Слід пам’ятати що в церкві необхідно пред’являти свідоцтво про шлюб, тому реєстрація браку в загсі повинна здійснюватисьраніше вінчання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 38 из 69Следующая ⇒

МИРОПОМАЗАННЯ (КОНФІРМАЦІЯ)

Миропомазання означає передачу віруючому благодаті Святого Духа. Воно здійснюється шляхом змазування новоохрещених ароматичною речовиною — миром і символізує освячення і зміцнен­ня духовних сил на шляху до спасіння.

При здійсненні цього Таїнства, священик промовляє: “Помазуєтся раб Божий (ім’я) єлеєм радощі в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на вікі вічні. Амінь!”

Таїнство Миропомазання здійснюється Святим Миром - благовонним складом з безлічі речовин (єлея, алое, смирни, трояндової олії, товченого мармуру тощо). Велика кількість складових символізує велику кількість християнських чеснот. В храмі святе миро повинно зберігатися тільки на Престолі вівтаря.

 Миропомазання в Православ’ї здійснюється відразу після водної купелі. На лоб, очі, ніздрі, вуста, вуха, груди, руки і ноги новоохрещеного священик ставить крапельку миру, вимовляючи кожного разу: “Печать дару Духу Святого. Амінь.” Це Таїнство не повторюється, як і Таїнство Хрещення. Тільки Боговінчанні царі удостоювалися його повторно.

СПОВІДЬ (ПОКАЯННЯ)

     Сповідь(Покаяння) полягає у визнанні віруючим власних гріхів, розкаянні в них і у відпущенні їх Богом через посередництво священика. Сповідь є необхідним етапом духовного очищення для участі в таїнстві Євхаристії.Символізуючи примирення віруючого з Богом, вона відбувається у формі його покаяння у власних гріхах перед священиком, який відпускає гріхи.

    На Сповіді віруючий щиро кається в своїх гріхах перед священиком, чистосердечно розкриваючи свою душу і не втаює жодного гріха. Перед Сповіддю потрібно неодмінно примиритися, як з своїми кривдниками, так і з тими, кого образили самі, покірно попросивши у всіх прощення. Під час Сповіді краще не чекати запитань священика, а розповісти йому все, що є на совісті, ні в чому себе не виправдовуючи і не перекладаючи вину на інших.

Без Сповіді ніхто, окрім дітей до 7 років, не може бути допущений до Святого Причастія.

Є добрий звичай - після Сповіді і до Святого Причащання не пити і не палити. Безумовно, це забороняється робити після півночі перед Причастям. До стриманості від їжі і пиття перед Святим Причастям треба привчати і дітей.

   У християнстві Сповідь спочатку була прилюдною і ли­ше наприкінці IX ст. замінена таємною, тобто Сповіддю віруючого тільки перед священиком, хоча в православ’ї, поряд з таємною, може здійснюватись і загальна (прилюдна) сповідь.

СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ (ЄВХАРИСТІЯ)

Причастя або Євхаристія ( з грецьк. — “благодаріння, отримання дару Господнього”) — одне з основ них Таїнств Православної Церкви і організуючий центр всього церковного життя. Ритуал причастя складається із споживання віруючими Православної Церкви, після здійснення Таїнства Сповіді, спеціально приготовленого квасного хліба і вина, які під час Таїнства перетворюються на Тіло і Кров Ісуса Христа.      

Якщо людина сповідує Православ'я, вона повинна причащатися хоча б п'ять разів на рік. По одному разу у всі багатоденні пости, а також в день Ангела — іменин. Якщо в місці проживання віруючого немає храму, то потрібно знайти можливість причаститися хоч раз на рік, не рідше — інакше можна відпасти від Православної Церкви.

ШЛЮБ (ВІНЧАННЯ)

Шлюб символізує освячення подружнього союзу іменем Божим, надання нареченим благодаті, єдинодушності в народженні та вихованні дітей. Сім’я, згідно Православної віри, є домашньою Церквою. Ритуальною формою цього Таїнства служить Вінчання у храмі. Вінчання не є обов’язковим Таїнством для всіх віруючих. Його здійснюють тільки ті віруючі, хто хоче створити сім’ю і освятити її Божою благодаттю.

Шлюб є Таїнством, в якому наречений з нареченою перед священиком і Церквою дають обіцянку взаємної подружньої вірності і їх подружній союз благословляється як образ духовного союзу Христа з Церквою. Під час вінчання їм надається Божа благодать чистої подружньої єдності в сімейному житті і здійснюється благословеня щодо народження і виховання дітей в Православно-Християнському дусі.

Розірвати церковний Шлюб може тільки правлячий архієрей тієї єпархії, де здійснювалось вінчання, за наявності зради одного з подружжя або інших серйозних для цього причин.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США