Список використаної літератури

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 9Следующая ⇒

9.4  Підбір ґрат і дробарок

Для запобігання засміченню всмоктувальних труб і можливої поломки насосів стічна вода, що надходить у прийомний резервуар, проходить попереднє механічне очищення від великих домішок. З цією метою на розподільних каналах установлюємо  спеціальні сміттєутримуючі ґрати.              При виборі типу і кількості ґрат визначаємо сумарну площу живого перетину робочої частини ґрат åF_p , м ²:                          

                åF_p = ,                                                                      

де Q_max - максимальний приплив стічної рідини , м³/с;

V - швидкість руху рідини в прозорих ґратах, м/с (приймають V = 0,9 м/с).

Тоді:                 

                 åF_p   =    = 0,62 м².

Приймаємо число робочих ґрат n = 2 , та визначаємо площу живого перерізу прозорів робочої частини F_p , м² , одних ґрат

                 F_p =   ,                                         (2.22)

F_p =   = 0,31 м²

За таблицею 2.6 [4 ] вибираємо тип ґрат МГ 9Т - 1000. Технічні характеристики ґрат МГ 9Т - 1000:

         розміри каналу перед ґратами, мм:

                           ширина В = 800,

                           висота Н = 1600;

         площа проходів ґрат р = 0,38 м² ;

         пропускна здатність по воді - 33000 м³/доб;

         маса - 1320 кг.

Грабельний механізм МГ 1000/1600 - 11А, шириною 1000 мм скидає затримане сміття з ґрат на стрічковий транспортер, установлений за ґратами. За допомогою транспортера сміття подається у спеціальні дробарки, звідки після подрібнення скидається в канал перед ґратами.

Для подрібнення сміття використовуємо дробарки молоткового типу конструкції Мосводоканал НДІ проекту - Д -3 продуктивністю 300 / 600 кг/ч.            

Висновок

Отже, під час виконання розрахункової роботи розроблено каналізаційну насосну станцію.

Насосна станція шахтного типу. Підземна частина розділяється водонепроникною стінкою. По одній стороні стінки розміщується приймальний резервуар, по другій – машинний зал.

За основними показниками Q та Н підібрали три насоси СМ 250-200-400\4. Насоси скомпонували у машинному залі в один ряд перпендикулярно до стінки. Кожний насос має окремий всмоктувальний трубопровід,  який з’єднується з приймальним резервуаром. А також провели техніко-економічні розрахунки насосної станції, при яких визначили теоретичні та фактичні норми витрати електроенергії.

1. СНиП 2.04.03 – 85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 72с.

2. Лукиных А.А., Лукиных Н. А. Таблицы для гидравлического расчëта канализационных сетей и дюкеров по формуле акад. Н.Н. Павловского. – М.: Стройиздат, 1974. – 160 с.

3. Каталог ТОВ « Риверст»

4. Тітов Ю.П., Яковенко М.М., Насосні станції водопостачання і водовідведення. Навчально-методичний посібник до практичних занять, виконання курсових і дипломних проектів. - Харків, 2004. - 203 с.

5. Э. В. Залуцкий, А. И. Петрухно. Насосные станции. Курсовое проектирование /.— К. : Вища шк. Головное изд-во, 1987.— 167 с.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности