Призначення та види інформаціїї

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Сучасні програми і самі займають багато місця, і створювані ними файли нерідко виявляються дуже об'ємистими.

Формати текстових файлів і малюнків створюються не стільки з міркувань компактного їхнього представлення, скільки для швидкої і зручної обробки програмними засобами.

Можна запропонувати ефективний спосіб збереження інформації і перетворення файлу або відразу декількох файлів у більш компактну форму. Існують алгоритмічні прийоми «упакування». Наприклад, картинку з зображенням екрана можна представити у виді байтів, що кодують колір крапки. Якщо всього на екрані 1024×768 точок, неважко порахувати, якого розміру виявиться файл. Звичайно, на звичайну дискету він не поміститься, та й по мережі буде передаватися довго. До того ж розмір поштових скриньок невеликий. А якщо файл великий, з відсканованими картинками, звуками, анімацією, він займає набагато більше місця.

Можна представити графічну інформацію й в іншому виді, вказуючи не колір кожної точки, а колір цілої прямокутної області, заданої чотирма координатами. Для картинки, де такі області великі, виграш виявиться істотним. Згадаємо ще й те, що файли записуються по секторах розміром у 512 байт. Які порожні «хвости» при цьому залишаються? А якщо об'єднати кілька файлів, то за рахунок ліквідації «хвостів» порожніх місць залишиться менше. Є алгоритми архівації, зв'язані з коротким кодуванням символів, які часто зустрічаються і довгим — рідко зустрічаються. Існують методи використання посилань на повторювані ланцюжки.

Узагалі методи стиску інформації звичайно засновані і на значно більш складних математичних перетвореннях, що включають ймовірнісні механізми. Користувач у них може і не вникати. Йому надається готовий інструмент стиску (архівації) і відновлення (розархівації) даних.

Процес архівування чи розархівування інформації здійснюється спеціальними програмами, що називаються архіваторами.

Архіватор - це спеціальна програма, яка здійснює процес архівування інформації або розархівування заархівованої інформації.

Архіватори бувають двох типів:

a) парні - коли одна і та ж програма здійснює архівування та розархівовування інформації;

b) непарні- коли одна програма архівує, а інша розархівовує файли.

Перший архіватор створено фірмою SEA, ще в 1985 році. Це був парний архіватор ARC, який створював архівні файли з розширенням arc. В 1986 році фірмою PKWARE створено перший непарний архіватор, в якому програма PKARC заархівовувала інформацію, a PKXARC розархівовувала. Архівний файл отримував розширення arc. Оскільки це розширення було таке ж, як і в архіватора-попередника ARC, то фірма SEA мала певні претензії до PKWARE з цього приводу. Тому, цього ж 1986 року PKWARE випускає інший архіватор - РАК. Це також непарний архіватор, в якому для заархівовування використовувалась програма РКРАК, а для розархівовування - PKUNPAK. В кінці 80- х років створено цілий ряд різних архіваторів. Так в 1988 році створене такі архіватори-близнюки, як LHA та LHARC. Вони відносяться до парних архіваторів: дають архівним файлам розширення lzh.

1989 рік ознаменувався створенням популярного сьогодні архіватора ZIP. Це непарний архіватор, в якому інформація заархівовується файлом PKZIP.EXE. і розархівовується файлом PKUNZIР.ЕХЕ. Архівні файли отримують при цьому розширенню zip. Архіватор ZIP характеризується досить високим ступенем стискування інформації особливо малюнків та виконуючих файлів. Осибливим можна вважати 1990 рік, коли створено парний архіватор ARJ. Цей архіватор був найпопулярнішим в світі архіватором початку - середини 90-х років. Він втримав таку популярність через дуже високі компресійні можливості та досить високу швидкодію. При архівуванні утворюються архівні файли з розширенням arj, можуть утворюватись саморозархівовні файли з розширенням ехе. Розглянуті раніше архіватори працюють в режимі задання параметрів (ключів) в командній стрічці. Існують архіватори, що працюють в оболонці. Завдяки цьому з ними значно простіше та легше працювати. Найбільш відомий з них, це архіватор RAR. Він розроблений в 1993 році відомим програмістом Євгенієм Рошалом. Інформацію RAR архівує у файли з розширенням .гаг, та можна створювати саморозархівовні .ехе файли.

Архіватор RAR характеризується досить високою швидкодією та високим процентом стискування, особливо малюнків, тут рівних йому практично не мас. Ще однією особливістю архіватора є здатність розархівовувати файли створенні архіваторами ARJ, ZIP, LHA, LHARC, AIN, ICE, РАК, HA, PKARC та цілим рядом інших. Останнім часом на базі попередніх програм створено архіватори для роботи в операційній системі Windows - це WinZIP та WinRAR. Перш ніж користуватися цими програмами, потрібно усвідомити, що заархівовані файли не можуть бути відразу оброблені: якщо ми заархівували документи, створені в текстовому процесорі Word, а потім цей архів намагаємося цим текстовим редактором обробити, нічого не вийде. Зрозуміло, адже формат архівного файлу — це зовсім не формат файлу, що розуміє текстовий редактор. Тому алгоритм такий: створити файл або декілька файлів; заархівувати їх для тривалого збереження в компактному виді; перед використанням (переглядом або редагуванням) помістити на вінчестер і разархівувати.

Як уже було сказано вище, архіваторів багато. Який вибрати? Це справа смаку і звички. Сучасні архіватори мають зручний інтерфейс і розраховані для застосування в середовищі Windows. Більш того, багато які з них «розуміють» формат «колег», тобто файли, заархівовані в Zip, можуть бути розкриті програмою Rar, і навпаки.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов