Служіння Івана Хрестителя; його свідчення про Ісуса 84 страница

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 143 из 310Следующая ⇒

2. І зберу всі народи на війну супроти Єрусалиму, і здобуте буде місто, і пограбовані будуть будинки, і збесчещені будуть дружини, і половина міста піде в полон; але решта народу не буде винищена з міста.

3. Тоді виступить Господь і стане на прю супроти цих народів, як постав у день битви.

4. І стануть ноги Його того дня на горі Олив, котра перед Єрусалимом зі сходу; і роздвоїться гора Олив від сходу на захід вельми значною долиною, і половина гори відійде на північ, а половина – на південь.

5. І ви побіжите в долину гір Моїх; бо долина гір буде простягатися до Ацалу; і ви побіжите, як утікали від землетрусу за днів Уззійї, царя юдейського, і прийде Господь Бог мій і всі святі з Ним.

6. І станеться того дня: Не буде світла, світила подаленіють.

7. День цей буде єдиний, буде відомий тільки Господові: ні день, ні та ж ніч; лише вечірнього часу з'явиться світло.

8. І станеться того дня, живі води потечуть з Єрусалиму, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку і взимі так буде.

9. І Господь буде Царем над усією землею; того дня буде Господь один, і ймення Його – єдине.

10. Уся ця земля буде, мов рівнина, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, котрий високо буде стояти на своїй місцині і заселиться від брами Веніяминової до місця Першої брами, до Наріжної брами, і від вежі Хананеїла аж до царських чавилень.

11. І будуть жити в ньому, і прокляття не буде, але стоятиме Єрусалим у безпеці.

12. І ось, яка буде поразка, котрої завдасть Господь всім народам, які воювали супроти Єрусалиму: у кожного висохне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього вичахнуть у своїх ямках, і язик його висхне в роті у нього.

13. І станеться того дня: Відбудеться поміж ними велике замішання від Господа, аж так, що схопить один руку другого, і здійметься рука його на руку ближнього його.

14. Але й сам Юда буде воювати супроти Єрусалиму, і зібране буде багатство усіх довколишніх народів: золото, срібло і одежа у великій кількості.

15. Буде така сама поразка і коней, і лошаків, і верблюдів, і віслюків, і всілякої худоби, котра буде у стійбищах їхніх.

16. Затим уся решта із усіх народів, що приходили супроти Єрусалиму, буде приходити щороку для поклоніння Цареві, Господові Саваотові, і для святкування празника куренів.

17. І станеться: Коли якесь із племен земних не піде до Єрусалиму на поклоніння Цареві, Господові Саваотові, то не буде дощу в них.

18. І якщо плем'я єгипетське не підніметься в дорогу і не прийде, то в нього не буде [дощу], і спіткає його поразка, якої завдасть Господь народам, котрі не приходитимуть на святкування празника куренів.

19. Ось, що станеться за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, котрі не прийдуть святкувати свято куренів!

20. Того часу навіть на кінських оздобах буде [накреслено] : Святиня Господові, і казани в домі Господньому будуть, немов жертовні чаші перед жертовником.

21. І всі казани в Єрусалимі і в Юдеї будуть святинею Господа Саваота, і будуть приходити всі, що приноситимуть пожертву, і братимуть їх і будуть варити в них; і вже не буде жодного ханаанея в домі Господа Саваота того дня.

Книга пророка Малахії

Малахії 1

1. Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.

2. Я полюбив вас, говорить Господь. А ви кажете: У чому явив Ти любов до нас? – Чи не брат Ісав Якові? – говорить Господь; і все-таки Я полюбив Якова,

3. А Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його – шакалам пустелі.

4. Якщо Едом скаже: Ми розорені, але ми відбудуємо зруйноване, то Господь Саваот говорить: Вони збудують, а Я зруйную, і назвуть їх краєм нечестивим, народом, на котрого Господь розгнівався назавжди.

5. І побачать це очі ваші, і ви скажете: Звеличився Господь над володіннями Ізраїля!

6. Син шанує батька і раб – володаря свого; якщо Я – батько, то де пошана до Мене? І якщо Я – Господь, то де зичливість до Мене? – говорить Господь Саваот вам, священики, що зневажаєте ймення Моє. Ви кажете: Яким чином ми зневажаємо ймення Твоє?

7. Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а кажете: Яким чином ми зневажаємо Тебе? – Тим, що запевняєте: Трапеза Господня не варта уваги.

8. І коли приносите на пожертву сліпе, чи не зле це? Або коли приносите кульгаве і хворе, – хіба це добре? Піднеси його твоєму князеві! Чи буде він удоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? – говорить Господь Саваот.

9. Тож моліться Богові, щоб помилував нас, а коли таке виходить з ваших рук, то чи може Він милостиво приймати вас? – говорить Господь Саваот.

10. Краще, якби хто-небудь із вас замкнув двері, щоб марно не підтримували вогню на жертовнику Моєму. Немає Моєї доброї волі до вас, говорить Господь Саваот, і приношення з рук ваших не до серця Мені.

11. Бо від сходу сонця і до заходу великим буде ймення Моє поміж народами, і на всілякому місці будуть приносити пахощі йменню Моєму, чисту пожертву; великим буде ймення Моє між народами, говорить Господь Саваот.

12. А ви ганьбите його тим, що говорите: Трапеза Господня не варта поваги, і набуток від неї – їжа нікчемна.

13. Причому кажете: Ось праці скільки! І нехтуєте нею, говорить Господь Саваот, і приносите украдене, кульгаве і недуже, і такої ж властивості приносите хлібний дар. Чи можу Я з доброю волею приймати його з ваших рук? – говорить Господь.

14. Проклятий шахрай, у котрого в череді є незіпсутий самець і він дав обітницю, а приносить на пожертву Господові пошкоджене: бо Я Цар великий, і ймення Моє грізне серед народів.

Малахії 2

1. А тепер для вас, священики, ця заповідь:

2. Якщо ви не підкоритеся, і якщо не приймете серцем, щоби прославляти ймення Моє, говорить Господь Саваот, то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прилучити до цього серця.

3. Ось, Я відберу у вас плече, і послід покидаю на лиця ваші, послід святкових пожертв ваших, і викинуть вас разом з ним.

4. І ви спізнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження заповіту Мого з Левієм, говорить Господь Саваот.

5. Заповіт Мій з ним був [заповітом життя ] і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і був шанобливий перед йменням Моїм.

6. Закон істини був в устах його, і неправди не було на язиці у нього; у мирі і в правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув од гріха.

7. Бо уста священика мають берегти ведення, і закону шукають від уст його, тому що він – посланець Господній.

8. Але ви ухилилися від шляху цього, для багатьох стали спокусою в законі, порушили заповіта Левія, говорить Господь Саваот.

9. За те Я вчиню вас зневаженими і приниженими перед усім народом, бо ви не пильнуєте шляхів Моїх, дієте упереджено у справах закону.

10. Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог витворив нас? То чому ми підступно вчиняємо один супроти одного і порушуємо у такий спосіб заповіта батьків наших?

11. Підступно чинить Юда, і мерзота діється в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо зневажив Юда святиню Господню, котру любив, і одружився на дочці чужого бога.

12. У того, хто вчиняє це, винищить Господь із шатрів Якова вартового на сторожі і такого, що відповідає, і того, що приносить пожертву Господові Саваоту.

13. І ось, що ви ще вчиняєте: Ви примушуєте обливати слізьми жертовника Господнього з риданнями і зойками, аж так, що Він уже не дивиться більше на приношення і не приймає пожертви спокутної з рук ваших.

14. Ви скажете: За що? За те, що Господь був свідком поміж тобою і дружиною юности твоєї, супроти котрої ти вчинив підступно, в той час, як вона подруга твоя і дружина твоя за законом.

15. Та чи не вчинив подібного один, і в ньому був пречудовий дух? Що ж учинив цей один? Він бажав одержати від Бога нащадків. Тож бережіть духа вашого, і ніхто не чини підступно супроти дружини юности своєї.

16. Я ненавиджу розлучення, говорить Господь Бог Ізраїля; і того, хто покриває насильством одежу свою, говорить Господь Саваот; тому пильнуйте за духом вашим і не вчиняйте підступно.

17. Ви гнівите Господа словами вашими і кажете: Чим же ми гнівимо Його? Тим, що кажете: Усілякий, що вчиняє зло, добрий перед Господом, і до таких Він прихильний, або: Де Бог правосуддя?

Малахії 3

1. Ось, Я посилаю Ангела Мого, і він приготує шлях переді Мною, і несподівано прийде до храму Свого Господь, Котрого ви шукаєте, і Ангел заповіту, Котрого ви бажаєте; ось, Він іде, говорить Господь Саваот.

2. І хто витримає день пришестя Його, і хто устоїть, коли Він прийде? Бо Він – як вогонь, що розтоплює, і як луг для прання, котрий очищає,

3. І сяде переплавляти і очищувати срібло, і очистить синів Левія і переплавить їх, мов золото, і мов срібло, аби приносили пожертву Господові у правді.

4. Тоді вельми приємна буде Господові пожертва Юдина та Єрусалиму, як за днів старожитніх і як у роки попередні.

5. І прийду до вас для суду і буду квапливим звинувачем чаклунів і перелюбників, і тих, котрі присягаються ложно і притримують заплату для найманця, чинять утиски вдові й сироті і відштовхують зайшлого, і Мене не бояться, говорить Господь Саваот.

6. Бо Я – Господь, Я не змінююся; тому ви, сини Якова, не винищені.

7. Від днів батьків ваших ви ухилилися від приписів Моїх і не дотримуєтеся їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, говорить Господь Саваот. Ви скажете: Як нам навернутися?

8. Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: Яким чином обкрадаємо ми Тебе? Десятиною і приношеннями.

9. Прокляттям ви прокляті, тому що ви – увесь народ – обкрадаєте Мене.

10. Принесіть усі десятини до дому сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоч у цьому випробуйте Мене, говорить Господь Саваот: Чи не відкрию Я для вас отворів небесних, і не виллю на вас благословення до повноти?

11. Я для вас забороню поглиначам винищувати у вас плоди землі, і виноградна лоза на полі у вас не втратить плодів своїх, говорить Господь Саваот.

12. І блаженними будуть називати вас усі народи, тому що ви будете краєм жаданим, говорить Господь Саваот.

13. Недобрі переді Мною слова ваші, говорить Господь. Ви кажете: Що ми чинимо супроти Тебе?

14. Ви кажете: Марне служіння Богові, і яка нам користь, що ми дотримувалися приписів Його і ходили в жалобній одежі перед Господом сил?

15. І нині ми вважаємо пихатих щасливими: краще влаштовуються ті, що чинять беззаконня, і хоч спокушають Бога, але залишаються неушкоджені.

16. Але ті, що бояться Бога, кажуть один одному: Зважає Господь і чує це, і перед Ним пишеться пам'ятна Книга про тих, що бояться Господа і шанують ймення Його.

17. І вони будуть Моїми, говорить Господь Саваот, власністю Моєю того дня, котрого Я учиню, і буду милувати їх, як милує людина сина свого, що служить йому.

18. І тоді знову побачать різницю поміж праведником і лиходієм, поміж тим, хто служить Богові, і тим, що не служить Йому.

Малахії 4

1. Бо ось, надійде такий день, що палатиме, як піч; тоді всі пихаті і ті, що вчиняли нечестиво, будуть, як солома, і спопелить їх прийдешній день, говорить Господь Саваот, аж так, що не залишиться в них ні коріння, ані гілок.

2. А для вас, що побожні перед йменням Моїм, зійде Сонце правди і уздоровлення в променях Його, і ви повиходите вистрибом, мов телята гладкі на випасі.

3. І будете витоптувати лиходіїв, бо вони будуть, наче порох під ступнями ніг ваших того дня, котрого Я вчиню, говорить Господь Саваот.

4. Пам'ятайте закон Мойсея, служника Мого, котрого Я заповідав йому на Хориві для всього Ізраїля, так само, як ті ж таки правила і приписи.

5. Ось, Я пошлю до вас пророка Іллю перед настанням дня Господнього, великого і страшного.

6. І він наверне серця батьків до дітей, і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, коли прийду, не уразив землі прокляттям.

Євангелія від Матвія

Матвія 1

1. Родовід Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового:

2. Авраам породив Ісаака, Ісаак породив Якова, Яків породив Юду і братів його;

3. Юда породив Фареса та Зару від Тамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама;

4. Арам породив Амінадава; Амінадав породив Наассона; Наассон породив Салмона;

5. Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Оведа від Рути; Овед породив Єссея;

6. Єссей породив царя Давида; цар Давид породив Соломона від тієї, що була дружиною Урії.

7. Соломон породив Ровоама, Ровоам породив Авію; Авія породив Асафа;

8. Асаф породив Йосафата; Йосафат породив Йорама, Йорам породив Озію;

9. Озія породив Йоатама; Йоатам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію;

10. Єзекія породив Манасію; Манасія породив Амоса; Амос породив Йосію;

11. Йосія породив Йоякима; Йояким породив Єхонію і братів його, перед переселенням до Вавилону.

12. А після переселення до Вавилону Єхонія породив Салатіїла; Салатіїл породив Зоровавеля;

13. Зоровавель породив Авіюда; Авіюд породив Еліякима; Еліяким породив Азора;

14. Азор породив Садока; Садок породив Ахіма; Ахім породив Еліюда;

15. Еліюд породив Елеазара; Елеазар породив Маттана; Маттан породив Якова;

16. Яків породив Йосипа, чоловіка Марії, що від неї народився Ісус, який був названий Христос.

17. А всіх поколінь від Авраама аж до Давида – чотирнадцять поколінь; і від Давида аж до вавилонського переселення – чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа – чотирнадцять поколінь.

18. Різдво (народження) Ісуса Христа сталося так: Коли Його Матір Марію заручено з Йосипом, передніше, аніж зійшлися вони, виявилося, що вона вагітна від Духа Святого.

19. А Йосип, чоловік її, був людиною справедливою і не хотів привселюдно відкрити її, а мав думку тайкома відпустити її.

20. Та коли він поміркував про те, – аж ось, Ангел Господній з‘явився йому уві сні і сказав: Йосипе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, дружину твою; бо народжене в ній – від Духа Святого;

21. А народить вона Сина, і даси Йому ймення: Ісус; бо Він врятує людей Своїх від гріхів їхніх.

22. А все це сталося, щоби справдилося сказане Господом через пророка, який говорив:

23. Ось, Діва буде з дитям і породить Сина, і назвуть ймення Йому: Еммануїл, що означає: З нами Бог!

24. Коли підвівся Йосип після сну, то вчинив так, як звелів йому Ангел Господній, – прийняв дружину свою.

25. І не знав він її, як нарешті вона породила Сина свого первістка; і він назвав Йому ймення: Ісус.

Матвія 2

1. Коли Ісус народився у Віфлеємі юдейськім за днів царя Ірода, прийшли до Єрусалиму мудраки зі сходу і запитали:

2. Де є вроджений Цар юдейський? Бо ми бачили зорю Його на сході і прийшли поклонитися Йому.

3. Коли почув про те цар Ірод, занепокоївся, і увесь Єрусалим із ним.

4. Він зібрав усіх першосвящеників і книжників народних разом і запитав у них: Де має народитися Христос?

5. А вони сказали йому: У Віфлеємі юдейському; бо так написано пророком:

6. І ти, Віфлеєме, на землі Юдиній, нічим не менший між князями Юдиними; бо з тебе вийде Вождь, Котрий буде пасти народ Мій, Ізраїля.

7. Тоді Ірод потайки прикликав мудраків; допитався в них про час, коли з‘явилася зоря.

8. Він послав їх до Віфлеєму і сказав: Покваптеся, достеменно вивідайте про Немовля, і коли знайдете, повідомте мені, щоб я також пішов і поклонився Йому.

9. Вони вислухали царя й пішли. І ось, зоря, котру бачили вони на сході, йшла перед ними, [аж] нарешті прийшла й спинилася над [місцем], де було Дитя.

10. Коли побачили зорю, вони виповнилися радістю вельми великою.

11. І коли зайшли до оселі, побачили Дитя з Марією, Матір‘ю Його, і впали ницьма, поклонилися Йому; тоді дістали скарби свої і принесли Йому дари: золото, ладан та смирну.

12. І були попереджені Богом уві сні, не повертатися до Ірода, то іншим шляхом рушили в свою країну.

13. А коли вони рушили в дорогу, – аж ось, Ангел Господній з‘явився Йосипові уві сні, і сказав: Підведися, візьми Дитя і Матір Його, і втікай до Єгипту, і будь там, доки не принесу слово тобі; бо Ірод хоче шукати Дитя, щоб Його вбити.

14. Він підвівся, узяв Дитя і Матір Його вночі і рушив до Єгипту,

15. І там був до смерти Ірода, щоб справдилося сказане Господом через пророка, котрий каже: З Єгипту покликав Я Сина Мого.

16. Тоді Ірод побачив себе зневаженим тими мудраками і вельми розгнівався й послав вигубити усіх діток у Віфлеємі і по всій окрузі його, від двох років і нижче, згідно з часом, котрий вивідав у мудраків.

17. Тоді справдилося сказане пророком Єремією, який сказав:

18. Голос у Рамі чутно, плач і ридання, і зойки великі; Рахіль плаче за дітьми своїми і не може втішитися, бо їх нема.

19. А по смерті Ірода, – ось, Ангел Господній уві сні з‘явився Йосипові у Єгипті.

20. І сказав: Підведися, візьми Дитятко і Матір Його та йди на землю Ізраїлеву; бо померли ті, що шукали життя Дитяти.

21. Він підвівся, взяв Дитятко і Матір Його й прийшов на землю Ізраїлеву.

22. Але почув, що Архелай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, не наважився туди йти; однак, діставши уві сні попередження від Бога, пішов у галілейські краї.

23. А коли прийшли, то осіли в місті, що зветься Назарет, щоб справдилося сказане пророками, що Він Назореєм назветься.

Матвія 3

1. За тих днів приходить Іван Хреститель і проповідує в пустелі юдейській,

2. І каже: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне.

3. Бо він той, про якого сказав пророк Ісая: Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому.

4. А сам Іван мав одяг з верблюжого волосу і пояса шкіряного на крижах своїх, а їжа його була сарана та мед польовий.

5. Тоді Єрусалим і вся Юдея, і всі околиці йорданські виходили до нього.

6. І хрестилися від нього в Йордані, сповідуючи гріхи свої.

7. А коли Іван побачив багатьох фарисеїв та саддукеїв, що йшли до нього хреститися, то сказав їм: О, поріддя гадюче! Хто підказав вам утікати від прийдешнього гніву?

8. Тож учиніть гідний плід каяття!

9. І не майте наміру в собі говорити: Батько у нас Авраам; бо кажу вам, що Бог може з каміння цього витворити дітей Авраамові;

10. Уже й сокира біля окоренка дерева лежить: усіляке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.

11. Я істинно хрещу вас водою на каяття, але Той, що прийде за мною, сильніший від мене: я не гідний понести взуття Його; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем;

12. Лопата Його в руці Його, і Він досконало вичистить тік Свій, і збере пшеницю Свою до засіків, а солому спопелить вогнем невгасним.

13. Тоді приходить Ісус із Галілеї на Йордан до Івана – хреститися від нього.

14. А Іван забороняв Йому і казав: Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?

15. Але Ісус сказав йому у відповідь: Залиши так, як є; бо так належить нам звершити всіляку правду. Тоді [Іван] допустив Його.

16. І охрестився Ісус, і відразу вийшов з води, – і ось, розгорнулися Йому небеса, і побачив він Духа Божого, Котрий спускався, мов голуб, і опустився на Нього.

17. І ось, голос із небес пролунав: Це Син Мій улюблений, у Котрому Моя добра воля.

Матвія 4

1. Потім Дух повів Ісуса в пустелю, для спокуси від диявола.

2. І постився сорок днів і сорок ночей, а наостанок зголоднів.

3. І наблизився до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти Син Божий, накажи, щоб каміння оце вчинилося хлібом.

4. Але Він сказав йому у відповідь: Написано: Не хлібом єдиним буде жити людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих.

5. Потім бере Його диявол до святого міста, і ставить Його на карниз храму,

6. І каже Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься вниз, бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.

7. Ісус сказав йому: Написано також: Не спокушай Господа Бога твого.

8. І знову бере Його диявол на вельми високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню,

9. І каже Йому: Усе це віддам Тобі, якщо впадеш ниць і поклонишся мені.

10. Тоді Ісус відповів йому: Геть від Мене, сатано! Бо написано: Господові Богові твоєму поклоняйся і Йому Одному служи.

11. Тоді залишив Його диявол, – і ось, Ангели наблизилися і служили Йому.

12. Коли Ісус почув, що Івана [ув‘язнили], рушив до Галілеї.

13. Він залишив Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморськім, в межах Завулонових і Нефталимових,

14. Нехай справдиться сказане пророком Ісаєю, котрий сказав:

15. Земля Завулонова і земля Нефталимова, на шляху приморськім, за Йорданом, Галілея поганська,

16. Народ, що сидить у пітьмі, побачив світло велике, і тим, що сидять у країні в сутіні смертній засяяло світло.

17. З того часу Ісус почав проповідувати і промовляти: Покайтеся, бо Царство Небесне при руці!

18. А коли Ісус проходив поблизу моря Галілейського, то побачив двох братів: Симона, що називався Петром, і Андрія, брата його: вони якраз сіті закидали в море; бо вони були рибалками;

19. І сказав їм: Ходіть зі Мною, і Я вчиню вас ловцями людей.

20. І тієї ж хвилі вони залишили сіті й рушили за Ним.

21. А коли йшов звідси далі, побачив Він інших двох братів, Якова, сина Зеведеєвого, та Івана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, – вони якраз лагодили сіті, і покликав їх.

22. І тієї ж хвилі вони залишили човен батька свого, і рушили за Ним.

23. І ходив Ісус по всій Галілеї, і навчав у синагогах їхніх, і проповідував Євангелію Царства, і уздоровлював від усілякої недуги і всіляку неміч у людей.

24. І пішла чутка про Нього по всій Сирії; і приводили до Нього всіх немічних, тих, якими заволоділи демони, позначених різними хворощами і нападами хвороби, і сновид, і слабких, і Він уздоровлював їх.

25. І йшло за Ним багато народу з Галілеї і Десятимістя, і Єрусалиму, і Юдеї, а також з-за Йордану.

Матвія 5

1. Він побачив народ і вийшов на гору; і коли присів, наблизилися до Нього учні його.

2. Тоді Він розтулив уста Свої, навчав їх і сказав:

3. Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.

4. Блаженні засмучені, бо вони втішаться.

5. Блаженні сумирні, бо вони успадкують землю.

6. Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.

7. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

8. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

10. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

11. Блаженні ви, коли будуть паплюжити вас і гнати і всіляко несправедливо ганити за Мене;

12. Радійте і тіштеся, бо нагорода ваша велика на небесах! Бо так гнали всіх пророків, що були перед вами.

13. Ви – сіль землі. А коли сіль утратить силу, то як учиниш її солоною? Вона вже зовсім непридатна для вжитку, хіба викинути її геть, щоб люди потоптали.

14. Ви – світло світу. Не може сховатися місто, що стоїть на вершині гори.

15. І не ставлять запалену свічку під посудину, а на свічник, і світить усім в оселі.

16. Нехай же перед людьми отак ваше світло світить, щоб вони бачили ваші добрі вчинки, і прославляли Батька вашого, який на небесах.

17. Не подумайте, що Я прийшов знищити закон чи пророків: не знищити Я прийшов, але звершити.

18. Бо правду кажу вам: Доки не минеться земля і небо, жодна йота чи жодна риска в законі не мине, аж доки не звершиться все.

19. Отож, хто порушить одну з найменших заповідей оцих і навчить цього людей, той найменшим у Царстві Небеснім назветься; а хто вчинить і навчить, той великим назветься у Царстві Небесному.

20. Бо, кажу вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників та фарисеїв, то ви в жодному разі не увійдете до Царства Небесного.

21. Ви чули, що сказано давнім: Не убивай; а хто уб‘є, підлягає судові.

22. А Я кажу вам, що кожний, котрий гнівається на брата свого без причини, підлягає судові; а хто скаже братові своєму: рака, підлягає синедріонові; а хто скаже: Безумний! – підлягає адському вогню.

23. Отож, якщо ти приносиш до жертовника дар твій і там пригадаєш, що брат твій щось має супроти тебе,

24. Залиши дара твого перед жертовником, і піди, помирися передніше з братом твоїм і відтак прийди й принеси дара свого.

25. Мирися зі своїм суперником скорше, доки ти ще в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя щоб не віддав тебе урядникові, і щоб не кинули тебе до в‘язниці.

26. Правду кажу тобі: Ти в жодному разі не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шеляга.

27. Ви чули, що сказано у давні часи: Не чини перелюбу.

28. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку хтиво, уже вчинив перелюб з нею в серці своєму.

29. А якщо праве око твоє спокушає тебе, вирви його і відкинь од себе; бо краще для тебе, щоб загинув один із членів твоїх, а не все тіло твоє було кинуте в геєну.

30. І якщо права рука твоя спокушає тебе, відітни її і відкинь од себе; бо краще для тебе, щоб загинув один із членів твоїх, а не все тіло твоє було б кинуте в геєну.

31. Сказано також, що коли хтось розірве шлюб з дружиною своєю, нехай дасть їй письмову згоду на розлучення.

32. А Я кажу вам: Хто розриває шлюб із дружиною своєю, окрім провини перелюбу, той спричиняє її перелюб; і хто одружиться на розведеній, той чинить перелюб.

33. І ще ви чули, що сказано давнім: Не відмовляйся від присяги, але виконуй перед Господом присягання твої.

34. А Я кажу вам: Не присягайтеся взагалі: ні небом, тому що воно престол Божий;

35. Ні землею, тому що вона підніжжя для ніг Його; ні Єрусалимом, тому що це місто Великого Царя.

36. Ні головою твоєю не присягайся, тому що не можеш жодної волосини учинити білою або чорною.

37. Але нехай буде слово ваше: Так, так, ні, ні; а що понад це, – те походить від лукавого.

38. Ви чули, що сказано: Око за око, зуб за зуб.

39. А Я кажу вам: Не чиніть спротиву лихому! А коли вдарять тебе по правій щоці твоїй, оберни до нього й другу.

40. І хто захоче судитися з тобою і забрати в тебе сорочку, віддай йому й верхній одяг;

41. І хто примусить тебе пройти з ним одну милю, пройди з ним удвічі.

42. Дай тому, хто просить у тебе, а від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

43. Ви чули, що сказано: Люби ближнього твого і ненавидь ворога твого.

44. А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що проклинають вас, добродійте ненависникам вашим і моліться за тих, що несправедливо свідчать проти вас і гонять вас.

45. Будьте ж синами Батька вашого Небесного; бо Він наказує Своєму сонцю сходити над лихими і добрими, і посилає дощ на праведних і неправедних.

46. Бо коли ви будете любити люблячих вас, то яка вам нагорода? Чи не те саме чинять і митники?

47. І якщо ви вітаєте лише братів ваших, то що особливого чините? Чи не так чинять і погани?

48. Отож, будьте досконалі, як досконалий Батько ваш Небесний!

Матвія 6

1. Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі.

2. Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою.

3. А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права,

4. Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно.

5. І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.

6. А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.

7. А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті.

8. Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього.

9. А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє;

10. Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі;

11. Хліб наш щоденний дай нам на цей день;

12. І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;

13. І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.

14. Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний!

15. А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших.

16. Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.

17. А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий,

18. Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США