Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (березень 1919 р.)

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 38Следующая ⇒

1. Українська Соціялістична Радянська Республіка є організа­ція діктатури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріяту і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталістами й поміщиками.

2. Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржуа­зного ладу до соціялізму, шляхом проведення соціялістичних ре­форм і сістематичного подавлення всіх контрреволюційних намі­рів з боку заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудованого на основах організації загальної праці на загальну користь і братерську солідарність лю­дей.

3. В цілях здійснення свого основного завдання Українська Соціялістична Радянська Республіка:

а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економичного устрою і виявляються в скасу­ванні приватної власности на землю і на всі инші засоби виробни­цтва;

б) в області будівництва державного життя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи в здійсненню державної влади виключно для працюючих мас і цілком усуваючи пануючі кляси від такої участи;

в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі кляси і спільні з ними по своїй політичній позиції громадські групи;

г) організує озброєну оборону здобутків соціялістичної рево­люції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.

4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити, ра­зом з поділом загалу на кляси, а також і національний гніт і національну ворожнечу. Українська Соціялістична Радянська Рес­публіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціяліс­тичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціялістична Радянська Респуб­ліка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об'єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністичної революції, в тісніше співробітництво в об­ласті комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародньому масштабі.

5. Влада працюючих мас на території Української Соціялісти­чної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та инші органи влади по означенню Рад.

Головна ідея теорії природного права — існування права як встановленого державою, так і діючого поза нею, поділу права на природне і позитивне. Але якщо позитивне право відбиває особливості місцевих умов окремих країн, то природні права, що існують в усіх країнах, в усіх народів, є для всіх людей невід’ємними і спільними. Це — права громадянина чи всього народу, що йдуть від природи людини і що їх дала людині сама природа, або ж від усталеного порядку, що склався в суспільстві незалежно від будь-якого зовнішнього впливу.
Особисті права і свободи людини – це ті права, які мають забезпечити особисті потреби людини. Природний характер цих прав особливо підкреслюється законодавцем. До особистих (громадянських) належать:
• право на життя;
• на повагу гідності;
• недоторканість особи, її житла;
• таємниця листування;
• свободу віросповідання і світогляду;
• на вільне пересування;
• вибір місця проживання і заняття

1. Правовий статус людини за Конституціями УСРР, УРСР.

35. Політичні права громадян.

Політичні права - можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян. До цієї групи відносять такі права: брати участь в управлінні державними та громадськими справами, користуватися рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування; обговорювати і приймати закони та рішення загальнодержавного і місцевого значення, беручи участь у всеукраїнському та місцевих референдумах; надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення чи особисто звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб; утворювати і брати участь у роботі об'єднань громадян (політичних партіях і громадських організаціях); збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, про що завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; вибирати й бути обраним до державних органів та органів місцевого самоврядування; мати громадянство.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману