Завдання 1. «Відгадай, що в торбинці»

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

8. Підсумок конкурсу.

За результатами конкурсів, журі оголошує кращу команду, оцінює рівень команд, нагороджує переможців.

Додаток 2.

Конкурс «Загадка»:

1. Що то є гість:

Ніжок має шість,

Аж чотири крильця має,

По квітках літає.

Ні бджола, ні джмелик -

Називається... (метелик)

2. Поночі літає,

удень засипає

Кругла голова,

Зоветься... (Сова).

3. Куди сонечко звертає,

Він голівку повертає,

Дозрівають у теплі

Його діточки малі

(соняшник).

4. Росте собі у лісочку,

У лісочку, в холодочку.

Капелюх на собі має,

Та ніколи не знімає. (гриб).

5. Гострі кігті має –

В подушку ховає.

Лазить все на плотик,

А зоветься...(котик).

6. Дві рідні сестриці

по п'ять синів мають.

Всі собі у праці

Щиро помагають...(руки і пальиі)

7. Має зуби залізні,

Гризе дерева різні.

Гризе, ріже з усіх сил,

Аж з-під неї сипле пил.

Конкурс «Горішки».

Тест:

1. Основні засоби виразності графіки це:

а) лінія, пряма, штрих, крапка;

б) крапка, кома, тире, дужка;

в) лінія, плюс, мінус , відрізок;

2. Які кольори живопису є основними:

а) чорний і білий;

б) червоний, жовтий, синій;

в) червоний, чорний, білий;

3. Як побудований візерунок, побудований на ритмічному повторенні елементів:

а) орнамент;

б) вишивка;

в) крапанка;

4. Кругла скульптура це:

а) скульптура, яку можна пооглядати з усіх боків;

б) скульптура круглої форми;

в) об'ємне зображення на площині;

5. Силует це:

а) гармонійне поєднання кольорів у єдине ціле;

б) повторювальний елемент орнаменту;

в) однотонне площинне зображення людей чи тварин;

6. Розв’яжи приклад :

ЧЕРВОНИЙ + СИНІЙ =

7. Живопис це:

а) вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'єм;

б) це жанр образотворчого мистецтва, де зображено людину;

в) це вид образотворчого мистецтва, основним виражальним засобом якого є колір;

Додаток 3.

Додаток 4.

Тема. Чарівні фарби.

Мета : дати поняття про елементарні закони кольорознавства, про емоційно – виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб’єктивні світовідчуття через взаємозв’язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип уроку: інтегрований ( образотворче мистецтво, музика, література).

Форма проведення: урок – змагання.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин із методичного фонду, планшети, трикотажна торбинка, прості музичні інструменти; для учнів – мольберт, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою.

Хід уроку

І. Організаційний момент Класи поділяються на дві ко­манди: зліва - команда «Веселка»; справа - «Палітра». Учитель по­відомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

Представляється журі конкур­су (це можуть бути старшокласни­ки - учні художньої школи).

Чарівні фарби (легенда)

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй па­роплав і пливи на ньому . Або зо­реліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, ­будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фар­би найдобрішому з усіх найдобріших дітей. І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до зло­го хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс ­і буде людина двонога. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака ­рогатою, курка - вусатою, а кіш­ка - горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже виби­рає, кому із них подарувати чарівні фарби. Цього разу дід Мороз подару­вав їх одному дуже доброму хлоп­чику. Найдобрішому із найдоб­ріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Ма­лював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу.

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він ма­лював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, ба­жаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособо­кою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого на­гадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити А школа, ­яку дуже ретельно малював хлоп­чик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити. На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кри­вими колесами, будинки з пада­ючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'яви­лися тисячі речей, якими не мож­на було скористатися. І люди злякалися:

- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобрі­ших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому за­хотілося зробити людей щасливи­ми! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдо6ріших дідусів – Дід Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, зви­чайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещас­тя? Він дістав пензля і почав ма­лювати.

Хлопчик малював, не розгина­ючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки ­умілими, і тепер на його малюн­ках замість кривих будинків із па­даючими стінами красувалися ви­сокі, світлі будівлі, а замість су­конь, схожих на мішки, - яскра­вий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він ма­лював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивилися на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й за­хоплювались.

- Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.

- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно – білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)

Учитель демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети.

Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

- Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)

- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні – чорний, білий усі сірі; та хроматичні – всі кольорові

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов