Книга левіт. Про пожертву всеспалення. . Про приношення хлібне. . Про пожертву мирну. . Про пожертви за гріх. . Про пожертву каяття. . Iще про пожертву каяття. . Закон про пожертву каяття. . Про посвячення свя ще ників.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 50 из 310Следующая ⇒

Книга Левіт

Левіт 1

Про пожертву всеспалення.

1. Озвався Господь до Мойсея і сказав йому із скинії зібрання, кажучи:

2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли хтось із вас хоче принести пожертву Господові, то, якщо із скотини, приносьте пожертву вашу із худоби великої і дрібної.

3. Якщо приношення його є всеспалення із великої худоби, нехай принесуть її чоловічої статі, без вади; нехай приведуть її до дверей скинії зібрання, щоб здобути йому прихильність Господню.

4. І покладе руку свою на голову [пожертви] всеспалення, і здобуде він прихильність для очищення від гріхів його.

5. І заколе теля перед Господом; а сини Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров'ю з усіх боків на жертовник, котрий біля входу до скинії зібрання.

6. І стягне шкуру з [пожертви] всеспалення, і розітне її на частки.

7. А сини Ааронові, священики, покладуть на жертовник жарини, і на жаринах розкладуть належним чином дрова;

8. І розкладуть сини Ааронові, священики, оті частки, голову і жир на дровах, котрі на жаринах, що на жертовнику.

9. А нутрощі [пожертви] і ноги її вимиє він у воді, і спалить священик усе на жертовнику: [це] пожертва всеспалення, приношення вогнем, пожертва, пахощі, приємні Господові.

10. Якщо приношення його із дрібної скотини, із овечок або із кіз, для пожертви всеспалення нехай принесе її чоловічої статі, без вади.

11. І заколе її перед Господом на північному боці жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров'ю її на жертовник з усіх боків.

12. І розітнуть її на частки, [відділивши] голову її і жир її, і розкладе їх священик належним чином на дровах, котрі на вогні, на жертовнику.

13. А нутрощі і ноги помиє водою, і принесе священик усе, і спалить на жертовнику: [це] пожертва всеспалення, приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.

14. А якщо із птахів приносить він Господові пожертву всеспалення, нехай принесе приношення своє із горлиць чи з молодих голубів.

15. Священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров зцідить на стінку жертовника.

16. Воло її з пір'ям її відніме й кине його за жертовник на східний бік, де попіл.

17. І надламає її в крилах її, не відділяючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, котрі на вогні: це пожертва усеспалення, приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.

Левіт 2

Про приношення хлібне.

1. Якщо якась душа захоче принести Господові пожертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, і хлюпне на неї єлеєм, і покладе на неї ладану.

2. І принесе її синам Аароновим, священикам, і візьме повну пригорщу борошна з єлеєм та з усім ладаном, і спалить це священик на пам'ять на жертовнику; [це] приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.

3. А залишки від приношення хлібного Ааронові і синам його: [це] найсвятіше з приношень, учинених вогнем Господові.

4. А якщо приносиш пожертву приношення хлібного з печеного у печі, [то принось] хліби з найкращого борошна, прісні, змішані з єлеєм, або млинці прісні, помазані єлеєм.

5. Якщо пожертва твоя – приношення хлібне, спечене на сковороді, то це має бути найкраще борошно, змішане з єлеєм, прісне.

6. Розламай її на куски і полий її єлеєм: це приношення хлібне.

7. Якщо пожертва твоя – приношення хлібне з горщика, то має бути вчинене воно з найкращого борошна з єлеєм.

8. І принеси приношення, котре з нього складене, Господові; і коли покажеш його священикові, він принесе його до жертовника.

9. І візьме священик із цієї пожертви частину для пам'ятку, і спалить на жертовнику: [це] приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.

10. А залишки приношення хлібного Ааронові та синам його: найсвятіше із приношень, учинених вогнем Господові.

11. Ніякого приношення хлібного, котре приносите Господові, не вчиняйте квашеного; тому що ні квашеного, ані меду не повинні ви приносити у приношення Господові.

12. Як приношення першоплодів приносьте їх Господові, але вони не спалюються на жертовнику як духмяні пахощі.

13. Усіляке приношення твоє хлібне присолюй сіллю, і не лишай пожертви твоєї без солі заповіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось і сіль.

14. Якщо приносиш Господові приношення хлібне з першоплодів, принось у дар від перших плодів твоїх із колосків, пряжених на вогні, й вимолочене ціле зерно.

15. І полий його єлеєм, і поклади на нього ладану: це приношення хлібне.

16. І спалить священик для пам'ятку частину зерна і єлею з усім ладаном: [це] приношення вогнем Господові.

Левіт 3

Про пожертву мирну.

1. Якщо приношення його пожертви мирне, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її Господові, щоб не мала вади.

2. І покладе руку свою на голову пожертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; а сини Ааронові, священики, покроплять кров'ю на жертовник з усіх боків.

3. І принесе він із мирної пожертви у приношення Господові лій, котрий покриває нутрощі, і весь лій, котрий на нутрощах,

4. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай відділить це.

5. А сини Ааронові спалять це на жертовнику над пожертвою з усеспаленням, котра на дровах, на вогні: [це] приношення вогнем, духмяність, приємна Господові.

6. А якщо з дрібної скотини приносить він пожертву мирного приношення Господові, чоловічої, або жіночої статі, нехай принесе її, без вади на ній.

7. Якщо з овечок приносить він приношення своє, нехай принесе її до Господа.

8. І покладе руку свою на голову пожертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров'ю її на жертовник з усіх боків.

9. І нехай принесе у пожертву мирного приношення Господові лій її, увесь курдюк, відтявши його по самісіньку хребтину, і лій, що покриває нутрощі, і лій увесь, котрий на нутрощах.

10. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника, що на печінці; з нирками він відділить це.

11. Священик спалить його на жертовнику; [це] – пожива приношення вогнем Господові.

12. А якщо він приносить пожертву із кіз, нехай принесе її перед Господом.

13. І покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кров'ю її на жертовник з усіх боків.

14. І принесе з неї в приношення, в пожертву вогнем Господові лій, котрий покриває нутрощі, і увесь лій, котрий на нутрощах.

15. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника, що на печинці; з нирками він відділить це.

16. І спалить їх священик на жертовнику; [це] – пожива приношення вогнем – приємна духмяність [Господові] ; увесь лій Господові.

17. Оця постанова вічна для поколінь ваших, у всіх житлах ваших, ніякого лою, і ніякої крови не споживайте.

Левіт 4

Про пожертви за гріх.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Скажи синам Ізраїля: Якщо котрась душа згрішить ненароком супроти якихось заповідей Господніх, і вчинить що-небудь, чого не слід робити;

3. Якщо священик помазаний згрішить на провину народу: то за гріх свій, котрим згрішив, нехай принесе з великої худоби бичка без вади, Господові в приношення за гріх.

4. І приведе бичка до дверей скинії зібрання перед Господа, і покладе руки свої на голову бичка, і заколе бичка перед Господом.

5. І візьме священик помазаний крови бичка і внесе її до скинії зібрання.

6. І вмочить священик пальця в ту кров, і покропить кров'ю сім разів перед Господом, перед запоною святині.

7. І намастить священик кров'ю [бичка] роги кадильного жертовника, що стоїть перед Господом у скинії зібрання, а решту крови бичка вихлюпне до підніжжя жертовника приношень усеспалення, який біля входу до скинії зібрання.

8. І вийме з бичка увесь лій його у приношення за гріх, лій, що покриває нутрощі, і весь лій, котрий на нутрощах.

9. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника на печінці; з нирками відділить він це.

10. Як відділяються од бичка пожертви мирні; і спалить їх священик на жертовнику приношень усеспалення.

11. А шкуру бичка, і всю плоть його з головою і з ногами його, і нутрощі його, і нечистоти його,

12. Усього бичка нехай винесе поза табір на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай буде спалений.

13. А якщо вся спільнота Ізраїля згрішить ненароком і прихована буде ця річ від очей зібрання, і вчинить що-небудь супроти заповідей Господніх, чого не треба було робити, і завинить,

14. То, коли визнаний буде гріх, котрим вони згрішили, нехай від усієї громади припровадять вони молодого бичка на пожертву за гріх, і приведуть його перед скинією зібрання.

15. І покладуть старшини громади руки свої на голову бичка перед Господом, і заколять теля перед Господом.

16. І внесе помазаний священик крови бичка до скинії зібрання;

17. І вмочить священик пальця свого в кров і покропить сім разів перед Господом перед запоною [святині].

18. І помастить кров'ю роги жертовника, котрий перед Господом у скинії зборів, а решту крови вихлюпне на підніжжя жертовника усеспалення, котрий біля входу до скинії зібрання.

19. І увесь лій його вийме з нього, і спалить на жертовнику.

20. І вчинить з бичком те, що вчиняється з бичком приношення за гріх; так мусить вчинити з ним, і так спокутує їх священик, і прощено буде їм.

21. І винесе бичка поза табір і спалить його так, як спалив попереднього бичка. Це приношення за гріх громади.

22. А якщо згрішить старший, і вчинить те ненароком, супроти заповідей Господа, Бога свого, чого не треба було чинити, то завинить:

23. Тож, коли сповіданий ним гріх, котрим згрішив, нехай приведе він у приношення козла без вади;

24. І покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюється приношення усеспалення перед Господом: це приношення за гріх

25. І візьме священик пальцем своїм крови від пожертви за гріх, і помастить роги жертовника приношень усеспалення, а решту крови його вихлюпне до підніжжя жертовника всеспалення.

26. І увесь лій його спалить на жертовнику так, як пожертви мирного приношення, і так спокутує його священик від гріха, і прощено йому буде.

27. А якщо хтось з народу землі згрішить помилково, і вчинить що-небудь супроти заповідей Господніх, чого не треба було чинити, то завинить.

28. Тож, коли усвідомить свій гріх, котрим згрішив, нехай приведе він у приношення козу без вади, за гріх свій, котрим він згрішив.

29. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколять приношення пожертви за гріх на місці, [де заколюють] приношення усеспалення,

30. І візьме священик крови її пальцем своїм, і помастить роги жертовника приношень усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.

31. І увесь лій її відділить, так, як відділяють лій від пожертви мирної, і [спалить] його священик на жертовнику для приємних пахощів Господу; і отак спокутує його священик, і прощено йому буде.

32. А якщо з овець [захоче] він принести приношення за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вади.

33. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколе її як приношення за гріх на тому місці, де заколюють приношення всеспалення.

34. І візьме священик пальцем своїм крови від цього приношення пожертви за гріх, і помастить роги жертовника усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.

35. І увесь лій її відділить, як відділяється лій вівці з пожертви мирного приношення, і спалить це священик на жертовнику як пожертву Господові; і отак очистить його священик від гріха, котрим він згрішив, і прощено буде йому.

Левіт 5

Про пожертву каяття.

1. Якщо хтось згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або ж бачив чи знав, але не оприлюднив, то він понесе на собі гріх.

2. Або, якщо торкнеться до чогось нечистого, або до трупа звіра нечистого, чи до трупа скотини нечистої, або ж до трупа гада нечистого, але не знав цього, то він нечистий і завинив.

3. Або, якщо торкнеться нечистоти людської, якою б вона не була, та нечистота, від котрої оскверняються, і він не знав цього, але потім довідається, то він завинив.

4. Або, якщо хтось [нерозсудливо] вустами своїми присягнеться зробити що-небудь лихе чи добре, будь-яку справу, за яку люди бездумно клянуться, і він не знав цього, але довідається пізніше, то він завинив у цьому.

5. Якщо він завинив у чомусь із цього, і визнає, 03034 08694 що він у цьому згрішив,

6. То нехай принесе приношення Господові за гріх свій, котрим він згрішив, ягня або козеня жіночої статі у пожертву, вівцю чи козу, за гріх, і спокутує його священик від гріха його.

7. Якщо ж він не зможе принести вівцю, то за гріх свій нехай принесе Господові двох горлиць, або двох молодих голубів; одного у приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення.

8. Нехай принесе їх священикові, і [священик] візьме передусім того [із цих птахів], котрий є приношенням за гріх, і скрутить голову його від шиї його, але не відділить,

9. І покропить кров'ю цієї пожертви за гріх на стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це приношення за гріх.

10. А другого використає для приношення всеспалення; і отак спокутує його священик від гріха його, котрим він згрішив, і прощено буде йому.

11. А якщо він не може принести двох горлиць чи двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частку ефи пшеничного борошна в приношення за гріх; нехай не виливає на неї єлею і ладану, бо це приношення за гріх.

12. І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю як нагадування, і спалить на жертовнику згідно з приношенням вогнем Господові: це приношення за гріх.

13. І отак спокутує його священик за гріха його, котрим він згрішив у якомусь [випадку], про котрі оце згадано, і прощено буде йому; а [залишок] належить священикові, як приношення хлібне.

14. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

15. Якщо хтось учинить злочин і ненароком згрішить супроти посвяченого Господові, нехай за провину свою принесе Господові з отари своєї барана без вади, за твоєю оцінкою, срібними шеклями – по шеклю священному, у приношення за провину.

16. За ту святиню Господню, супроти котрої він згрішив, нехай принесе і додасть до того п'яту частку, і віддасть її священикові, і священик спокутує його бараном приношення за провину, і буде прощено йому.

17. Коли якась душа згрішить супроти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і він цього не знав, завинив і понесе на собі гріха:

18. Нехай принесе до священика в приношення за провину барана без вади, за оцінкою твоєю, і викупиться недобрий вчинок його, в чому він згрішив з необачности, то прощено йому буде.

19. Це приношення провини за гріх, [котрий] він учинив перед Господом.

Левіт 6

Iще про пожертву каяття.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Якщо хтось згрішить і вчинить злочин проти Господа, і утаємничить перед ближніми своїми те, що йому доручено, або те, що мав зберігати, чи те, що він украв, або ж навіть когось обдурив,

3. Або знайде загублене і приховає його, і присягнеться неправдиво за щось, що у всьому цьому люди чинять і тим грішать,

4. То, згрішивши і завинивши, отже, він мусить повернути вкрадене, що викрав, або пограбоване, що пограбував, або доручене, що йому доручалося (на збереження), або загублене, що він знайшов.

5. Або, якщо він присягнувся неправдиво, то мусить повернути повністю, і докласти до того п'яту частку і віддати тому, кому оте належить, у день його приношення за провину.

6. І приношення за провину свою нехай принесе Господові до священика в приношення за провину з отари овець барана без вади, за оцінкою твоєю.

7. І спокутує його священик перед Господом, і прощено йому буде, що б він не вчинив, все, в чому він завинив.

8. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

9. Заповідай Ааронові і синам його: Ось закон приношення усеспалення: всеспалення нехай залишиться на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому.

10. І нехай священик одягнеться у лляну одежу свою, і одягне на тіло своє лляний нижній одяг, і зніме попіл від усеспалення, котре спалив огонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.

11. І нехай скине з себе одежу свою, і одягне другу одежу, і винесе попіл поза табір, на чисте місце.

12. А вогонь на жертовнику нехай горить, не згасає; і нехай священик підпалює на ньому дрова щоранку, і розкладає на ньому приношення усеспалення, і спалює на ньому лій мирного приношення.

13. Вогонь безперестану хай горить на жертовнику, [і] не згасає.

14. Ось закон про приношення хлібне: сини Ааронові мусять приносити його перед Господа до жертовника.

15. І нехай візьме [священик] жменею своєю із приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею, і увесь ладан, котрий на приношенні, і спалить на жертовнику: [це] приємні пахощі на пам'ять перед Господом.

16. А решту з нього нехай споживають Аарон і сини його. З прісним хлібом треба їсти його на святому місці; у дворі скинії зібрання нехай споживають його.

17. Не можна пекти його з квашеним, це даю Я їм частку із Моїх приношень вогнем, це найбільша святиня, як приношення за гріх і приношення за провину.

18. Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це – вічний набуток поколінням вашим із Господніх приношень, учинених на вогні. Усе, що торкнеться до них, буде святим.

19. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

20. Ось приношення від Аарона і синів його, котре принесуть вони Господові в день помазання його: десяту частину ефи пшеничного борошна на пожертву постійну, половину цього для ранку, і половину для вечора.

21. На сковороді в єлеї вона має бути приготовлена; насичену [єлеєм], принось її в кусках, як розламується на куски приношення хлібне; принось її, для приємних пахощів Господові.

22. І священик, помазаний на місце його із синів його, мусить звершувати це: бо воно – вічна настанова Господа. Вона вся має бути спалена.

23. І всіляке хлібне приношення від священика нехай буде спалене, а не спожите.

24. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

25. Скажи Ааронові і синам його: Ось закон про приношення за гріх; приношення за гріх має бути заколене перед Господом на тому місці, де заколюється приношення усеспалення. Це – найбільша святиня.

26. Священик, який звершує пожертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути спожита на святому місці, на подвір'ї скинії зібрання.

27. Усе, що торкнеться до м'яса її, освятиться; і якщо кров'ю її буде забризкана одежа, то забризкане помий на святому місці.

28. Глиняну посудину, в котрій воно варилося, необхідно розбити; якщо воно варилося в мідній посудині, то необхідно її вичистити і вимити водою.

29. Уся чоловіча стать священикового роду може їсти її: це – найбільша святиня.

30. А всіляке приношення за гріх, від котрого кров заноситься до скинії зібрання для очищення у святині, не можна споживати: його треба спалювати на вогні.

Левіт 7

Закон про пожертву каяття.

1. Ось закон про приношення за провину: це – велика святиня.

2. Пожертву каяття треба заколоти на тому місці, де колять усеспалення, і кров'ю її покропити жертовника з усіх боків.

3. [Той], [що приносить], мусить принести з неї увесь лій, курдюк і лій, котрий на нутрощах.

4. І обидві нирки, і лій, котрий на них, котрий на стегнах, і сальника, котрий на печінці; з нирками нехай він відділить це.

5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.

6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.

7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.

8. І коли священик приносить чиєсь приношення усеспалення, шкура від [приношення] всеспалення, котре він приносить, належить священикові.

9. І всіляке приношення хлібне, котре печене в печі, і всіляке приготовлене в горщику, або ж на сковороді, належить священикові, який приносить його.

10. І всіляке приношення хлібне, змішане з єлеєм, і сухе, належить всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

11. Ось закон про пожертву мирного приношення, котру він приносить Господові;

12. Якщо хтось на подяку приносить її, то при пожертві вдячности він мусить принести прісні хліби, змішані з єлеєм і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, насичене [єлеєм], хліби, змішані з єлеєм.

13. Окрім коржів, нехай він принесе в приношення своє квасний хліб, при мирній пожертві вдячности.

14. Одне щось із всього приношення свого нехай принесе він у приношення Господові; це належить священикові, який кропить кров'ю мирної пожертви.

15. М'ясо пожертви мирного приношення для вдячности необхідно з'їсти в день приношення її, не треба лишати від нього до ранку.

16. А якщо пожертва його приношення за обітницею, або щире приношення, то пожертву його необхідно їсти в день приношення, і другого дня те, що залишилося від неї, їсти можна.

17. А залишки від м'яса пожертви на третій день треба спалити на вогні.

18. А якщо будуть їсти м'ясо пожертви мирного приношення на третій день, то вона не буде прийнята. Хто її принесе, тому нічого не зарахується; бо це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі свій гріх.

19. М'яса цього, якщо воно торкнеться до чогось нечистого, не треба їсти, але необхідно спалити його на вогні; а м'ясо чисте може їсти кожний чистий.

20. А якщо якась душа, маючи в собі нечистоту, буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.

21. І якщо якась душа, торкнувшися до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої скотини, або ж до якогось нечистого гада, і буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.

22. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

23. Скажи синам Ізраїля: Жодного лою ні з вола, ні з вівці, ані з козла не їжте.

24. Лій з мертвого і лій з розтерзаного звіром можна використовувати на всяку справу; а їсти, не їжте його.

25. Тому що, хто буде їсти лій із скотини, котра приноситься як приношення вогнем, Господові, винищиться душа та з народу свого.

26. І жодної крови не їжте у всіх житлах ваших; ні з птахів, ні із звірів, ані з домашніх тварин.

27. А хто буде їсти яку-небудь кров, винищиться душа та з народу свого.

28. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

29. Скажи синам Ізраїля: Хто приносить свою пожертву мирного приношення Господові, той [сам] мусить принести частину із мирної пожертви Господові.

30. Своїми руками повинен він принести приношення вогнем Господові; лій із грудинкою мусить він принести, коливаючи грудинкою для приношення коливанням перед лицем Господнім.

31. Лій спалить священик на жертовнику, а грудинка належить Ааронові і синам його.

32. І праве плече, як підношення, з пожертв мирного приношення вашого віддавайте священикові.

33. Хто із синів Ааронових приносить кров з мирного приношення і лій, повинен узяти праве плече собі як частку.

34. Тому що Я беру від синів Ізраїля з мирних пожертв їхню грудинку коливну і плече підношення, і віддаю їх Ааронові священикові і синам його у вічну настанову серед синів Ізраїля.

35. Ось частка з помазання Ааронові та частка помазання синам його з приношень Господніх вогнем, у день, коли він покладе перед Господом, для служіння Господові,

36. Котрого звелів Господь давати їм од синів Ізраїля від дня, коли він помазав їх, вічною настановою їхнім поколінням.

37. Ось закон про приношення всеспалення, про приношення хлібне, про пожертву за гріх, про пожертву каяття, про приношення за гріх, про приношення за провину, про пожертву посвячення приношення мирного,

38. Котрого дав Господь Мойсеєві на горі Сінай, коли наказав синам Ізраїля в пустелі Сінайській приносити Господові приношення їхні.

Левіт 8

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і бичка для приношення за гріх і двох баранів, і корзину опрісноків,

3. І збери всю громаду до входу в скинію зібрання.

4. Мойсей учинив так, як звелів йому Господь, і зібралася громада (народ) до входу в скинію зібрання.

5. І сказав Мойсей до громади: Ось, що звелів Господь зробити.

6. І привів Мойсей Аарона та синів його, і обмив їх водою.

7. І поклав на нього хітона і підперезав його поясом, і одягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і підперезав його поясом ефода, і прикріпив ним ефод на ньому.

8. І поклав на нього нагрудника, і в нагрудник поклав Урім і Туммім.

9. І поклав на голову його кидар, а на кидар з переднього боку поклав золоту дощечку, святий вінець, як звелів Господь Мойсеєві.

10. І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію і все, що в ній, і освятив це.

11. І покропив ним жертовника сім разів, і помазав жертовника і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжжя її, щоб освятити їх.

12. І вилив єлей помазання на голову Аарона, і помазав його, щоб освятити його.

13. І привів Мойсей синів Ааронових, і одягнув їх у хітони, і підперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як звелів Господь Мойсеєві.

14. І привів бичка для приношення за гріх, і Аарон, і сини його поклали руки свої на голову бичка за гріх.

15. І заколов [його], і взяв Мойсей крови, і пальцем своїм помастив роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовника, а [решту] крови вихлюпнув до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб учинити приношення на ньому.

16. І взяв увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки і лій їхній, і спалив Мойсей на жертовнику.

17. А барана і шкуру його, і м'ясо його, і нечистоти його спалив на вогні поза табором, як звелів Господь Мойсеєві.

18. І привів барана для приношення всеспалення, і поклав Аарон і сини його руки свої на голову барана;

19. І заколов [його] Мойсей і покропив кров'ю жертовника з усіх боків.

20. І розтяв барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і лій;

21. А нутрощі і ноги помив водою, і спалив Мойсей всього барана на жертовнику: це пожертва всеспалення для приємних пахощів; це приношення вогнем Господові, як звелів Господь Мойсеєві.

22. І привів другого барана, барана посвячення, і поклали Аарон і сини його руки свої на голову барана.

23. І заколов [його] Мойсей, і взяв крови його, і помастив нею крайчик правого вуха Ааронового і великого пальця правої руки його і великого пальця правої ноги його.

24. І привів Мойсей синів Ааронових, і помастив кров'ю крайчик правого вуха їхнього і великого пальця правої руки їхньої і великого пальця правої ноги їхньої, і покропив Мойсей кров'ю жертовника з усіх боків.

25. І взяв лій і курдюка, і увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки, і лій їхній, і праве плече.

26. І з корзини з опрісноками, котра перед Господом, узяв одного опріснока і один хліб з єлеєм і одного коржа, і поклав на лій і на праве плече.

27. І поклав усе це на руки Ааронові і на руки синам його, і приніс це, коливаючи перед Господом.

28. І взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усеспаленням; це пожертва посвячення для приємних пахощів; це – приношення вогнем Господові.

29. І взяв Мойсей грудинку і приніс її, поколивав нею для коливного приношення перед лицем Господнім; це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як звелів Господь Мойсеєві.

30. І взяв Мойсей єлею помазання і крови, котра на жертовникові, і покропив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним; і так освятив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним.

31. І сказав Мойсей Ааронові і синам його: Зваріть м'ясо біля входу скинії зібрання, і там їжте його з хлібом, котрий у корзині посвячення, як мені наказано і сказано: Аарон і сини його повинні його їсти.

32. А залишки м'яса і хліба спаліть на вогні.

33. Сім днів не відходьте од дверей скинії зібрання, доки не сповняться дні посвячення вашого; бо сім днів Він буде звершувати посвячення ваше.

34. Як сьогодні було вчинено, так заповідав Господь чинити для очищення вашого.

35. Біля входу до скинії зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів, і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти; бо так мені наказано [від Господа Бога].

36. І виконав Аарон і сини його все, що заповідав Господь через Мойсея.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология