Ноосферогенез. Коеволюція. Продуценти. Господарська ємність біосфери. Збалансований розвиток. Екологічна парадигма. Екологізація. Екологічна. система. екосистема). Екологічна рівновага

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 40 из 94Следующая ⇒

Ноосферогенез

Коеволюція

Продуценти

Господарська ємність біосфери

Збалансований розвиток

Екологічна парадигма

Екологізація

Екологічна

система

(екосистема)

Екологічна рівновага

світоглядні принципи гармонії людини, суспільства і природи, їх безпечний і довготривалий спільний розвиток на основі еко­логічної освіти і духовного збагачення.

— процес формування ноосферного стану шляхом безперервних
системних трансформацій усіх сфер життєдіяльності людини,
суспільства, держави. Характерною рисою ноосферогенезу є на­
дання переваги культурним і екологічним перетворенням,
порівняно з технологічними й економічними, з подальшим на­працюванням нових екогуманістичних цінностей.

— паралельна, проте тісно поєднана еволюція суспільства і
природи (термін вважається невдалим через незіставні темпи
еволюції техносфери і біосфери; нині замінений терміном
«співіснування»).

— автотрофні організми (переважно земні рослини), що утворю­ють первинну продукцію органічних речовин.

— це гранично допустимий антропогенний вплив на біосферу
(екосистему), перевищення якого переводить її в збуджений
стан і з часом викликає в ній незворотні деградаційні процеси.,

— найбільш адекватний синонім поняття «Sustainable develop­
ment», який перекладають як «сталий», «стійкий», «усталений»,
«стабільний» розвиток тощо. Це розвиток суспільства, держави,
що ґрунтується на системі балансів їх соціально-економічних
потреб і можливостей природи задовольняти ці потреби без
завдання їй шкоди і зі збереженням екологічної рівноваги. Стра­
тегічна мета збалансованого розвитку полягає в досягненні ста­
лості суспільства з оптимальною якістю життя як для сучасного,
так і для прийдешніх поколінь.

(від грец. paradeigma — приклад, взірець) — домінуючий спосіб екологічного мислення; зразкова модель, прийнята як екологіч­но зорієнтований взірець вирішення проблем розвитку суспіль­ства, який набув певної завершеності і відносно узгодженої системи поглядів на навколишні явища й речі. Відповідно до екологічної парадигми, екосистема, екосистемний підхід є домінантами сучасної екології і збалансованого розвитку.

— процес проникнення ідей, знань, законів екології, екологіч­ного мислення в інші сфери науки, виробництва, в життєдіяль­ність суспільства, держави.

— будь-яка спільнота живих істот і середовища їх існування,
об'єднана в одне функціональне ціле обміном речовини, енергії
та інформації. За розміром виділяють мікроекосистеми (окремі
невеликі об'єкти — гнилий пень, живий організм), мезоекосис­
теми (ліс, озеро, болото, сад) і макроекосистеми (океани, кон­тиненти). Глобальною (єдиною) екосистемою є біосфера. Си­нонім екосистеми — біогеоценоз.

— збереження або підтримка природної (екологічної), точні­ше — природно-антропогенної, системи в якісно визначеному
стані протягом часу, характерного для цієї системи (еволю­ційний період, геологічний період тощо).

Екологічна ємність території

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте