ГОСТ 7690-76  Целлюлоза, бумага и картон. Метод определения белизны[Текст]. -М : Издательство стандартов, 2001. - 6 с. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ГОСТ 7690-76  Целлюлоза, бумага и картон. Метод определения белизны[Текст]. -М : Издательство стандартов, 2001. - 6 с.

Поиск

свічемір

люксметр

яскравомір

 

Рис. 1 – Оптична схема фотометра АФМ [2]

У свічемірі випромінювання джерела світла, розташованого перед об’єктивом, проходить об’єктив 16 з діафрагмою Д3, колектор 13, призму 12, конденсор 7, нейтральні та кольорові світлофільтри 8,9,10, молочне скло 11 і попадає на фотоелемент Ф. Дзеркало 15 із захисним склом 18 служить для наведення приладу на джерело світла.

В яскравомірі за об’єктивом 1 розташовані діафрагми Д1 з діаметрами отвору: 5,1,0.2 мм , що визначають розмір ділянки, яка вимірюється.

 У люксметрі випромінювання джерела проходить через молочне скло 17 і попадає на призму 12, а далі зазначеним вище шляхом на фотоелемент Ф.

Визначення білизна целюлозних видів паперу проводять за ГОСТ 7690-76. Уривок з нього представлено нижче

Частина тексту ГОСТ 7690-76.Білизна паперу.[6]

Документи, що підлягають мікрофільмуванню повинні бути виконані на матеріалах, що відповідають вимогам ГОСТ 26661. (Оптична густина непрозорих матеріалів не має перевищувати 0,25 Б). Білизна непрозорих матеріалів повинна відповідати вимогам ГОСТ30113, тобто бути не менше 60%.

Формати документів, що підлягають мікрофільмуванню, повинні відповідати вимогам ГОСТ 2.301-68. Не рекомендується піддавати мікрофільмуванню документи форматом А0. Документи можуть бути виконані, як на окремих аркушах, так і у вигляді брошур. Не рекомендовано піддавати мікрофільмуванню зброшуровані документи , товщиною більше 50мм.[4]

Документи, що підлягають зйомці, повинні бути виконані на папері, картоні, плівці, кальці або інших матеріалах, призначених для фіксування алфавітно-цифрової і графічної інформації.

Матеріали повинні мати однорідну структуру. Оптична щільність прозорих матеріалів не повинна перевищувати 0,2 по ГОСТ 10691.0-84. Білизна непрозорих матеріалів повинна бути не менше 60% за ДСТ 7690-76.[6]

Загальними вимогами до документів є рівномірна щільність зображення (крім документів, в яких нерівномірність щільності обумовлена смисловим змістом), контраст і чіткість зображення по всьому полю документа. Не допускається торкання лінії літерами, цифрами, знаками.

Документи, виконані за ГОСТ 2.428-84 і ГОСТ 2.002-72 з використанням темплетів, повинні відповідати таким умовам: темплетів повинні бути наклеєні по всьому контуру, значення оптичної щільності основи документа і темплети повинні бути однаковими. Сліди клею, плями, згини та інші дефекти, якщо вони призводять до втрати або спотворення інформації, не допускаються.

У документах, виконаних вручну, товщина ліній повинна бути не менше 0,2 мм, відстань між лініями (штрихами) - не менше 0,8 мм. Висота літер і цифр - не менше 1,8 мм.

Елементи зображення, виконані тушшю, графітом, барвниками або іншими способами, застосовуваними для складання документів, повинні мати необхідну і рівномірну оптичну щільність.

Різниця значень оптичної щільності елементів зображення та основи документів повинна бути не менше 1,0 за максимальної оптичної щільності непрозорою основи документа 0,25 по ГОСТ 26661-85.

Загальні сенситометричі випробування:

Сенситометрія - розділ фотографії, що охоплює теорію і методи виміру фотографічних властивостей світлочутливих шарів.[1]

Існує інтегральна сенситометрія, що вивчає дію на фотографічні шари ахроматичного світла і спектральна сенситометрія, що вивчає дію монохроматичні випромінювань (одноколірних), тобто випромінювань певної довжини світлової хвилі на фотошари. Способи вимірювання почорніння, що утворилися на світлочутливих фотоматеріалах після впливу світла і хіміко-фотографічної обробки розглядає денситометрія. У самостійний розділ сенситометріі виділяють структурометрію, що займається вивченням структури фотошарів і відтворення ними дрібних деталей. Видима структурометрія вивчає наступні параметри фотоплівки:

- Роздільна здатність фотоплівки-здатність роздільно передавати дрібні ділянки об'єкта фотографування.

- Функція передачі модуляції-(ЧКХ)-залежність зміни контрасту зображення від просторової частоти.

- Зернистість, що виявляється –візуально, неоднорідність на рівномірно проекспонуваній ділянці матеріалу.

- Шорсткого фотоматеріалу-числова оцінка зернистої структури (мікронеоднорідність) фотографічного зображення.[2]

Сенситометрія застосовується для контролю технологічних процесів виробництва і фотографічної обробки фотоматеріалів, кількісного вираження їх властивостей. Основні сенситометричні характеристики вказуються на упаковці фотоматеріалу або супровідних документах до них. Ці дані дозволяють підібрати експозицію до фотоматеріалу, найбільш придатну до конкретного випадку зйомки, або друку, що дозволяє добиватися оптимальної якості фотозображення.

Принцип сенситометричних випробувань полягає в дії дозованим випромінюванням на фотоматеріал і подальшому визначенні одержуваних результатів після хіміко-фотографічної обробки зразків матеріалу.

Загальні сенситометричні дослідження дозволяє оцінити якість світлочутливих фотоматеріалів (негативних і позитивних фотоплівок,кіноплівок і фотопластинок) шляхом визначення величин, які характеризують відтворення сірої шкали при дії білого світла. Результатом випробування є числові значення загальної та ефективної світлочутливості, коефіцієнта контрастності, середнього градієнта,фотографічної широти, щільності вуалі.

Загальне сенситометричне дослідження включає: експонування випробуваного матеріалу, вимірювання почорніння (оптичної щільності) і нанесення їх значень на стандартний сенситометричних бланк, побудова характеристичної кривої і зображення з її допомогою результатів випробування в вигляді відповідних сенситометричних показників.

Знайдені при вимірюванні почорніння сенситограми значення оптичних щільностей наносять на сенситометричний бланк відповідно до їх експозицій. Після нанесення на бланк точки з'єднують плавною лінією і отримують характеристичну криву, що виражає залежність оптичної щільності від логарифмів експозицій, отриманих при експонуванні сенситограми фотоматеріалі.

Аналіз отриманих результатів:

Для виконання даної лабораторної роботи було обрано три видання, а саме: «Инструкция», «Вычислительная техника в инженерных и экономических расчетах», «Українські загадки», для визначення їх придатності для процесу мікрофільмування.

1.1. Видання «Инструкция»:

Дане видання набране на друкарській машинці з подальшим ксерокопіюванням. Всі формули у виданні написані від руки, що погіршує їх читабельність.

Оптична густина знаходиться в діапазоні D=0,38-1,48 Б, що свідчить про широкий розподіл оптичної густини та нерівномірності зображення.

Контрастність тексту є досить нерівномірною по всіх сторінках видання.

На 1-й сторінці спостерігається нерівномірний розподіл контрастності  (ст. 10).

Сторінки 4, 5, 13 є майже нечитабельними. Не чітко зображено елементи. Не основних штрихів літер майже не видно, в той час коли на сторінці 6 елементи перенасичені, тобто мають підвищену контрастність.

Максимальна оптична густина непрозорої основи рівна 0,3 Б. Визначимо різницю оптичних густин зображення:

∆D = 1,48 - 0,3=1,18 Б

∆D = 0,38 - 0,3=0,08 Б

Сторінки видання мають багато марашок, елементи зображення або непродруковані або спостерігається розтискування.

Крапки та коми, як і всі знаки пунктуації розтиснуті та занадто контрастні. спостерігається перебивання зображення на зворотню сторону сторінки.

Букви «о», «е», «с» дуже схожі. Найгірше продруковується буква «а». «Н» та «И» майже однакові. Цифри за своїм начертанням відрізняються по всіх сторінках видання.

1.2. Видання «Вычислительная техника в инженерных и экономических расчетах»:

Дане видання набране на друкарській машинці з подальшим ксерокопіюванням. Всі формули у виданні написані від руки, що погіршує їх читабельність.

По всьому виданню спостерігається нервномірна оптична густина зображення (ст. 8, 9, 11, 15, 17, 20, 22) та нерівномірна контрастність.

Нечитабельні сторінки: 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 18, 20.

Розподіл оптичних густин від 0,7 до 1,48 Б.

Максимальна оптична густина непрозорої основи рівна 0,3 Б. Визначимо різницю оптичних густин зображення:

∆D = 1,48 - 0,3=1,18 Б

∆D = 0,7 - 0,3=0,4 Б

Літери «н» та «и» майже однакові, читачеві потрібно концентрувати увагу для того, щоб їх розрізнити. Незрозумілим є начертання букви «а».

1.3. Видання «Українські загадки»:

Надруковане високим способом друку у 1993 році.

Книга має нерівномірну контрастність по всіх полосах набору. Оптична густина тексту коливається у діапазоні: D=1,08-1,71 Б. більшість сторінок має високу чіткість і є гарно продрукованими. Дрібні літери мають відмінне начертання. Папір всього видання є пожовклим.

Максимальна оптична густина непрозорої основи рівна 0,35 Б. Визначимо різницю оптичних густин зображення:

∆D = 1,71 - 0,35=1,36 Б

∆D = 1,08 - 0,35=0,73 Б

ВИСНОВКИ

    У ході лабораторної роботи було визначено придатність трьох видань до технології мікрофільмування, а саме: : «Инструкция», «Вычислительная техника в инженерных и экономических расчетах», «Українські загадки». Після порівняння оптичних густин було визначено, що перші два видання не можуть даній технології через, що вони мають не рівномірну щільність зображення контраст і чіткість зображення по всьому полю документа.

Лінії, букви, цифри і знаки в документах є розпливчастими, не чітко зображені знаки пунктуації. До того ж у даних документах є елементи, що виконані вручну і висота літер та цифр дещо не перевищує 1,8 мм.

Різниця значень оптичної щільності елементів зображення та основи документів місцями не перевищує дотягує до 1,0 Б за максимальної оптичної щільності непрозорою основи документа 0,25 по ГОСТ 26661-85.

До того ж дані документи не мають ні якої інформаційної або історично культурної цінності, а отже вони не рекомендовані до технології мікрофільмування.

Якщо говорити про третій документ, то він загалом може бути підданий мікрофільмунню за рахунок своїх фізичних властивостей та стану. Але він також не має інформаційної або історично культурної цінності.

На діаграмі 1 представлено представлено порівняльну діаграму властивостей усіх властивостей всіх трьох зразків, де порівнюється білизна паперу, контрастність зображення, оптична густина основи, оптична густина зображення та читабельність тексту.

Рис.2. Порівняльна діаграму властивостей трьох зразків.

 

Список використаних джерел

1. Український тлумачний словник поліграфічних термінів [Текст] / П. О. Киричок, О. М. Величко, С. В. Гавенко, О. В. Зоренко, Т. Ю. Киричок; за аг. ред. П. О. Киричка. – К.: НТУУ «КПІ», 2010. – 896 с.

2. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з розділу “ФОТОМЕТРІЯ”. Частина 2 курсу “Метрологія та електровимірювальна техніка” , [Текст] / Поліщук Валентина Миколаївна, Гуракова Лариса Дмитрівна . Харків : ХНАМГ, 2004 – 208 с.

3. ГОСТ 13.1.401-2001 Репрография. Микрофотография. Аппараты для съемки микрофильмов. Технические требования. [Текст]. -М.: Издательство стандартов, 2001. - 10 с.

4.  ГОСТ 30113 - 94 (ISO 2470-77). Бумага и картон. Метод определения белизны. [Текст]. -М.: Издательство стандартов, 1994. - 8 с.

5. ГОСТ 30116 - 94 (ISO 2469-77). Бумага, картон и целлюлоза. Измерение коэффициента диффузного отражения. [Текст]. -М : Издательство стандартов, 2001. - 6 с.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 32; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.176 (0.006 с.)