Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підприємства та комплекси. Розрахункова одиниця. Кількість машино-місць. Інженерне обладнання. Водопостачання і каналізаціяПоиск на нашем сайте Підприємства та комплекси Розрахункова одиниця Кількість машино-місць Промислові підприємства На 100 працюючих у двох суміжних змінах 7-10 Підприємства та установи комунального господарства На 100 працюючих 7-10 Склади та складські комплекси На 100 працюючих 5-8
7.53 Пішохідну доступність від входів або прохідних в установах і підприємствах, зазначених у таблиці 7.7, слід приймати не більше 400 м.
7.54* Гаражі відомчих автомобілів і легкових автомобілів спеціального призначення, вантажних автомобілів, таксомоторів, автобусні й тролейбусні парки, трамвайні депо, а також станції технічного обслуговування автомобілів слід розміщувати у промислових і комунально-складських зонах міста. Відстані від станцій технічного обслуговування до житлових і громадських будинків необхідно приймати згідно з таблицею 7.5а та приміткою 1 до п. 7.50 приймаючи параметричний ряд підприємств та розміри їх земельних ділянок згідно з чинними нормативними документами.
7.55* АЗС за умови дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси (далі - АЗК) з приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування водіїв і транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття і змащування автомобілів. У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.
7.56* АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування автомобілів) слід розміщувати тільки уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон, на їх територіях та на виїздах із населених пунктів. Забороняється розміщувати ці АЗК у межах сельбищних територій і зон відпочинку. Вимоги до розміщення АЗК без пунктів технічного обслуговування транспортних засобів слід приймати такими, як при розміщенні АЗС.
Таблиця 7.8* - Класифікація АЗС за потужністю та технологічними рішеннями -------------------------------------------------------------------- | Типи АЗС за їх | Категорії АЗС за потужністю (за місткістю | | технологічними | резервуарів та кількістю автозаправок на | | рішеннями | годину) | |------------------+-----------------------------------------------| |Тип| Розміщення | I - мала |II - середня | III - велика | | | резервуара | | | | | |--------------+--------------+--------------+-----------------| | |відносно| від-|сумарна|найбі-|сумарна|найбі-|сумарна| найбі- | | | ПРК |носно| міст- | льша | (макс.| льша | міст- | льша | | | |пове-| кість |кіль- |одного)|кіль- | кість | кіль- | | | | рхні| резер-|кість | міст- |кість | резер-| кість | | | |діля-|вуарів,|запра-| кість |запра-|вуарів,| запра- | | | | нки | куб.м |вок на| резер-|вок на| куб.м | вок на | | | | | |годи- |вуарів,|годи- | | годину, | | | | | | ну, | куб.м | ну, | | одиниць | | | | | | оди- | | оди- | | | | | | | | ниць | | ниць | | | |---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------| | А |розділь-|під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше | | | не |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 | | |(тради- | |включ. | | 100 | 150 | 200 | | | | ційне) | | | |включ. |включ.|включ. | | |---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------| | Б |зблоко- |під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше | | | ване |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 | | |(блочне)| |включ. | | 100 | 150 | 200 | | | | | | | |включ. |включ.|включ. | | |---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------| | В |розділь-| на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - | | | не |земне|включ. |включ.| 20 до |40 до | | | | |(модуль-| | | | 80 | 100 | | | | | не) | | | |включ. |включ.| | | | | | | | |(до 20 | | | | | | | | | |включ.)| | | | |---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------| | Г |зблоко- | на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - | | | ване |земне|включ. |включ.| 20 до |40 до | | | | |(конте- | | | | 40 | 80 | | | | | йнерне)| | | |включ. |включ.| | | | | | | | |(до 20 | | | | | | | | | |включ.)| | | | |------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. Резервуар вважається підземним, якщо найвищий| |рівень пального в ньому знаходиться не менше як на 0,2 м нижче| |рівня планувальної відмітки прилеглої території на відстані не| |менше 3,0 м від стінки резервуара. | | Примітка 2. Одна ПРК може мати від 1 до 10 роздавальних| |пістолетів в залежності від кількості видів пального та відсіків у| |резервуарі. При цьому в розрахунках потужності АЗС приймається| |заправлення не більше двох автомобілів на одну ПРК одночасно,| |незалежно від кількості пістолетів у ній. | | Примітка 3. АЗС всіх типів та категорій при розміщенні у| |стислих містобудівних умовах щільної забудови можуть бути| |запроектовані із додатковими технологічними заходами щодо| |підвищеного рівня екологічної безпеки (додаток 7.2). | | Примітка 4. Малі АЗС при їх розміщенні на сельбищних| |територіях населених пунктів призначаються для заправлення паливом| |тільки легкових автомобілів та мікроавтобусів, а середні та| |великі - для автомобілів всіх типів за умови розміщення за межами| |житлових кварталів (мікрорайонів). | | Примітка 5. При визначенні орієнтовної потужності АЗС за| |показником кількості автозаправок на добу слід керуватися таким| |співвідношенням - при пропускній здатності до: 40 од./год.| |відповідає 100 од./добу 135 од./год. відповідає 500 од./добу| |80 од./год. відповідає 200 од./добу 150 од./год. відповідає| |750 од./добу 100 од./год. відповідає 250 од./добу більше| |150 од./год. відповідає більше 1000 од./добу | --------------------------------------------------------------------
7.57* АЗС слід розміщувати: в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - уздовж магістральних вулиць і доріг, а також уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон та на їх територіях. Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та внутрішньоквартальних проїздах забороняється.
7.58* Земельні ділянки, відведені для будівництва АЗС, розміщують поза межами червоних ліній вулиць або частково в їх межах, якщо містобудівною документацією ця територія не передбачена для розширення проїжджої частини вулиці на перспективу. В межах червоних ліній допускається відводити земельні ділянки та розміщувати споруди АЗС тільки тимчасово за умови погодження та затвердження у встановленому порядку.
7.59* Розміщення АЗС повинне здійснюватись на ділянках, передбачених для їх будівництва відповідною містобудівною документацією. В інших випадках, у разі відсутності або після завершення розрахункового терміну дії цих документів вибір земельної ділянки та погодження місця розташування АЗС здійснюється у відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, погодженого і затвердженого в установленому порядку.
7.60* АЗС можуть бути з підземним або наземним розміщенням резервуарів. У центральних щільно забудованих районах міст з населенням 200 тис. чол. і більше допускається розміщення нових АЗС лише малої потужності з підземним розташуванням резервуарів типів А і Б без пунктів технічного обслуговування та при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку. При розміщенні в межах населених пунктів АЗС типу В максимальна сумарна місткість наземних резервуарів для зберігання рідкого палива не повинна перевищувати 80 куб.м при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку. При цьому місткість кожного окремого з резервуарів не повинна перевищувати 20 куб.м. АЗС великої потужності типів А і Б слід розміщувати у промислових та комунальних зонах, санітарно-захисних зонах об'єктів у відповідності з встановленим законодавством режимом їх використання. Застосування контейнерних АЗС малої та середньої потужності типу Г допускається в межах населених пунктів на земельних ділянках автогосподарств, промислових підприємств, гаражних кооперативів, платних стоянок автомобілів, моторних човнів і катерів, на пристанях з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней і вимог природоохоронного законодавства. Улаштування АЗС із підземними одностінними резервуарами в межах населених пунктів не дозволяється. Зменшення санітарних розривів від АЗС до оточуючих споруд за наявності на цій території небезпечних явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних сельових, карстових явищ та інших деформацій земної поверхні, підтоплення, затоплення тощо) не дозволяється.
7.61* Розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху. Відстані обчислюються від найближчого з вибухонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС - стін наземних резервуарів палива та корпусів паливороздавальних колонок (далі - ПРК), технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари до: зовнішніх стін житлових та громадських будинків; межі ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей згідно з таблицею 7.9*. Примітка 1. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових будинків і складських будівель цих підприємств приймають згідно з пунктами 6 та 7 таблиці 7.9*, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначають за пунктом 1 таблиці 7.9* як для житлових та громадських будинків. Примітка 2. Допускається за погодженням з органами державного пожежного нагляду зменшувати відстані від АЗС середньої потужності з наземними резервуарами (тип В) до житлових і громадських будинків I і II-го ступенів вогнестійкості проти показників, указаних у таблиці 7.9*, але не більше ніж на 25%.
Таблиця 7.9* - Протипожежні відстані від об'єктів оточуючого середовища до споруд АЗС Найменування об'єкта, до якого визначають відстань від споруд АЗС Мінімальна відстань від споруд АЗС, м Типів А і Б з підземними резервуарами Типу В з наземними резервуарами малі середні великі малі середні 1. Житлові та громадські будинки 2. Місця масового скупчення людей (до зупинки громадського транспорту, межі території ринку) 3. Окремі торгові палатки кіоски 4. Гаражі та автостоянки 5. Очисні каналізаційні , що не відносяться до АЗС 6. Виробничі (за винятком указаних у пункті 8), адміністративні і побутові будинки, складські будівлі і споруди промислових підприємств I, II та III-го ступенів вогнестійкості 7. Те саме IIIа, IIIб, IV, IVа, 4-го ступенів вогнестійкості 8. Виробничі будинки з наявністю радіоактивних або шкідливих речовин 9. Склади лісових матеріалів, торфу, волокнистих горючих речовин 10. Масиви лісу, парків, міських скверів: - хвойних і змішаних порід - листяних порід
Примітка. Для виробничих будинків та складських будівель категорій А і Б відстані, зазначені в пункті 6, збільшуються на 50%, а категорії В - на 25%.
7.62* Величину санітарних розривів від обладнання АЗС до оточуючих будинків і споруд установлюють за розрахунками хімічного і акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м. Для АЗС малої та середньої потужності типів А і Б величина санітарних розривів від обладнання АЗС та автотранспортних засобів, що обслуговуються, може бути зменшена за умови застосування пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку, але не менше ніж до 25 м для малої та 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахункові показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням його фонового рівня не повинні перевищувати гігієнічні нормативи та нормативи екологічної безпеки. Зменшення санітарних розривів погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та місцевими органами Мінекоресурсів у встановленому порядку.
7.63* Не допускається розміщувати АЗС на ділянках вулиць і доріг з поздовжнім похилом більше 40%0 та з радіусами закруглення у плані 250 м і менше. Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини. На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під'їздах до АЗС необхідно улаштовувати додаткову смугу накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м, впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м. Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС за умови їх розташування на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 авт./год. на 1 смугу руху.
7.64* Територія АЗС відокремлюється від проїжджої частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар'єра, тротуару. В'їзд та виїзд з території АЗС влаштовують окремо один від одного завширшки не менше 4,2 м кожний з радіусом закруглення не менше 10 м. Якщо в'їзд та виїзд влаштовуються суміщеними, між ними необхідно передбачити розділювальний острівець безпеки завширшки не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м.
7.65* Найменшу відстань від в'їзду та виїзду з території АЗС слід приймати: а) до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) - 100 м; б) до перехрестя з вулицею або проїздом місцевого значення (найближча межа її проїжджої частини) - 35 м; в) до вікон робочих та житлових приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних та лікувальних закладів, майданчиків відпочинку - 15 м. 8 Інженерне обладнання 8.1 Вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити: оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст; визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується; розробку принципових схем в ув'язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.
8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища. Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.
8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.
8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.
Таблиця 8.1 -------------------------------------------------------------------- |Ступінь благоустрою | Середньодобова (за рік) норма | | районів житлової | господарсько-питного водоспоживання у | | забудови | літрах на жителя у фізико-географічних | | | районах | | |---------------------------------------------| | | Полісся, | Лісостеп, | Степ, ПБК | | | західний | Закарпаття | | | | Лісостеп, | | | | | Прикарпаття | | | |--------------------+----------------+------------+---------------| |Водопровід, | 280 | 290 | 300 | |каналізація, | | | | |централізоване | | | | |гаряче | | | | |водопостачання | | | | |--------------------+----------------+------------+---------------| |Водопровід, | 200 | 210 | 230 | |каналізація, місцеві| | | | |водонагрівники | | | | |------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і| |середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для| |великих - 1,05, для значних - 1,1, для найзначніших і| |міст-курортів - 1,2. | | Примітка 2. На першу чергу будівництва залежно від реальних| |умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове| |обладнання житлового фонду системи водопостачання і каналізації| |без ванн при нормі 150 л і водозабір із колонок при нормі| |50 л/серед.добу. | | Примітка 3. Необлічені витрати слід приймати у відсотках від| |господарсько-питного водоспоживання (об'єму стічних вод) на першу| |чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5%, у великих і| |значних - 7%; у найзначніших - 10%; на розрахунковий строк: у| |малих і середніх містах - 10%, у великих і значних - 15%, у| |найзначніших - 20%. | --------------------------------------------------------------------
8.5 Потребу у воді і об'єм стічних вод на виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, а також на протипожежні потреби слід визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питні потреби і користування душами на промислових підприємствах - за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків.
8.6 Для зрошування міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерела водопостачання місцевих водотоків, водойм, ґрунтових вод або доочищених міських стічних вод. При цьому проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді і розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, умов вирощування і вимог, що пред'являються до декоративних якостей насаджень, на різних територіях міст, глибини активного (де знаходиться коріння) шару ґрунту, агрогідрологічних властивостей ґрунту та інших місцевих умов. За неможливості або економічній недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття міських територій із загальноміських систем слід приймати за таблицею 8.2.
Таблиця 8.2 -------------------------------------------------------------------- | Міста |Потреба у воді, л, на людину за добу максимального | | | водоспоживання (числівник) і, куб.м, на людину за | | | поливальний період року 75% забезпеченості за | | | опадами (знаменник) у агрокліматичних зонах | | |-----------------------------------------------------| | | Полісся, |Лісостеп | Північний | Південний | | | Прикарпаття | | степ | степ, ПБК | |------------+---------------+---------+-----------+---------------| |Найзначніші | 65/5,5 | 75/6,4 | 95/10,1 | 105/12,4 | |------------+---------------+---------+-----------+---------------| |Значні | 60/5,3 | 70/6,1 | 85/9,9 | 100/11,4 | |------------+---------------+---------+-----------+---------------| |Великі | 55/5,1 | 65/5,8 | 80/9,4 | 90/10,9 | |------------+---------------+---------+-----------+---------------| |Середні | 45/4,7 | 50/5,1 | 60/7,2 | 65/8,4 | |------------+---------------+---------+-----------+---------------| |Малі | 40/4,3 | 45/4,6 | 50/6,4 | 55/7,4 | |------------------------------------------------------------------| | Примітка. До показників, наведених у таблиці, слід приймати| |коефіцієнти: для курортних міст - 1,2; для малих і середніх міст,| |розміщених в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або| |водойм, - 0,8. | --------------------------------------------------------------------
8.7 Водозабори із поверхневих джерел господарсько-питних водопроводів слід розміщувати вище випусків стічних вод, населених пунктів, а також стоянок суден, лісових бірж, товарно-транспортних баз і складів, у районах, які забезпечують організацію зон санітарної охорони. Місця випуску стічних вод повинні бути розміщені нижче за течією річки від межі населеного пункту і усіх місць його водокористування з урахуванням можливості зворотної течії при нагінних вітрах і при зміні режиму роботи ГЕС. У групових системах населених місць наведені вище вимоги відносяться до ядра і місць відпочинку систем розселення.
8.8 Розміщення головних споруд водопроводу і каналізації повинне бути ув'язане з територіальним розвитком міст як у межах, так і за межами розрахункового терміну проектування.
8.9 Площу території для станції очистки води і стічних вод слід приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивність станцій повинна відповідати імовірному розвитку міста за межами розрахункового терміну.
Таблиця 8.3 -------------------------------------------------------------------- |Станції очистки води | Станції очистки стічних вод | |---------------------+--------------------------------------------| | Продукти- |Площа,| Продукти- | Площа, га | | вність, | га | вність, |-------------------------------| |тис.куб.м/добу| | тис.куб.м/ |очисних|мулистих | доочищення | | | | добу |споруд |майданчи-| в бюставках | | | | | | ків | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |До 0,8 | 1 |До 0,7 | 0,5 | 0,2 | - | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 0,8 до | 2 |Більше 0,7 | 4 | 3 | 3 | |12 | |до 17 | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 12 до | 3 |Більше 17 до| 6 | 9 | 6 | |32 | |40 | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 32 до | 4 |Більше 40 до| 12 | 25 | 20 | |80 | |130 | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 80 до | 6 |Більше 130 | 14 | 30 | 30 | |125 | |до 175 | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 125 до | 12 |Більше 175 | 18 | 55 | - | |250 | |до 280 | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 250 до | 18 | | | | | |400 | | | | | | |--------------+------+------------+-------+---------+-------------| |Більше 400 до | 24 | | | | | |800 | | | | | | |------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. При більшій продуктивності станцій площу слід| |приймати за проектами-аналогами. | | Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів| |коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при| |застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. | --------------------------------------------------------------------
8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.
8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м: ------------------------------------------------------------------ |а) для водотоків (річки, | | |канали): | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) вгору за течією, від |200 | |водозаборів | | |-------------------------------+--------------------------------| |2) униз за течією, від |100 | |водозаборів | | |-------------------------------+--------------------------------| |3) у бік берега, що прилягає до|100 | |водозабору, від урізу води у | | |літньо-осінню межень | | |-------------------------------+--------------------------------| |б) у бік акваторії: | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) при ширині водотоку менше |Уся акваторія і протилежний | |100 м |берег завширшки 50 м | |-------------------------------+--------------------------------| |2) при ширині водотоку більше | | |100 м, | | |-------------------------------+--------------------------------| |від водозабору |100 | |-------------------------------+--------------------------------| |3) на водозаборах ківшового |Уся акваторія і територія | |типу |навколо нього завширшки 100 м | |-------------------------------+--------------------------------| |в) для водойм (водосховища, | | |озера): | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) по акваторії в усіх |100 | |напрямках від водозабору і по | | |прилеглому до водозабору березі| | |від урізу води при нормально | | |підпертому рівні для водосховищ| | |або літньо-осінній межені для | | |озер | | |-------------------------------+--------------------------------| |г) для підземних джерел (від | | |поодинокого водозабору або від | | |крайніх водозабірних споруд | | |групового водозабору): | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) при використанні водоносних |30 | |горизонтів, які мають суцільну | | |водоупорну покрівлю, що | | |виключає можливість місцевого | | |живлення з поверхневих джерел | | |або інших недостатньозахищених | | |підземних горизонтів | | |-------------------------------+--------------------------------| |при використанні інших |50 | |водоносних горизонтів | | |-------------------------------+--------------------------------| |3) для підруслових |Як для поверхневих джерел | |інфільтраційних водозаборів | | |-------------------------------+--------------------------------| |д) при штучному поповненні | | |запасів підземних вод: | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) для споруд закритого типу |50 | |-------------------------------+--------------------------------| |2) для споруд відкритого типу |100 | |-------------------------------+--------------------------------| |е) для водопровідних споруд: | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) від стін резервуарів чистої |30 | |води, фільтрів (крім напірних),| | |контактних освітлювачів з | | |відкритою поверхнею води | | |-------------------------------+--------------------------------| |2) від решти споруд і стовбурів|15 | |водонапірних башт | | ------------------------------------------------------------------ Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.
Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м: ------------------------------------------------------------------ |а) для водопровідних споруд, |100 | |розташованих за межами другого | | |поясу зони джерела | | |водопостачання, від межі | | |першого поясу | | |-------------------------------+--------------------------------| |б) для водогонів (від крайніх | | |водогонів): | | |-------------------------------+--------------------------------| |1) в сухих ґрунтах при діаметрі|10 | |до 1000 мм | | |-------------------------------+--------------------------------| |2) те саме, при діаметрі більше|20 | |1000 м | | |-------------------------------+--------------------------------| |3) у мокрих ґрунтах водогонів |50 | ------------------------------------------------------------------ Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.
8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.
Таблиця 8.4 ----------------------------------------------------------------------- | Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій | | | продуктивності споруд, | | | тис.куб.м/добу | | |-----------------------------------------| | |до 0,2 | більше |більше 5|більше 50 | | | |0,2 до 5| до 50 | до 280 | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Споруди механічної та | 150 | 200 | 400 | 500 | |біологічної очистки з | | | | | |мулистими майданчиками і | | | | | |такими мулистими | | | | | |майданчиками, що розміщені | | | | | |окремо | | | | | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Те саме, з термомеханічною | 100 | 150 | 300 | 400 | |обробкою осадів у закритих | | | | | |приміщеннях | | | | | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Споруди з циркуляційними | 150 | - | - | - | |каналами | | | | | |---------------------------+-------+--------+--------+---------------| |Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 | |---------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше | |280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології | |очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за | |погодженням з Міністерством охорони здоров'я. | | Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки | |з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих | |майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід | |приймати не менше 1 км. | | Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного | |боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони | |допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій | |розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. | | Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території | |очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір | |зони слід скорочувати на 30%. | | Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від | |споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах | |продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. | | Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації | |продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. | | Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних | |фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих | |колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з | |аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - | |50 м. | | Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із | |сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - | |15 м. | -----------------------------------------------------------------------
8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-07-06; просмотров: 46; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.236 (0.013 с.) |