними особливостями цього типу є результатом дії основногоетіологічного фактора-хронічної гіпоксії;розширенням грудної клітки, зростанням кисневої ємності крові за рахунок збільшення кількостіеритроцитів (еритроцитоз), високим вмістом гемоглобіну

Виділення цих типів не мало рис екологічної спеціалізації, про що свідчить можливість проживання людей одного адаптивного типу на території, яка в більшій мірі є відповідною до комплексу ознак іншого адаптивного типу. Швидше за все, процес полягав в утворенні популяцій, генофонди яких відповідали місцевим умовам краще,ніж генофонд виду у цілому.Наявність різних адаптивних типів є свідченням значної екологічної мінливості людини, що, напевно,сприяло розселенню людей по всьому світу.

28. Структура й функції біосфери. Отруйні тварини, рослини, гриби.

Біосфе́ра (дав.-гр. життя та — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарнуекосистему (населена живими організмами).

ФУНКЦІЯ БІОСФЕРИ - виражається як специфіка напрямки розвитку життя на Землі.

Якщо напрямок перетворень речовини і енергії в неживої природи характеризується загальним зниженням рівня організації та якості енергії.

Отруйні рослини та гриби  рослини, що містять специфічні речовини і здатні за певної дози і тривалості впливу викликати хворобу чи смерть людиниабо тварини.У рослинному світі існують тисячі отруйних речовин, які поділяють залежно від їхньої хімічної при-роди на декілька груп. Іноді одна речовина належить відразу до кількох хімічних класів або діє на кілька систем органів.

Отруйні рослини відомі в усіх великих таксономічних групах - від водоростей до покритонасін-них. Існують отруйні одноклітинні, папороті, голо-насінні і покритонасінні. Іноді отруєння обумовлено цвілевими, головчастими або іржастими грибами,наявними на рослинах або у рослинній їжі. Хоча бактерії та гриби нині відносять до самостійних царств організмів, деякі з них традиційно розглядають ра-зом з отруйними рослинами. Існують такі отруйні рослини: Аконіт (борець дібровний, каракольский,джунгарський), Болиголов (болиголов плямистий, лямис-тий омег) Віх отруйний (цикута, віх, ферула джун_гарська) Чемериця Лобеля (звичайна) Поганка бліда, Поганка біла.

Отруйні тварини.Усі отруйні тварини в залежності від джерела отрути в їх організмі поділяються на первинноотруйних і вторинноотруйних. Вторинно отруйні тварини самі отруту не утворюють. Залежно від місця утворення і накопичення в організмі отрути первинноотруйні тварини поділяються на активноотруйних та пасивноотруйних.

Активно отруйні тварини мають спеціальні органи,в яких продукується і накопичується отрута (наприк-лад, скорпіони, бджоли, оси, саламандри, аспідові,морські, гадюкові та ямкоголові змії). ПасивноотCруйними є тварини, що накопичують отруйні про-дукти метаболізму в різних тканинах.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-07-06; просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.006 с.)