Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Політика більшовиків, спрямована на створення великих колективних господарств – колгоспів і радгоспів.Поиск на нашем сайте 17. ІV Уні версал було проголошено: а) 9 січня 1918 р.; б) 10 червня 1918 р.; в) 3 липня 1917 р.; г) 7 листопада 1917 р. 18. Вищі законодавчий та виконавчий органи Західноукраїнської Народної Республіки: а) Центральна Рада та Генеральний секретаріат; б) Рада міністрів та Національні збори; в) Директорія та Український конгрес; г) Українська національна рада і Тимчасовий державний секретаріат. 19. Акт злуки УНР та ЗУНР було проголошено: а) 22 січня 1919 р.; б) 4 грудня 1919 р.; в) 24 квітня 1920 р.; г) 18 березня 1921 р. 20. Серед причин падіння авторитету Центральної Ради в Україні навесні 1918 р.: а) домінування соціалістичних настроїв серед членів Центральної Ради; б) втрата соціальної основи внаслідок непослідовної соціально-економічної політики; в) введення російської мови як державної; г) послідовна політика на збереження національно-державної незалежності УНР. 21. 27 січня 1918 р. у Бресті був укладений договір між УНР та: а) Німеччиною й Австро-Угорщиною; б) країнами Антанти; в) Радянською Росією; г) білогвардійцями. 22. Брест-Литовський мирний договір (1918 р.) передбачав: а) встановлення кордонів між УНР і Австро-Угорщиною на дореволюційних кордонах Росії з Австро-Угорщиною, постачання Україною значної кількості продовольства, допомогу німецьких та австро-угорських військ у боротьбі з більшовиками при невтручанні у внутрішні справи УНР, надання УНР позики у 1 млрд. карбованців; б) збройну допомогу Німеччини Українській Державі у боротьбі з більшовиками, невтручання у її внутрішні справи, постачання значної кількості продовольства у Німеччину; в) окупацію України італійськими військами, поставку Україною значної кількості продовольства, встановлення дипломатичних відносин з державами Четверного союзу; г) збройну допомогу більшовикам, обмін військовополоненими, встановлення дипломатичних відносин, об’єднання Східної Галичини з Північною Буковиною і надання цьому новоутворенню автономії у складі Австро-Угорщини. 23. Офіційна назва держави П.Скоропадського: а) УНР; б) Директорія; в) Українська держава ; г) Україна. 24. Період існування Гетьманату: а) березень 1917 р. – січень 1918 р.; б) січень 1918 р. – квітень 1918 р.; в) квітень 1918 р. – листопад 1918 р.; г) листопад 1918 р. – січень 1919 р. 25. Уряд гетьмана П.Скоропадського досяг найбільших успіхів: а) у зовнішній політиці; б) в аграрній політиці; в) у будівництві збройних сил; г) у національно-культурному будівництві. 26. Гетьманський уряд П.Скоропадського у промисловості: а) продовжував реформаторський курс Центральної Ради, спрямований на введення „державного контролю” над виробництвом та розподілом; б) захищаючи інтереси робітників, підтвердив всі соціальні гарантії, надані їм Центральною Радою: 8-годинний робочий день, право на створення власних організацій, мінімальний рівень заробітної платні, право на страйки та мітинги тощо; в) започаткував переведення промисловості на соціалістичні підвалини господарювання; г) відновив старі порядки в промисловості, повернув націоналізовані підприємства колишнім власникам, значно обмежив права робітників. 27. Швидким успіхам у своїй діяльності гетьманський уряд П.Скоропадського завдячував: а) допомозі Німеччини – застосуванню насильницьких методів наведення порядку та дисципліни; б) значному авторитетові серед населення України; в) тому, що зробив ставку на реалізацію виголошеної Центральною Радою соціально економічної програми, яка користувалася підтримкою населення України; г) підтримці російського більшовицького уряду. 28. Першим президентом Української академії наук у 1918 р. став: а) М.Василенко; б) В.Вернадський; в) М.Чубинський; г) М.Грушевський. 29. ЗУНР проголошено у: а) березні 1917 р.; б) листопаді 1918 р.; в) січні 1919 р.; г) червні 1919 р. 30. ЗУНР довелось вести збройну боротьбу за свою незалежність із: а) Росією; б) Польщею; в) Угорщиною; г) Німеччиною. 31. Противниками Директорії УНР у 1919 р. були: а) радянська Росія, Добровольча армія генерала Денікіна, Німеччина, Румунія; б) радянська Росія, Добровольча армія генерала Денікіна, Антанта, Румунія; в) Добровольча армія генерала Денікіна, радянська Росія, Польща; г) Німеччина, Румунія, Польща. 32. Лідерами Директорії були: а) С.Петлюра та М.Грушевський; б) В.Винниченко та С.Петлюра; в) М.Грушевський та В.Винниченко; г) М.Грушевський та М.Шаповал. 33. УНР була проголошена у: а) першим універаслом; б) другим універаслом; в) третім універаслом; г) четвертим універаслом. 34. У квітні 1920 р. був підписаний Варшавський договір між: а) урядами УНР та Польщі; б) урядами УНР та радянської Росії; в) урядами радянської України та Польщі; г) урядами радянської України та радянської Росії. 35. Ризький мир (березень 1921 р.) був підписаний між: а) Польщею, Радянською Росією та Радянською Україною; б) Польщею та ЗУНР; в) Польщею та УНР; г) Радянською Україною та УНР. 36. СРСР було створено у: а) 15 листопада 1919; б) 25 жовтня 1920 р.; в) 30 грудня 1922 р.; г) 31 січня 1923 р. 37. Політика більшовиків, що мала такі напрямки: націоналізація всіх підприємств, заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу, установлення державного контролю над виробництвом, уведення продрозверстки, запровадження загальної трудової поминності – це: а) НЕП; б) "воєнний комунізм"; в) індустріалізація; г) колективізація. 38. У 1921-1923 рр. голодуючі губернії України: а) були звільнені від продподатку; б) отримували допомогу з Поволжя; в) не були звільнені від продподатку; г) отримували допомогу із Центральної Росії. 39. НЕП було запроваджено із: а) 1919 р.; б) 1920 р.; в) 1921 р.; г) 1923 р. 40. Роком великого перелому називають: а) 1927 р.; б) 1928 р.; в) 1929 р.; г) 1930 р. 41. НЕП забезпечив плюралізм в таких сферах життя: а) економіка; б) політика; в) культура; г) ідеологія. 42. Концентрація фінансових та організаційних зусиль на розвитку важкої промисловості з метою перетворення УСРР в індустріально розвинену країну – мета політики: а) індустріалізації; б) НЕПу; в) „воєнного комунізму”; г) колективізації. 43. Нова економічна політика (НЕП): а) забезпечила швидку відбудову зруйнованого війною господарства; б) лише частково на основі товарно-грошових відносин забезпечила зв’язок між промисловістю і дрібнотоварним сільським господарством; в) не мала істотних результатів у відбудові господарства; г) піднесла міжнародний престиж Радянської держави. 44. Процес входження України до складу СРСР повністю завершується: а) у кінці грудня 1920 р.; б) 30 грудня 1922 р.; в) у січні 1924 р.; г) у травні 1925 р. 45. Курс на українізацію було проголошено: а) у 1922 р.; б) у 1923 р.; в) у 1925 р.; г) у 1927 р. 46. Політика українізації в Україні передбачала: а) запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет та журналів українською мовою. Підготовку, виховання і висування кадрів української національності, передусім у партійні та державні органи. Створення передумов для всебічного культурного розвитку національних меншин, що проживають в Україні; б) добровільне вивчення у школах російської мови. Запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет та журналів українською мовою. Підготовку і висування кадрів української національності, передусім у партійні та державні органи. Запровадження діловодства у державному апараті українською мовою; в) запровадження української мови як державної мови. Підготовку і висування кадрів української національності, передусім у партійні та державні органи. Запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет та журналів українською мовою; г) створення передумов для всебічного культурного розвитку національних меншин, що проживають в Росії. Добровільне вивчення у школах російської мови. Запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет та журналів. 47. Більшовики вважали завданням політики „українізації”: а) утвердження національної свідомості і державного патріотизму серед українських громадян; б) перебудову культури в Україні на ідеологічних засадах марксизму; в) розбудову української державності та її незалежності; г) поширення культурного доробку українських митців в інших радянських республіках. 48. Курс на індустріалізацію було проголошено: а) у 1925 р.; б) у 1927 р.; в) у 1929 р.; г) у 1930 р. 49. Головні пріоритети в ході індустріалізації надавалися: а) легкій промисловості, сільському господарству та індивідуальній праці; б) важкій промисловості, сільському господарству та колективній праці; в) важкій промисловості та колективній праці; г) сільському господарству та індивідуальній праці. 50. Джерелами сталінської індустріалізації були: а) перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості. Вилучення коштів у населення через примусові державні позики. Кошти, одержані за рахунок масового продажу спиртних напоїв; б) продаж культурних цінностей за кордон. Вилучення грошей та цінностей у непманів. Експлуатація селян і робітників, використання дешевої робочої сили в’язнів. Експорт товарів за демпінговими цінами. Зарубіжні кредити; в) перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості. Експлуатація селян та робітників, використання дешевої робочої сили в’язнів. „П’яні” гроші. Продаж культурних цінностей за кордон. Експорт товарів за демпінговими цінами; г) вилучення коштів у населення через примусові державні позики. Вилучення грошей та цінностей у непманів. Розвиток легкої та харчової промисловості. Зарубіжні кредити. 51. В Україні в роки індустріалізації першочерговий розвиток отримали такі галузі: а) енергетика та легка промисловість; б) видобувні галузі, енергетика та металургія; в) харчова та легка промисловість; г) харчова промисловість та машинобудування. 52. У роки перших п’ятирічок велика промисловість України: а) контролювалася урядом республіки; б) перебувала, як правило, у приватній власності; в) перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів; г) частково контролювалася іноземними фірмами. 53. Найхарактернішою рисою розвитку культури в УСРР була її: а) гуманістична спрямованість; б) відкритість для впливу різних ідеологій; в) заідеологізованість; г) увага до національного колориту. 54. Курс на колективізацію було проголошено: а) у 1925 р.; б) у 1927 р.; в) у 1929 р.; г) у 1930 р. !повино бути 1928! 55. Насильницька суцільна колективізація українського села розпочалася: а) у 1927 р.; б) у 1928 р.; в) у 1929 р.; г) у 1930 р. 56. Голодомор в Україні припадає на: а) 1930-1932 рр.; б) 1932-1934 рр.; в) 1930-1934 рр.; г) 1932-1933 рр. 57. Визначте причини голоду 30-х років: а) посуха, недорід, труднощі у збиранні врожаю внаслідок організаційних змін при колективізації; б) голод був штучно викликаний тим, щоб придушити опір селянства політиці комуністичного режиму і особисто Й.Сталіна, й полягав у насильницькій колективізації та розкуркуленні, вилучені продовольства у селян; в) шкідництво „ворогів народу”, продаж продовольства за кордон, посуха; г) голод був штучно викликаний тим, щоб придушити опір робітників щодо реалізації політики індустріалізації та прийняття першого п’ятирічного плану. 58. У 1930-1932 рр. українське селянство: а) з ентузіазмом включилося в процес колективізації; б) наділялося правом вибору; в) вороже поставилося до колективізації; г) байдуже поставилося до більшовицьких планів. 59. Політика, яка допускала лібералізацію в с/г, легкій промисловості та торгівлі, однак давала змогу радянській владі зберігати „командні” позиції у важкій промисловості, транспорті, банківській справі, кадровій політиці – це: а) НЕП; б) індустріалізації; в) „воєнного комунізму”; г) колективізації. а) індустріалізації; б) українізації; в) колективізації; г) кооперації. 63. Червоний терор – це: а) політика масових репресій та вбивств, яку проводили більшовики в Україні проти класових ворогів та мирного населення; б) політика Центральної Ради проти тих, хто не визнавав її повноважень; в) акції партизан та повстанців, що діяли в Україні в роки революції; г) політика уряду Директорії проти представників гетьманського уряду П.Скоропадського. 64. Пік кривавого розгулу сталінського режиму в Україні припадає на той період, коли генеральним секретарем ЦК КП(б)У був: а) Л.Каганович; б) М.Хрущов; в) С.Косіор; г) А.Жданов.
65. «Спілка визволення України» (СВУ) – це: а) організація, яка була створена у 20-х рр. для проведення українізації; б) організація, придумана органами ДПУ для проведення інспірованого процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції і штучного розпалювання боротьби проти „націоналістичних” настроїв в Україні; в) підпільний терористичний центр українських націоналістів; г)український емігрантський центр, створений для засилки шпигунів в Україну.
66. У відносинах між радянською державою та православною церквою друга п’ятирічка, за висловом Й.Сталіна, стала: а) часом невтручання держави у справи церкви; б) п’ятирічкою знищення релігій; в) часом повернення до демократичних норм у державно-церковних відносинах; г) часом компромісів.
67. До складу Румунії у 20-30-х рр. ХХ ст. входили такі українські землі: а) Східна Галичина, Волинь, Полісся; б) Полісся, Бессарабія, Закарпаття; в) Буковина, Бессарабія; г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.
68. Згідно із законом про адміністративну уніфікацію, прийнятим румунським урядом: а) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, де проте збереглося самоврядування українських громад; б) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, було ліквідовано самоврядування українських громад, влада перейшла до румунських чиновників; в) Буковина, що увійшла до складу Румунії, отримала статус автономної території, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів; г) Буковина, що ввійшла до складу Румунії, отримала право національно-культурної автономії.
69. Кампанія польської влади у Сх. Галичині з метою „умиротворення” українського населення: а) колабораціонізм; б) денаціоналізація; в) пацифікація; г) націоналізація.
71. Єдиною легальною українською політичною партією на Буковині в 1927-1938 рр. була: а) Організація українських націоналістів; б) Українська національна партія; в) Українське національне об’єднання; г) Українська соціал-радикальна партія.
72. До складу Польщі у міжвоєнний період входили такі українські землі: а) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся; б) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя; в) Буковина, Бессарабія; Східна Галичина, Західна Волинь; г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.
73. У Східній Галичині в міжвоєнний період польський уряд: а) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, зберіг автономний статус західноукраїнських земель у складі Польщі, надав українцям рівні з поляками права, а також підтвердив право на національно-культурну автономію; б) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, надав право на національно-культурну автономію; в) лише частково виконав зобов’язання, покладені на нього Паризькою конференцією, ліквідував автономний статус Східної Галичини, проте надав українцям рівні з поляками права та забезпечив національно-культурну автономію; г) порушив свої зобов’язання, взяті на Паризькій мирній конференції, ліквідував автономний статус Східної Галичини та місцеві органи самоврядування, не надав українцям прав на національно-культурну автономію.
74. Економіка західноукраїнських земель у міжвоєнний період мала характер: а) індустріально-аграрний; б) аграрно-індустріальний; в) індустріальний; г) аграрний.
75. Основу сільського господарства західноукраїнських земель у міжвоєнний період становили: а) господарства колективної форми власності; б) поміщицькі та церковні маєтності; в) державні маєтності; г) дрібні приватні селянські господарства.
76. Генеральний секретаріат Центральної Ради утворився: а) 10 червня 1917 р.; б) 15 червня 1917 р.; в) 25 липня 1917 р.; г) 25 жовтня 1917 р.
77. Політика „пацифікації” була розгорнута польським урядом в: а) 1925 р; б) 1929 р. ; в) 1930 р.; г) 1931 р.
78. Після Першої світової війни Закарпаття, опинившись у складі Чехо-Словаччини, було виділене в окремий адміністративний край під назвою: а) Підкарпатська Україна; б) Підкарпатська Русь; в) Карпатська Україна; г) Карпатська Русь.
79. Проголошення української державної автономії Закарпаття у 1938 р. стало можливим завдяки: а) занепаду українського національно-визвольного руху в Закарпатті; б) міжнародним обставинам, а саме Мюнхенській угоді 1938 р., наслідком якої стало розчленування Чехо-Словаччини; в) окупації Закарпаття радянськими військами; г) активізації українського національно-визвольного руху після розчленування Чехословаччини у результаті Мюнхенської угоди.
80. Президентом Карпатської України був: а) В.Бачинський; б) А.Волошин; в) Д.Донцов; г) Є.Петрушевич.
81. Радянсько-німецький Договір про ненапад (так званий пакт „Молотова-Ріббентропа”), а також таємну угоду про розмежування сфер інтересів у Східній Європі було підписано: а) 23 серпня 1939 р.; б) 28 вересня 1939 р.; в) 14 жовтня 1942 р.; г) 21 грудня 1940 р.
82. Творцем ідеології інтегрального націоналізму був: а) В.Липинський; б) Д.Донцов; в) В.Винниченко; г) І.Липа.
83. Друга світова війна почалася: а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.; в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.
84. Північна Буковина і Придунайські українські землі увійшли до складу УРСР у: а) вересні 1939 р.; б) червні 1940 р.; але в березні в) червні 1941 р.; г) липні 1941 р.
85. Українські етнічні землі, що перебували у складі Польської держави, були включені до СРСР у: а) березні 1938 р.; б) листопаді 1939 р.; в) червні 1940 р.; г) вересні 1941 р.
86. Діяльність Карпатської України припадає на: а) березень 1938 р – березень 1939 р.; б) жовтень 1938 р. – березень 1939 р.; в) жовтень 1939 р. – березень 1940 р.; г) березень 1940 р. – березень 1941 р.
87. У результаті анексії СРСР українських земель у 1939 – 1940 рр.: а) більшість українських територій увійшла до складу СРСР, лише Закарпатська Україна залишилась у складі Угорщини; б) вперше в новітній історії всі українські землі були об’єднані у складі однієї держави – УРСР; в) поряд з УРСР були створені ще дві радянські українські республіки – Карпатська Україна та Західноукраїнська Народна Республіка г) майже всі українські землі увійшли до УРСР, крім Буковини, яка залишилася у складі Румунії.
88. Члени ОУН у боротьбі за незалежність України віддавали перевагу: а) парламентським формам боротьби; б) організованим у рамках закону демонстраціям; в) терористичним актам, еспропріації та саботажу; г) культурно-просвітницькій діяльності.
89. Організація українських націоналістів (ОУН) була утворена: а) 1925 р. у Львові; б) 1929 р. у Відні; в) 1930 р. у Варшаві; г) 1932 р. в Ужгороді.
90. Ідеологією ОУН став: а) інтегральний націоналізм; б) комунізм; в) крайній радикалізм; г) лібералізм.
91. Організація українських націоналістів (ОУН) ставила собі за мету: а) проголошення незалежності України, на чолі якої має бути П.Скоропадський. Для досягнення мети використовувала всі можливі методи, у тому числі йшла на компроміс з Польщею; б) проголошення суверенної соборної української держави. Для досягнення мети використовувала збройну боротьбу на засадах революційного націоналізму. Значною мірою спиралася на студентство, діяла нелегально. Вчинила ряд терористичних актів проти польських урядовців; в) проголошення незалежності України як демократичної республіки. Виступала проти орієнтації як на СРСР, так і на еміграцію ЗУНР на чолі з Є.Петрушевичем; г) відновлення УНР, на чолі якої має бути М.Грушевський. Займалися переважно просвітницькою діяльністю. Виступала за орієнтацію на СРСР.
92. Організатором і керівником ОУН протягом 1929-1938 рр. був: а) Д.Донцов; б) Є.Коновалець в) А.Мельник; г) С. Бандера.
93. Які держави або політичні сили в роки Другої світової війни виступили з вимогою встановлення національно-державної незалежності України: а) СРСР; б) Німеччина; в) Англія та Франція; г) українські націонал-патріотичні сили – ОУН.
94. Для боротьби з Радянською армією в складі військ СС із українців була(и) створена(і): а) УПА; б) дивізія „Полісся”; в) „Січові стрільці”; г) батальйони „Нахтігаль” та „Роланд”.
95. Тарас Бульба-Боровець був організатором: а) УПА; б) Української Національної Ради; в) "Поліської Січі"; г) УГВР.
96. Командувачем УПА в 1943-1945 рр. був: а) С.Бандера; б) С.Ковпак; в) Р.Шухевич; г) Т.Строкач.
97. Велика Вітчизняна війна почалася: а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.; в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.
98. В основу німецького плану нападу на СРСР було покладено: а) ідею бліцкригу; б) ідею позиційної війни; в) ідею активної оборони; г) ідею диверсійних акцій.
99. Згідно з планом нападу Німеччини на СРСР на територію України мала здійснювати наступ група армій: а) "Південь"; б) "Південна Україна"; в) "Північна Україна"; г) „Східний вал”.
100. Керівництво збройною боротьбою радянських партизанів та підпільників на окупованій нацистами території України здійснював(ла): а) Українська головна визвольна рада; б) Український штаб партизанського руху; в) Український центральний комітет; г) Український комітет партизанської боротьби.
101. Німецькі війська вступили до Києва: а) у червні 1941 р.; б) у липні 1941 р.; в) у вересні 1941 р.; г) у листопаді 1941 р.
102. Упродовж літа – осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили: а) Правобережну, більшу частину Лівобережної України і Крим; не окупованими в Україні залишилися лише східні райони Харківської області, частина Донбасу, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь; б) Правобережну Україну і Крим. Не окупованими залишилися Лівобережна Україна, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь; в) Правобережну та Лівобережну Україну; не окупованим залишився лише Крим; г) Правобережну Україну, а Лівобережна Україна та Крим залишалися неокупованими.
103. З території України в східні райони СРСР у 1941-1942 рр. було евакуйовано підприємств: а) понад 500; б) 1000; в) близько 1500; г) близько 2000.
104. Українська Повстанська Армія (УПА) була створена: а) 14 вересня 1941 р.; б) 14 листопада 1941 р.; в) 14 жовтня 1942 р.; г) 14 грудня 1942 р.
105. У формуванні дивізії СС "Галичина" активну участь брала: а) ОУН(м); б) ОУН(б); в) УПА; г) „Поліська Січ”.
106. Дивізію СС "Галичина" було сформовано у: а) 1941р.; в) 1942 р.; в) 1943 р.; г) 1944 р. немае правильних відповідей
107. Співпраця населення завойованих держав з окупаційним режимом: а) антисемітизм; б) апатридизм; в) колабораціонізм; г) расизм.
108. Український штаб партизанського руху (УШПР) було утворено: а) квітень 1941 р.; б) червень 1942 р.; в) травень 1942 р.; г) березень 1940 р.
109. На чолі УШПР стояв: а) М.Лебедь; б) Т.Строкач; в) С.Ковпак; г) М.Боровець. немае правильних відповідей
110. В роки Другої світової війни частина українських земель увійшла до складу Краківського генерал-губернаторства під назвою: а) Рейхскомісаріат Україна; б) Галицька Трансністрія; в) Дистрикт Галичина; г) Галицька округа.
111. Німецький окупаційний режим в Україні спирався на: а) підтримку усіх верств українського населення, яке охоче співпрацювало з німецькими окупантами, створивши власні адміністративні та правоохоронні органи; б) окупаційну військову та цивільну адміністрацію, на різноманітні каральні органи – гестапо, СС, СД, а також на допоміжні адміністрації з представників місцевого населення - бургомістрів, голів, поліцаїв, які виявили бажання співпрацювати з окупантами; в) окупаційну воєнну та цивільну адміністрацію, а також на німецькі каральні органи – гестапо, СС, СД: г) на німецькі каральні органи та окупаційну адміністрацію.
112. Політика фашистської Німеччини на окупованій українській території здійснювалася згідно з планом, який мав назву: а) „Зелена папка Герінга”; б) Генеральний план „Ост”; в) „Бліцкріг”; г) „Барбароса”.
113. Гітлерський план „Ост” передбачав: а) надання Україні в майбутньому державної незалежності, сприяння її культурному та економічному розвитку, досягнення європейських стандартів життя; б) перетворення України на органічну частину Німецької держави, а українців - на її громадян, рівноправних з іншими народами; в) перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток до рейху. Місцеве населення оголошувалося людьми „третього ґатунку” і підлягало фізичному знищенню; г) надання Україні статусу автономії у складі Великої Німеччини.
114. Територія України, передана Німеччиною Румунії, називалась: а) Трансільванією; б) Трансністрією; в) Валахією; г) Буковиною.
115. Центром Рейхскомісаріату Україна було місто: а) Київ; в) Рівне; б) Львів; г) Вінниця.
116. Рейхскомісаром України був: а) Е.Кох; б) Г.Франк; в) А. Розенберґ; г) Р.Манштейн.
117. Німецько-фашистськими окупантами з радянської системи господарювання було запозичено: а) МТС; б) колгоспи; в) бюрократичну систему; г) конституцію.
118. Ватажками селянського повстанського руху в Україні у 1919-1920 рр. були: а) М.Муравйов, В.Антонов-Овсієнко; б) С.Петлюра, М.Омельянович-Павленко; в) М.Григор’єв, Н.Махно; г) А.Денікін, П.Врангель.
119. Українську Національну Раду, що була створена у Києві в роки Великої Вітчизняної війни, очолив(а): а) І.Рогач; б) О.Теліга; в) М. Величківський; г) О.Ольжич. немае правильних відповідей 120. „Рейкова війна” – це: а) операція радянських військ на Лівобережній Україні, здійснена влітку 1943 р. з широким використанням бронепоїздів; б) операція радянських партизанів зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена напередодні Курської битви, зокрема і на території України; в) операція підпілля ОУН зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена в липні-серпні 1942 р.; г) операція німецьких військ, проведена під час відступу з радянської території узимку 1943-1944 рр.
121. Ставлення нацистського керівництва Німеччини до ОУН у 1939 – першій половині 1941 р. полягало в тому, що воно: а) погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі проти СРСР; б) на погоджувалося на співпрацю з ОУН. Бо категорично відкидало ідею української державності; в) поставило розв’язання питання про співпрацю з ОУН у залежності від перебігу воєнних подій на Східному фронті, а саме: передбачало співпрацю з ОУН, якщо потрібно буде залучити додаткові сили для перемоги над радянською армією; г) орієнтувалося на співпрацю з ОУН, у якій вбачало впливового союзника.
122. Територія України була остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників у: а) грудні 1943 р.; б) лютому 1944 р.; в) вересні 1944 р.; г) жовтні 1944 р.
123. Перша українізована військова частина російської армії: а) Військовий клуб ім. П.Полуботка; б) Полк ім. Б.Хмельницького; в) Вільне українське козацтво; г) Перший український корпус.
124. Акт відновлення Української держави було проголошено: а) 25 червня 1941 р. в Одесі; б) 28 червня 1941 р. в Києві; в) 30 червня 1941 р. у Львові; г) 30 листопада у Рівному.
125. Після проголошеня Б)Я. Смерько 126. г) влітку1941 р Волинні Пол
127. У військових діях на території України в 1941-1944 рр. не брали участі: а) радянська армія; б) Польська Армія Крайова; в) англо-французькі союзні війська; г) ОУН-УПА; д) радянські партизанські загони.
128. Починаючи з 1944 р., ОУН-УПА головним ворогом вважала: а) Німеччину; б) Радянський Союз; в) США; г) Англію.
129. Помірковане крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював: а) А.Мельник; б) С.Бандера; в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.
130. Революційне крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював: а) А.Мельник; б) С.Бандера; в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.
131. У 1941-1944 рр. С.Бандера: а) знаходився у німецькому концтаборі; б) командував одним із загонів УПА; в) знаходився в еміграції в одній із країн антигітлерівської коаліції; г) перебував у полоні західних союзників СРСР.
132. Людські втрати серед українського населення як військових, так і цивільних осіб у роки Другої світової війни, за останніми підрахунками, становлять а) близько 4 млн. осіб; б) близько 6 млн. осіб; в) 8 млн. осіб; г) близько15 млн. осіб.
135. Політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління, відсутністю плюралізму і демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення – це: а) абсолютизм; б) комунізм; в) фашизм; г) тоталітаризм.
136. г)1924р 137. б) 16січня 1918р 138. а)проголив республікою Укр 139. б) 2 -Зимовим 141. в) Луцьк-Броде-Рівне-Дубно 140. а_Сем-Нерме 142. б)Свердловськ 143. а)асторбайтери 144. б) 2пятері 145. б) Київську-по-по-во 146. в) п.скоропа 147. в)ліквідували 148. а)індустріалізація 149. а) укр. Галицька армія 150. б)курсько битві
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-07-06; просмотров: 31; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.017 с.) |