Кореневища з коренями валеріани — Rhizomata et rhadices Valerianae

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 37Следующая ⇒

Кореневища з коренями валеріани — Rhizomata et rhadices Valerianae

Валеріана лікарська — Valeriana officinalis

 Родина валеріанові — Valerianaceae

 Народні назви: маун, одолян, ароматний

Російська назва: валериана лекарственная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з коротким кореневищем і численними шнуроподібними коренями. Стебла прямостоячі, ребристі, порожнисті  50—150 см заввишки. На першому році життя формується розетка прикореневих листків, на другому і наступ­них — стебла. Стеблові листки  непарно-перисторозсічені. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, лійкоподібнотрубчасті, білі або ясно-рожеві, суцвіття — велика, щиткоподібна волоть. Плід — сім'янка довгасто-ребриста з чубком. Цвіте у червні—липні.

Подібні види: Гадючник в’язолистий, посконник коноплеподібний, сердечник великолистий, ластовень лікарський.  Всі домішки легко відрізнити по відсутності валеріанового запаху в сухій сировині.

Поширення. Росте майже по всій території України на вологих місцях, по берегах річок, боліт, у лісах та різнотравних степах. Валеріана — це поліморфний рід, що налічує 12 видів та декілька ботанічних форм.

Заготівля. Охоронні заходи. Кореневища з коренями заготовлюють восени, після дозрівання плодів у вересні—жовтні або навесні у квітні. Викопують (висіваючи насіння у лунку після вико­пування), очищують від ґрунту, відрізають надземні частини, товсті кореневища розрізують уздовж, підв'ялюють на свіжому повітрі (шаром до 15 см) протягом 1—2 днів. Сушать під навісами або в сушарках за температури не вище 35—40 °С (шаром 5—7 см).

Опис сировини. Кореневища вертикальні, конічні з дірчастою серцевиною або порожнисті, з поперечними суцільними або пере­рваними перегородками.  Корені гладкі, ламкі, довгі, шнуроподібні.

Колір кореневища та коренів зовні жовто-коричневий, на зламі — від жовтуватого до коричневого. Запах своєрідний, ароматний. Смак пряний, солодкувато-гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Кореневища і корені валеріани містять до 2 % ефірної олії (борнілізовалеріанат — складний ефір борнеолу та ізовалеріа­нової кислоти, вільний борнеол, ізовалеріанова кислота, пінен), валепотріати - іридоїди, дубильні речовини, алкалоїди.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати валеріани змен­шують збудливість і покращують функції центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, зменшують артеріальний тиск, справляють спазмолітичну, слабку жовчогінну дію, посилю­сь секрецію залоз травного каналу.

Застосовують при нервовому збудженні, неврозах серцево-судинної системи, спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні, істерії, епілепсії, для профілактики і лікування стенокардії та по­лкової стадії гіпертонії, при спазмах травного каналу, захворюваннях жовчовивідних шляхів.

Лікарські форми та засоби. Настій, настойка, збори (седативний, шлунковий, жовчогінний), сухий екстракт; комплексні препарати: валокормід, кардіовален, кардіофіт, краплі Зеленіна.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?