Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, види її прибирання.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 42Следующая ⇒

Частково загальні правила підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній наведені в розділі 1.2.2. Слід додати, що вентиляційна система операційної повинна забезпечувати, як мінімум, 20 обмінів повітря за годину, з яких 4 повинні бути із свіжого повітря. Все рециркулююче чи свіже повітря перед попаданням в операційну повинно проходити через централізовані фільтри, які встановлені в вентиляційній кімнаті. Необхідно проводити бактеріологічний контроль за фільтрами та вчасно їх замінювати при бактеріологічному чи пиловому забрудненні. В операційній необхідно підтримувати підвищений тиск повітря по відношенню до інших приміщень. Для цього всі двері доцільно тримати закритими, особливо після початку оперативного втручання, виключаючи тільки випадки необхідного переміщення персоналу, обладнання чи хворого. Підтримання комфортної температури (19 – 22° С) забезпечується за допомогою кондиціонерів. Прибирання проводиться обов’язково між кожним оперативним втручанням.

Окремої уваги заслуговують особливості прибирання операційно-перев’язувального блоку.

Існує 4 види прибирань в операційній та перев’язувальній:

1) Попереднє прибирання;

2) Поточне прибирання;

3) Заключне прибирання;

4) Генеральне прибирання.

Попереднє прибирання проводиться двічі на день – перед початком робочого дня (проводиться нічною зміною) та після закінчення робочого дня (проводиться денною зміною). Прибираються всі горизонтальні поверхні операційної, а також лампи, фартухи з використанням розчинів дезінфікуючих речовин (1,0 % розчин хлораміну, 0,2 % розчин хлорантоїну, 0,2 % розчин сульфохлорантоїну та інші) двічі з інтервалом 15 хвилин. Після цього миється підлога з використанням аналогічних дезрозчинів. По завершенні включаються бактерицидні лампи на 1 годину.

Поточне прибирання проводиться під час виконання операцій та хірургічних маніпуляцій. Молодша медична сестра проводить прибирання використаного матеріалу, витирає кров та інші забруднення, що випадково попали на підлогу, обладнання.

Заключне прибирання проводиться після виконання операцій та хірургічних маніпуляцій. Для дезрозчинів використовують ємкості за призначенням для окремого прибирання. Забруднену білизну складають в чохли для забрудненої білизни та розбирають в окремій кімнаті. Операційні столи, стільці, лампи, горизонтальні поверхні протирають дезрозчином (3,0 % розчином хлораміну, 0,2 % розчином хлорантоїну, 0,5 % розчином сульфохлорантоїну) двічі з інтервалом 15 хвилин. Фартухи, клейонки замочують в такому ж дезрозчині на 1 годину, а після цього ополіскують проточною водою. Підлогу миють тим же дезрозчином. Сміття заливають дезрозчином (10 % розчином освітленого хлорного вапна, 3,0 % розчином хлораміну, 0,2 % розчин хлорантоїну, 0,5 % розчин сульфохлорантоїну) на 2 години після чого виносять для утилізації. По завершенні прибирання включаються бактерицидні лампи на 1 годину.

Генеральне прибирання проводиться за планом 1 раз на тиждень, або при необхідності після забруднення операційної при виконанні втручань з приводу розповсюджених гнійних інфекційних уражень (волога гангрена, анаеробна інфекція, перитоніт та інші). При цьому приміщення операційної максимально звільняється від пересувного обладнання, медикаментів. Все обладнання відсувається від стін чи виноситься. Для проведення прибирання медичний персонал миє руки, надягає чисті халати, взуття, респіратор (чи маски), захисні окуляри, фартухи, гумові рукавички. Дезрозчином (5,0 % розчином хлораміну, 0,2 % розчином хлорантоїну, 0,5 % розчином сульфохлорантоїну, розчином дезактіну, розчином лізоформіну та іншими) ретельно обробляються всі горизонтальні та вертикальні поверхні операційної, в тому числі стеля, стіни та заливається підлога. Операційна зачиняється на 1 годину. Використаний медичний одяг, дрантя замочуються в дезрозчині на 1 годину. Через годину медичний персонал переодягається знову в чистий одяг. Після годинної експозиції всі поверхні протираються стерильною серветкою з чистою водою. Після прибирання на протязі 2 годин включаються бактерицидні лампи, а на завершення приміщення провітрюється на протязі 15 хвилин.

Контроль якості прибирання проводиться старшою сестрою відділення та старшою сестрою операційного блоку. Про проведення генерального прибирання робиться запис в спеціальному журналі (приклад заповнення наведений в таблиці 2.2.1). Графік генеральних прибирань повинен бути розміщений у всіх приміщеннях операційно-перев’язувального блоку.

Таблиця 2.2.1. Журнал обліку проведення генеральних прибирань

(приклад заповнення)

Найменування

приміщення

Дата проведення

згідно з графіком

Фактична дата

проведення

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры