П'яте переслідування за царювання Ірода Агріпи. Перший арешт Петра.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 192 из 310Следующая ⇒

Діяння 12

1. Під той час цар Ірод підняв руку на деяких із приналежних до церкви, щоб учинити їм лихе,

2. І вбив Якова, брата Іванового, мечем;

3. А коли побачив, що це приємно юдеям, слідом за тим схопив і Петра, – а тоді були дні опрісноків, –

4. І, затримавши його, кинув до в‘язниці і наказав чотирьом четверикам вояків стерегти його, бо мав намір після Пасхи вивести його до народу.

5. Отож, Петра стерегли у в‘язниці; а тим часом, церква ревно молилася за нього Богові.

6. А коли Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав поміж двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа біля дверей стерегла в‘язницю.

7. Аж ось, Ангел Господній постав, і світло осяяло в‘язницю; Ангел штовхнув Петра в бік, розбудив його і сказав: Підведися мерщій! І ланцюги звільнили йому руки упавши до ніг.

8. І сказав йому Ангел: Підпережися і взуйся. Він учинив так. Потім сказав йому: Одягни одежу твою і йди за мною.

9. Петро вийшов і пішов слідом за ним, не відаючи, що вчинене Ангелом було явним, гадав собі, що видіння бачить.

10. Коли пройшли першу і другу сторожу, то підійшли до залізної брами, що вела до міста, – вона сама по собі прочинилася для них; вони вийшли і проминули одну вулицю, і наразі Ангела не стало біля нього.

11. Тоді Петро, отямившися, сказав: Тепер я справді бачу, що Господь послав Ангела Свого і визволив мене з рук Ірода і від усього, на що очікував народ юдейський.

12. І, озирнувшись, підійшов до Маріїного дому, матері Івана, що звався Марком, де зібралося багато народу і молилися.

13. А коли Петро постукав у хвіртку брами, то вийшла послухати служниця, на ім‘я Рода;

14. Вона впізнала голос Петра, але від радости не відчинила воріт, а вбігла до оселі і повідала, що Петро стоїть біля воріт.

15. А ті сказали їй: Чи при своєму ти розумі? Але вона наполягала на своєму. А вони казали: Це Ангел його.

16. Тим часом, Петро продовжував стукати; а коли вони відчинили, то побачили його і були вражені тим до краю.

17. Але він подав знак рукою, щоб вони мовчали, повідав їм, як Господь вивів його з в‘язниці, і сказав: Повідомте про це Якові і братам. Потім вийшов і попростував у належне місце.

18. Як настав день, то поміж вояками зчинилася велика тривога у зв‘язку з тим, що сталося з Петром;

19. А Ірод шукав його, і, коли не знайшов, засудив сторожів і наказав стратити їх; а відтак подався з Юдеї в Кесарію і там залишився.

20. Ірод був роздратований тирянами і сидонянами; а вони, дійшовши згоди, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, тому що їхня провінція мала поживу від володінь царських.

21. А належного дня Ірод одягнувся в царські шати, сів на підвищенні і промовляв до них,

22. А народ вигукував: Це голос Божий, а не людини.

23. Аж раптом Ангел Господній уразив його за те, що він не прославив Бога; і він, потрублений червою, помер.

24. А Слово Боже зростало і розповсюджувалося.

25. А Варнава і Савл, по виконанні доручення, повернулися з Єрусалиму в Антіохію, узявши із собою також Івана, названого Марком.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология