Гепарин. Група препаратів. Показання и протипоказання до застосування.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 49 из 60Следующая ⇒

Гіпопластична й гемолітична форми анемії важко піддаються лікуванню. Важливо з’ясувати й усунути етіологічний чинник. Із лікарських засобів призначають ціанокобаламін, кислоти фолієву, аскорбінову, нікотинову, інші вітаміни — тіамін, рибофлавін, піридоксин. Призначають також переливання крові, пересадку кісткового мозку. 2. Кларитроміцин, цефалексин. Група препаратів, особливості дії і використання.

Кларитроміцин (фромілід) - напівсинтетичний макроліт(Антибіотики).

Препарат проявляє вищу активність, порівняно з іншими макролітами та азитроміцином, відносно M. avium complex (частий збудник опортуністичних інфекцій у хворих на СНЇД) та M. Іергае. Активно впливає на Н. influenzae. Добре всмоктується при прийманні всередину. Кларитроміцин - єдиний макролід, який створює клінічно значимі антибактеріальні концентрації у сечі

МАКРОЛІДИ І АЗАЛІДИ.
Макроліди (еритроміцин, спіраміцин) — це антибіотики, які в основі молекули містять макроциклічне лактонне кільце, пов’язане з одним чи кількома вуглеводневими залишками.
Показання: менінгіт, тонзиліт, синусит, бронхіт, пневмонія, дерматит, токсоплазмоз, захворювання, що викликані хламі-діями, Helicobacter pylori, зокрема виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
Препарат призначають по 0,25 — 0,5 г 2 рази на добу, курс лікування 5—14 днів.
Інколи виникає біль у ділянці живота, нудота, пронос. Хворим з недостатністю нирок (кліренс креатиніну менше ЗО мл/хв) дозу кларитроміцину зменшують у 2 рази.
Протипоказання: захворювання печінки.
Цефалексин (лексин) – цефалоспорин( І генерації широкого спектра дії. Впливає на грампозитивні коки - 5. pyogenes, S. viridans, S. agalactiae, S. pneumoniae (neніциліночутливі штами), 5. aureus, Staphylococcus spp. (оксациліночутливі штами), стрептококи (за винятком ентерококів), паличку дифтерії. Активний відносно де яких грамнегативних мікроорганізмів: менінгококів, гонококів, шигел, сальмонел, кишечної палички (в наш час більшість госпітальних штамів Е. соїі не чутливі до иексину). Не діє на синьогнійну паличку, індолпозитивні штами протея, анаробні і мікроорганізми.

Цефалексин стійкий у кислому середовищі. При прийманні всередину натще препарат швидко (через 1,5—2 год) і майже повністю (95 %) всмоктується. Ефективна концентрація цефалексину зберігається в крові протягом 4-6 год. Біля 80 % препарат виводиться з організму через нирки у незміненому вигляді.

Показання до застосування цефалексину: JIOP-інфекції (отити, синусити, стреп- ві тонзиліти, фарингіти), гострий пієлонефрит, цистит, простатит, нетяжкі лікарняні інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток, суглобів та інші захворювання, зені чутливими мікроорганізмами.

Цефалексин не рекомендують призначати вагітним жінкам, під час лактації, дітям віком до 6 місяців. З обережністю його використовують при порушенні функції нирок, при псевдомембранозному коліті в анамнезі.

АНТИКОАГУЛЯНТИ ПРЯМОЇ ДІЇ. швидка дія інактивують фактори згортання крові.
Гепарин — це глікозаміноглікан (мукополісахарид), який виробляють базофільні гранулоцити сполучної тканини (тучні клітини). Складається з решток D-глюкуронової кислоти і глікозаміну, які етерифіковані сірчаною кислотою, котра надає йому негативного заряду. Молекулярна маса гепарину майже 16 000 D.
Фармакодинаміка. Як антикоагулянт пригнічує агрегацію і аглютинацію тромбоцитів, фазу утворення тромбопластину, тромбіну і фібрину. Діє також фібринолітично шляхом активації факторів, які здійснюють фібриноліз. Гепарин впливає на головні ланки системи згортання крові, і його можна вважати універсальним антикоагулянтом.
Показання: тромбоз і емболія різної локалізації, профілактика і обмеження тромбоутворення у разі підвищеного згортання крові, запобігання коагуляції крові у випадках кровообігу під час операцій на серці, великих судинах, штучної нирки, переливання крові.
Побічна дія. Кровотеча ниркова, носова, гематоми при внутрішньом’язо-вих ін’єкціях і введенні під шкіру, алергічні реакції. При кровотечі у вену вводять 3-5 мл 1 % розчину протаміну сульфату.
Протипоказання: зниження ШОЕ, виразкові і пухлинні ураження травного каналу, лейкоз, гіпопластична анемія, тяжкі захворювання печінки, нирок, ендокардит, активний туберкульоз, вагітність, лактація.
4. Сенсибілізація

Сенсибілізація (лат. sensibilis – чутливий) також є однією з причин якісної зміни ефекту (підвищення чутливості) при повторному введенні лікарської речовини. Практично всі лікарські речовини за певних умов, що залежать від індивідуальних особливостей організму, здатні утворювати міцні зв’язки з білками. Кон’югація з лікарською речовиною змінює конформацію білкових молекул. Ці сполуки виступають у ролі гаптену, який має властивості антигену. Будучи антигенами, білкові кон’югати сенсибілізують організм, внаслідок чого після одного з повторних введень замість лікувального ефекту розвивається алергічна реакція. Найчастіше сенсибілізацію викликають антибіотики, сульфаніламідні препарати, антидепресанти, невро-лептики фенотіазинового ряду.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 31

1.Антисептичні засоби для обробки рук лікаря.

Йодопірон — містить йод, калію йодид і полівінілпіролідон. Призначають для оброблення рук хірурга, операційного поля, а також для лікування при гнійних ранах.

Хлоргексидину біглюконат має поверхневоактивну речовину, є одним з найактивніших місцевих антисептичних засобів. Для дезінфекції рук — 0,5% спиртовий розчин;

Формальцепід входить до складу мазі формалінової, яку призначають при підвищеній пітливості, і лізоформу з дезінфікуючим і дезодоруючим ефектом для спринцювань в гінекологічній практиці, а також для дезінфекції рук і приміщень.

Спирт етиловий (етанол) у концентрації до 70 % зневоднює і коагулює білки. Як антисептик призначають для дезінфекції рук

Цетилперидиній-хлорид належить до катіонних детергентів. При нанесенні на шкіру церигель утворює плівку. На суху шкіру рук наносять 3-4 г церигелю, розтирають, висушують 3 хв. Після операції плівку знімають етиловим спиртом.

Хлорамін В , порошок — для дезінфекції рук — розчин 0,25-0,5 %

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману