Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 48 из 48

¹ Костомаров Н. Мазепа и мазепинцы. — Санкт-Петербург, 1885; Уманец Ф. Гетман Мазепа: историческая монография. — Санкт-Петербург, 1897; Кравцов Д. Гетьман Мазепа в українській історіографії XIX в. // Записки історико-філологічного відділу Української академії наук. — 1925. — Т. VI. — С. 234–246; Мазепа. Збірник. // Праці Українського наук. інституту. — Т. 1–2. — Варшава, 1939. — С. 3–34; Андрусяк М. Зв’язки Мазепи з Станіславом Лещинським і Карлом XII // ЗНТШ. — Т. 152. — Львів, 1933. — С. 35–61; Георгиевский Г. Мазепа и Меньшиков. Новые материалы // Исторический журнал. — 1940. — № 12. — С. 72–84; Млиновецъкий Р. Гетьман Мазепа в світлі фактів і дзеркалі історії. — Торонто, 1976; Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. — К., 1994; Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк; Київ, 2001; Хегман Бертіль. Шведсько-українська велика стратегія щодо Росії (1709–1714 рр.) // Київська старовина. — № 6. — 1994. — С. 72–76.

² Універсали Івана Мазепи 1687–1700. — К.; Львів, 2002. — С. 66.

³ Krupnickij В. Hetman Masepa und seix Zeit. — S. 54.

⁴ Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — С. 254.

⁵ Переписка и другие бумаги шведского короля Карла XII, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Филиппа Орлика, киевского воеводы Иосифа Потоцкого на латинском и польском языках / Изд. О. Бодянского. — Москва, 1847. — С. 20–21.

⁶ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Огляд його політичної діяльності. — Варшава, 1938; Різниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емігрант). Його життя та діяльність. — К., 1996;Субтельний О. Мазепинці; Василенко М. П. Конституция Филипа Орлика // Ученые записки института истории РАННИОН. — Т. IV. — Москва, 1929. — С. 153–171; Мельник Л. Г. Конституція 1710 р. Пилипа Орлика // Вісник Київського університету. Історико-філологічні науки. — Вип. 2. — К., 1991. — С. 3–23; Капелюшний В. П. Конституція Пилипа Орлика в українській історіографії // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 3. — К., 1993. — С. 127–130; Ульновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 436–439; Чухліб Т.Пилип Орлик // Історія України в особах: Козаччина. — К., 2000. — С. 193–202.; Rawita-Gawroński F. Filip Orlik, nieuznany hetman Kozacki // Studya i szkice historyczne. — Lwów, 1903. — S. 29–70.

⁷ Переписка и другие бумаги... — С. 18.

⁸ Переписка и другие бумаги... — С. 18–19; Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 13–14; Субтельний О. Мазепинці... — С. 15.

⁹ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 57.

¹⁰ Переписка и другие бумаги... — С. 17–18.

¹¹ Угода та Конституція Пилипа Орлика // Літературна Україна. — 12 липня 1990. — С. 5.

¹² Там же.

¹³ Там же.

¹⁴ Konopczyński W. Polska a Turcja. 1683–1792. — Warszawa, 1936. — S. 63.

¹⁵ Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 51.

¹⁶ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 31.

¹⁷ Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 3. — Львів, 1991. — С. 322.

¹⁸ Переписка и другие бумаги... — С. 44–45; Субтельний О. Мазепинці... — С. 194–185.

¹⁹ Переписка и другие бумаги... — С. 45.

²⁰ Там же. — С. 46–47; Субтельний О. Мазепинці... — С. 189.

²¹ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 36–53.

²² Переписка и другие бумаги... — С. 34–35.

²³ Письма и бумаги Петра Великого. — Т. XI. — Вып. I. — Москва, 1964. — С. 216.

²⁴ Крикун М. Згін населення з Правобережної України... — С. 48–49; Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 116.

²⁵ Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 52.

²⁶ Война с Турцией 1711 года (Прутская операция): Материалы // Сборник военно-исторических материалов. — Вып. 12. — Санкт-Петербург, 1898. — С. 225–227.

²⁷ Переписка и другие бумаги... — С. 38; Субтельний О. Мазепинці... — С. 78.

²⁸ Субтельний О. Мазепинці... — С. 56.

²⁹ Цит. за: Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 443.

³⁰ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 48.

³¹ Переписка и другие бумаги... — С. 81; Субтельний О. Мазепинці... — С. 81.

³² Матеріали з Пруського таємного державного архіву в Берліні // Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик. Додатки. — С. 185–186.

³³ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 53.

³⁴ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 54.

³⁵ Крикун М. Згін населення з Правобережної України... — С. 46.

³⁶ Переписка и другие бумаги... — С. 59.

³⁷ Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 3. — С. 326.

³⁸ Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 178–179.

³⁹ Допрос Григора Герцика // Киевская старина. — 1883. — Т. III. — С. 601–610; Субтельний О. Мазепинці... — С. 84.

⁴⁰ Єнсен А. Орлик у Швеції // ЗНТШ. — Т. 92. — Львів, 1908. — С. 140, 209.

⁴¹ Переписка и другие бумаги... — С. 30.

⁴² Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиріччя вісімнадцятого століття // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — К., 1992. — С. 307–320.

⁴³ Цит. за: Борщак І. Гетьман П. Орлик і Франція // ЗНТШ. — Т. 134–135. — Львів, 1924. — С. 133–134; Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 308–309.

⁴⁴ Чарт. — Од. зб. 498, арк. 101; Сборник статей и материлов по истории Юго-Западной России. — К., 1916. — Вып. 2. — С. 75–77; Пріцак. О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 907–908.

⁴⁵ Цит. за: Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 307.

⁴⁶ Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 446.

⁴⁷ Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 446.

⁴⁸ Переписка и другие бумаги... — С. 57–60; Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 449.

⁴⁹ Переписка и другие бумаги... — С. 57.

⁵⁰ Борщак І. Orlikiana // Хліборобська Україна. — Ч. 4. — Відень, 1922. — С. 366–367.

⁵¹ Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 80; Субтельний О. Мазепинці... — С. 96.

⁵² Субтельний О. Мазепинці... — С. 96; Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 76.

⁵³ Feldman J. Polska a sprawa wschodnia 1709–1714 // Polska Akademia Umiejętności. — T. 40. — Kraków, 1920. — S. 86.

⁵⁴ Єнсен А. Орлик у Швеції. — С. 160.

⁵⁵ Цит. за: Субтельний О. Мазепинці... — С. 98.

⁵⁶ Єнсен А. Орлик у Швеції. — С. 95.

⁵⁷ Матеріали з Стокгольмського державного архіву // Крупницький Б. Вказ. праця. — С. 212.

⁵⁸ Письма к государю императору Петру Великому от генерал-фельдмаршала графа Бориса Петровича Шереметєва. — Ч. 3. — Москва, 1778–1779. — С. 224, 228, 239, 252; Материалы для отечественной истории / Изд. М. Судиенко. — Т. 2. — К., 1885. — С. 52.

⁵⁹ РДАДА. — Ф. 79, оп. 1, спр. 5, арк. 44.

Додатки

¹ Історія України в документах і матеріалах. — Т. III. — С. 184–185; Документи Богдана Хмельницького. — С. 128–131; Універсали Богдана Хмельницького. — С. 52–56; Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VIII. — Ч. 3. — С. 210–213.

² Державний архів у Кракові. — Збірка Русецьких, № 31, арк. 63–66; Чарт. — Од. зб. 144, арк. 437–440; Собрание государственных грамот и договоров. — Т. III. — Москва, 1822. — С. 450;Грушевський М. Вказ. праця. — С. 215–217; Ugody polsko-ukraińskie w XVII wieku. — Kraków, 2002. — S. 38–41.

³ Собрание государственных грамот и договоров. — Т. III. — С.444–447; Документа Богдана Хмельницького. — С. 619–622; Універсали Богдана Хмельницького — С. 67–70; Пріцак О. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. Нова серія. — Вип. 2. — К., 1993. — С. 191–192.

⁴ РДАДА. — Ф. 229, Малоросийский приказ, оп. 1, спр. 230, арк. 1–12, 18, 20, 13–15, 21, 22, 16, 17, 19; Акты ЮЗР. — Т. X. — С. 445–452; Документи Богдана Хмельницкого. — С. 323–325; Універсали Богдана Хмельницького. — С.64–67.

⁵ ВУсР. — Т. III. — С. 560–565.

⁶ Чарт. — Од. зб. 402, арк. 281–290, 293–305; Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. X. — К., 1998. — С. 354–364; Ugody polsko-ukraińskie w XVII wieku. — C. 48–63.

⁷ Переклад з латинської В. О. Андрушка за редакцією В. М. Нічик («Слово». — 1993. — № 11 (78). — С. 1–4); Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996. — С. 180–186.

⁸ Акты ЮЗР. — T. VIII. — С. 218–220; Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории. — Ч. 1. — С. 209–212.

⁹ Універсали Івана Мазепи — С. 66; Борщак І. Договір Карла XII і Мазепи // Стара Україна. — Львів. 1925. — № 1–2.

¹⁰ Літературна Україна. — 19 липня 1990 р. — С. 5.

Список джерел та літератури

а) архівні джерела:

Архів головний актів давніх у Варшаві —

Ф. «Архів Замойський, № 3028, 3031, 3037, 3053, 3060, 3112;

Ф. «Архів Публічний Потоцьких», № 47, 55, 133, 162;

Ф. «Архів Дому Радзивіллів», Від. II, III, V;

Ф. «Архів Коронний Варшавський», Від. «Козацькі справи», «Турецький відділ».

Архів Інституту історії України НАН України, Записки М. Голінського. — № 4184.

Бібліотека Національного інституту ім. Осолінських у Вроцлаві, Відділ рукописів. — Од. зб. 245, 248, 250, 405, 406, 407, 408, 452, 876, 2288.

Бібліотека Польської Академії Наук у Кракові, Відділ рукописів. — Од. зб. 363, 645, 967, 1081, 1855.

Бібліотека Ягелонського університету у Кракові, Відділ рукописів. — Од. зб. 101, 1151.

Бібліотека Польської Академії Наук у Курніку, Відділ рукописів. — Од. зб. 384, 387.

Бібліотека університету Варшавського, Відділ рукописів. — Од. зб. 73, 91.

Бібліотека Національна у Варшаві, Відділ мікрофільмів. — № 123, 1787, 6699, 21029, 22194, 32423, 44153.

Державна публічна бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі, Відділ рукописів. — Ф. 293, 523.

Львівський обласний державний архів. — Ф. 26.

Музей Національний ім. Кн. Чарторийських у Кракові, Відділ рукописів. — Од. зб. 155, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 183, 184, 191, 194, 401, 419, 421, 422, 425, 430, 431, 493, 515, 524, 609, 616, 844, 866, 1168, 1949, 2109, 2112, 2676, 2679, 2699, 2715, 2728, 2765.

Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Інститут рукописів. — Ф. II.

Російський державний архів давніх актів у Москві. — Ф. 68, 79, 89, 124, 210, 229.

Центральний державний історичний архів України в Києві. — Ф. 2.

б) опубліковані джерела, літописи, хроніки, мемуари:

Акты исторические, относящиеся к России, извлеченные из иностранных архивов и библиотек. — T. — II. — Санкт-Петербург, 1842.

Акты Московского государства, изданные императорский Академией наук под ред. Н. А. Попова. — T. 1. — Санкт-Петербург, 1890; T. II. — Санкт-Петербург, 1894; T. III. — Санкт-Петербург, 1901.

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. — T. II. — Санкт-Петербург, 1865; Т. III. — Санкт-Петербург, 1861; T. IV. — Санкт-Петербург, 1863; T. V. — Санкт-Петербург, 1867; T. VI. — Санкт-Петербург, 1869; T. VII. — Санкт-Петербург, 1872; T. VIII. — Санкт-Петербург, 1875; T. IX. — Санкт-Петербург, 1877; T. X. — Санкт-Петербург, 1878; T. XI. — Санкт-Петербург, 1879.; T. XII. — Санкт-Петербург, 1882; T. XIII. — Санкт-Петербург, 1884; T. XV. — Санкт-Петербург, 1892.

Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. — Т. 5. — Санкт-Петербург, 1853.

Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, изданные при управлении Виленского учебного округа. — T. VII. — Вильно, 1879.

Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов. — Ч. 2. — Т. II. — К, 1888; Ч. 2. — T. III. — К., 1910; Ч. 3. T. I. — К., 1863; Ч. 3. — Т. II. — К., 1868; Ч. 3. — T. IV. — К., 1914; Ч. 3. — T. VI. — К., 1908; Ч. 6. — T. III. — К., 1908; Ч. 7. — T. — III. — К., 1905.

Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории. — Ч. 1. — Москва, 1858; Ч. 2. — Москва, 1859.

Бантыш-Каменский Н. Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 год). — Ч. 1. — Москва, 1894; Ч. 3. — Москва, 1897.

Бантыш-Каменский Н. Н. Переписка между Россией и Польшей по 1700 год. — Ч. 1–3. — Москва, 1862.

Блашкович Й. Два турецких документа к истории Трансильвании // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — Москва, 1974. — С. 142–163.

Богословский М. И. Петр I. Материалы для биографии. — Т. 4. — Москва, 1948.

Борничень-Максим М. Турецкие документы о финансово-экономических обязательствах Молдавии и Валахии перед Османской империей во второй половине XVI в. // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — Т. III. — Москва, 1974. — С. 237–259.

Брехуненко В. А. Невідомі джерела до історії української державності кінця 50-х — середини 70-х рр. XVII ст. в польських архівосховищах та відділах рукописів наукових бібліотек // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 3. — К.; Черкаси, 1993. — С. 99–103.

Бростовский П. К. Дневник дороги на коммисию в Вильну 1656 г. с самого акта коммисии наскоро списанный // Сборник Муханова. — Санкт-Петербург, 1866. — С. 499–532.

Величко С. Літопис. — Т. 1, 2. — К, 1991.

Война с Турцией 1711 года (Прутская операция): Материалы // Сборник военно-исторических материалов. — Вып. 12. — Санкт-Петербург, 1898.

Воссоединение Украины с Россией. — Т. 1,2 — Москва, 1953; Т. 3. — Москва, 1954.

Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — Т. III. — Москва, 1974.

Грабянка Г. Действия презельной от начала поляков кровавшой небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского. — К., 1854.

Дневник генерала Патрика Гордона, веденный им во время его шведской и польской службы от 1655 до 1661 г. — Ч. II. (1661–1684 гг.) — Москва, 1892.

Документа Богдана Хмельницького (1648–1657). — К., 1961.

Документи Російських архівів з історії України. — Т. 1: Документи до історії запорозького козацтва 1613–1620 рр. — Львів, 1998.

Документы об освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг. — К., 1965.

Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической комиссиею. — Т. III. — Санкт-Петербург, 1848; Т. XI. — Санкт-Петербург, 1869; Т. XII. — Санкт-Петербург, 1872.

Допрос Григора Герцика // Киевская старина. — 1883. — Т. III. — С. 601–610.

Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских Козаков. — Т. 1. — Владимир, 1903.

Жерела до історії України-Руси. — Т. XII. — Львів, 1911.

З епістолярної спадщини гетьмана Івана Мазепи / Упор. В. Станіславський. — К., 1996.

Історія України в документах і матеріалах. — Т. III. — К., 1941.

Исторические связи народов СССР и Румынии в XV — начале XVIII в. Документы и материалы в 3-х томах. — Т. 3. — Москва, 1970.

История Татарии в документах и материалах. — Москва, 1937.

Кириченко Н. Текст русско-молдавского договора 1711 г. и соответсвие его летописи И. Некулче // Вековая дружба. Сб. ст. — Кишинев, 1961. — С. 295–321.

Книга посольская метрики Великого княжества Литовского (с 1545 по 1572 год). — Москва, 1843.

Ковальский Н. П. Источниковедение истории Украины XVI–XVII вв. — Ч. 4: Обзор основных отечественных собраний архивных источников. — Днепропетровск, 1979.

Ковальский Н. П., Мыцык Ю. А. Анализ архивных источников по истории Украины XVI–XVII вв. — Днепропетровск, 1984.

Колодзейчик Д. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672–1699 рр. // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — Т. 4. — К., 1992. — С. 113–118.

Крип’якевич І. Неопубліковані листи Богдана Хмельницького 1650–1657 рр. // ЗНТШ. — Т. 149. — Львів, 1928. — С. 169–178.

Листи Івана Мазепи. 1687–1691 р. / Упоряд. В. Станіславський. — Т. 1. — К., 2002.

Літопис Самовидця. — К., 1971.

Малорусские казаки между Россией и Польшей в 1659 году по взгляду на них серба Юрия Крижанича // Чтения в императорском обществе истории и древностей Российских при Московском университете. — Кн. 3. — Ч. 5. — Москва, 1876. — С. 117–120.

Материалы для отечественной истории / Изд. М. Судиенко. — Т. 2. — К., 1885.

Матеріали з Пруського таємного державного архіву в Берліні // Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Огляд його політичної діяльності. — Варшава, 1938. — С. 182–194.

Матеріали з Стокгольмського державного архіву // Крупницький Б. Вказ. праця. — С. 207–251.

Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. — Вып. 1. — К., 1896.

Мицик Ю. З документації гетьмана Петра Дорошенка // На пошану 80-річчя професора Теодора Мацьківа. Науковий збірник. — К., 1999. — С. 70–102.

Мицик Ю. З документів українських гетьманів та полковників доби Руїни (за матеріалами польських архівосховищ) // Сіверянський літопис. — 1999. — № 3. — С. 20–21.

Мицик Ю. З українського дипломатарія другої половини XVII століття // ЗНТШ. — Т. 223. — Львів, 1997. — С. 360–397.

Мицик Ю. Нововиявлені документи з історії Національно-визвольної війни середини XVII ст. // Укр. істор. журнал. — 1998. — № 6. — С. 114–118.

Мицик Ю. А. Джерела з польських архівосховищ до історії України другої половини XVII ст. // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — Т. 4. — К., 1992. — С. 72–93.

Мицик Ю. «Пам’ять (1671)» — український полемічний твір // Український археографічний щорічник. Нова серія. — Вип. 5/6. — К., 2001. — С. 306–312.

Мицик Ю. А. Дипломатичне листування Османської імперії як джерело до історії Визвольної війни українського народу середини XVII ст. // Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в IV–XVIII вв. — Запорожье, 1993. — С. 42–47.

Мицик Ю. А. Перший український історико-політичний трактат // Укр. істор. журнал. — 1991. — № 5. — С. 129–138.

Мыцык Ю. А. Анализ архивных источников по истории освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. — Днепропетровск, 1988.

Мюллер Й. Й. Історична дисертація про козаків, яку представлено у приміщенні філософського факультету на публічний розгляд під головуванням месіра Готфріда Вайса з Торуні у Прусії. — Лейпціг, 1684. // Всесвіт. — 1988. — № 6. — С. 120–139.

Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1851; Т. 4. — Санкт-Петербург, 1856; Т. 6. — Санкт-Петербург, 1862; Т. 9. — Санкт-Петербург, 1868.

Памятники, издаваемые Киевскою комиссиею для разбора древних актов. — Т. I–III. — К., 1898.

Памятники, изданные временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. — Т. IV. — К., 1859.

Переписка и другие бумаги шведского короля Карла XII, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Филиппа Орлика, киевского воеводы Иосифа Потоцкого на латинском и польском языках / Изд. О. Бодянского. — Москва, 1847.

Петрушевич А. Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год. — Т. 1. — Львов, 1874.

Письма и бумаги Петра Великого. — Т. XI. — Вып. I. — Москва, 1964.

Письма к государю императору Петру Великому от генерал-фельдмаршала графа Бориса Петровича Шереметева. — Ч. 3. — Москва, 1778–1779.

Письма преосвященного Лазаря Барановича с примечаниями. — Чернигов, 1865.

Полное собрание законов Российской империи. — Собр. 1. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1830.

Проезжая по Московии (Россия XVI – XVII веков глазами дипломатов). — Москва, 1991.

Реестр делам Крымского двора от 1474 по 1779 год учиненный Бантыш-Каменским Н. Н. в 1808 г. — Симферополь, 1893.

Сборник летописей относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданные комиссиею для разбора древних актов. — К., 1888.

Сборник статей и материлов по истории Юго-Западной России, изданный комиссией для разбора древних актов. — Вып. 2. — К., 1916.

Селянський рух на Україні 1569–1647 рр. Збірник документів і матеріалів. — К., 1993.

Станіславський В. «Статті» гетьмана Івана Самойловича щодо «Вічного миру» // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI – XVIII століть. — К., 2000. — С. 348–385.

Статейный список стольника Василия Тяпкина и дьяка Никиты Зотова посольства в Крым в 1680 г. для заключения Бахчисарайского договора. — Одесса, 1850.

Туранли Ф. Г. Османський документ про дипломатичну діяльність гетьмана Петра Дорошенка // Український археографічний щорічник. Нова серія. — Вип. 5/6. — К, 2001. — С. 334–340.

Угода та конституція Пилипа Орлика // Літературна Україна. — 12 липня 1990 р. — С. 4–5.

Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657. — К., 1998.

Універсали Івана Мазепи 1687–1700. — К.; Львів, 2002.

Чухліб Т. В. Джерела до політичної історії Правобережної України останньої чверті XVII ст. в архівосховищах Польщі // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 5. — К.; Черкаси, 1995. — С. 120–124.

Чухліб Т. В. Документи про фінансування козацьких полків Річчю Посполитою та Ватиканом у 80 – 90-х роках XVII століття // Український археографічний щорічник. — Випуск 7. — К.; Нью-Йорк, 2002. — С. 340–355.

Чухліб Т. В. Козацькі компути останньої чверті XVII ст. як джерело до вивчення політичної історії Правобережної України // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 4. — К.; Черкаси, 1994. — С. 27–31.

Шерер Н.-Б. Літопис Малоросії або коротка історія козаків-запорожців. — К., 1994.

Acta Historica res gestas poloniae illustrantia ab anno 1507 usoue ad annum 1795. Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego / Zebr. Fr. Kluczycki. — Vol. 2. — Pars. I. — Kraków, 1880; Vol. 1. — Pars. I, II. — Kraków, 1881.; Vol. 2. — Pars. 2. — Kraków, 1883.

Chrapowicki J. A. Diariusz. Część pierwsza: lata 1656–1664 / Oprac. T. Wasilewski. — Warszawa, 1986; Część druga: lata 1665–1669 / Oprac. A. Rachuba i T. Wasilewski. — Warszawa, 1988.

Collectanea z dziejopisów tureckich rzeczy do historii polskiej służących... przez J. J. Sękowskiego — T. II. — Warszawa, 1825.

Diariusz kompanji w Wołoskiej ziemi 1686 r. królewicza Jakóba Sobieskiego / Chowaniec Cz. Wyprawa Sobieskiego do Mołdawii w 1686 r. // Przegląd Historycyno-Wojskowy. — T. IV. — Warszawa, 1931.

Diariusz Sejmu Walnego Warszawskiego 1701–1702 r. / Wyd. P. Smolarek. — Warszawa, 1962.

Documente privitóre la istoria Romanilor. In 44 vol. — Vol. 2–3. — Bucuresci, 1900.

Dyarusz prawdiwej relacyi praeclare gestorum woyska JKM ci i Rptey na kampanii w R. 1685 po wielu mieyseach, a ocobliwie w Wołoszech // Biblioteka starożytna pisarzy polskich. — T. V. — Warszawa, 1844.

Dypłomaci w dawnych czasach. Relacje staropolskie z XVI–XVIII stulecia / Oprac. A. Przyboś i R. Zelewski. — Kraków, 1959.

Dwa pamiętniki z XVII wieku Jana Gedrowskiego i Jana Fł. Drobysza Tuszyńskiego / Wyd. A. Pryboś. — Wrocław, 1954.

Grabowski A. Ojczysty spominki w pismach do dziejów dawnej Polski. — T. II. — Kraków, 1845.

Grabowski A. Starożytności historyczne Polskie. — T. II. — Kraków, 1840.

Historia panowania Jana Kazimierza z klimakterów Wespazyana Kochowskiego / Wyd. z rękopismu przez E. Raczyńskiego. — T. 1–3. — Poznań, 1859.

Jan Sobieski: listy do Marysieńki / Oprac. L. Kukulski. — Warszawa, 1973.

Kara Mustafa pod Wiedniem. Źródła muzułmańskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku / Oprac. Z. Abrahamowicz. — Kraków, 1973.

Katałog dokumentów tureckich. Dokumenty do dziejów Polski i krajów ościennych w latach 1455–1672 / Oprac. Z. Abrahamowicz. — Cz. 1. — Warszawa, 1959.

Kazimiera M. Listy Jana Sobieskiego. — Warszawa, 1966.

Latopisiec albo Kromeczka Joachima Jerlicza. — T. 1–2. — Warszawa, 1853.

Listy do Maryceńki. — T. 2. — Warszawa, 1973.

Listy Jana Sobieskiego do żony Maryi Kazimiery wras z listami tej królewskiej rodzini i innych znakomitych osob... / Uporz. A. Z. Helsel — Kraków, 1860.

Listy Stanisława Żółkiewskiego Kanclera Koronnego i hetmana 1584–1620 / Wyd. Jan Tadeusz Lubomirski. — Kraków, 1868.

Listy z czasów Jana III i Augusta II. — Kraków, 1870.

Maria Kazimiera d’Arguien la Grande. Listy do Jana Sobieskiego. — Warszawa, 1966.

Memories du chevalier de Beaujeu. // Pamiętniki do czasów Jana III. — T. I. — Kraków, 1883.

Michałowski J. Księga pamiętnicza. — Kraków, 1864.

Monumenta Ucrainae Historica. — T. IV (1671–1701) / Зібр. А. Шептицький. — Рим, 1967.

Niemcewicz J. Zbiór pamiętników historycznych o dawnei Polscze. — T. 5. — Puława, 1830.

Noova, vera e distinta relatione della victoria Ziportata clall’armi imperialli contro i Turchie del principe Cosacco contro i Tartari. — Modena, Eredi Soliani, 1698 – 2.X // Biblioteka Narodowa, Dział starodruków. — № 44153.

Nuova, edistinta Relatione-Napoli, 1684. — 29.II // Ibid. — № 314685.

Otwinowski E. Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696–1728. — Kraków, 1849.

Pamiętnie wprowadzenie wojska z cieśni Bukowienskiey... J. W pana St. Jabłonowskiego. — Zamość, 1745.

Pamiętnik dziejów polskich / Zebr. S. Barącz. — Lwów, 1855.

Pamiętniki do panowania Zygmunta III, Władysława IV, Jana Kazimierza / Wyd. K. Wójcicki. — T. II. — Warsawa, 1846.

Pamiętniki do historyi życia i czynów Jana III Sobieskiego przez Filipa Duponta / Wyd. J. Janicki. — Warszawa, 1885.

Pamiętniki Jana Chryzostoma z Gosławic Paska. — Lwów, 1923.

Pamiętniki St. Zygmunta Druszkiewica stolnika Puławskiego // Dziennik Literacki. — Lwów, 1856. — № 70–73.

Pisma polityczne z czasów panowania Jana Kazimierza Wazy 1648–1668. — T. 1: 1648–1660. — Wrocław, 1989.

Pisma St. Żółkiewskiego. — Lwów, 1861.

Przyczynki do wojny 1676 r. // Przegląd Historyczno-Wojskowy. — T. II. — Cz. 2. — C. 123–147.

Relacye nuncyszów apostolskich w Polsze od roku 1548 do 1690. — T. 1. — Berlin-Poznań, 1864.

Sarnecki K. Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego. Diariusz i relacje z lat 1691–1696 / Wyd. J. Woliński — Wrocław, 1958.

Starożytności Historyczne Polski. — T. 2. — Kraków, 1840.

Tag-Register von dem Ffeld-Zug welchen die politische Armee unter dem Commando dess Ober-Feld Herrn und Reichsmarscalks, Herrn Johannis Sobieski durch Podolien an die Ukraina... anno 1671 // Archiwum komisyi historyczney. — T. 1. — Kraków, 1878. — C. 210–261.

Teka Gabryela Junoszy Podoskiego. — T. 1. — Poznań, 1854.

Theatrum europeum. — T. XII. — Frankfurt am Main, 1707.

Theiner A. Monuments historigues de Russie. — Rzym, 1859.

Theiner A. Vetera monumenta Poloniae et Lituaniae. — Vol. III. — Romae, 1863.

Traktaty między mocarstwami europeyskiemi od roku 1648. — T. 1. — Warszawa, 1773.

Traktaty polsko-austriackie z drugie połowy XVII wieku / Oprac. Zb. Wójcik. — Warszawa, 1985.

Turkische, tatarische und persische Urkunden im Schwedischen Raichsarchiv / Vers. von K. V. Zettersteen. — Uppsala, 1945.

Ugody polsko-ukraińskie w XVII wieku. — Kraków, 2002 Volumina legum. Przedzuk zbioru praw staraniem XX pijarów. — T. III. — Petersburg, 1859; T. IV. — Petersburg, 1859; T. V. — Petersburg, 1860; T. VI. — Petersburg, 1860.

Wimmer J. Materiały do zaganienia, organizacji i leczebnosci armii koronney w latach 1690–1696 // Studia i materiały do historii wojskowości Polskiey. — T. IX. — Cz. I. — Warszawa, 1963. — C. 215–234.

Woliński J. Materiały do rokowań polsko-tureckich r. 1676 // Przegląd Historyczny. — 1930–1931. — № 29. — C. 361–385.

Woliński J. Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672–1676 // SMHW. — T. X. — Cz. l. — Warszawa, 1964. — S. 229–267; Т. XII. — Cz.2. — Warszawa, 1966. — S. 274–320; Т. XIII. — Cz. l. — S. 220–269, Cz. 2. — Warszawa, 1967. — S. 184–238; T. XV. — Cz. l. — Warszawa, 1969. — S. 271–296; T. XVI. — Cz. 1. — Warszawa, 1970. — C. 250–281.

Woliński J. Wojna polsko-turecka w świetle relacji rezydentów austriackich w Turcji // SMHW — T. VII. — Cz. 2. — C. 214–241.

Wypisy źródłowe do historii polskiey sztuki wojennej. — Zesz. 6. — Warszawa, 1954.

Z sidzyllatów Rumelijskich epoki wyprawy wiedeńskiej. Akta tureckie / Zebr. J. Grzegorzewski. — Lwów, 1912.

Załuski A. Epistolae historicum-familiarium. — T. 1–2. — Brunsbergs, 1711.

Zawadzki K. Gazety ułotne polskie i polski dotyczące XVI–XVIII wieku. — T. 1. — Wrocław, 1977; T. 2. — Wrocław, 1984; T. 3. — Wrocław, 1990.

Zawisza K. Pamiętniki. — Warszawa, 1862.

Zbiór pamiętników do dziejów polskich / Wyd. W. S. Bral-Rlater. — Warszawa, 1858. — T. 2.

Źródła do dziejów Polskich. — T. 1–2. — Wilno, 1845.

Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego wojewody chełmińskiego do Turcyi w latach 1677–1678 / Wyd. F. Pułaski. — Warszawa, 1907.

в) монографії, дисертації, збірники, статті, реферати:

Андриевский А. Русские конфиденты в Турции и Крыму в 1765–1768 гг. — К., 1894.

Андрусяк М. До історії боротьби між П. Дорошенком та П. Суховієм в 1668–1669 рр. // Записки наукового товариства ім.. Шевченка. Т.150. — Львів, 1929. — С. 197–215.

Андрусяк М. До історії правобічних козаків у 1688–1689 рр. // ЗНТШ. — Т. 100. — Львів, 1930. — С. 232–274.

Андрусяк М. Зв’язки Мазепи з Станіславом Лещинським і Карлом XII // ЗНТШ. — Т. 152. — Львів, 1933. — С. 35–61.

Андрусяк М. Мазепа і Правобережжя. — Львів, 1938.

Антонович В. Б. Содержание актов о козаках на правой стороне Днепра (1679–1716) // Архив ЮЗР. — Ч. 3. — Т. II. — К., 1868. — С. 1–197.

Антонович В. Б., Бец В. А. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. — К., 1883.

Апанович О. М. Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії у 50–70-х роках XVII ст. — К., 1961.

Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. — К., 1994.

Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709–1714). — Москва, 1990.

Бабушкина Т. К. Крымско-турецкий вопрос во внешней политике России в 80-е гг. XVII гг. Автореферат... канд. ист. наук. — Москва, 1947.

Бабушкина Т. К. Международное значение крымских походов 1687 и 1689 гг. // Исторические записки. — Москва, 1950. — № 33. — С. 158–172.

Балабушевич Т. А. Територіальні межі правобережних полків (друга половина XVII — початок XVIII ст.) // Проблеми історичної географії України. Зб. наук. праць. — К., 1991. — С. 23–32.

Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. — К., 1993.

Баран О. Козаки в Тридцятилітній війні // На службі Кліо. Зб. наук. праць на пошану Любомира Романа Винара, з нагоди 50-річчя його наукової діяльності. — К.; Нью-Йорк, 2000. — С. 170–175.

Баранович А. И. Опустошение и восстановление Правобережной Украины // История СССР. — 1960. — №5. — С. 148–158.

Барг М. А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. — Москва, 1991.

Бардах. Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. — Москва, 1980.

Беляшевский Н. Расходы Речи Посполитой на казацких послов // Киевская старина. — 1897. — № 6. — С. 85–96.

Білер Г., Дмитрієв А. Вестфальський мир 1648 року. — К., 1996.

Блок Марк. Феодальне суспільство. — К., 2002.

Блюш Ф. Людовик XIV. — Москва, 1998.

Борисенко В. Дем’ян Многогрішний // Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К., 1994. — С. 331–346.

Борщак І. Orlikiana // Хліборобська Україна. — Відень, 1922. — Ч. 4. — С. 366–367.

Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном у XVI — середині XVII ст. — К., 1998.

Брехуненко В. Взаємини козацьких спільнот Східної Європи в XVI — середині XVII ст. Автореферат... докт. істор. наук. — К., 2000.

Бутич І. До історії українсько-трансільванських взаємин (1648–1656) // Архіви України. — 1966. — № 3 — С. 62–71.

Василенко М. П. Територія України XVII віку // Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія. — К., 1927. — С. 112–132.

Василенко Н. П. Конституция Филипа Орлика // Ученые записки института РАН НИОН. — Т. IV. — Москва, 1926. — С. 153–171.

Величенко С. Володарі і козаки: замітки до проблеми історичної легітимності і тяглості в українській історіографії XVII–XVIII ст. // Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей. — Т. 1. — К., 1993. — С. 117–121.

Верба І. В. До питання про гетьманів України другої половини XVII ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Матеріали міжнародної наукової конференції. — Вип. 3. — К., 1993. — С. 105–110.

Верба І. В. Ідея спадковості влади в Українській козацькій державі (друга половина XVII–XVIII ст.) // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 1. — К., 1991. — С. 79–84.

Винар Л. Силуети епох. Дмитро Вишневецький, Михайло Грушевський. Історичні розвідки. — Дрогобич, 1992.

Винар Л. Дипломатична місія Олександра Комуловича в Україну 1594 року // Записки чину святого Василія Великого. — 1963. — № 10. — С. 42–61.

Владимирський-Буданов М. О взаимоотношениях Богдана Хмельницкого с Швецией в 1655–1657 гг. // Доба Богдана Хмельницького. Зб. наук. праць. — К., 1995. — С. 253–264.

Власова А. В. Молдавско-польские политические связи в последней четверта XVII — начале XVIII в. — Кишинев, 1980.

Власова А. В. Два направления внешней политики Молдавии и их преломление в ее взаимоотношениях с Польшей в 80–90-е гг. и в XVII в. // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979. — С. 332–343.

Власова А. В. Взгляды Дмитрия Кантемира на развитие молдавско-османских политико-правовых отношений в XV — начале XVIII в. // Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. — Кишинев, 1988. — С. 110–111.

Возгрин В. Е. Россия и европейские страны в годы Северной войны. — Ленинград, 1986.

Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар. — Москва, 1992.

Вознесенский Н. Очерки Трансильвании. — Санкт-Петербург, 1849.

Волк-Карачевский В. Борьба Польши с казачеством во второй половине XVII — начале XVIII с. — К., 1899.

Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К., 1994.

Востоков А. Посольство Шакловитого к Мазепе в 1688 г. // Киевская старина. — 1890. — № 5. — С. 199–226.

Газін В. В. Гетьманство Павла Тетері: спроба подолання суспільно-політичної кризи в Українській державі (1663–1665 рр.). Дисертація ... канд. істор. наук. — К., 2001.

Галактионов И. В. Из истории русско-польского сближения в 50–60-х годах XVII века (Андрусовское перемирие 1667 г.). — Саратов, 1960.

Галактионов И. В. Россия и Польша перед лицом турецко-татарской агрессии в 1667 г. // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979. — С. 382–389.

Галактионов И. В. Украина в дипломатических планах России, Польши, Крыма и Турции в конце 60-х гг. XVII в. // Славянский сборник. — Вып. 3. — Саратов, 1985. — С. 41–59.

Галактионов И., Чистякова Е. А. Л. Ордин-Нащокин русский дипломат XVII в. — Москва, 1961.

Галенко О. Дві статті з історії українсько-турецьких відносин із ненадрукованого збірника 1930-х рр. «Україна і Схід» // Східний світ. — 1997. — № 1–2. — С. 189–194.

Галенко О. Дипломатія Кримського ханства (середина XV — 1783) // Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 208–263.

Галенко О. Коментар: Про османську титулатуру українських гетьманів // Східний світ. — 1997. — № 1–2. — С. 216–221.

Гарасимчук В. Смерть Івана Виговського // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — Ч. 1. — К., 1928. — С. 205–216.

Гасратян М. А., Орешкова С. Ф., Петросян Ю .А. Очерки истории Турции. — Москва, 1983.

Георгиевский Г. Мазепа и Меньшиков. Новые материалы // Исторический журнал. — 1940. — № 12 — С. 68–81.

Геровский Ю. Польша среди европейских государств (XVI–XVIII вв.) // Вопросы истории. — 1977. — № 12. — С. 135–147.

Гой П. Дипломатичні стосунки України з Московщиною 1648–1651. — Львів, 1996.

Голобуцкий В. А. Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. — К., 1962.

Гонца Г. В. Изменение тактики внешнеполитического курса Молдавского государства в последних десятилетиях XV — начале XVI в. // Социально-экономическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины XIX в.) — Кишинев, 1980. — С. 87–109.

Горобець В. М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII — першої чверті XVIII ст. — К., 1995.

Горобець В. Гадяцька угода 1658 р. в контексті міжнародних відносин // Київська старовина. — 1999. — № 1. — С. 46–60.

Горобець В. Зовнішня політика Української держави другої половини 1650-х років у контексті геополітичного розвитку Центрально-Східної Європи // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Історія. — Част. 1. — Одеса; Київ; Львів, 1999. — С. 181–188.

Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою. 1654–1665. — К., 2001.

Горобець В. Переяславсько-московський договір 1654 р. причини і наслідки історіографічної традиції та історичні реалії // Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків. — К., 1995. — С. 14–27.

Горобець В. Між Кам’янцем та Озерною: українська зовнішня політика другої половини 1655 р. в контексті геополітичних перегрупувань у Центрально-Східній Європі // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI–XVIII століть. — К., 2000. — С. 245–271.

Горобець В., Чухліб Т. Історія української «Руїни» очима російського історика (рецензія на монографію: Яковлєвої Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII ст. Причини і початок Руїни) // Наукові записки. — Т. 14. — К., 2000. — С. 118–123.

Греков И. Б. Вечный мир 1686 года: Автореферат... канд. ист. наук. — Москва, 1950.

Греков И. Б. Из истории совместной борьбы Украины и России за осуществление решений Переяславской Рады (1657–1659 гг.) // Воссоединение Украины с Россией 1654–1954. Сб. статей. — Москва, 1954. — С. 307–356.

Греков И. Б. Османская империя и страны Центральной и Восточной Европы в 50–70-е гг. XV в. // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV–XVI вв. — Москва, 1984. — С. 60–79.

Грушевський М. С. Історія України Руси. — Т. VI, VII, VIII. — К., 1995; Т. IX. — К., 1997; Т. X. — К., 1998; Т. XI. — К., 2000.

Грушевський М. С. З приводу листування Б. Хмельницького з Оттоманською Портою // Україна. — 1930. — Кн. 42. — С. 3–7.

Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. — К., 1990.

Гурбик А. О. Українська армія у війні коаліційних сил проти Речі Посполитої (1656–1657 рр.) // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 7. — К., 2000. — С. 69–78.

Гурбик А. О. Україна в умовах Раднотської системи: похід української армії на Краків (1657 р.) // Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. — Част. I. — К., 2001. — С. 34–47.

Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині XVII ст.: територіальні межі та населення. — К., 1992.

Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.

Гуржій О. І. Гетьман Іван Скоропадський. — К., 1998.

Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна — К., 1999.

Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Новий погляд на політичну історію України періоду Національної революції XVII століття. (Рецензія на монографію В. Горобця «Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654–1665» — К., 2001) // Історія України. — № 2. — 2002 — С. 7–8.

Гусарова Т. П. Международная обстановка в Центральной и Юго-Восточной Европе на заключительном етапе войны. Установление Вестфальского мира // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Часть. 1. — Москва, 1998 — С. 128–156.

Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя // Пам’ятки України. — 1990. — № 2. — С. 11–13.

Дашкевич Я. Клан Хмельницького — легенда чи дійсність // Україна в минулому. — К.; Львів. — Вип. 2. — С. 78–92.

Дашкевич В. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави. — К., 1995. — С. 253–284.

Дашкевич Я. Полково-сотенний лад XVII–XVIII ст. на Україні — штучна «біла пляма» // Пам’ятки України. — 1990. — № 1. — С. 6–8.

Дашкевич Я. Україна і Туреччина: дослідження взаємовідносин XV–XVIII ст. // Проблеми української історичної медієвістики. — К., 1990. — С. 35–42.

Дашкевич Я. Шляхи подолання упереджень (перешкоди нормалізації польсько-українських стосунків) // Польсько-українські студії. — Вип. 1. — К., 1993. — С. 23–27.

Дашкевич Я. Большая граница Украины // Этнополитические зоны в европейской части СССР. — Москва, 1989. — С. 7–21.

Дашкевич-Горбацький В. Про походження Остапа Дашковича // За державність. — Каліш, 1935. — Зб. 5. — С. 197–201.

Дворнік Френсіс. Слов’яни в європейській історії та цивілізації // Історія України. — 2002. — № 8. — С. 9.

Димитров С., Манчєв К. История на балканските народи XV–XIX вв. — София, 1971.

Доба Богдана Хмельницького (до 400-річчя від дня народження Великого гетьмана). Зб. наук. праць. — К., 1995.

Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. — К., 1991.

Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя та політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985.

Дорошенко Д. Нарис історії України. — Львів, 1991.

Дорошенко Д. Степан Опара, невдалий гетьман Правобережної України // Праці українського історично-філологічного товариства в Празі. — Т. II. — Прага, 1939. — С. 30–41.

Дорошенко Д. Початок гетьманування П. Дорошенка (1665–1666) // Праці українського історично-філологічного товариства в Празі. — Т. — Прага, 1942. — С. 17–35.

Дубровський В. Богдан Хмельницький і Туреччина // Український історик. — Нью-Йорк, 1975. — №3–4. — С. 23–27.

Дубровський В. Про вивчення взаємин України з Туреччиною у другій половині XVII ст. // Східний Світ. — № 5. — 1928. — С. 54–72.

Дубровський В. Посольство гетьмана Івана Мазепи до Туреччини та Криму 1699–1700 рр. // Східний світ. — № 1–2. — 1997. — С. 195–202.

Дюби Жорж. Развитие исторических исследований во Франции после 1950 года // Одиссей. Человек в истории. Культурно-антропологическая история сегодня. — Москва, 1991. — С. 48–59.

Дядиченко В. А. Семен Палій. — Саратов, 1942.

Дядиченко В. А. З історії боротьби правобережного козацтва проти шляхетської Польщі (1690–1699) // Наукові записки Інституту історії і археології АН УРСР. — Кн. 2. — К., 1946. — С. 166–178.

Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959.

Дьяконов М. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. — Санкт-Петербург, 1912.

Эйнгорн В. Очерки из истории Малоросси в XVII в. — Москва, 1899.

Эйнгорн В. О. Сношения Малороссийского духовенства с Московским правительством в царствование Алексея Михайловича. — Москва, 1899.

Єнсен А. Орлик у Швеції // ЗНТШ. — Т. 92. — Львів, 1908, — С. 140–209.

Єрмоленко О. Ф. Відносини України з Молдавією в період Визвольної війни українського народу // Наукові записки Інституту історії АН України. — Вип. 4. — К., 1952. — С. 35–62.

Еремия И. А. Молдавско-русские политические связи во второй половине XVII века. Дисертация... канд. истор. наук. — Кишинев, 1987.

Ермоленко А. Ф. Украинско-молдавские отношения в годы Освободительной войны украинского народа (1648–1654) // Воссоединение Украины с Россией. Сборник статей. — Москва, 1954. — С. 221–241.

Ефименко А. Очерки истории Правобережной Украины. — К., 1895.

Жак Ле Гофф. Цивилизация средневекового Запада. — Москва, 1992.

Железнякова А. Босния под Османской властью в XV–XVII вв. // Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. — Москва, 1990. — С. 71–105.

Заборовский Л. В. Крымский вопрос во внешней политике России и Речи Посполитой в 40-х — середине 50-х годов XVII века // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII в. — Москва, 1979.

Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине XVII в. — Москва, 1981.

Заборовский Л. В. Порта, Крымское ханство, государства Центральной и Восточной Европы в 1648–1654 гг. // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Часть. 1. — Москва, 1998. — С. 190–225.

Замысловский Е. С. Сношения России с Польшей в царствование Федора Алексеевича. — Санкт-Петербург, 1888.

Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів, 1994.

Заруба В. Н. Украинское козацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией (последняя четверть XVII в.) — Харьков, 1993.

Зашкільняк Л. Історична думка в країнах Центрально-Східної Європи у 50–60-х роках XX ст. // Центральна і Східна Європа в XV–XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. — Львів, 1998. — С. 235–242.

Іваницький С. Переяславський договір 1654 р.: Правна якість заложеного цим договором відношення сторін. — Нью-Йорк, 1954.

Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300–1600. — К., 1998.

Іналджик Г. Боротьба за Східно-Європейську імперію, 1400–1700 рр. Кримський ханат, Османи та піднесення Російської імперії // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). — Вип. 2. — К., 2002. — С. 119–135.

Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. — К., 2002.

Історія Центрально-Східної Європи. — Львів, 1996.

Історія Української PCP: В 8 т. — Т. 2. — К., 1979.

История внешней политики России. Конец XV–XVII век (от свержения Ордынского ига до Северной войны). — Москва, 1999.

История дипломатии. — T. 1. — Москва, 1959.

История Европы. — Т. 3: От Средневековья к Новому времени (конец XV — первая половина XVII в.) — Москва, 1993.

История Европы. — Т. 4: Европа Нового времени (XVII–XVIII века) — Москва, 1994/

История Болгарии. — Т. 1. — Москва, 1954.

История Венгрии. — Т. 1. — Москва, 1971.

История Польши: В 3 т. — Т.1. — Москва, 1953.

История Чехии. — Москва, 1947.

История Югославии. — Т. 1. — Москва, 1963.

Каманин И. Договоры Богдана Хмельницкого с Польшей, Швецией и Россией // Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России. — Вып. 2. — К., 1916. — С. 93–108.

Каминьский А. Первые годы польско-русского союза 1704–1709 гг. (В связи с работами В. Конопчиньского и Ю. Фельдмана) // Международные отношения в Центральной и Восточнеой Европе. — Москва, 1966. — С. 213–223.

Кантемир Д. Описание Молдавии. — Кишинев, 1973.

Капелюшний В. П. Конституція Пилипа Орлика в українській історіографії // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвиту. — Вип. 3. — К., 1993. — С. 127–130.

Карлсон Оса. Карл XII. — Трелеборг, 2002.

Книш З. Історія української політичної думки до кінця XVIII століття. — Париж, 1952.

Ковальский Ян Веруш. Папы и папство. — Москва, 1991.

Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760–1830. — К., 1996.

Компан О. М. Міста України в другій половині XVII ст. — К., 1967.

Копреева Т. Н. Русско-польские отношения во второй половине XVII века (от Андрусовского перемирия 1667 до «Вечного мира» 1686 г.): Автореферат... канд. ист. наук. — Ленинград, 1952.

Копреева Т. Н. Неизвестная записка А. Л. Ордина-Нащокина о русско-польских отношениях второй половины XVII века // Проблемы источниковедения. — Т. 9. — Москва, 1961. — С. 195–220.

Кордуба М. Між Замостям і Зборовом (Сторінка зносин Семигороду з Україною і Польщею) // ЗНТШ. — Т. 133. — Львів, 1992. — С. 146–161.

Королюк В. Д. Избрание Августа II на польский престол и русская дипломатия // Ученые записки института славяноведения. — Т. 3. — Москва, 1951. — С. 176–219.

Королюк В. Д. К вопросу о посольстве в Москву от запорожского гетмана Петра Сагайдачного в 1620 г. // Славянский архив. Сб. ст. и материалов. — Москва, 1956. — С. 34–38.

Королюк В. Д. Речь Посполитая и подготовка Северной войны // УЗИС. — Т. 4. — Москва, 1951. — С. 190–236.

Королюк В. Д. Речь Посполитая и начало Северной войны // УЗИС. — Т. 5. — Москва, 1952. — С. 256–289.

Королюк В. Д. Русская дипломатия и подгтовка вступления Речи Посполитой в Северную войну // УЗИС. — № 7. — Москва, 1954. — С. 211–247.

Костомаров М. І. Наступники Богдана Хмельницького // Галерея портретів. — К., 1993. — С. 163–190.

Костомаров Н. И. Мазепа и мазепинцы. — Санкт-Петербург, 1885.

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. — Кн. 6. — Т. 15: Руина. Гетманство Брюховецкого, Многогрешного и Самойловича. — Санкт-Петербург, 1905; Кн. 6. — Т. 16: Мазепа и Мазепинцы. — Санкт-Петербург, 1905.

Котляр М. Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. — К., 1994.

Кравець М. М. Ульріх фон Вердум про агресію польсько-шляхетського війська на Брацлавщину // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження. Наук. збірник. — Хмельницький, 1995. — С. 143–169.

Кравцов Д. Гетьман Мазепа в українській історіографії XIX в. // Записки історико-філологічного відділу Української академії наук. — 1925. — Т. VI. — С. 234–246.

Крикун Н. Г. Административно-териториальное устройство Правобережной Украины в XV–XVIII вв. Границы воєводств в свете источников. — Вып. 1. — К., 1992.

Крикун М. Г. Границі і повітовий поділ Брацлавського воєводства в XVI–XVIII ст. // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — Вип. 8. — К., 1982. — С. 88–96.

Крикун М. З історії української козацької старшини другої половини XVII століття. Полковник Остап Гоголь // ЗНТШ. — Т. 233. — Львів, 1997. — С. 398–443.

Крикун М. Згін населення з Правобережної України в Лівобережну 1711–1712 років // Україна модерна. — 1996. — № 1. — С. 37–88.

Крикун М. Інструкції послам Війська Запорозького на елекційний та коронаційний сейми 1669 року // Центральна і Східна Європа в XV–XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. — Львів, 1998. — С. 189–214.

Крикун М. Інструкція Послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1666 р. і відповідь Яна Казимира на неї // Україна Модерна. — № 2–3. — Львів, 1999. — С. 311–349.

Крикун М. Корсунська козацька рада 1669 року // ЗНТШ. — Т. 238. — Львів, 1999. — С. 117–148.

Крикун М. Г. Матеріали розмежувань Речі Посполитої з Турецькою імперією на українських землях 1680 і 1703 років // Проблеми слав’янознавства. — Вип. 44. — 1991. — С. 3–15.

Крип’якевич І. Данило Олівеберг де Грекані дипломат часів Хмельниччини // Доба Богдана Хмельницького (до 400-річчя від дня народження Великого гетьмана). Зб. наук. праць. — К., 1995. — С. 235–242.

Крип’якевич І. Історія України. — Львів, 1990.

Крип’якевич І. Козачизна в політичних комбінаціях 1620–1630 рр. // ЗНТШ. — Т. 117/118. — Львів, 1914. — С. 65–106.

Крип’якевич І. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-их рр. // Україна. — 1928. — Кн. IV. — С. 5–12.

Крип’якевич І. Під протекцією курфюрста. До історії політики П. Дорошенка // ЗНТШ. — Т. 117. — Львів, 1914. — С. 127–129.

Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990.

Крип’якевич І. П. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) // ЗНТШ. — Т. 144/145. — Львів, 1926. — С. 109–140.

Крупницький Б. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — К., 2001.

Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Огляд його політичної діяльності. — Варшава, 1938.

Крупницький Б. З історії Правобережжя 1683–1688 рр. // Праці історико-філологічного товариства в Празі. — Вип. 4. — Прага, 1942. — С. 1–32.

Крыжановская В. В. Влияние антифеодальной борьбы крестьянства (конец XVI — 60-е гг. XVIII в.) на внутреннюю политику Речи Посполитой: Автореферат... канд. ист. наук. — К., 1975.

Кубійович В. Географія України і суміжних земель. — Краків, Львів, 1943.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. — Чернігів, 1996.

Леп’явко С. Формування молдавського напряму військової політики українського козацтва // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку — Вип. 7. — К., 2000. — С. 79–89.

Липинський В. — Твори. — Т. 2. — Філадельфія, 1980; Т. 3. — Філадельфія, 1980.

Липинський В. Україна на переломі 1657–1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст. — Філадельфія, 1991.

Люблинская А. Д. Государство эпохи Возрождения в Западной Европе // Типология и периодизация культуры Возрождения. — Москва, 1978. — С. 7–15.

Максимович М. А. Собрание сочинений. — Т. 1. — К., 1876; Т. 2. — К., 1877.

Маркина В. А. Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII — 60-е годы XVIII ст. — К., 1971.

Маркіна В. А., Крижанівська В. В. Економічні наслідки антифеодальної та національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні в кінці XVII — 60-х роках XVIII ст. // Науково-методичні праці з історії СРСР. Зб. статей. — Вип. 1. — К., 1991. — С. 4–17.

Маркина В. А., Крыжановская В. В. Крестьяне Правобережной Украины в борьбе за землю и волю (вторая половина XVII–XVIII в.) // Вопросы истории. — 1992. — С. 156–160.

Маркевич Н. А. История Малороссии. — Т. 2. — Москва, 1842.

Марочкін В. П. Антифеодальний і визвольний рух на Україні в першій чверті XVII ст. — К., 1989.

Марченко М. І. Боротьба Росії і Польщі за Україну (1654–1664 рр.). — К., 1941.

Масенко Л. Т. Невідома сторінка з біографії С. Палія (битва з татарами 1693 р.) // Укр. істор. журнал. — 1990. — № 9. — С. 106–108.

Матях В. «Шведська карта» у політичних комбінаціях Богдана Хмельницького (з приводу неопублікованих праць І. П. Крип’якевича та М. Ф. Владимирського-Буданова) // Доба Богдана Хмельницького (до 400-річчя від дня народження Великого гетьмана). Зб. наук. праць. — К., 1995. — С. 235–242.

Махатка О. Взаимоотношения России, Австрии и Польши в связи с антитурецкой войной в 1683–1699 гг.: Дисертация... канд. ист. наук. — Ленинград, 1958.

Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору // Український історик. — Нью-Йорк; Мюнхен, 1970. — Ч. 1–3. — С. 120–121.

Медведев И. П. Идея общественного договора в эпоху Ренесанса и ее античные корни // Античное наследие в культуре Возрождения. — Москва, 1984. — С. 136–140.

Международные отношения в Центральной и Восточной Европе. — Москва, 1966.

Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в IV–XVIII вв. — Запорожье, 1993.

Мельник Л. Г. Конституція 1710 р. Пилипа Орлика // Вісник Київського університету. Історико-філологічні науки. — Вип. 2. — К., 1991. — С. 3–23.

Мицик Ю. Політичні концепції Богдана Хмельницького // Доба Богдана Хмельницького. — К., 1995. — С. 25–39.

Мицик Ю. Сучасна історіографія Національно-визвольної війни середини XVII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 7. — К., 2000. — С. 263–268.

Мицик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К., 1994. — С. 237–252.

Млиновецький Р. Гетьман Мазепа в світлі фактів і дзеркалі історії. — Торонто, 1976.

Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинев, 1964.

Мохов Н. А. Очерки истории молдавско-русско-украинских связей. — Кишинев, 1961.

Мохов Н. А. Зарождение економических, политических и культурных связей молдавского народа с русским и украинским народами (XV–XVI вв.) // Ученые записки КГУ. — Кишинев, 1957. — Т. 26. — С. 21–40.

Назарко І. Знаменне письмо козаків до Папи Римського // Український історик. — 1965. — № 1–2. — С. 22–27.

Назарко I. Козаки на службі у Папи Римського // Старожитності. — 1992. — № 13–15. — С. 15–17.

Наливайко Д. С. Західноєвропейські історико-літературні джерела про визвольну війну українського народу 1648–1654 рр. // Укр. істор. журнал. — 1969 — № 8. — С. 137–143; № 9. — С. 137–143; № 10. — С. 144–146; № 12. — С. 128–132; 1970. — № 1. — С. 138–140.

Наливайко Д. С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). — К., 1992.

Нариси з історії дипломатії України / Ред. В. Смолій. — К., 2001.

Наріжний С. Гадяцька умова в світлі української історіографії // Науковий збірник Українського університету у Празі, присвячений Т. Масарику. — Т. 2. — Прага, 1930.

Наріжний С. Гетьманство Івана Виговського. — Б.д. і м.

Наумов Е. Н. Юго-Восточная Европа // История Европы. — Т. 3. — Москва, 1993. — С. 259–262.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво / Ред. В. Смолій. — К., 1998.

Німчук І. Українці і відсіч Відня 1683 р. — Львів, 1933.

Новичев А. Д. История Турции. — Т. 1. — Ленинград, 1963.

Новосівський І. Деякі українські проблеми в світлі молдавської хроніки Йона Некульчі // Збірник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина. — Нью-Йорк, 1977. — С. 341–364.

Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами. — Москва, 1948.

Нольде Б. Очерки русского государственного права. — Санкт-Петербург, 1911.

Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк; Київ, 2001.

Оглоблин О. Проблема предків Миколи Гоголя // Український історик. — Нью-Йорк; Мюнхен, 1967. — № 3–4. — С. 86–87.

Оглоблин О. Українсько-московська угода 1654 року. — Нью-Йорк, 1954.

Оглоблин О. П. Ескізи з історії повстання Петра Іваненка (Петрика). — К., 1929.

Оглоблин О. П. До історії Руїни // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. — Кн. XVI. — К., 1928. — С. 200–215.

Оглоблин О. П. До історії української політичної думки на початку XVIII ст. // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. — Кн. XIX. — К., 1928. — С. 231–241.

Окиншевич Л. Вступ до науки про право і державу. — Мюнхен, 1987.

Окиншевич Л. Генеральна рада на Гетьманщині XVII–XVIII ст. — К., 1929.

«Око всей великой России». Об истории русской дипломатической службы XVI–XVII веков. — Москва, 1989.

Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656–1657 рр. // ЗНТШ. — Т. 154. — Львів, 1937. — С. 41–69.

Олянчин Д. Українсько-бранденбурзькі політичні зносини в XVII ст. // ЗНТШ. — Т. 151. — Львів, 1931. — С. 151–179.

Орешкова С. Ф. Османская империя и европейские международные отношения начала XVIII века // Юго-Западная Европа в эпоху феодализма. — Кишинев, 1973. — С. 191–196.

Орешкова С. Ф. Русско-турецкие отношения в начале XVIII в. — Москва, 1971.

Осадчий Т. Казацкий батька Палий. — Херсон, 1892.

Османская империя: госсударственная власть и социально-политическая структура. Сб. статей. — Москва, 1990.

Османская империя в первой чверти XVII века. Сб. докум. и материалов. — Москва, 1984.

Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV–XVI вв. — Москва, 1984.

Османская империя: система государственного управления, социальные и етнологические проблемы. — Москва, 1986.

Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Часть 1: Главные тенденции политических взаимоотношений. — Москва, 1998; Часть 2. — Москва, 2001.

Очерки внешнеполитической истории Молдавского княжества. — Кишинев, 1987.

Павленко Н. И. Петр Великий. — Москва, 1994.

Павлищев Н. И. Польская анархия при Яне Казимире и борьба за Украину. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1876; Т. 3. — Санкт-Петербург, 1878.

Панашенко В. В. Політико-адміністративний устрій те етносоціальні процеси на українських землях (XIV–XVIII ст.) // Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. — К., 1990. — С. 334–378.

Панашенко В. В. 300-річчя героїчної оборони Чигирина від турецько-татарської агресії // Укр. істор. журнал. — 1977. — № 8. — С. 126–130.

Параска П. Ф. Териториальное становление Молдавского феодального государства во второй половине XIV в. // Социально-економическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины XIX в.) — Кишинев, 1980. — С. 60–83.

Пархоменко В. До питання про політику гетьмана Самойловича // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — К., 1928. — С. 225–226.

Петров М. Т. Об исторической модели «мирового Возрождения» в связи с некоторыми политико-культурными характеристиками западноевропейского Ренесанса // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе XI–XVII вв. — Ленинград, 1990. — С. 187–199.

Петровський М. Нариси історії України. — Харків, 1930.

Петровський М. З матеріалів до історії українсько-турецьких взаємин другої половини XVII ст. // Східний світ. — № 1–2. — 1997. — С. 206–215.

Плохій С. Божествене право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. III. — К., 1994. — С. 17–47.

Плохий С. Н. Освободительная война украинского народа в латиноязычной историографии середины XVII века. — Днепропетровск, 1983.

Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе XI–XVII вв. — Ленинград, 1990.

Полонська-Василенко Н. Історія України. — Т. 2. — К., 1992.

Полонська-Василенко Н. Палій та Мазепа // Літопис Червоної Калини. — Львів, 1992. — Ч. 8–9. — С. 2–6.

Польсько-українські студії. — Вип. І. — К., 1993.

Попов А. Русское посольство в Польше в 1673–1677 гг. — Санкт-Петербург, 1854.

Попов А. Турецкая война в царствование Федора Алексеевича // Русский вестник. — Москва, 1857. — Т. 8. — С. 143–180, 285–328.

Поршнев Б. Ф. К характеристике международной обстановки освободительной войны украинского народа в 1648–1654 годах // Вопросы истории. — 1954. — № 5 — С. 44–58.

Поршнев Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. — Москва, 1976.

Поршнев Б. Ф. Франция, Английская революция и европейская политика в середине XVII в. — Москва, 1970.

Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиліття вісімнадцятого століття // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — К., 1992. — С. 307–320.

Пріцак О. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. — Вип. 2. — К., 1993. — С. 177–192.

Пушкарев Л. Н., Семенова Л. Е. К переговорам Молдавии и Валахии с Россией в 1674 г. // Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. — Москва, 1972. — С. 231–250.

Різниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емігрант). Його життя та діяльність. — К., 1996.

Розенфельд И. Б. Присоединение Малороссии к России (1654–1793). — Петроград, 1915.

Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979.

Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? — Львів, 1994.

Русская и украинская дипломатия в Евразии: 50-е годы XVII века. — Москва, 2000.

Савич О. А. Андрусівське перемир’я 1667 р. // Наукові записки Інституту історії та археології АН УРСР. — Кн. 2. — К., 1946. — С. 131–151.

Савчук Н. О. Українська держава за гетьманування Ю. Хмельницького (1659 — поч. 1663 рр.) — Кам’янець-Подільський, 2001.

Санин Г. А. Взаимоотношения России и Правобережной Украины на рубеже 60-х — 70-х гг. XVII. Диссертация... канд. истор. наук. — Москва, 1970.

Санин Г. А. Некоторые черты политики гетмана Петра Дорошенка // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Матеріали міжнародної наукової конференції — Вип. 2. — К., 1993. — С. 18–26.

Санин Г. А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII века. — Москва, 1987.

Санин Г. А. Правобережная Украина и русско-польские переговоры 1667 г. в Москве // История СССР. — 1970. — № 1. — С. 128–136.

Санин Г. А. Русско-польские отношения 1667 – 1672 гг. и крымско-турецкая политика в Восточной Европе // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979. — С. 276–286.

Санин Г. А. Украина в политических отношениях Российского государства и Османской империи (1667–1686) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI–XVIII століть. — К., 2000. — С. 333–347.

Сас П. М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI — перша половина XVII ст.). — К., 1998.

Сас П. М. С. Оріховський, Й. Верещинський: політико-правові концепції державного устрою // Польсько-українські студії. — Вип. І. — К., 1993. — С. 66–67.

Семенова Л. Е. Валахия и Габсбурги XVII в // Юго-Восточная Европа в эпоху феодализма. — Кишинев, 1973. — С. 186–190.

Семенова Л. Е. Некоторые аспекты международного положения Молдавского княжества во второй половине XV в. // Юго-Восточная Европа в средние века. — Кишинев, 1972. — С. 207–234.

Семенова Л. Е. Русско-валашские отношения во второй половине XVII — начале XVIII в. — Москва, 1969.

Сенютович-Бережннй В. Остап Дашкович (Дашкевич) — вождь козацький // Український історик. — 1969. — № 1–3. — С. 118–126.

Сергієнко Г. Я. Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст. — К., 1963.

Сергієнко Г. Я. Семен Палій // Укр. істор. журнал. — 1960. — № 7. — С. 55–64.

Сергієнко Г. Я. Іван Самойлович // Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К., 1994. — С. 347–384.

Сергеевич В. Лекции и исследования по давней истории русского права. — Санкт-Петербург, 1899.

Середновічна Європа: погляд з кінця XX ст. Матеріали наукової конференції. — Чернівці, 2000.

Середньовічна Україна. Зб. наук. праць / Ред. В. Смолій. — Вип. І. — К., 1994; Вип. 2. — К., 1997.

Сирота Р. Концепції суспільного розвитку Центрально-Східної Європи XV–XVIII ст. у сучасній англомовній історичній соціології // Центральна і Східна Європа в XV–XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. — Львів, 1998. — С. 243–250.

Січинський В. Чужинці про Україну. — К., 1992.

Січинський В. Україна на європейських мапах // Територія України. — Прага, 1944. — С. 28–57.

Скрынников Р. Г. Россия в начале XVII в. «Смута». — Москва, 1988.

Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII в. — Санкт-Петербург, 1887.

Смирнов Н. А. Россия и Турция в XVII – XVIII вв. — Т. 2. — Москва, 1946.

Смирнов Н. А. Борьба русского и украинского народов против агрессии султанской Турции в XVII–XVIII вв. // Воссоединение Украины с Россией 1654–1954. Сб. статей. — Москва, 1954. — С. 357–394.

Смолій В. Національно-визвольна війна в контексті українського державотворення // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 9–25.

Смолій В. Петро Дорошенко // Історія в особах. Козаччина. — К., 2000. — С. 117–130.

Смолій В. А. Правобережна Україна другої половини XVII — початку XVIII ст.: провінція Речі Посполитої чи частина самостійної держави? // Польсько-українські студії. — Вип. 1. — К., 1993. — С. 113–124.

Смолій В. А. Правобережна Україна після Петра Дорошенка: традиції козацької державності // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 2. — Черкаси, 1992. — С. 1–3.

Смолій В. А. Українська козацька держава // Укр. істор. журнал. — 1991. — № 4. — С. 7–12.

Смолій В. А. Формування соціальної свідомості народних мас України. — К., 1985.

Смолій В. А., Головко О. Б. Проблема українсько-польських зв’язків доби феодалізму в українській радянській історіографії // Україна і Польща в період феодалізму. Зб. наук. праць. — К., 1991. — С. 3–10.

Смолій В. А., Гуржій О. І. Як і коли почала формуватися українська нація. — К., 1992.

Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. — К., 1993.

Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності. — К., 1994.

Смолій В. А., Степанков В. С. Дипломатична боротьба за збереження Української держави. Перетворення України на об’єкт міжнародних відносин (1657 — XVIII ст.) // Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 163–207.

Смолій В. А., Степанков В. С. Переддень Руїни (1650–1670) // Київська старовина. — 1993. — № 3. — С. 2–16.

Смолій В. А., Степанков В. С. Правобережна Україна у другій половині XVII–XVIII ст.: проблема державотворення. — К., 1993.

Смолій В. А, Степанков В. С. Становлення української дипломатичної служби. Зовнішня політика уряду Б. Хмельницького (1648–1657) // Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001 — С. 107–162.

Смолій В. А., Степанков В. С. У пошуках нової концепції історії визвольної війни українського народу в XVII ст. — К., 1992.

Смолій В., Степанков В. Українська державна ідея XVII–XVIII ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.

Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). — К, 1999.

Советов П. В. Проэкты вступления Дунайских княжеств в подданство России и Речи Посполитой в XVII — начале XVIII в. // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979. — С. 310–334.

Соловьев С. М. История России с древнейших времен: в XV кн. (2 издание). — Кн. 2. — Т. VI–X. — Санкт-Петербург, 1896; Кн. 3. — Т. XI – XV. — Санкт-Петербург, 1896.

Социально-экономическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до сред. XIX в.). — Кишинев, 1980.

Станіславський В. Від Коломацької ради до повстання Петра Іваненка: нові дані про Івана Мазепу та Україну в 1687–1691 рр. // Листи Івана Мазепи. 1687–1691 р. — Т. 1. — К., 2002. — С. 6–82.

Станіславський В. Гетьман Андрій Могила і запорозькі козаки // Київська старовина. — 1999. — № 3. — С. 155–162.

Станіславський В. Запорожжя під час виступу Петра Іваненка (Петрика) // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 176–189.

Станіславський В. Нові дані з історії політичної діяльності правобережного гетьмана Андрія Могили // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). — Вип. 2. — К., 2002. — С. 366–378.

Станіславський В. В. Політичні відносини Запорозької Січі і Кримського ханства у кінці XVII — на початку XVIII ст. Автореферат... канд. істор. наук. — К., 1996.

Станіславський В. Поїздка «товмача» гетьмана Андрія Могили до Білгородчини та Криму (1688) // Український історичний збірник. — К., 2000. — С. 305–310.

Станіславський В. В. Політичні відносини Запорозької Січі з Річчю Посполитою та Правобережною Україною в 1686–1699 рр. // Укр. істор. журнал. — 1998. — № 6. — С. 3–11.

Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. — Кишинев, 1988.

Степанков В. Богдан Хмельницький // Історія України в особах: Козаччина. — К., 2000. — С. 32–46.

Степанков В. С. Боротьба України і Польщі проти експансії Османської імперії у 1672–1676 рр. // Україна і Польща в період феодалізму. — К., 1991. — С. 112–128.

Степанков В. С. Боротьба народних мас Поділля проти соціального та національно-релігійного гніту за возз’єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Росії (друга половина XVII–XVIII ст.) // Нариси історії Поділля. — Хмельницький, 1990. — С. 87–114.

Степанков В. С. Гетьманство Івана Виговського: соціально-політична боротьба і проблеми державного будівництва (серпень 1657 — вересень 1559 р.) // Середньовічна Україна. — Вип. 1. — К., 1994. — С. 51–73.

Степанков В. С. Ідея Української держави й Річ Посполита в середині XVII ст. (1648–1660 рр.) // Польсько-українські студії. — Вип. 1. — К., 1993. — С. 76–87.

Степанков В. С. Кам’янецька угода і Переяславська Рада: спроба дослідження політичних наслідків Жванецької кампанії // Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків. — К., 1995. — С. 6–13.

Степанков В. С. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 285–316.

Степанков В. С. Проблема возз’єднання козацької України в контексті міжнародних відносин Центрально-Східної Європи (остання чверть XVII ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). — Вип..2. — К., 2002. — С. 257–280.

Стецюк К. І. З історії боротьби російського і українського народів проти агресії шляхетської Польщі й султанської Туреччини у другій половині XVII ст. // Укр. істор. журнал. — 1983. — № 3. — С. 25–41.

Сторожевский Н. Семен Палий. — Житомир, 1893.

Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские казаки. — К., 1904.

Стороженко А. Князь Дмитрий Иванович Вишневецкий по народному прозвищу Байда // Киевская старина. — 1897. — №. 5–6. — С. 517–532.

Стороженко Н. В. Западно-русские провинциальные сеймики. — К., 1886.

Струкевич О. К. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини (інтегральний погляд на питання). — К., 2002.

Струкевич О. К. Провідні політико-культурні орієнтації еліти // Українське суспільство на зламі середньовіччя і нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. — К., 2001. — С. 111–162.

Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. — К., 1994.

Толочко О. Образ держави і культ володаря в давній Русі // Mediavelia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. III. — К., 1994. — С. 17–47.

Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. — К., 1992.

Тунманн. Крымское ханство. — Симферополь: Таврия, 1991.

Україна і Польща в період феодалізму. Зб. наук. праць. — К., 1991.

Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.) / Ред. В. Смолій. — Вип. 2. — К., 2002.

Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії IX–XVIII ст. / Ред. В. Смолій. — К., 2000.

Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 1. — К., 1991; Вип. 2. — К., Черкаси, 1992, Вип. 3. — К., Черкаси, 1993; Вип. 4. — К., Черкаси, 1994, Вип. 5. — К., Черкаси, 1995; Вип. 6. — К., Черкаси, 1997; Вип. 7. — К., 2000; Вип. 8. — Черкаси, 2002.

Українське козацтво. Мала енциклопедія. — К.; Запоріжжя, 2002.

Українське козацтво — сучасний стан та перспективи дослідження проблеми (матеріали «круглого столу») // Укр. істор. журнал. — 1990. — № 12. — С. 2–19.

Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 419–498.

Уманец Ф. М. Гетман Мазепа. Историческая монография. — Санкт-Петербург, 1897.

Устрялов Н. История царствования Петра Великого. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1858.

Фаизов С. Ф. Взаимоотношения России и Крымского ханства в 1667–1677 гг. (от Андрусовского перемирия до начала первой русско-турецкой войны). Дисертация... канд истор. наук. — Саратов, 1985.

Федорук Я. О. Австрія в східноєвропейській політиці 1654 р. // Укр. істор. журнал. — 1995. — №4. — С. 114–130.

Федорук Я. О. Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657. — Частина 1: 1654 рік. — Львів, 1996.

Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція» // Київська старовина. — 2001. — № 3. — С. 87–107.

Флоря Б. Запорозьке козацтво і плани турецької війни Владислава IV // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць. — К., 1992. — С. 79–104.

Флоря Б. Н. З історії взаємовідносин українського козацтва і російського уряду (80-ті роки XVI ст.) // Укр. істор. журнал. — 1978. — № 8. — С. 128.

Флоря Б. Н. Начало открытой османской экспансии в Восточной Европе // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Ч. 2. — Москва, 2001.

Флоря Б. Н. Войны Османской империи с государствами Восточной Европы (1672–1681 гг.) // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Ч. 2. — Москва, 2001. — С. 110–137.

Флоря Б. Н. Османская империя, Крым и страны Восточной Европы в 20-е — начале 30-х гг. XVII в. // Османская империя и страны... — Часть 1. — Москва, 1998. — С. 96–114.

Флоря Б. Н. Россия и походы запорожцев в Молдавию в 70-х гг. XVI века // Карпато-дунайские земли в средние века. — Кишинев, 1975. — С. 124–157.

Флоря Б. Н. Центральная Европа в Европе средневековья // Центральная Европа как исторический регион. — Москва, 1996. — С. 26–48.

Хегман Бертіль. Шведсько-українська велика стратегія щодо Росії (1709–1714 рр.) // Київська старовина. — 1994. — № 6. — С. 72–76.

Цибульський В. Переяславська угода 1654 року в зарубіжній історіографії (1945–1990). — Рівне, 1993.

Центральна і Східна Європа в XV–XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича / Ред. Л. Зашкільняк та М. Крикун. — Львів, 1998.

Цьольнер Еріх. Історія Австрії. — Львів, 2001.

Черкас Б. В. Остафій Дашкович — черкаський і канівський староста XVI ст. // Укр. істор. журн. — 2002. — № 1. — С. 53–67.

Черняк Е. Б. Изменения в системе европейских государств во второй половине XVII начале XVIII века // История Европы. — Т. 4. — Москва, 1994. — С. 191–217.

Чухліб Т. В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила (1684–1689) // Середньовічна Україна. Зб. наук. праць — Вип. 1. — К., 1994. — С. 124–132.

Чухліб Т. Гетьман П. Суховієнко (Суховій) у союзі з Кримським ханством проти Польщі і Росії // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 7. — К., 2000. — С. 199–209.

Чухліб Т. Гетьман С. Куницький у боротьбі Правобережної України та Речі Посполитої проти Османської імперії (1683–1684 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI–XVIII ст. — К., 2000 — С. 314–332.

Чухліб Т. До питання про політичні стосунки між королем Яном III Собеським та гетьманами Правобережної України // Український історичний збірник. — Вип. 1. — К. 1997. — С.61–100.

Чухліб Т. З історії політичної боротьби в Українській державі у 60–70-х рр. XVII ст.: діяльність правобережного гетьмана Михайла Ханенка // Середньовічна Україна. Зб. наук. праць. — Вип. 2. — К., 1997. — С. 171–184.

Чухліб Т. Конотопська битва 1659 року в контексті міжнародної ситуації у Східній Європі // Конотопська битва 1659 р. Матеріали наукової конференції. — К., 1996. — С. 86–93.

Чухліб Т. Міжнародний статус Правобережної України в останній чверті XVII ст. // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 142–152.

Чухліб Т. Правобережне Військо Запорозьке у геополітичних планах Османської імперії (1676–1685 рр.) // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. — К., 1997. — С. 171–182.

Чухліб Т. Проблема поділу Української держави в світлі польсько-російських стосунків (1656–1667) // Богдан Хмельницький та його доба. Матеріали міжнародної наукової конференції. — К., 1996. — С. 90–97.

Чухліб Т. Соратники Богдана Хмельницького: військово-політична діяльність Євстафія Гоголя (1648–1679 рр.) // Доба Богдана Хмельницького. — К., 1995. — С. 142–160.

Чухліб Т. Українське козацтво в політичних планах Речі Посполитої // Польсько-українські студії. — Вип. 1. — К., 1993. — С. 55–62.

Чухліб Т. Українсько-молдавська персональна унія 1681–1683 років // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — Вип. 11. — К., 2002. — С. 3–20.

Чухліб Т. Чи вирішена проблема участі українських козаків у битві під Віднем 1683 року? // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 6. — Черкаси, 1997. — С. 78–84.

Чухліб Т. «Ucraina terra Cossacorum» та східноєвропейська політика Яна III Собеського (1674–1696 рр.) // Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. — Ч. 1. — К., 2001. — С. 48–60.

Чухліб Т. В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.) — К., 1996.

Шевченко Ф. П. Дипломатична служба на Україні під час Визвольної війни 1648–1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. — Вип. 1. — К., 1964. — С. 83–104.

Шевчук В. Державні заходи Івана Самойловича // Розбудова держави. — 1992. — № 6. — С. 12–23.

Шульгин О. Нариси з нової історії Європи. — Прага, 1925.

Шутой В. Е. Казачий предводитель // Вопросы истории. — 1972. — № 1. — С. 125–136.

Шушарин В. П. Королевство Венгрия и Трансильвания во время войны Османов с Габбсбургами // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Часть 1: Главные тенденции политических взаимоотношений. — Москва, 1998. — С. 29–48.

Шушарин В. П. Особенности международной обстановки на Балканах во второй половине XIV — первой половине XV в. // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV–XVI вв. Главные тенденции политических взаимоотношений. — Москва, 1984. — С. 41–83.

Щербак В. Динаміка зростання чисельності українського козацтва до середини XVII ст. // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 53–61.

Щербак В. Україна в політичних планах Швеції, Польщі і Російської держави в другій половині 20-х — на початку 30-х років XVII ст. // Україна і Польща в період феоділізму. Зб. наук. праць. — К., 1991. — С. 98–104.

Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. — К., 2000.

Щербак В. Формування козацького стану в Україні (друга половина XV — середина XVII ст.) — К., 1997.

Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 2, 3. — Львів, 1991.

Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). — К., 1993.

Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. — К., 1998.

Яковлів А. Бунт черкасців і канівців в 1536 р. // Україна. — Т. 1. — К., 1907. — С. 81–96.

Яковлів А. Договір Богдана Хмельницького з Москвою року 1654. — Нью-Йорк, 1954.

Яковлів А. З історії регістрації українських козаків в 1-й пол. XVI в. // Україна. — Т. 1. — К., 1907. — С. 266–273.

Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII віках. — Варшава, 1934.

Andrusiak М. Z ostatnich lat Pawła Tetery (1665–1671) // Kwartalnik historyczny. — R. LI. — Lwów, 1937. — S. 556–561.

Antony (Rolle) A. J. Bunty Palejowe // Przewodnik naukowy i literacki. — Rocz. VI. — Lwów, 1878. — S. 176–188.

Antony (Rolle) A. J. Kozacy na Polesiu Kijowskim // Biblioteka Warszawska. — T. IV — Warszawa, 1881. — S. 16–42.

Artamonow W. A. Rosja, Rzeczpospolita i Krym w latach 1686–1699 // Studia i materiały z czasów Jana III. — Wrocław, 1992. — S. 19–46.

Basarab J. Perejaslav 1654: A Historiografical Study. — Edmonton, 1982.

Biedrzycka A., Kaczmarczyk J. Kozacy zaporoscy w wojnie Hocimskiej 1621 roku // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 62–75.

Birnbaum Р. Johan Sobieskis svenska forbindelser 1674–1677. — Arsbok, 1950.

Brunei P. L’Etat et le Souverain. — Paris, 1978.

Brunner O. Land und Herrschaft. Grundfragen der territorialen Verfas-sugsgeschichte Osterreichs im Mittelalter. — Darmstadt, 1973.

Cantemir D. Istoria imperiului Ottomane. — Vol. II. — Bucuresti, 1878.

Chowaniec Cz. Sobieski wobeć Tatarszyzny 1683–1685 // Kwartalnik Historyczny. — R. XLII. — Lwów, 1928. — S. 52–66.

Chowaniec Cz. Wyprawa Sobieskiego do Mołdawiji w 1686 r. — Warszawa, 1932.

Chowaniec Cz. Z dziejów polityki Jana III na Bliskim Wschodzie 1683–1686 // Kwartalnik Historyczny. — R. XL. — Lwów, 1926. — S. 151–160.

Chynczewska-Hennel T. Rzeczpospolita XVII wieku w oczach cudzoziemców. — Wrocław, 1993.

Chynczewska-Hennel T. Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i kozaczyzny od schyłku XVI do połowy XVII w. — Warszawa, 1985.

Costăchescu M. Documente moldovenesti inainte de Steban cel Mare. — Vol. II. — Bucurecti, 1959.

Coyer G. R. Histoire de Jeen Sobieski, Roi de Pologne. — Vol. I–III. — Amsterdam, 1761.

Czamańska N. Oswobodziciel czy najeźdźca? Polityka Jana III Sobieskiego wobec hospodarstw Mołdawii i Wołoszczyzny // Roczniki Historyczne. — R. LV–LVI. — Warszawa; Poznań, 1990. — S. 152–169.

Czamańska N. Stosunki polsko-tureckie w XVII w. // Posolstwo Rafała Leszynskiego do Turcji w 1700 roku. Diariusze i inne materiały. — Leszno, 1998. — S. 7–15.

Czapliński W. Władysław IV wobeć wojny 30-letnej (1637–1645). — Kraków, 1937.

Czerniak W. Plany wojny tureckiej Władysława IV. — Kraków, 1895.

Czerewko W.-S. Przebieg działań wojennych Chmielnickiego w latah 1654–1655. — Lwów, 1932.

Czołowski A. Ikonografia wojenna Jana III // Przegląd Historyczno-Wojskowij. — T. 2. — Cz. 2. — Warszawa, 1930. — S. 12–43.

Czołowski A. Wojna polsko-turecka 1675 r. / Kwartalnik Historyczny. — R. VIII. — 1894. — S. 593–526.

Darowski A. 30 lat traktatów pokójowych (1656–1686) // Szkice histoiyczne. — Ser. 2. — Petersburg., 1895.

Darowski A. Intryga Solomonka. Kartka z dziejów Jana Mazepy // Szkice Historyczne. — Ser. 1. — Wyd. II. — Warzsawa, 1901.

Dorośenko D., Rypka J. Hejtman Petr Dorośenko a jego turecka politika. — Praha, 1933.

Dzieje Papieży od początków kościoła do czasów dzisiejszych. — Warszawa, 1997.

Feldman J. Polska a schodnia 1709–1714 // Polska Akademia Umiejętności. — T. 40. — Kraków, 1926.

Feldman J. Polska w dobie wielkiej wojny Północnej. — Kraków, 1925.

Feldman J. Stanislaw Leszczyński. — Kraków, 1948.

Forst de Battaglia O. Jan Sobieski Kónig von Polen. — Zürich, 1946.

Gajecky G. The Cossack Administration ob the Hetmanate. — Vol. 1, 2. — Cambridge, 1978.

Ganshof F. L. Qu’est-ce que la féodalité? — Brussels, 1957.

Gawlik M. Proekt unii rosyjsko-polskiej w drugiej połowie XVII w. // Kwartalnik Historyczny. — R. XXIII. — 1909. — S. 78–125.

Gierowski J.-A. Historia Polski. 1505–1764. — Krakow, 1983.

Hammer J. Histoire de l’empire Ottoman. — T. XI. — Paris, 1838.

Hassinger E. Brandenburg-Preussen, Rusland und Schweden. 1700–1713. — Münhen, 1953.

Hicks M. Bastard Feudalism. — London; New-York, 1995.

Historia dyplomacji Polskiej. — T. II: 1572–1795. — Warszawa, 1982.

Hniiko A. Wojna polsko-moskiewska pod Cudnowem. — Warzawa, 1922.

Hommage a Roland Mousnier. Clienteies et fidelites en Europe a l’epoque moderne / Ed. Y. Durand. — Paris, 1981.

Jaminskyj B. Wien 1683. Kosaken und Kolschitzky. — Wien, 1983.

Jan Sobieski — wódz i polityk (1629 – 1696). W trzechsetną rocznicę śmierci. — Sedlce, 1997.

Janas E. Konfederacja wojska koronnego wiatach 1661–1663. Dzieje i ideologia. — Lublin, 1998.

Janczak J. Per Palej Aubstand von 1702 bis 1704 in der Ukraine und die Haltung der Rzeczypospolita zum Nordischen Kriey um die Polnischen Krieges 1700–1721. — Berlin, 1962.

Janczak J. Powstanie Paleja // Zeszyty Naukowie Uniwersytetu Wrocławskiego. — Historia 3. — Wrocław, 1960. — S. 91–154.

Jarochowski K. Dzieje panowania Augusta II od śmierci Jana III do chwili wstąpienia Karola XII. — Poznań, 1856.

Jasienica P. Rzeczpospolita Obojga Narodow. Calamitatis regnum. — Warszawa, 1989.

Jaworski M. Kampania Ukrainna Jana Sobieskiego w 1671 r. // SMHW. — T. XI. — Cz. I. — Warszawa, 1965. — S. 69–130.

Jonsak D. Zycie S. Jabłonowkiego. — T. 3. — Poznan, 1866.

Jorga N. Sobieski et les Roumains 1683–1696. — Paris, 1933.

Jorga N. Geschichte des Osmanischen Reiches nach den Quellen dargestellt. — Vol. III. — Gotha, 1910.

Kaczmarczyk J. «Działo się w obozie pod Cudnowem dnia 17 octobra anno 1660» // Z dziejów Europy Środkowo-Wschodniej. — Białystok, 1995. — S. 221–226.

Kamiński A.-S. Republik vs Autoczacy. Poland-Lithuania and Russia 1686–1697. — Cembridge, 1993.

Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers Economic Change and Military conflict from 1500 to 2000. — Glasgow, 1989.

Kersten A. Stefan Czarniecki 1599–1665. — Warszawa, 1963.

Kettering S. Patrons, Brokers and Clients in Seventeenth-Century France. — New-York; Oxford, 1986.

Klientelsystem in Europa der frühen Neuzeit / Hrsg. A. Mączak. — München, 1988.

Kołodziejczyk D. Ottoman-Polish Diplomatic Relations (15th — 18ht Century). — Leiden; Boston; Koln, 2000.

Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki. 1672–1699. — Warszawa, 1994.

Konopczyński W. Polska w okresie wojen tureckich. — Kraków, 1924.

Konopczyński W. Dzieje Polski Nowożytnej. — T. 2. — Warszawa, 1936.

Konopczyński W. Polska a Turcja. 1683–1792. — Warszawa, 1936.

Koroluk W. Polska i Rosja a wojna «Północna». — Warszawa, 1954.

Korzon T. Dola i niedola Jana Sobieskiego. 1629–1674. — T. 2. — Kraków, 1898.

Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. — T. 3. — Kraków, 1923.

Król Jan III Sobieski s jego epoha. — Warszawa, 1986.

Krupnickij B. Hetman Masepa und seix Zeit. — Leipzig, 1942.

Kubala L. Wojna moskiewska r. 1654–1655 — Kraków, 1910.

Kubala L. Wojna szwecka w roku 1655 i 1656. — Lwów, 1913.

Kubala L. Wojny duńskie i pokój Oliwski 1657–1660 — Lwów, 1922.

Kurtyka J. Problem klienteli moźnowładczej w Polsce późnośredniowiecznej // Genealogia — władza i społeczeństwo w Polsce średniowiecznej. — Toruń, 1999. — S. 47–122.

Laskowski O. Jan III Sobieski. — Lwów, 1933.

Link-Lenczowski A. Rzeczpospolita na rozdrożu 1696–1736. — Kraków, 1994.

Lochner G. W.-K. Uber der Antheil Johann III Sobiesky’s konigs von Polen. — Nürnberg, 1831.

Longworth Philip. The Cossaks. — London, 1971.

Majewski W. Najazd tatarów w lutym 1695 r. // SMHW. — T. IX. — Cz. 1. — Warszawa, 1963. — S. 125–178.

Majewski W. Opara Stefan // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXIV. — Warszawa, 1979. — S. 113–114.

Majewski W. Palij Semen // Polski Słownik Biograficzny. — T. 25. — Warszawa, 1982. — S. 77–81.

Majewski W. Podhajce, letnia i jesienna kampania 1667 r. // SMHW. — T. VI. — Cz. I. — Warszawa, 1960. — S. 47–93.

Majewski W. Powstanie kozackie 1664 r. (czerwiec — grudzień) // SMHW. — T. XVIII. — Cz. II. — Warzsawa, 1972. — S. 147–199.

Majewski W. Podstawy rekonstrukcji przebiegu wyprawy Czehrynskiej Brzuchowieckiego (maj 1664 r.) // SMHW. — T. XVIII. — Cz. II. — Warzsawa, 1972. — S. 291–294.

Maliszewski K. Problematyka turecka w polskich gazetach w czasach panowania Jana III Sobieskiego // Studia z dziejów epoki Jana III Sobieskiego. — Wrocław, 1984. — S. 97–109.

Matwijowski K. Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego. — Wrocław, 1976.

Mąnczak A. Klientela. Nieformalne systemy władzy w Polsce i Europie XVI–XVIII w. — Warszawa, 1994.

Michałowski J. Księga pamiętnicza. — Kraków, 1964.

Morton J. B. Sobieski, king of Poland. — London, 1932.

Nagielski M. Rokocz Jerzego Lubomirskiego w 1665 roku. — Warszawa, 1994.

Nigazi A. Tarih. 3. — Istanbul, 1963.

O’Brien, C. Bickford. Muscovy and the Ukraine. — Berkeley, 1963.

Otwinowski E. Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od 1696–1728. — Kraków, 1849.

Patrons and Clients in Mediterranean Societies / Wyd. E. Gellner, J. Waterbury. — London, 1977.

Papacostea V. Civilizatie romaneasca si civilizatie balcanica. — Bucuresti, 1983.

Perdenia J. Hetman Piotr Doroszenko a Polska. — Kraków, 2000.

Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitej szlacheckiej wobec sprawy Ukrainy na przełomie XVII–XVIII w. — Wrocław, 1963.

Pernal A. The Polish Commonwealth and Ukraine Diplomatic Relations 1648–1659. — Ottava, 1977.

Piwarski A. Dyplomacja polska w okresie Jana III. — Warszawa, 1933.

Podhorodecki L. Chanat krymski i jego stosunki z Polska w XV–XVIII w. — Warszawa, 1987.

Podhorodecki L. Jan Sobieski. — Warszawa, 1964.

Podhorodecki L. Sobiescy herbu Janina. — Warszawa, 1981.

Poezja Związku Święconego i rokoszu Lubomirskiego / Przyg. J. Nowak-Dluzewski. — Wrocław, 1953.

Polskie Tradycje Wojskowe. — T. 1. — Warszawa, 1990.

Poly J.-R, Bournazel E. The Feudal Transformation 900–1200. — New-York; London, 1991.

Przezdiecki A. Podole, Wołyń, Ukraina: obrazy miejściczasów. — T. 1. — Wilno, 1841.

Przyboś A. Michał Korybut Wiśniowiecki 1640–1673. — Kraków; Wrocław, 1984.

Pukianiec L. Sobieski a stolica apostolska na tle wojny z Turcją 1684–1684 r. — Wilno, 1937.

Rawita-Gawroński F. Filip Orlik, nieuznany hetman Kozacki // Studya i szkice historyczne. — Lwów, 1903.

Rawita-Gawronski F. Ostatni Chmielniczenko. (Książe kozacki). 1640–1679. — Poznań, 1919.

Reynolds S. Fiefs and Vassals. The Medieval Evidence Reinterpreted. — Oxford, 1996.

Rogalskij L. Dzieje Jana III Sobieskiego króla Polskiego. — Warszawa, 1874.

Rzeczpospolita w dobie Jana III. — Warszawa, 1983.

Sajkowski A. W strone Wiednia. — Kraków, 1984.

Salvandy N. Jan III Sobieski. — Warszawa, 1920.

Salwandy N. Histoire de Pologne avant et sous le roj Jean Sobieski. — Vol. I–III, Paris, 1829.

Samsonowicz H. Historia Polski do roku 1795. — Warszawa, 1990.

Serczyk W. Historia Ukrainy. — Warszawa, 1990.

Serczyk W. Na dalekej Ukrainie: dzieje kozaczyzny do 1648 roku. — Kraków, 1984.

Silihdar Findiklin Mehmed Aga. Silihdar Tarihi. — Istambuł, 1928.

Stoicescu N. Lista marilor dregatori ai Moldovei (sec. XV–XVII) //Anuarul Institutului de istorie si arheologie. — Vol. 8. — Bukuresti, 1971.

Stone L. The Crisis of the Aristocracy 1558–1642. — Oxford, 1965.

Strayer J. On the medieval origins of the modem state. — Prinston, 1973.

Studia i materiały z czasów Jana III Sobieskiego. — Wrocław, 1992.

Studia z dziejów epoki Jana III Sobieskiego. — Wrocław, 1984.

Subtelny Orest. Domination of Eastern Europe: native nobilities and foreign absolutism. 1500–1715. — Quebec, 1986.

Sysyn F. The problem of Nobilities in the Ukrainie Past: The Polish Period 1569–1684 // Rethinking Ukrainian History. — Edmonton, 1981.

The Medieval Nobility. Studies on the ruling classes of France and Germany from the sixth to the twelfth century / Ed. T. Reuter. — Amsterdam, 1978.

Theatrum Europeum. — T. XII. — Frankfurt-am-Main, 1707.

Tomkiewicz W. Unia Hadziacka // Sprawy Narodowościowe. — №1–2. — Warszawa, 1937.

Topolski J. Polska w czasach nowożytnych (1501–1795). — Poznań, 1994.

Tretjak J. Historya wojny chocimskiej 1621 r. — Lwów, 1889.

Urbański T. Rok 1683 na Podolu, Ukraine i w Mołdawii. — Lwów, 1907.

Wagner M. Stanisław Jabłonowski (1634–1702). Politik i dowódca. — Siedłce, 1997.

Wejle C. Sveriges politik mot Polen 1630–1635. — Uppsala, 1901.

Widacka H. Jan III Sobieski w grafice XVII і XVIII wieku. — Warszawa, 1987.

Wimmer J. Wiedeń 1683. Dzieje kampanii i bitwy. — Warzsawa, 1983.

Wimmer J. Wojsko polskie w drugiej połowie XVII wieku. — Warszawa, 1965.

Wimmer J. Wyprawa wiedeńska 1683. — Warszawa, 1957.

Wójcik Z. Jan Kazimierz Waza. — Wrocław, 1997 Wójcik Z. Jan Sobieski. 1629 – 1696. — Warszawa, 1994.

Wójcik Z. Nieznane dokumenty do biografii Pawła Tetery, Jerzego Chmielnickiego i Joźefa Tukalskiego // Przegląd Historyczny. — T. LII. — Z. III. — Warszawa, 1969. — S. 521–527.

Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie o «Pokój wieczysty w Moskwie w roku 1686 // Z dziejów polityki i dyplomacji Polskiej. — Warszawa, 1994. — S. 38–55.

Wójcik Z. Rywalizacja polsko-tatarska w Ukraine na przełomie lat 1660/1661 // Przegląd Historyczny. — T. XLV. — Z. 4. — Warszawa, 1954. — S. 614–626.

Wójcik Z. Rzeczpospolita wobeć Tureji i Rocji 1674–1679. — Wrocław, 1976.

Wyjcik Z. The early period of P. Teterja’s Hetmancy in the Right-Bank Ukraine (1661–1663) // Harward Ukrainian Studies. — 1979/1980. — Vol. 3–4. — P. 958–972.

Wójcik Z. Traktat Andruszowski 1667 i jego geneza. — Warszawa, 1959.

Wójcik Z. Ukraina w latach 1660–1663. Przyczynek do dziejów moznowładczej polityki (maszynopis pracy doctorskiej). — Warszawa, 1949.

Wojsko Rzeczypospolitey w dobie wojny pólnoczney. — Warszawa, 1957.

Wojtasik J. Od Wiednia do Karłowic // SMHW. — T. XXX. — Cz. I. — Warszawa, 1988. — S. 103–121.

Wojtasik J. Rosprawa zbrojna z turkami i tatarami // SMHW. — T. XIII. — Cz. 1. — Warszawa, 1967. — S. 68–91.

Woliński J. Król Jan III a sprawa Ukrainy. 1674–1675. — Warszawa, 1934.

Woliński J. Król Jan III Sobieski. W 250-letnia rocznicę zgonu. — Warszawa, 1946.

Woliński J. Z dziejów wojny i polityki w dobie Jana Sobieskiego. — Warszawa, 1960.

Woolrych A. Commonwealth to Protectorate. — Oxford, 1982.

Wójcik Z. Między traktatem Andrusowskim a wojna turecka. Stosunki polsko-rosyjskie 1667–1672. — Warszawa, 1968.

Zajączkowski A., Reychman J. Zarys dyplomatyki osmańsko-tureckiej. — Warszawa, 1955.

Zarys dziejów wojskowości Polskiej do roku 1864. — T. 2. — Warszawa, 1968.

Zinkeisen I. W. Geschichte des Osmanischen Reichs in Europa. — Gotha, 1856.

Summary

It is obvious, that the people of the late Middle Ages as well as the Early Modem Age, including that ones, which inhabited «the old» — Cossack Ukraine, had got quite different political intellection, than that a society of the beginning of the third millennium has. It is apparent, that three or five centuries ago the contemporary intellectuals and political figures interpreted absolutely otherwise international law relations between the different states and political formations. But its largely depended on the process of transformation of the old «private» feudal suzerain-vassals relations firstly into «private and political» and then into «state and political» connections, as well as on replacement of personal relations between the head of a state, suzerains and his vassal lords by modem institutional relations between a government and the whole mass of the subjects of one or another state. As a result of the development of poly-variant political structures and state institutions the process of formation of early Modem Age model of a state began, that afterward became the basis of Etat modern. The formation of new state-political systems of East-Central Europe and, in particular, such specific state organism as Ukrainian Hetmanate, having arisen as a result of the revolutionary events of the 1648–1676 years at the territory of «the Rus’» provinces of Polish-Lithuanian federation became constituent part of that process.

To the end of the 16-th — in the first part of the 17-th centuries the autonomic tendencies of Ukrainian Cossacks led to the fact that they in the status of corporative military and political structure — «collective vassal» — began their struggle for the «restoration» of their privilegia et libertates as well as for the purpose of influencing on Polish king (who was before a suzerain of Zaporozhian Cossacks during a long time), and they addressed to the neighboring monarchs with the request to accept them on military service and to grant the help. The result of these actions was the fact, that the Cossacks became the power having upset the contemporary system of international relations, and, in consequence, gradually having assumed a character of an agent of interstate affairs. At the same time as a result of numerous political-military campaigns the Cossack officers (starshyna) acquainted themselves well with a problem of international affirmation of Near Danube Principalities — Moldavia, Wallachia, as well as Transylvania. It consisted in orientation of the local elites toward the three strong neighboring powers — Ottoman sultan, Austrian emperor and Polish king (and sometimes — towards the Hungarian king and Muscovite tsar also). The manifestation of foreign policy development of the governors of these small states was a changing of their suzerains by turn, and occasionally simultaneous acceptance of two (even three) protections for saving own independence. To our mind, it was influence of Moldavian, Wallachian and Transylvanian practice of intergovernmental relations that affected the arising of poly-vassalage subordination policy of Zaporozhian Cossacks — Ukrainian Hetmanat during considered period. The political and cultural exchange between Cossack corporation and Crimean Khanat was enough brisk as well.

The Ukrainian national revolution of the 1648–1676 years, that had been founded by Polish nobleman and Cossack officer Bohdan Khmel’nytskyi, became original continuation of European Thirty Years’ War of 1618–1648, because of the leaders of the revolution completed the aims, which had not been solved by the leaders of anti-Habsburg coalition during the first part of the 17-th century, namely to counteract for the plans of the House of Austria to resume as well as to expand of supranational Habsburgs Empire of the period of Carle V. The arising of a new as a matter of fact national state at the eastern lands of Polish-Lithuanian federation not just made weaker this powerful country — «unofficial» catholic ally of Vienna but at the same time it destroyed the «east barrier» concept of Habsburgs in their plans of modernization of Holy Rome Empire.

Due the poly-vassalage subordination concept put in practice by B. Khmel’nytskyi, during ten revolutionary years the Ukrainian Hetmanat finally became firmly established in the geo-political structure of Europe as a truly independent state, but nominally dependant from the monarch courts of this region. At the territory of East-Central Europe the new state-political organism led by hetman came into being, that laid claim to the certain international status, that could be assured at that time just bordering dynastical houses. Self-proclaimed governor of the Hetmanat Khmel’nytskyi was recognized by European and Asian monarchs as a vassalage ruler, who had right to name himself with title «dux».

The hetman of Ukraine made a number of international agreements, among them the agreements with Muscovite Principality are special marked out in historiography, that in due course being influenced by certain factors assumed mythological ting in meaning «reunification», «affiliation», «unification» etc. of Ukraine and Russia. It is known that any pact had not been accepted by Cossack Assembly (Rada) of 1654 in the Pereyaslav-city. As a result of that-year negotiations between Ukraine and Russia in February and March two documents came into being, namely the 23 points — «articles», which were sent by Bohdan Khmel’nytskyi to Moscow and which had to become a basis of further agreement, and 11 points-«articles» which were sent to Chyhyryn by Muscovite tsar Aleksei Michaylovich. Just some of this «articles» (they are also named «the articles of March») were realized during the next years. According to statements of many historians, neither Russian party no Ukrainian one adhered to the attained agreements, therefore just a nominal tsar’s protectorate over the Ukrainian state is likely to be spoken about. By the way, at the same time Khmel’nytskyi without hesitating recognized supremacy of Ottoman sultan as well as tended toward recognizing of Hungarian Prince and Swedish king protection. Thus he «intimidated» one monarch by other and tried to oppose the one dynastic sovereign to other for to achieve a separate «appanage» status for just consolidated Cossack State.

The policy of Bohdan Khmel’nytskyi was continued by his successors at a post of hetman. One of the reasons of the enough frequently changing of the protectors held by the government of Ivan Vyhovskyi, Yurii Khmel’nytskyi, Petro Doroshenko, Ivan Mazepa, Pylyp Orlyk, during 60-th of the 17 century — the beginning of the 18 century was impossibility to assure by them consolidation of Ukraine under the leadership of such or diverse monarchs. Some other factors causing hesitation of the Ukrainian rulers between dynastic monarchies and class-represented ones of European and Asian continents also existed. Rather the main factor among them was an assurance by a king of Polish-Lithuanian federation, by a tsar of Muscovite Principality or by a sultan of Ottoman Empire (It was the triangle that mostly the «barging» of hetmans from the one to other protection has taken part in it) the better liberties for Zaporozhian Cossacks as a corporative estate organization, as well as «the rights and privileges» of every supreme and middle classes of contemporary Ukrainian society, being consolidating factors of early modem Ukrainian state.

Within the some historical periods the Crimean khan, prince of Transylvania and king of Sweden were the protestors of Ukraine as well. Enough frequent transfer of hetmans from a one to another monarch and their policy of poly-vassalage (hence sometimes they recognized themselves as vassals of two or even three suzerains at ones) could mean only the fact that by means of these actions they tried to ensure the status quo of own power and to help out movement towards achieving for themselves the more independent status.

The main «apple of discord» of a diplomatic and military rivalry, that from the middle of the 17-th century, was not able be divided by the prominent monarchic houses of the East-Central, East-South and the North Europe, was a problem of belonging of a new state of the region to the sphere of influence of a one of them. In accordance with this the international legal status of Ukraine continued be indefinite during long time. Neither Truce of Andrusovo of 1667 between Moscow and Warsaw nor Truce of Buchach of 1672 among Warsaw and Istanbul, as well as nor Truce of Bakhchisaray of 1681 among Istanbul and Moscow, or nor «Permanent Pease Treaty» of 1686 between Warsaw and Moscow established finally the authority of any of these dynastic houses over the entire territory of Ukraine. Beside this, since the middle 70-th step by step the boundaries of modus vivendi between Poland, Turkey and Russia started on to become apparent. The two former states temporally limited their territorial appetites with Right-bank Ukraine, the last one tried not to lost of its hands the Left-bank Ukraine. Although everyone of the «supreme parts» of this international contest did not left the plans to occupy all Ukrainian lands, gradually their diplomats began to follow the concept of balance in relation among their countries, on account of All-European tendencies in the international relations of that time.

Consequently, having analyzed the main aspects of Ukrainian Hetmanat foreign policy within the context of international relation of the states of East-Central, East-South and North Europe, the fact of recognizing by the governors of Cossack state a vassalage towards several neighboring monarchical rulers at once is to be noted. So during 1654–1657 the hetman B. Khmel’nytskyi simultaneously was under the protections of Turkish sultan and Muscovite tsar and he wanted to take a suzerainty of Sweden. In 1658 I. Vyhovskyi firstly submitted to Muscovite tsar and Swedish king and than he went over under a protectorate of Polish king. During 1669–1676 P. Doroshenko recognized own submission to Polish king and Turkish sultan but he finished with a Muscovite protection. During long time hetman I. Mazepa was under a scepter of Russian monarchs (1687–1708), and then under that of Polish and Swedish king. His fellow-fighter and successor P. Orlyk recognized the supremacy of Swedish king and Turkish sultan, nevertheless in the Ukrainian Constitution of 1710 he laid down the basis for an independent existing of Cossack State. The sources of such kind behavior of the main creators of international policy of Hetmanate are to be searched out in the practice or inter-governmental relations of this European region at an edge of the Middle Ages and Early Modem Age.

More than a half of a century the Ukrainian rulers, on account of the contesting of the more powerful state (Polish-Lithuanian federation, Muscovite-Russian State, Ottoman Empire, Kingdom of Sweden), were forced to conduct the policy of manoeuvring among them, to pass from the one side into other, to refused from the one suzerain for another. Thereby the international legal legitimacy of early-modern Ukrainian State was ensured. Sometimes the hetmans recognized their dependence from several monarchs simultaneously but this was doing only for protecting own state from incorporation into other states. It is obvious, that after a careful examination of foreign policy model of Ukrainian Hetmanate in 1648 and 1714, it may be noticed that it consists of a sticking to poly-vassalage towards the neighboring monarchical houses of the region and pursuing the aim to obtain independence from the contemporary dynastic rulers.

1996–2002,

Kyiv — Warsaw — St.-Petersburg — Moscow — Krakow — Lviv.

Примітки

Звертаємо увагу читача, що тут і далі по тексту всієї книги цитати, які мають певне смислове навантаження, а також іноземні слова виокремлюються курсивом.

За аналогією — «Кримський ханат», «Сербський деспотат», «Молдавське господарство», «Бранденбурзьке курфюрство» тощо.

З огляду на багатоаспектність досліджуваної теми, історіографія окремих наукових проблем, які пов’язані з питанням міжнародного становища ранньомодерної України, розкривається у відповідних розділах книги.

Васалітет (фр. «vassalité» від лат. «vasus» — слуга) — у середні віки система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів). Сформувався у Західній Європі у VIII–IX ст., найбільшого розвитку набув у X–XI ст. Матеріальним підгрунтям васалітету були поземельні відносини. За службу в сеньйора васал одержував від нього земельний наділ (спочатку довічний бенефіцій, а пізніше спадковий феод, лен). Васальна залежність оформлялася особливим обрядом, за яким васал присягав сеньйорові на вірність. Сеньйор, крім земельного наділу, мав надавати васалові покровительство й захист. (Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. — К., 2002. — С. 45).

Саме такий термін, на нашу думку, є найбільш прийнятним для означення даного процесу.

Підтримуючи думку тих вчених, які впровадили у науковий обіг термін «Центрально-Східна Європа» (див., наприклад: Wandych Р. The Price of Freedom. A History of East Central Europe from the Middle Ages to the Present. — London; New-York, 1992; Bardach J. Dla czego Europa Srodkowo-Wscodnia? // Nauka Polska. — Nr. 5–6. — Warszawa, 1992. — S. 65–72; Сюч E. Три исторических региона Европы // Центральная Европа как исторический регион. — Москва, 1996. — С. 156–250; Миллер А. И. Об истории концепции «Центральная Європа» // Там же. — С.4–25; Kłoczowski J. L’Europe de Centre-Est dans l’historiografie des pays de la region. — Lublin, 1995; Historia Europy Środkowo-Wschodniej / Red. J. Kłoczowski. — T. 1. — Lublin, 2000), переконані, що історично до цього регіону належить й Україна.

Див. наприклад: Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300–1600. — К., 1998. — С. 116–118; Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV–XVI вв. Главные тенденции политических взаимоотношений. — Москва, 1984. — С. 38–39.

Тут і далі на сторінках книги використовуючи метод текстологічної модернізації Б. Поршнева та В. Страшка цитуємо документи XVI–XVIII ст. у перекладі на сучасну, в даному випадку — українську мову (Див.: Поршнєв Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в неё Швеции и Московского государства. — Москва, 1976. — С. 7, 8; Страшко В. Правша передачі тексту кирличних документів XVI–XVIII ст. дипломатичним та популярними методами. — К., 1992.).

Проблеми українсько-турецьких та українсько-татарських відносин протягом 1654 р. (а також їхню історіографію) грунтовно досліджено у книзі: Федорук Я. Ф. Міжнародна дипломатія і політика України. 1654–1657. — Част. 1: 1654 рік. — Львів. 1996.

Дм. Дорошенко вказує на те, що згадка про «підданство» гетьмана у цьому листі не означала встановлення фактичних відносин підданства, а була лише традиційним проявом політики турецьких урядовців, які оголошували підданими всіх, хто звертався до султана про допомогу (Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя та політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985. — С. 80).

Восени коло р. Цибульник П. Дорошенко присягнув трьом кримським солтанам, «що йому бути з ханом у дружбі, а цесарю турському в підданстві» (Акты ЮЗР. — Т. VI. — С. 177). Більш грунтовно про це див.: Крикун М. Корсунська козацька рада 1669 року // ЗНТШ. — Т.238. — Львів, 1999. — С. 117–148. А першу згадку про П. Дорошенка як підданого султана натрапляємо у листі великого візиря Порти Кьопрюлю-заде Фізіля Агмеда-паші за квітень 1666 р. (Dorośenko D., Rypka J. Hetman... S. 79). Зважаючи на довговічну османську традицію поділяти іноземний світ на підданих собі і тих, з ким імперія перебувала у стані війни, турецькі урядовці (а за ними й деякі історики) віднесли Україну до стану підданих Османській імперії держав і стали трактувати гетьмана П. Дорошенка як підданого султана вже з 1666 р. Хоча з боку Українського гетьманату це фактично було визнано лише у 1670 р.

Самійло Фридрикевич був полковником одного з козацьких реєстрових полків ще перед 1648 р. На початку 60-х років займав посаду полковника Білоцерківського полку. Після смерті С. Фридрикевича на його вдові оженився І. Мазепа (Лазаревський А. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. — Т. 5. — К., 1899. — С. 16; Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. — С. 50.).

У «Жалісному ехові», поданого під час сейму 1666 р. до короля і складеному після Ченстовської битви (4.ІХ.1665 р.), були такі слова: «A czemuś puścić chcecs Oparu Rozbójnika? Bo przyrzeke na dworowa wiares ze kozackie przywieść ma supamenty mnogie.»

До гарнізону м. Нямц входив козацький підрозділ — у березні 1692 р. козаки А. Головко і А. Іванов привезли до Варшави відомості від місцевого коменданта (РДАДА. — Ф. 79, спр. 243, арк. 190).

Я. Гнінський перебуваючи у молдавському м. Ясси в червні 1677 р. згадував: «Гарні два монастирі над містом нещодавно господарем... Дукою збудовані» (Źródła do poselstwa Jana Gninskiego...— S. 13).

Він оголошувався росіянам В. Тяпкіну, Н. Зотову та українцю С. Раковичу ще у січні 1681 р.

При ратифікації цього договору султаном у березні 1682 р. окремі пункти були змінені турецькою стороною.

Так, наприклад, у 1672 р., після втрати Молдавського князівства, Г. Дука заплатив сілістрійському баші (представнику султана у цьому регіоні) 500 торбинок левів, а також дозволив вибрати півтисячі душ ясиру і в результаті цього став господарем Волоського князівства (Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. — С. 395).

На жаль, окрім інформації Й. Некульчі, нам не вдалося розшукати джерела, які б подавали більше відомостей про склад, командування та діяльність цих українських полків. Про участь українського козацтва у битві під Віднем та післявіденських операціях армії Речі Посполитої див. нашу статтю: Чи брали участь українські козаки в битві під Віднем 1683 р.? // Українська козацька держава... — Вип. 6. — Черкаси, 1997. — С. 78–94.

Шимон Петричейку (рум. — Petriceicu) походив із родини дрібних молдавських бояр. Займав посаду великого ключара Молдавського князівства. У 1672 р. був призначений Мегмедом IV його господарем після детронізації Г. Дуки. Після Хотинської битви 1673 р. переходить на бік Яна III Собеського і з того часу бореться за відвоювання молдавських земель в Османської імперії та господарську владу під протекторатом Речі Посполитої.

Дружина Г. Дуки у 1684 р. прохала протекції у гетьмана С. Куницького (Чарт. — Теки Нарушевича, № 179, s. 848).

Дослівно з латинської — «Україна земля козацька». Саме так її називали у своїх записах більшість іноземців, які подорожували чи перебували з спеціальною місією в Україні. Також зустрічаємо дане означення на тогочасних мапах. (Кордт В. Чужоземні подорожі по Східній Європі до 1700 р. — К., 1926; Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань про Україну за десять століть. — К., 1992; Наливайко Д. С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках). — К., 1992; Chynczewska-Hennel Т.Rzeczpospolita XVII wieku w oczach cudzoziemców. — Wrocław, 1993 та інш.).

Переклав із книжної української мови Валерій Шевчук.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности