Догляд за важкохворими та хворими в агональному стані. Поняття про вмирання організму.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 33 из 42Следующая ⇒

Важкохворі та хворі, що агонують повинні знаходитись у ВАР, ВРІТ та ПІТ під постійним наглядом медичного персоналу, або в окремих палатах. Організується індивідуальний пост для цих хворих. Серед загальних правил догляду, що наведені вище, в такому стані є деякі особливості контролю за хворим. Догляд за тілом з метою профілактики пролежнів повинний бути максимально активним із частою зміною положення тіла, розтиранням, масажем типових місць компресії. Годування повинно бути частим і дрібним, поїння також проводитись малими порціями за допомогою поїльника чи через зонд. Слід спостерігати за хворим під час та одразу після прийому їжі для запобігання асфіксії блювотними масами при можливому виникненні блювання. У важкохворих можливо виникнення психомоторного збудження, марення або галюцинацій. В таких випадках необхідно негайно викликати лікаря, провести фіксацію хворого до ліжка за допомогою спеціальної сітки та м’яких фіксаторів.

Розрізняють такі основні термінальні стані, що свідчать про вмирання організму:

- передагональний стан;

- агонія;

- клінічна смерть;

- біологічна смерть.

В агональному стані вища нервова регуляція організму відсутня, виникають патологічні типи дихання, може виникати параліч сфінктерів з мимовільною дефекацією та сечовипусканням. Вся життєдіяльність організму приймає безладний хаотичний характер. В період клінічної смерті припиняється серцева діяльність та дихання, але ще можливі зворотні процеси, бо біологічна смерть настає не одразу. Найчутливіші до виникаючої гіпоксії клітини кори головного мозку. Вважається, що на протязі більше 5 – 6 хвилин після виникнення клінічної смерті більшість клітин кори головного мозку гине. За клінічною наступає біологічна смерть, коли наступає некротичний процес у тканинах організму та зворотні зміни вже неможливі. Ознаки біологічної смерті – це поява трупних плям, заклякання та розкладання тіла.

Правила поводження з трупом: констатацію смерті проводить лікар та відзначає час смерті в історії хвороби, після цього труп роздягають, укладають на спину, заплющують очі, підв’язують бинтом нижню щелепу, накривають простирадлом та залишають в ліжку на 2 години. Після появи трупних плям на стегні пишуть прізвище, ім'я, по батькові померлого, номер історії хвороби. Заповнюють супровідну записку в патологоанатомічне відділення, де вказують ці дані, а також час та дату смерті, діагноз. Після цього труп необхідно транспортувати в патологоанатомічне відділення на каталці.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности