Настанови про світильники і хліби підношення.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 56 из 310Следующая ⇒

Левіт 19

Виклад заповідей.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Оголоси всій громаді синів Ізраїля і скажи їм: Святі будьте, бо святий Я, Господь, Бог ваш.

3. Бійтеся кожний матері своєї і батька свого, і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш.

4. Не звертайтеся до ідолів і богів виливаних не робіть собі. Я Господь, Бог ваш.

5. Коли будете приносити мирну пожертву Господові, то приносьте її, з доброї волі своєї.

6. У день жертвоприношення вашого і на другий день необхідно їсти її, а залишок до третього дня треба спалити на вогні.

7. А якщо хтось буде їсти її третього дня, це гидке; це не буде сприяти.

8. Хто буде їсти її, той понесе на собі гріх, бо він опоганив освячену річ Господню; і винищиться душа та з народу свого.

9. Коли будете жнивувати на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишене від жнив твоїх не підбирай.

10. І виноградника твого не оббирай назовсім, і залишених подекуди ягід не підбирай у винограднику; залиши це біднякові і захожому. Я Господь, Бог ваш.

11. Не крадіть, не брешіть і не обдурюйте один одного.

12. Не присягайтеся йменням Моїм, вдаючись до брехні, і не ганьби ймення Бога твого. Я Господь.

13. Не кривдь ближнього твого, і не грабуй. Заплата наймитові не повинна лишатися у тебе до ранку.

14. Не лихослов глухого, і перед сліпим не клади такого, щоб спіткнутися йому; бійся Бога твого. Я Господь.

15. Не чиніть неправди на суді; не будь упередженим до жебрака, і не догоджай обличчю великого; по правді суди ближнього твого.

16. Не ходи обмовником у народі твоєму, і не поставай супроти крови ближнього твого. Я Господь.

17. Не будь ненависником брата твого у серці твоєму; мудро звинувачуй ближнього твого, і не понесеш за нього гріха.

18. Не мстися і не носи в собі невдоволення на синів народу твого; але люби ближнього твого, як самого себе . Я Господь .

19. Настанови Мої виконуйте; скотину твою не злучай з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одежу із різних ниток, із вовни і льону, не одягайся.

20. Якщо хтось зляжеться з жінкою, а вона невільниця, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, чи вона ще не звільнена, то необхідно покарати їх, проте не смертю, тому що вона не була ще вільною.

21. Нехай приведе він Господові до входу в скинію зібрання приношення за провину, барана для приношення за провину свою.

22. І звершить спокуту його священик бараном за провину перед Господом від гріха, котрим він згрішив, і прощений буде йому гріх, котрим він згрішив.

23. Коли прийдете на землю, [котру Господь Бог дає вам], і посадите якесь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані, три роки треба вважати їх за необрізані, і не можна їсти їх.

24. А четвертого року всі плоди його мають бути посвячені для хвали Господові.

25. А п'ятого року ви можете їсти плоди його, щоб збільшився урожай з нього. Я Господь, Бог ваш.

26. Нічого не їжте з кров'ю; не ворожіть і не гадайте.

27. Не стрижіть голови вашої навкруг, і не псуй краю бороди своєї.

28. Заради померлого не робіть надрізів на тілі вашому, не наколюйте на собі письма. Я Господь.

29. Не опоганюй доньки своєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не виповнилася земля розпустою.

30. Суботи Мої бережіть, і святиню Мою шануйте. Я Господь.

31. Не звертайтеся до тих, хто викликає духів померлих, і до чарівників не ходіть, щоб опоганитись від них. Я Господь, Бог ваш.

32. Перед лицем сивого підводься, і шануй лице старця, і бійся Бога твого . Я Господь .

33. Коли оселиться захожий на землі вашій, не чиніть утисків йому.

34. Захожий, що оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що й місцевий ваш; люби його, як себе; тому що ви самі були чужинцями на землі єгипетській. Я Господь, Бог ваш.

35. Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі і у вимірюванні.

36. Нехай будуть терези і гирі ваші певні, і ефа, і гін певний. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетської землі.

37. Дотримуйтеся настанов Моїх, і всіх законів Моїх, і виконуйте їх. Я Господь.

Левіт 20

Міра покарання за гріхи.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Скажи синам Ізраїля: Хто із синів Ізраїля та із захожих, що живуть серед Ізраїльтян, дасть із дітей своїх Молохові, то нехай він буде скараний на смерть; народ землі нехай заб'є його камінням.

3. І Я поверну лице Моє на чоловіка того, і винищу його з народу його за те, що він віддав із дітей своїх Молохові, осквернивши Мою святиню, щоб зганьбити святе ймення Моє.

4. І якщо народ землі сховає очі свої від того чоловіка, коли він віддасть із дітей своїх Молохові, щоб не умертвити його,

5. То Я поверну лице Моє супроти чоловіка того і супроти родини його, і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить по слідах його, аби блудом ходити услід за Молохом.

6. І якщо якась душа звернеться до тих, що викликають духів померлих і до чарівників, аби блудити за ними, то Я поверну лице Моє супроти тієї душі, і винищу її з народу її.

7. Освячуйте себе, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш , [святий].

8. Дотримуйтеся настанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, який освячує вас.

9. Хто буде лихословити батька свого чи матір свою, той нехай буде скараний на смерть. Батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.

10. Якщо хтось буде займатися перелюбом із жінкою в заміжжі, якщо хтось буде займатися перелюбом з дружиною ближнього свого, то нехай будуть скарані на смерть і перелюбник, і перелюбниця.

11. Хто зляжеться з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обидвоє вони нехай будуть скарані на смерть, кров їхня на них.

12. Якщо хтось зляжеться з невісткою своєю, то обидвоє нехай будуть скарані на смерть; змішання вчинили вони; кров їхня на них.

13. Якщо хтось ляже з чоловіком, як із жінкою, то обидвоє вчинили мерзоту; нехай будуть скарані на смерть; кров їхня на них.

14. Якщо хтось візьме собі за дружину [дочку] і матір її: це беззаконня; на вогні треба спалити і його, і їх, щоб не було беззаконня між вами.

15. Хто спарується із скотиною, того скарати на смерть, і скотину убийте.

16. Якщо жінка піде до якої-небудь скотини, щоб злучитися з нею, то убий жінку і скотину, нехай будуть вони скарані на смерть, кров їхня на них.

17. Якщо хтось візьме сестру свою, доньку батька свого, або доньку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це ганьба, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого. Він відкрив наготу сестри своєї, гріх він понесе свій.

18. Якщо хтось зляжеться з дружиною на час хвороби [кровотечі], і відкриє наготу її, то він оголив течу її, і вона відкрила течу крови своєї; обидвоє вони нехай будуть винищені з народу свого.

19. Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай: такий-бо оголює плоть свою; гріх свій понесуть вони.

20. Хто зляжеться з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого. Гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.

21. Якщо хтось візьме дружину брата свого: це мерзенно; він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть вони.

22. Дотримуйтеся всіх настанов Моїх і всіх законів Моїх, і виконуйте їх, – і не скине вас із себе земля, на котру Я веду вас жити.

23. Не чиніть за звичаями народу, котрого Я проганяю від вас; тому що вони все це чинили, і Я зненавидів їх.

24. І сказав Я вам: Ви володійте землею їхньою, і вам віддаю у спадок землю, на котрій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, котрий відділив вас од усіх народів.

25. Вирізняйте скотину чисту від нечистої і птаху чисту від нечистої, і не опоганюйте душ ваших скотиною і птахою, і всім, що плазує по землі, що вирізнив Я, як нечисте.

26. Будьте переді Мною святими, бо Я святий Господь, і Я відділив вас від інших народів, щоб ви були Мої.

27. Чоловік або жінка, коли будуть викликати духів померлих, або ворожити, то нехай будуть скарані на смерть; камінням їх треба забити, кров їхня на них.

Левіт 21

Приписи свя ще никам.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: Нехай же не опоганюють себе [доторками] до померлого з народу свого.

2. Тільки до ближнього родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і доньки своєї, до брата свого.

3. І до сестри своєї, дівчини, яка жила при ньому, і котра не була за чоловіком, можна йому [доторкатися], не опоганюючи себе.

4. Якщо він старший у народі своєму, то не повинен він опоганювати себе, щоб не зробитися нечистим.

5. Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.

6. Вони мають бути святими Богові своєму, і не повинні ганьбити ймення Бога свого; бо вони приносять пожертви Господові, вчинені вогнем, і хліб свого Бога, і тому мусять бути святі.

7. Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати жінку, відкинуту чоловіком своїм, бо він святий Богові своєму.

8. Освячуй його, бо він приносить хліб Бога твого; нехай же буде він у тебе святий, бо святий Я, Господь, який освячує вас.

9. Якщо донька священика опоганить себе блудодіянням, то вона ганьбить свого батька, вогнем треба спалити її.

10. А старший священик із братів своїх, на голову котрого вилито єлей помазання і котрий освячений, щоб одягтися в [священні] шати, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї.

11. І до жодного померлого не повинен він наближатися; навіть померлим батьком своїм і матір'ю своєю він не повинен опоганювати себе.

12. І від святині він не повинен відходити і опоганювати святиню Бога свого, тому що освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.

13. Дружиною він повинен брати дівчину.

14. Удову чи розведену, або опоганену, [чи] розпусницю, не повинен він брати; але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину.

15. Він не повинен опоганювати сім'я своє в народі своєму; бо Я Господь, що освячує його.

16. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

17. Скажи Ааронові: Ніхто із насіння твого у [прийдешніх] родах їхніх, що матиме ваду [на тілі], не повинен приступати, аби приносити хліб Богові своєму.

18. Ніхто, у кого є вада [на тілі], не може приступити: ні сліпий, ні кульгавий, ні з іншими вадами.

19. Ані такий, у котрого зламана нога, або зламана рука,

20. Ані горбатий, ні з висхлим членом, ні з більмом на оці, ні коростявий, або запаршений, ані з ушкодженими ядрами.

21. Жодний чоловік із насіння Аарона священика, у котрого на [тілі] є вада, не повинен приступати, аби приносити приношення Господові учинені на вогні; вада [на ньому], тому не повинен він приступати, аби приносити хліб своєму Богові.

22. Хліб свого Бога із Святого Святих, і з святого він може їсти.

23. Але за завісу він не повинен заходити, і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому, не повинен він опоганювати святиню Мою: Бо Я Господь, який освячує їх.

24. І оголосив [це] Мойсей Ааронові і синам його і всім синам Ізраїля.

Левіт 22

Священство - рід вибраний.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Скажи Ааронові і синам його, щоб вони обережно поводилися із святими знаряддями синів Ізраїля, і не безчестили святого ймення Мого в тому, що вони присвячують Мені. Я Господь.

3. Скажи їм: Якщо хтось із усього потомства вашого з родів ваших, маючи на собі нечистоту, приступить до святих знарядь, котрі присвячують сини Ізраїля Господові, то винищиться душа та від присутности Моєї. Я Господь.

4. Хто із сім'я Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, доки не очиститься. І хто торкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або у кого станеться викид сім'я,

5. Або хтось торкнеться до якого-небудь гада, від котрого він стане нечистим, або до чоловіка, від котрого він стане нечистим, будь-якою нечистотою,

6. Той, торкнувшися до цього, нечистим буде до вечора, і не повинен їсти святинь передніше, аніж обмиє тіло своє водою.

7. Та коли зайде сонце, і він очиститься, тоді може він їсти святині; бо це його їжа.

8. Мертвечини і розтерзаного звіром він не повинен їсти, щоб не опоганитися цим. Я Господь.

9. Нехай дотримуються вони приписів Моїх, щоб не понести на собі гріха і не вмерти в ньому, коли порушать це. Я Господь, що освячує їх.

10. Ніхто сторонній не повинен їсти святині; той, що оселився у священика, і наймит не будуть їсти святині.

11. А якщо священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може її їсти, також і той, хто народився в домі його, може їсти хліб його.

12. Якщо донька священика вийде заміж за стороннього, то вона не буде їсти приношень святих.

13. А коли донька священика буде вдовою, або розведеною, і дітей у неї нема, і повернеться в дім вітця свого, як [була] за юности своєї, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не буде їсти його.

14. Хто, помилившися, з'їсть [що-небудь] із святині, той мусить віддати священикові святиню і докласти до неї п'яту її частину.

15. [Вони] самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,

16. І не повинні наражатися на власну провину, коли будуть їсти святині їхні, бо Я Господь, який освячує їх.

17. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

18. Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїлевого, або із захожих, які [поселилися] між Ізраїльтянами, з обітниці якоїсь чи із завзяття приносить приношення своє, котре приносить Господові для приношення всеспалення:

19. Ви маєте приносити із своєї доброї волі без вади чоловічої статі, з великої худоби, із овець та із кіз.

20. Жодної [тварини], на котрій є вада, не приносьте, бо це буде несприятливе для вас.

21. І якщо хтось приносить пожертву мирного приношення Господові, виконуючи обітницю, або із своєї волі, з великої худоби, або з дрібної, то [пожертва має] бути без вади, аби була прийнята; жодної вади не мусить бути на ній.

22. [Тварини] сліпої чи ушкодженої, чи виродливої, чи хворої, чи коростявої, чи запаршивілої, – таких не приносьте Господові; і для приношення вчиненого вогнем не давайте їх на жертовник Господній.

23. Теля і ягня із членами різновеликими – довгими чи короткими, для приношення добровільного принести можеш; а якщо за обітницю, то це не буде прийняте.

24. [Тварини], у котрої ядра роздушені, розбиті, відірвані, або ж вирізані, не приносьте [ніяких приношень із них] на землі вашій.

25. І також із рук чужинців не приносьте хліба у дарунок Богові вашому; тому що на них пошкодження, порок їхній, і вади будуть на них; не будуть прийнятні для вас.

26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

27. Коли вродиться телятко або ягня, або козеня, то сім днів мусить воно побути біля матері своєї, а від восьмого дня і подальшого буде прийнятне для приношення, вчинене вогнем Господові.

28. Однак ні корови, ні вівці не коліть одного дня з отеленням і ок`отом у них.

29. Якщо принесете Господові пожертву вдячности, то приносьте їх за своєю доброю волею.

30. Того ж дня треба з'їсти її; не залишайте від неї до ранку. Я Господь.

31. І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.

32. Не безчестіть святого ймення Мого, щоб Я святився серед синів Ізраїля. Я Господь, що освячує вас,

33. Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб вашим Богом бути. Я Господь.

Левіт 23

Свята Господні - субота.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Оголоси синам Ізраїля, і скажи їм про свята Господні, котрі ви мусите називати святими зібраннями; ось свята Мої.

3. Шість днів можна залагоджувати всілякі справи, а сьомого дня субота спочину, святе зібрання; жодної справи не залагоджуйте; це субота Господня у всіх житлах ваших.

4. Ось свята Господні, святі зібрання, котрі ви мусите скликати свого часу;

5. Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця увечері Пасха Господня.

6. І п'ятнадцятого дня того ж таки місяця свято опрісноків Господові. Сім днів їжте опрісноки.

7. Першого дня нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не вчиняйте.

8. Упродовж семи днів приносьте пожертви Господові; а сьомого дня також святе зібрання; жодної роботи не вчиняйте.

9. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

10. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли прийдете на землю, котру Я даю вам, і будете жати на ній жниво, то принесіть першого снопа жнива вашого до священика.

11. Він коливатиме цим снопом перед Господом, щоб вам надбати приязнь; після суботи ним священик коливатиме.

12. І ви маєте принести в день коливання снопа для приношення всеспалення Господові ягня однолітнє, без вади.

13. І з ним хлібного приношення дві десяті частини [ефи] пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення, вчиненого на вогні Господові, для приємних пахощів, і чверть гіна вина для приношення поливного.

14. Жодного [нового] хліба, ні сушених зерен, ані зерен сирих не їжте до того дня, котрого принесете приношення Богові вашому: це – вічна настанова родам вашим у всіх житлах ваших.

15. Полічіть собі від першого дня після суботи, від отого дня, котрого приносите коливного снопа, сім субот.

16. До першого дня після сьомої суботи полічіть п'ятдесят днів, [і тоді] приносьте нове хлібне приношення Господові.

17. Від жител ваших приносьте два хліби коливних, які мають складатися з двох десятих частин [ефи] пшеничного борошна, і повинні бути спечені квасні, [як] перший плід Господові.

18. Разом із хлібами приведіть сім ягнят без вади, одноліток, а також із великої худоби одного бичка і двох баранів, нехай буде це для приношення всеспалення Господові, і хлібні приношення і поливання до них, для пожертви, для приємних пахощів Господові.

19. Приготуйте також із [череди] кіз одне козеня для приношення за гріх, і двох одноліток-ягнят для пожертви мирного приношення.

20. Священик має коливати цим перед Господом, разом із хлібами першоплоду для приношення коливного і з двома ягнятами: і це буде посвяченням Господові для священика.

21. І скликайте [народ] у сей день, святе зібрання нехай буде у вас, жодної роботи не робіть: це настанова вічна у всіх житлах ваших у роди ваші.

22. А коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай аж під край твого поля, коли жнеш, а того, що залишиться від жнив не підбирай, бідному і захожому лиши це. Я Господь, Бог ваш.

23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

24. Скажи синам Ізраїля: Сьомого місяця, першого дня місяця хай буде у вас субота, нагадування про голос сурм, святе зібрання.

25. Жодної роботи не вчиняйте, і приносьте приношення, вчинене на вогні Господові.

26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

27. Також десятого [дня] сьомого місяця цього, день спокути, хай буде у вас святе зібрання; упокорюйте душі ваші, і приносьте приношення, вчинені на вогні Господові.

28. Жодної справи не залагоджуйте цього дня; бо це день спокути, щоб очистити вас перед Господом, Богом вашим.

29. А всяка душа, котра не упокорить себе цього дня, винищиться з народу свого.

30. І якщо котрась душа буде щось робити цього дня, Я знищу ту душу з народу її.

31. Жодного діла не робіть, це настанова вічна в роди ваші у всіх житлах ваших.

32. Це для вас субота спочину, і упокорюйте душі ваші, з вечора дев'ятого [дня] місяця, від вечора до вечора святкуйте суботу вашу.

33. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

34. Скажи синам Ізраїля: З п'ятнадцятого дня того ж таки сьомого місяця свято куренів (Суккот), сім днів Господові.

35. Першого дня – святі зібрання, жодної роботи не вчиняйте.

36. [Упродовж] семи днів приносьте приношення, вчинені на вогні Господові; а восьмого дня святе зібрання хай буде у вас і приносьте приношення, вчинені на вогні Господові. Це – урочисте свято, жодної справи не залагоджуйте.

37. Ось свята Господні, коли треба скликати святі зібрання, аби приносити приношення, вчинені на вогні Господові, приношення усеспалення, хлібне приношення, пожертви і поливні приношення кожне свого дня.

38. Окрім субот Господніх, і, окрім дарів ваших, і, окрім усіх обітниць ваших, і, окрім ваших добровільних приношень, що ви даєте Господові.

39. Також п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте урожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: першого дня субота і восьмого дня субота (спочинок).

40. Першого дня візьміть собі гілок гарних дерев, гілок пальмових і гілок дерев ряснолистих і верб річкових, і радійте перед Господом Богом вашим сім днів.

41. І святкуйте це свято Господнє сім днів на рік: це – настанова вічна в роди ваші. Сьомого місяця святкуйте його.

42. У куренях живіть сім днів; кожний, хто народжений в Ізраїлі, має жити в куренях,

43. Щоб знали роди ваші, що в куренях поселив Я синів Ізраїля, коли вивів їх із землі єгипетської. Я Господь, Бог ваш.

44. І оголосив Мойсей синам Ізраїля про свята Господні.

Левіт 24

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Накажи синам Ізраїля, щоб вони принесли тобі єлею чистого, виготовленого для освітлення, щоб безнастанно горів світильник.

3. Поза запоною [Ковчега] одкровення у скинії зібрання Аарон [і його сини] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди. Це вічна настанова поколінням вашим.

4. На свічникові чистому мусять вони ставити лампади перед Господом завжди.

5. І візьми добірного пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів, у кожному хлібі має бути дві десятих [ефи].

6. І поклади їх у два ряди, по шестеро в ряд, на чистому столі перед Господом.

7. І поклади на [кожний] ряд чистого ладану, і буде це на хлібі для пам'ятку, для підношення Господові, вчиненого на вогні.

8. Кожної суботи постійно треба класти їх перед Господом від синів Ізраїля. Це – заповіт навіки.

9. Вони будуть належати Ааронові та синам його, які будуть їсти їх на святому місці; бо це велика святиня для них із приношень Господові, вчинених вогнем; [це] – настанови навіки.

10. І вийшов син однієї ізраїльтянки, який народився від єгиптянина, до синів Ізраїля, і посварилися в стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;

11. Ганьбив син Ізраїльтянки ймення [Господнє] і проклинав. І привели його до Мойсея.

12. І замкнули його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.

13. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

14. Виведи того, хто проклинав, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада заб'є його камінням.

15. І синам Ізраїля скажи: Хто буде проклинати Бога свого, той понесе гріх свій.

16. І ганьбитель ймення Господнього мусить померти, камінням заб'є його вся громада. Коли захожий, а чи народжений на цій землі почне ганьбити ймення [Господнє], скараний буде на смерть.

17. Хто заб'є якого-небудь чоловіка, той скараний буде на смерть.

18. Хто заб'є скотину, має заплатити за неї, скотиною за скотину.

19. Хто вчинить пошкодження на тілі ближнього свого, тому треба зробити те саме, що й він заподіяв.

20. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він учинив пошкодження на [тілі] чоловіка, так і йому треба зробити.

21. Хто заб'є скотину, мусить заплатити за неї, а хто заб'є чоловіка, того необхідно скарати на смерть.

22. Один суд має бути у вас, як для захожого, так і для будь-кого з вашого краю; бо Я Господь, Бог ваш.

23. І сказав Мойсей синам Ізраїля, і вивели того, хто проклинав, геть зі стану, і забили його камінням, і вчинили сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология