Буття 50. Похорон Якова. Ізраїль в Єгипті. Народження Мойсея - рятівника

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 310Следующая ⇒

Буття 50

Похорон Якова

1. Йосип упав до лиця батька свого, і плакав над ним; і цілував його.

2. І звелів Йосип слугам своїм – лікарям бальзамувати батька його; і лікарі забальзамували Ізраїля.

3. І виповнилося йому сорок днів; бо стільки днів відбувалося бальзамування. І оплакували його єгиптяни сімдесят днів.

4. Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосип сказав двірцевим фараона, кажучи: Якщо я надбав милість в очах ваших, то скажіть фараонові так:

5. Батько мій узяв присягу з мене, сказавши: Ось, я помираю; у гробі моєму, якого я викопав собі в землі ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти, і поховати батька мого, і повернутися.

6. І сказав фараон: Іди і поховай батька свого, як він узяв присягу з тебе.

7. І пішов Йосип поховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараонові, старший дому його і усі старшини землі єгипетської.

8. І весь дім Йосипів, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику скотину свою залишив у землі Ґошен.

9. Із ним відбули також колісниці і вершники, так що почет був значний.

10. І дійшли вони до Ґорен-Атаду при Йордані, і плакали там плачем великим і дуже ревним; і вчинив [Йосип] плачі по батькові своєму сім днів.

11. І бачили мешканці землі тієї, ханаанеї, плач у Ґорен-Атаді і сказали: Великий плач цей у єгиптян! А тому й названо [це місце:] Авел-Міцраїм – плач єгиптян, що при Йордані.

12. І вчинили сини [Якова] з ним, як він заповідав їм.

13. І віднесли його сини його на землю ханаанську і поховали його в печері, на полі Махпела, котру купив Авраам із полем у власність для похорон в Ефрона хеттеянина, перед Мамре.

14. І повернувся Йосип до Єгипту сам і брати його, і всі, хто ходив із ним ховати батька його, після похорону ним батька свого.

15. І побачили брати Йосипові, що помер батько їхній, і сказали: А що, коли Йосип зненавидить нас, і захоче помститися нам за все зло, котрого ми йому завдали?

16. І послали вони сказати Йосипові: Твій батько перед смертю своєю заповідав, кажучи:

17. Отак скажете Йосипові: Прости братам твоїм вину і гріх їхній, оскільки вони вчинили тобі зло. І нині прости вину служників Бога батька твого. Йосип плакав, коли йому це говорили.

18. Прийшли й самі брати його і впали перед ним обличчями до землі, і сказали: Ось, ми служники твої.

19. І сказав Йосип: Не бійтеся; хіба ж я на місці Бога?

20. Ось, ви помислили супроти мене зло; аж Бог обернув це на добро, щоб учинити те, що тепер є; зберегти життя великій кількості людей.

21. Отже, не бійтеся. Я буду харчувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх, і говорив їм доброзичливо.

22. І жив Йосип в Єгипті сам і дім батька його. І прожив Йосип всього сто десять літ.

23. І бачив Йосип дітей у Єфрема до третього покоління, також і сини Махіра, сина Манасії, вродилися на коліна Йосипові.

24. І сказав Йосип братам своїм: Я помираю; але Бог прийде до вас, і виведе із землі цієї на землю, про яку присягався Авраамові, Ісаакові і Якові.

25. І змусив Йосип синів Ізраїлевих присягнутися, кажучи: Бог навідається до вас, і винесете кості мої звідси.

26. І вмер Йосип, маючи сто десять літ і забальзамували його і поклали в труну у Єгипті.

Вихід

Вихід 1

Ізраїль в Єгипті

1. Ось імена синів Ізраїлевих, котрі увійшли до Єгипту з Яковом, увійшли кожний з домом своїм;

2. Рувим, Симон, Левій та Юда,

3. Іссахар, Завулон і Веніямин,

4. Дан і Нефталим, Ґад і Асир.

5. А всіх душ, які вийшли від стегон Якова, було сімдесят, а Йосип був [уже] в Єгипті.

6. І вмер Йосип, і всі брати його, і увесь родовід їхній.

7. А сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і зросли, і зміцніли надзвичайно, і виповнилася ними та земля.

8. І постав у Єгипті новий цар, котрий не знав Йосипа.

9. І сказав народові своєму: Бачите, народ синів Ізраїлевих численніший і сильніший од нас.

10. Перехитрімо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з'єднається із супротивниками, і озброїться супроти нас, і вийде із землі [нашої].

11. І настановили над ними наглядачів робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він спорудив фараонові Пітом і Рамcес, міста для запасів.

12. Та чим більше зазнавав він утисків, тим більше він розмножувався і швидше зростав, так що страхалися синів Ізраїлевих.

13. І тому єгиптяни жорстоко примушували синів Ізраїлевих до роботи.

14. І вчиняли їхнє життя гірким од важкої роботи над глиною та цеглою, і від усілякої роботи у полі, од усілякої роботи, до котрої примушували їх із жорстокістю.

15. Цар єгипетський звелів бабцям-повитухам єврейкам, із котрих ймення одній Шифра, а другій Пуа;

16. І сказав: Коли ви будете пеленати в єврейок, то стежте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його; а якщо донька, то нехай живе.

17. Але повитухи боялися Бога, і не чинили так, як радив їм цар єгипетський; і залишали дітей живими.

18. Цар єгипетський прикликав бабусь-повитух і сказав їм: Для чого ви вчиняєте так, що залишаєте дітей живими?

19. Баби-повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не так, як єгипетські; вони здорові, бо перш, ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.

20. За це Бог чинив добро повитухам; а народ розмножувався і вельми посилювався,

21. І оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштував доми їхні.

22. Тоді фараон звелів усьому своєму народові, кажучи: Усякого новонародженого [у євреїв] сина кидайте в річку; а всяку доньку залишайте живою.

Вихід 2

1. Один чоловік із дому Левіїнового пішов і взяв собі дружину із того ж таки роду.

2. Дружина завагітніла і породила сина, і, побачивши, що він дуже вродливий, переховувала його три місяці.

3. Та, не маючи можливости ховати його, взяла корзинку із тростини, і осмолила її асфальтом та смолою; і, поклавши в неї немовлятко, поставила в хащах тростини при березі ріки.

4. А сестра її стала оддалік і почала спостерігати, що з ним буде.

5. І вийшла дочка фараонова на річку помитися, а служниці її ходили берегом річки. Вона побачила корзину серед тростини, і послала служницю свою взяти її.

6. Відкрила, і побачила немовля; і ось, дитятко плаче; і пожаліла його, і сказала: Це з єврейських дітей.

7. І сказала сестра її доньці фараоновій: Чи не піти мені і не запросити годувальницю до тебе із єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля?

8. Донька фараонова сказала їй: Поклич. Дівчина пішла і прикликала матір немовляти.

9. Донька фараонова сказала їй: Візьми немовля оце і вигодуй його мені; я дам тобі нагороду. Жінка взяла дитину і годувала її.

10. І виріс хлопчик, і вона привела його до фараонової доньки, і він був у неї за сина, і назвала йому ім'я: Мойсей, тому що, казала вона, я з води забрала його.

11. З плином тривалого часу, коли Мойсей виріс, сталося, що він вийшов до братів своїх, [синів Ізраїлевих], і побачив важку роботу їхню, і забачив, що єгиптянин б'є одного єврея з братів його.

12. Глянувши туди й сюди, і, бачачи, що [поблизу немає] нікого, він убив єгиптянина, і сховав його в піску.

13. І вийшов він другого дня, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, що кривдив: Навіщо ти б'єш ближнього свого?

14. А той сказав: Хто настановив тебе старшиною і суддею над нами? Чи не збираєшся ти й мене убити, як убив єгиптянина? Мойсей злякався, і сказав: "Мабуть, довідалися про цю справу".

15. І почув фараон про цю справу, і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від лиця фараона, і зупинився в краю Мідіянськім, і сів біля криниці.

16. У священика мідіянського [було] семеро дочок. Вони прийшли набрати [води], і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого.

17. І прийшли пастухи, і нагнали їх. Тоді підвівся Мойсей і захистив їх, напоївши овець їхніх.

18. І прийшли вони до Реуїла, батька свого, і він сказав: Чого це ви так швидко прийшли нині?

19. Вони сказали: Якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів; і навіть начерпав нам [води], і напоїв овець.

20. Він сказав донькам своїм: Де ж він? Нащо ви його залишили? Покличте його сюди, і нехай він їсть хліб.

21. Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея доньку свою Ціппору.

22. Вона породила сина, і [Мойсей] назвав йому ім'я: Ґершом; тому що, говорив він, я став зайшлим у чужій землі.

23. З плином тривалого часу помер цар єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві од роботи і волали, і лемент через ту роботу долинув до Бога.

24. І почув Бог стогін їхній, і згадав Бог заповіта свого з Авраамом, Ісааком і Яковом.

25. І побачив Бог синів Ізраїлевих, і зглянувся Бог над ними.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии