П'ята сурма – сарана і ангели безодні.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 300 из 310Следующая ⇒

Одкровення 8

Сьома печать – безгоміння.

1. І коли Він зняв сьому печатку, вчинилося безгоміння на небі, десь на півгодини.

2. І бачив я сім Ангелів, котрі стояли перед Богом; і дано їм сім сурм.

3. І прийшов ще один Ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано було йому вельми багато ладану, щоб він із молитвами усіх святих приніс його на золотий жертовник, котрий був перед престолом.

4. І піднявся дим від ладану з молитвами святих від руки Ангела перед Богом.

5. І взяв Ангел кадильницю, і виповнив її вогнем із жертовника, і кинув на землю: і пролунали голоси, і громи, і блискавиці, і землетруси.

6. І сім Ангелів, що мали сім сурм, приготувалися сурмити.

7. І засурмив перший Ангел, і вчинився град і вогонь, змішані з кров‘ю, і впали на землю; і третина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла.

8. І засурмив другий Ангел, і неначе велика гора, що палала вогнем, обвалилася в море; і третина моря вчинилася кров‘ю.

9. І померла третина творінь, що жили у морі, і третина кораблів знищена.

10. І засурмив третій Ангел, і впала з неба велика зоря, що палала, мовби світильник, і рухнула на третину рік та на джерела води.

11. Ймення цій зорі “Полин”, і третина води стала, як полин, і багато людей померло від води, тому що вона стала гіркою.

12. І засурмив четвертий Ангел і уражена була третина сонця і третина місяця, і третина зір, аж так, що затьмарилася третина їхня, і третина дня не світла була, так само, як ніч.

13. І бачив я, і чув одного Ангела, що летів посеред неба і говорив дужим голосом: Горе, горе тим, що живуть на землі, від решти сурмових голосів трьох Ангелів, що будуть сурмити!

Одкровення 9

1. І засурмив п‘ятий Ангел, і я побачив зорю, що з неба упала на землю, і дано було їй ключа від колодязя безодні;

2. Вона відчинила колодязя безодні, і вийшов дим із колодязя, як дим із великої печі; і потьмарилося сонце і повітря від диму з колодязя.

3. І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй владу, яку мають земні скорпіони.

4. І сказано було їй, щоб не чинила шкоди траві земній і жодному зіллю і жодному дереві, а лише самим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.

5. І дано їй не убивати їх, а тільки мучити п‘ять місяців; і муки від неї схожі на страждання від скорпіона, коли вжалить людину.

6. За тих днів люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; зажадають померти, але смерть утіче від них.

7. На вигляд свій сарана була схожа на коней, що налаштовані для бою; і на головах у неї наче вінці, схожі на золото, а обличчя її, – мов обличчя людські.

8. І волосся у неї, – мов коси в жінок, а зуби в неї були, як лев‘ячі;

9. На ній були панцері, наче панцері залізні, а шум від крил її – гуркіт від колісниць, коли багато коней мчать на битву.

10. У неї були хвости, мов у скорпіонів, і в хвостах її були жала; а влада її була – шкодити людям п‘ять місяців.

11. А царем над собою мала вона Ангела безодні; ім‘я йому єврейською Аваддон, грецькою Аполліон.

12. Одне горе пройшло; ось, ідуть за ним ще два горя.

13. І засурмив шостий Ангел, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом,

14. Що говорив шостому Ангелові, котрий мав сурму: Звільни чотирьох Ангелів, зв‘язаних біля великої ріки Єфрат.

15. І звільнені були чотири Ангели, приготовлені на годину, і день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третину людей.

16. Число кінного війська було двадцять тисяч по десять тисяч, і я чув їхнє число.

17. Отак я бачив у видінні коней і тих, що сиділи на них, котрі мали на собі панцері вогняні, і гіяцинтові, і сірчані; голови у коней – як голови лев‘ячі, і з ротів їхніх виходив огонь, дим і сірка.

18. Від оцих трьох виразок, від вогню, диму і сірки, що виходили з їхнього рота, померла третина людей;

19. Бо сила коней була в їхньому роті і в їхніх хвостах; а хвости їхні були схожі на зміюк, і мали голови, і ними вони шкодили.

20. А інші люди, котрі не вмерли від цих виразок, не покаялися за вчинене руками своїми, аж так, щоб не поклонятися демонам, ані золотим, срібним, мідним, кам‘яним і дерев‘яним ідолам, котрі не можуть ні бачити, ні чути, ані ходити.

21. І не покаялися вони за вбивства свої, ні за чаклунства свої, ні за розпусту свою, ані за крадіжки свої.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности